Шановні освітяни!

Пропонуємо вашій увазі дайджест березневого календаря-2026:
ВСІ дати березня.

1 березня – Міжнародний місяць ідей, День компліменту
3 березня – Міжнародний день письменника, Всесвітній день збереження дикої природи
4 березня – День винайдення мікрофона, Міжнародний день
5 березня – День дослідження значення вашого імені, Всесвітній день енергоефективності (вправи: Енергоефективність, Відновлювані джерела енергії, Енергозбереження, Джерела енергії, Енергоперегони)
6 березня – Всесвітній день книги
7 березня – Всесвітній день відключення (День виключених гаджетів)
8 березня – Міжнародний жіночий день (День боротьби за жіночі права)
9 березня – День народження Тараса Григоровича Шевченка, День Співдружності націй
10 березня – День Державного гімну України
13 березня – Міжнародний день шкільного харчування
14 березня – День українського добровольця, Свято вчених (День генія), Міжнародний день математики, Всесвітній день сну, Міжнародний день дій в захист річок, води і життя
15 березня – День захисту прав споживачів
18 березня – Всесвітній день переробки (вправи: Компостуймо, Сортувальний практикум, Що скільки розкладається?)
19 березня – Міжнародний день “Почитай мені”
20 березня – День щастя, Всесвітній день оповідання (сторітелінгу), Всесвітній день театру для дітей та юнацтва, День Землі, Всесвітній день відновлення природи, Всесвітній день горобця
21 березня – Міжнародний день кольору, Всесвітній день лісу, Всесвітній день людей із синдромом Дауна
22 березня – Всесвітній день водних ресурсів
23 березня – Всесвітній метеорологічний день
24 березня – Міжнародний день досягнень
26 березня – Всесвітній день математики
27 березня – Міжнародний день театру
28 березня – Всесвітній день фортепіано, Година Землі
29 березня – Всесвітній день марблс
30 березня – Міжнародний день нульових відходів, День прогулянки в парку
31 березня – День олівця

Матеріал підготувала старша викладачка кафедри Санковська І.М.

18 лютого 2026 року виповнилося 170 років від дня народження Софії Федорівни Русової (до шлюбу Ліндфорс) видатної громадської діячки, просвітительки, педагогині, письменниці, літературознавиці, організаторки бібліотечної справи, активної учасниці політичного та культурного життя доби Української революції 1917–1921 рр., авторки багаточисельних праць із педагогіки. Задля вшанування ролі С. Ф. Русової у становленні української педагогічної думки Президією НАПН України було прийнято рішення оголосити 2026 рік Роком Софії Русової в Україні. На честь 170-річчя від дня народження (18.02.1856) освітні заклади проводять тематичні конференції, виставки та лекції, присвячені актуалізації спадщини Русової як теоретика національного дошкільного виховання та позашкільної освіти. Заклади освіти, громадські організації проводять всеукраїнські вебінари, наукові конференції, книжкові виставки, відкриті лекції, педагогічні читання.

18 лютого в офлайн-форматі відбувся круглий стіл «Світло спадщини Софії Русової», який організував ЗДО № 584 імені Софії Русової у партнерстві з кафедрою дошкільної та початкової освіти Інституту післядипломної освіти. Свічку пам’яті за традицією запалила Галина ДАЦЮК, голова жіночого центру «Спадщина», журналістка, письменниця, канд. пед. наук, редактор газети «Слово Просвіти». Поряд з науковцями та представниками громадськості прозвучали змістовні виступи Олександра МІХНА, директора Педагогічного музею України, доктора пед. наук, Олени КОВАЛЕНКО, доцентки кафедри дошкільної освіти Факультету педагогічної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, канд. пед.  наук, Юлії ВОЛИНЕЦЬ, доцентки кафедри дошкільної та початкової освіти Інституту післядипломної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, канд. пед. наук, Ірини САНКОВСЬКОЇ, старшої викладачки кафедри дошкільної та початкової освіти Інституту післядипломної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Людмили МЕЛЕНЕЦЬ, завідувачки кафедри дошкільної та початкової освіти Інституту післядипломної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, канд. пед. наук. Модерувала захід Людмила СИНЕКОП, директор музею Софії Русової.

Інформаційна підтримка заходу:
Презентація Меленець Л.І. “Софія Русова про Київ та його минуле”
Презентація Волинець Ю.О. “Софія Русова про Україну в творах її письменників”
Презентація Санковська І.М. “У партнерстві з довкіллям: Софія Русова про виховну силу природи”
Мірна З. “Софія Ф. Русова”

Материали підготувала завідувачка кафедри Меленець Л.І.

 21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови. Він покликаний спонукати уряди й населення всіх країн захищати й розвивати мову свого народу. Ця всесвітня подія відзначається щороку 21 лютого, а засновницею свята виступила ЮНЕСКО.

 Інтегровані заняття – це форма освітньої роботи, яка об’єднує змістові блоки знань із різних галузей навколо однієї теми з метою інформаційного та емоційного збагачення сприймання, мислення дітей, що дає змогу пізнавати їм певне явище з різних сторін. Результатом системного впровадження таких занять у практику закладу дошкільної освіти є формування мислення дошкільників, збудження уяви, позитивно-емоційного ставлення до процесу пізнання. Тобто врахування у практиці роботи принципу інтеграції дозволяє здійснювати гуманно особистісний підхід до розуміння цілісної природи психіки дитини і те, що дитина сприймає світ цілісно, і відповідно до цього повинні будуватися (і плануватися) види діяльності.  

 Одним із таких шляхів є проведення занять на основі інтеграції змісту, відібраного з кількох предметів і об’єднаного навколо однієї мети, що дає можливість з різних боків пізнати явище, поняття, яке вивчають чи досліджують діти.

 Практика роботи показує, що інтегровані заняття допомагають вирішувати на одному занятті більшу кількість завдань, використати різні методи і прийоми, педагогічні та інформаційно-комунікаційні технології, інші засоби навчання.

 Це така організація навчального процесу в ЗДО, за якої неможлива пасивність дитини в процесі пізнання та співнавчання. На інтегрованих заняттях акцент ставиться на діяльності дітей (а не заучуванні готових відповідей та висновків), створенні проблемних ситуацій з урахуванням вікових особливостей дітей та логіки навчального матеріалу.

 Пропонуємо конспект інтегрованого заняття з елементами  англійської мови та арт-терапії для дітей старшого дошкільного віку, які мають загальний недорозвиток мовлення з теми «На гостини до Зимоньки». 

Під час заняття діти насолоджуються атмосферою гри і разом з тим навчаються, виконуючи завдання, вчаться працювати разом, допомагати один одному, радіють досягненням друзів.

 Свідзінська Н.В. Конспект інтегрованого заняття з елементами англійської мови та арт-терапії для дітей старшого дошкільного віку, які мають загальний недорозвиток мовлення з теми «На гостини до Зимоньки».

Матеріал підготувала Свідзінська Н.В.

Шановні освітяни!

Пропонуємо вашій увазі дайджест лютневого календаря-2026:

2 лютого – День самооновлення, Всесвітній день охорони водно-болотних угідь, День їздових собак.
3 лютого – День підгодівлі птахів.
4 лютого – Всесвітній день читання вголос. Всесвітній день шкільної гри.
5 лютого – День ерудита. Міжнародний день оптиміста.
6 лютого – Всесвітній день без мобільного телефону.
9 лютого – День народження волейболу, День безпечного інтернету.
11 лютого – Міжнародний день жінок та дівчат в науці.
13 лютого – Всесвітній день радіо, День народження кінокамери.
14 лютого – День любителів бібліотек, Міжнародний день дарування книг.
17 лютого – День спонтанного прояву доброти.
19 лютого – День державного герба України, Міжнародний день захисту морських ссавців.
21 лютого – Міжнародний день рідної мови, Всесвітній день екскурсовода.
23 лютого – Всесвітній день взаєморозуміння і миру.
27 лютого – День цифрового навчання.
28 лютого – День зубної феї, Міжнародний день протидії булінгу.
Лютий-березень – Всеукраїнська акція “Первоцвіт”.

ВСІ дати лютого.
Санковська І.М.. Презентація “Екологічні дати лютого”.

Матеріал підготувала старша викладачка кафедри Санковська І.М.

  Всесвітній день читання вголос був започаткований у 2010 році міжнародним освітнім проєктом «LitWorld». Його мета мотивувати дітей, підлітків і дорослих відзначати силу слова і право кожної людини читати і писати. Цей день заохочує людей взяти в руки книгу, знайти аудиторію і читати вголос, демонструючи трансформаційну та креативну силу читання. Крім того, свято надихає до спілкування та обговорення прочитаного з родиною та друзями.

  Читання – це своєрідний, досить складний інтелектуальний процес, коли людина стає залученою в синтез кодів (букв) і аналіз розпізнаваного матеріалу. Цей процес вимагає достатньої посидючості, концентрації уваги, залежно від спрямованості літератури, може вимагати витрат емоцій і почуттів. Читання розвиває мислення в цілому. Попри розвиток цифрових технологій та популярність аудіокниг, читання вголос залишається актуальним. Воно є незамінним інструментом для розвитку особистості та зміцнення соціальних зв’язків.

  Чому корисно читати вголос?

 Для дітей читання вголос є особливо важливим етапом у формуванні мовлення. Воно допомагає їм запам’ятовувати нові слова, розуміти їх значення та правильно будувати речення. Виразне читання з використанням інтонацій дозволяє дитині краще розуміти емоції персонажів і розвивати власний емоційний інтелект. Крім того, слухання текстів тренує концентрацію та слухову пам’ять. Дослідження показують, що діти, яким часто читають вголос, демонструють кращі успіхи в навчанні. Також мають розвинуту уяву та креативне мислення.
Читання вголос дозволяє створити особливу атмосферу довіри між батьками та дітьми. Спільне переживання історій, обговорення подій і персонажів книги допомагають налагодити відкриту комунікацію. Зміцнюють сімейні зв’язки та формують у дитини любов до книг на все життя. Спільне читання книг із партнерами чи друзями стає чудовою формою інтелектуального дозвілля. Воно відкриває можливість для глибоких дискусій, обміну думками та пошуку нових ідей.

  Родинні читання – це не лише чудова можливість провести час з дітьми, а й користь для їхнього когнітивного розвитку. Читання допомагає дитині отримати емоційний досвід, з яким у реальному житті стикатися не обов’язково. Уміння зрозуміти точку зору іншого, його мотиви — дитина психологічно розвивається, поки їй читають.

Під час читання мозок проявляє сильну активність в тих частинах, які пов’язані з розповідним розумінням і візуальними образами.

  Причому, чим більш сприятливе середовище створили для дітей вдома (чим більше їм читали батьки), тим активніше відгукувався мозок на історії. Коли дітям розповідають про єдинорога, який скакав на хмаринці, дитина уявляє хмаринку, малює подумки єдинорога і навіть створює якусь схему його танцю. Для мозку є багато цікавої роботи.
Є наукові дані, які свідчать про сприятливий вплив батьківського читання на поведінку дітей. Воно допомагає знизити ризик розвитку проблем з увагою і гіперактивністю.

 Щоб читання вголос приносило максимальну користь і задоволення, варто дотримуватися кількох простих порад:
– обирайте твори, які відповідають віку, інтересам і рівню розуміння слухачів;
– використовуйте інтонації, щоб передати емоції персонажів і створити яскравий образ подій;
– робіть паузи, щоб обговорити сюжетні повороти або поставити запитання, які заохочують активне слухання;
– для дітей корисно починати з коротких історій або казок із простими сюжетами, поступово переходячи до складніших текстів;
– для дорослих цікавим буде читання поезії, п’єс або філософських текстів, які провокують на роздуми та дискусії.

Матеріал підготувала старша викладачка кафедри
Юрчук Н.А.

Стратегічна ціль 2. Розвиток персоналу
Реалізація в партнерстві з Національним музеєм літератури України проєкту «Наукова освіта та музейна педагогіка – інтерактивний «простір-час» розвитку корпоративної культури працівників ІПО» – 11.06.2025, 18.06.2025.

Стратегічна ціль 4. Дослідження
На Вченій раді Університету Грінченка (протокол № 2 від 27.02.2025) було затверджено наукову тему кафедри «Розвиток компетентності педагогічного партнерства фахівців дошкільної та початкової освіти в системі післядипломної освіти». Кафедра працює над виконанням завдань І етапу дослідження:
1. Проаналізувати та обґрунтувати наукові підходи до вивчення проблеми розвитку та вдосконалення професійної компетентності педагогічного партнерства, підібрати та апробувати відповідний діагностичний інструментарій.
2. Визначити критерії, показники та виявити рівні розвитку компетентності педагогічного партнерства фахівців початкової та дошкільної освіти.
11 листопада 2025 року на кафедрі дошкільної та початкової освіти відбувся науково-методологічний семінар «Теорія і практика партнерства в освіті: методологічні засади та досвід дослідження у воєнний час».

4.1. Публікації у міжнародних наукових виданнях, що входять до наукометричних баз (Web of Science, Scopus).

– Публікації у виданнях, що НЕ входять до наукометричних баз даних Scopus, WoS: ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Сторінки: 1 2 3

На кінець 2025 року кафедра складається з 13-ти НПП за основним місцем роботи та 2-х – за суміщенням.
На засіданні кафедри (протокол № 1 від 09.01.2025 та № 7 від 02.09.2025) затверджено 226 оновлених/сформованих робочих програм навчальних модулів та 2 освітні програми ПК педагогів спеціальності 011 – Освітні, педагогічні науки, 012 – Дошкільна освіта.
Одне із завдань діяльності кафедри – проведення практико-орієнтованої навчальної роботи та впровадження прогресивних технологій із підвищення кваліфікації фахівців дошкільної, початкової, базової середньої освіти спрямованих на розвиток їхніх професійних компетентностей і творчого потенціалу, необхідних для ефективної педагогічної діяльності.
1. Дистанційне навчання. На дистанційні платформі педагоги закладів освіти м. Києва та України проходять навчання за 126 навчальними модулями кафедри (6 розміщені в 2025 році).
2. Очне навчання побудоване на:
а) принципі особистого спілкування слухача курсів і викладачів у ході навчальних занять із фаху за встановленим в Інституті розкладом (обсягом 30 год. 1 кр. ЄКТС – 3 дні). Слухачі курсів бути присутніми на заняттях на базі Інституту під час канікул у закладах освіти (січень, березень, червень, жовтень-листопад)

ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Сторінки: 1 2

Процес апробації результатів
теоретичного етапу наукового дослідження кафедри
з проблеми розвитку компетентності педагогічного партнерства
педагогів ЗДО та вчителів початкової школи

«Теорія — це те, що допомагає нам розуміти, що ми робимо»
Альберт Ейнштейн

 На часі можемо говорити про значне просування в питанні теоретичного дослідження проблеми. Опрацьована значна кількість наукових джерел, що дало можливість виокремити та проаналізувати основні поняття, на яких базується явище педагогічного партнерства, зокрема, «партнерство», педагогічне партнерство», «компетентність педагогічного партнерства», «рівноправність», «відповідальність», «довіра», «повага» та ін.; розкрито сучасний стан розвитку компетентності педагогічного партнерства у педагогів; з’ясовано на рівні теорії чинники розвитку досліджуваного феномену та проаналізовано сучасні педагогічні технології розвитку досліджуваного феномену в рамках післядипломної освіти.

 Накопичення значної кількості теоретичного матеріалу з досліджуваної проблеми вимагає його апробації, тобто перевірки та підтвердження достовірності, актуальності та практичної придатності через колективне обговорення на засіданнях кафедри, методологічних семінарах, конференціях різного рівня, що реалізується у вигляді доповідей, тез, статей, публікацій у професійних часописах, виданнях, що індексуються науково-метричними базами Scopus і WoS та тих з них, що входять до переліку фахових, затверджених МОН України.

 При цьому передбачається отримання зворотного зв’язку у вигляді рецензій, критичних оцінок, зауважень та порад від практиків, науковців та інших зацікавлених осіб. Це потрібно для підтвердження актуальності, достовірності та практичної цінності одержаних результатів. Таким чином підвищується довіра до результатів дослідження, що сприяє їх упровадженню та подальшому розвитку. Апробація результатів дослідження допомагає перевести ідеї з теорії в реальність, демонструючи їхню цінність для наукової спільноти та практики.

 Отож, в рамках теоретичного дослідження науковці кафедри скористалися широким арсеналом можливостей для апробації досягнутих результатів на міжнародних, вітчизняних та місцевих наукових, науково-практичних конференціях. І сьогодні можемо познайомитися з науковими статтями, тезами, виступами, що опубліковані в електронних часописах і розміщені в Інституційному репозиторії.
Представлені на конференціях результати наукового дослідження було опубліковано в електронних часописах. ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Сторінки: 1 2

  День був започаткований 1986 року в США (штат Мічиган).

 За однією версією, таку незвичайну ідею підкинув пастор однієї з протестантських церков – Кевін Заборні. Він стверджував, що американці поводять себе надто стримано та не проявляють своїх почуттів. Таким чином люди намагаються відгородити себе від інших та зберегти свою недоторканість. Дехто взагалі вважає дотики панібратськими відносинами, недопустимими у спілкуванні з незнайомцями. А левова частка людей соромиться виявляти свої почуття на публіці.

 За іншою версією, свято з’явилося сформувавшись в студентському середовищі західноєвропейської молоді. Саме в цей день хлопці та дівчата обіймали один одного без жодного інтимного натяку.

 Започатковане у вузькому колі свято спочатку набуло національних масштабів, а пізніше розповсюдилося усім світом.

 Метою свята є привернення уваги до важливості людських стосунків та підтримки позитивних емоцій. За традицією, в цей день люди активно дарують обійми рідним, близьким та колегам, а також влаштовують спільні заходи з обіймами. Міжнародний день обіймів сприяє зміцненню зв’язків між людьми та підтримці духовного здоров’я. Крім того, він популяризує таку важливу тему, як фізичний контакт, і нагадує про те, що іноді все, що потрібно, це просто обійми, особливо у світі, де багато часу ми проводимо перед екранами та мобільними телефонами, та де віртуальне спілкування стає все більш поширеним.

 Що говорять вчені про обійми?

 1. Обійми зменшують стрес та ризик захворювань.
Обійми сприяють зниженню рівня гормону стресу – кортизолу. Дослідження Університету Карнегі-Меллона показало, що існує взаємозв’язок між обіймами та імунною системою людини.
Зокрема, під час дослідження було розглянуто типи хвороб та інфекцій, до яких людина стає більш сприйнятливою через стрес та підвищений рівень кортизолу.
Дослідники виявили, що люди, які частіше обіймалися, рідше хворіли. А у випадку хвороб, їх симптоми були менш інтенсивними, вони також підрахували, що ефект обіймів на 32% пом’якшує стрес. ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Сторінки: 1 2

Шановні освітяни!

Пропонуємо вашій увазі дайджест січневого календаря-2026:
ВСІ дати січня.

1 січня – День авторського права, день суспільного надбання.
2 січня – День наукової фантастики.
4 січня – Всесвітній день абетки Брайля.
6 січня – День прибирання ялинки.
7 січня – День наставника.
8 січня – Міжнародний день хореографа. День “Пригорни до себе курча“.
10 січня – День скорочення витрат на електроенергію.
11 січня – Міжнародний день “Дякую”.
14 січня – Всесвітній день логіки.
15 січня – День народження Вікіпедії.
16 січня – День вшанування дракона.
17 січня – День дитячих винаходів.
18 січня – День тлумачного словника. Всесвітній день снігу.
20 січня – День Автономної Республіки Крим.
21 січня – Міжнародний день обіймів.
22 січня – День Соборності України.
23 січня – День ручного письма чи день почерку.
24 січня – Міжнародний день переробки мобільних телефонів, Міжнародний день освіти.
26 січня – Міжнародний день без інтернету. Всесвітній день екологічної освіти.
28 січня – Всесвітній день громадської активності, Міжнародний день скорочення викидів CO2, Міжнародний день конструктора «Лего», Міжнародний день захисту персональних даних.
29 січня – День пазла та головоломки.
31 січня – Міжнародний день зебри.

Матеріал підготувала старша викладачка кафедри Санковська І.М.