Archive for 29 Квітня, 2020

Міський онлайн семінар до Всеукраїнського дня психолога

   Щороку, 23 квітня, практичні психологи України відзначають професійне свято – Всеукраїнський день психолога. Цьогоріч науково-викладацький склад кафедри методики та психології дошкільної і початкової освіти долучився до привітань колег – міським онлайн семінаром.

 23 квітня 2020 року відбувся міський вебінар на тему: “Що таке професійна ідентичність практичного психолога?”.

FB_IMG_1588140941873

 Організаторами онлайн семінару виступили співробітники кафедри методики та психології дошкільної і початкової освіти ІППО КУ імені Бориса Грінченка.

  В ході проведення вебінару спікер Лигомина Тетяна, старший викладач кафедри, докладно розповіла про значення професійної ідентичності для успішного професійного розвитку фахівців-психологів. Учасникам були запропоновані практичні вправи, що допомогли психологам проаналізувати власне професійне самосприйняття, підвищити відчуття професійної значимості та усвідомлення себе у професії як фахівця, професіонала своєї справи.

Лигомина Т.А. Професійна ідентичність практичного психолога: презентація

Посилання на запис вебінару

16 квітня – Всесвітній день голосу!

  93519815_690989111647543_3818351536757538816_n Голос – звук, який відтворює людина для розмови, співу, сміху, плачу, крику, рику. Маючи намір говорити, людина перш за все вдихає повітря, а потім поступово видихає його. В результаті змикання і розмикання голосових зв’язок утворюється голос. Він досить слабкий. Підсилювачами (резонаторами) звуків голосу служать грудна клітка, піднебіння, порожнина носа, зуби, кістки обличчя, лобова пазуха. Сила голосу залежить від того, як спрямовані звуки голосу в резонатори, в якому стані вони знаходяться.

  Голос кожного відрізняється тембром, тобто такою якістю, за якою можна дізнатися, хто говорить. Справа в тому, що, окрім основного тону, ми чуємо ряд додаткових тонів – обертонів, що залежать від будови гортані, ротової і носової порожнини того, хто говорить. Цими обертонами і створюється індивідуальний тембр голосу людини, чистота звучання його голосу.

  В голосі розрізняють висоту, тривалість (темп), політ, тобто здатність голосу летіти в далечінь, виділятися на тлі інших звуків. Прислухайтеся до мови оточуючих і до своєї власної, і ви помітите рух голосу по звуках різної висоти. Від основного тону голос відхиляється вгору, вниз, встановлюється на середньому рівні (регістрі), знову підвищується, падає … І не в безладді, а як ми помічаємо, за певними законами, утворюючи мелодику мови. Здатність голосу легко переходити від високих звуків до середніх або низьких носить назву гнучкості голосу.

  Удосконалюючи свою мову, читець, оповідач, педагог мають вивчити можливості свого голосу, визначити його діапазон, виробити його рухливість. У процесі читання або розповідання голос не повинен напружуватися. Тільки в цьому випадку він може набувати відтінків виразності: м’якість, теплоту або, навпаки, різкість, холодність. Розвитку голосу сприяють заняття співу, а також спеціальні вправи.

Вправа 1 Домагайтеся дзвінкости і зібраности звуку, природної його благозвучности і чутности на відстані. Вимовте плавно і протяжно звук м: ммм; приєднайте поєднання: ма, мо, му, ме, ми, мі. Склади вимовляєте дзвінко, протяжно (як при співі), на одній ноті (монотонно). Слідкуйте за правильним диханням. Вправу повторіть, вимовляючи склади в зворотному порядку: мі, ми, ме, му, мо, ма.

Меленець Л. Заговори, щоб я тебе побачив: презентація

ДЕТАЛЬНІШЕ >>