Archive for Поради психолога

13 серпня відзначається Міжнародний день шульги

  Міжнародний день ліворуких вперше відзначали 13 серпня 1992 за ініціативою британського Клубу ліворуких, створеного в 1990 р. Цього дня шульги всього світу прагнуть привернути увагу виробників товарів до необхідності враховувати їхні зручності/ незручності, влаштовують різноманітні заходи і змагання.
  Приблизно 10-11% людей на планеті – шульги. Вчені довгий час сперечалися про спадковість у виникненні ліворукості. Нарешті, у 2007 р. вдалося виділити ген, відповідальний за таку особливість. Було доведено, що вона передається по батьківській лінії, тобто по лінії тата. Діти можуть приховувати свою ліворукість, наслідуючи праворуких батьків. У таких випадках батьки можуть помилково вважати, що їх дитина – амбідекстр, тобто однаково добре володіє обома руками. Батьки також схильні вважати амбідекстрію ознакою високого інтелекту.

 Мислення шульги відрізняється від мислення правші. Ліва півкуля мозку, пов’язана з правою рукою, відповідає за мовлення, письмо, логічне мислення, здатності до точних наук. Права півкуля, пов’язана з лівою рукою, відповідальна за здібності до музики, творче мислення, сприйняття й емоції. Іншими словами, правопівкульне мислення абстрактне, а лівопівкульне – конкретне й логічне.

 Мозок правші організований у суворому порядку: ліва півкуля мозку відповідає за мовлення й логіку, права – за емоції та сприйняття. Мозок шульги має більш гнучку організацію. За музичні здібності може відповідати ліва півкуля, а за математичні – права. У результаті мозолисте тіло (ділянка мозку, завдяки якій взаємодіють півкулі) у шульги має більший (до 11 %) розмір, ніж у правші.

 Деякі люди думають, що структура мозку шульги – результат пристосування до «праворукого» світу, у якому все зроблено для зручності правші. Тому ліва півкуля мозку в шульги задіяна більше, ніж права у правші. Але дослідження спростували гіпотезу про те, що можна розвинути провідну півкулю мозку, тренуючи не головну руку, оскільки система нейронів об’єднує обидві півкулі.
  Як визначити ліворукість?
Щоб визначити провідну руку дитини, спостерігайте за її щоденними природними діями або запропонуйте прості ігри. Домінуюча рука частіше виконує активну роботу (тримає ложку, кидає м’яч), тоді як інша їй допомагає. Остаточно домінантність зазвичай формується до 4–5 років.
Перед вступом дитини до школи доцільно провести додаткове тестування. При цьому слід дотримуватись таких правил:
завдання пропонувати дитині в ігровій формі;
не зосереджувати увагу на тому, якою рукою працює дитина;
усі предмети перед виконанням завдання розміщувати прямо перед дитиною.
Тест для визначення домінуючої руки.
1. Малювання
Перед дитиною кладуть аркуш паперу й олівець, пропонують намалювати будь-що за бажанням. Коли дитина закінчить, просять намалювати те саме іншою рукою. У цьому завданні враховують якість виконання малюнка кожною рукою.
2. Відкривання коробочки
Дитині дають кілька сірникових коробочок, пропонують знайти сірник в одній із них. Провідною вважають ту руку, якою дитина буде виконувати активні рухи: закривання, відкривання коробочки, виймання сірника.
3. Відкривання банок
Попросіть відкрутити кришку на банці — робоча рука крутить, а інша тримає основу. ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Сторінки: 1 2

Ґендерне виховання в закладі освіти: сучасні виклики та стратегії реалізації

 Сучасний світ вимагає від освіти виховання особистості, здатної до самореалізації без обмежень застарілими стереотипами. Наразі живемо в час швидких змін: суспільство поступово відходить від жорсткого поділу професій та соціальних ролей на «суто чоловічі» або «суто жіночі». Все частіше традиційні статеворольові взаємини «не спрацьовують» і життя вимагає від особистості здатності долати нові горизонти за рамками власної статі.

  Як відомо, у віці до 7 років будується первинний «фундамент» особистості: у дитини закладаються базові уявлення про себе, свої можливості, рівень домагань. І саме в цей період дитина набуває купу поведінкових стереотипів: від штучного обмеження («хлопчики не плачуть», «дівчатка так не роблять»), які блокують розвиток природних талантів, емоційного інтелекту та лідерських якостей малюків, до позбавлення можливостей займатися тим, що наразі дитину цікавить. І чим старша дитина, тим більше вона обростає уявленнями, що і як вона має робити і якою має бути відповідно своєї статі. Саме тут і виникає конфлікт між традиційно усталеними нормами статево-відповідної поведінки і прагненням особистості реалізувати себе в нетрадиційній сфері. Родина, заклад освіти мають сприяти розвитку індивідуальних можливостей і рис дітей, створювати умови для їхньої самореалізації, незалежно від статі та упереджень; для цього батьки, педагогічний колектив мають володіти ґендерною чутливістю та ґендерним підходом у вихованні та навчанні.

  Україна чітко тримає курс на європейські цінності, де ґендерна рівність є основою прав людини. На це орієнтує Конституція України – Основний Закон держави, де стаття 24 прямо проголошує рівність громадян перед законом і забороняє будь-які обмеження чи привілеї, зокрема за ознакою статі, статті 21 та 51 додатково гарантують рівність у гідності, правах та укладанні шлюбу. Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» (2005 р.) — спеціалізований закон, метою якого є досягнення паритетного становища жінок і чоловіків в усіх сферах життєдіяльності суспільства та ліквідація ґендерної дискримінації. У принципах реалізації Базового компонента дошкільної освіти (Державний стандарт дошкільної освіти) (2021 р.) проголошуються загальні демократичні принципи суспільного життя: рівний доступ до якісної дошкільної освіти кожній дитини, освіти без дискримінації за будь-якими ознаками. Професійні стандарти вихователя ЗДО та вчителя початкової школи вимагають створення безбар’єрного та інклюзивного освітнього простору, вільного від будь-якої дискримінації.

 Педагоги та педагогині закладів освіти – це не просто транслятори знань, а фахівці, які усвідомлено уникають ґендерних стереотипів у щоденному спілкуванні з вихованцями, організовують спільну ігрову та дослідницьку діяльність, де кожна дитина може спробувати себе в будь-якій ролі, помічають та розвивають індивідуальні нахили дівчаток і хлопчиків, незалежно від їх біологічної статі.
Саме тому питання ґендерного виховання молодших школярів та дітей дошкільного віку в контексті професійної компетентності педагогів ЗДО та вчителів початкової школи сьогодні є одним із важливих для наукового-педагогічного персоналу кафедри. У зв’язку з цим, на кафедрі дошкільної та початкової освіти була розроблена робоча програма навчального модуля під назвою «Виховання без упереджень: протидія та запобігання ґендерним стереотипам удома і в закладі освіти», спрямована на розвиток ґендерної компетентності та ґендерної чутливості педагогів/педагогинь закладів дошкільної та початкової освіти, батьків вихованців в умовах реформування національної системи освіти.
Дятленко Н.М. Програма навчального модуля “Виховання без упереджень: протидія та запобігання ґендерним стереотипам удома і в закладі освіти”.

Матеріали підготувала доцентка кафедри Дятленко Н.М.

Соціально-емоційне навчання дітей початкової школи: сучасні виклики та рішення

 Сучасна дитина щодня переживає десятки емоцій — від радості й захоплення до тривоги, образи чи розгубленості. Та чи вміємо ми, дорослі, навчити її розпізнавати власні почуття, керувати ними й побудувати здорові стосунки з іншими? Початкова школа має стати надійним навігатором, який допоможе дітям не загубитися у світі переживань, а перетворить їх на ресурс для розвитку.

 Важливою ознакою професійної компетентності сучасного педагога є здатність впроваджувати соціально-емоційне навчання (СЕН). Адже воно сприяє гармонійному розвитку особистості дитини, її емоційній стійкості, а також формуванню комунікативних навичок і здатності до ефективної взаємодії.

 У процесі соціально-емоційного навчання учні вчаться розпізнавати власні емоції, керувати поведінковими реакціями, будувати позитивні стосунки з однолітками та дорослими, відповідально ухвалювати рішення й швидко залагоджувати суперечки.
В умовах війни та тривалого стресу, яких зазнають українські діти, соціально-емоційне навчання набуває особливого, стратегічного значення, перетворюючись із допоміжного інструменту на фундаментальну умову збереження ментального здоров’я учнів.

 Воєнні події, вимушене переміщення, повітряні тривоги та загальна невизначеність призводять до потужного деструктивного впливу на психологічне благополуччя, емоційний стан та навчальну мотивацію учнів. За цих умов заклад освіти має трансформуватися у безпечний простір підтримки, прийняття та розуміння. Саме тому впровадження соціально-емоційного навчання (СЕН) набуває сьогодні стратегічного значення, перетворюючись із допоміжного інструменту на фундаментальну умову збереження ментального здоров’я українських дітей.

 Соціально-емоційне навчання сприяє розвитку емпатії — здатності розуміти почуття інших людей і співпереживати їм. Завдяки цьому діти вчаться поважати одне одного, надавати підтримку друзям у складних ситуаціях, проявляти доброзичливість і толерантність. Формування таких якостей є важливою умовою створення згуртованого класного колективу, в якому панують взаємодовіра, співпраця та взаємоповага. ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Сторінки: 1 2

Національний тиждень безбар’єрності 2026

  Він відзначається в Україні 25-31 травня 2026 року.

 Це тиждень, коли ми не лише підвищуємо рівень обізнаності про безбар’єрність та коректну комунікацію, формуємо позитивне ставлення до безбар’єрності як суспільної норми через конкретні слова та взаємоповагу, а й змінюємо ставлення до безперешкодного простору для кожного з нас.
Безбар’єрність — це більше, ніж просто зручна інфраструктура. Це можливість для кожного з нас мати рівні права, доступ до послуг, а також до інформації. Це про повагу, про вільний доступ до освіти, здоров’я, громадянських прав. Це про те, щоб кожен відчував себе частиною великої, єдиної країни, де немає перешкод на шляху до мрії.

  Національний тиждень безбар’єрності проводиться в рамках стратегії створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року, за ініціативи першої леді України Олени Зеленської. Цим документом передбачено створення безбар’єрного простору в Україні за шістьма основними напрямками:

 Суспільна та громадянська безбар’єрність, яка передбачає забезпечення рівних можливостей участі всіх людей та суспільних груп у житті громад та держави.
Освітня безбар’єрність – створення рівних можливостей та вільного доступу до освіти, включаючи освіту протягом життя.

 Економічна безбар’єрність – забезпечення умов та можливостей для працевлаштування, заняття підприємництвом молоді, жінок, літніх людей, людей з інвалідністю тощо.

 Інформаційна безбар’єрність – умови, за яких люди, незалежно від їх функціональних порушень чи комунікативних можливостей, мають доступ до інформації в різних форматах та з використанням технологій, що враховують їх потреби та можливості.

 Фізична безбар’єрність – створення середовища, в якому громадські споруди та публічні місця, транспорт і послуги є фізично доступними для всіх суспільних груп.

 Цифрова безбар’єрність – забезпечення доступу до інформації, комунікації, публічних та інших послуг онлайн для всіх суспільних груп, включаючи літніх людей, людей з інвалідністю, людей, які проживають у сільській місцевості тощо.

 Усунення бар’єрів також передбачає роботу з міфами та стереотипами щодо тих чи інших груп населення.

Презентація Юрчук Н,А. “З 25 по 31 травня 2026 року в Україні відзначається Національний тиждень безбар’єрності”

Матеріал підготувала старша викладачка кафедри Юрчук Н.А.

Фестиваль науки-2026 на кафедрі дошкільної та початкової освіти!

               Шановні науковці, практики, студенти!
Запрошуємо вас відвідати науково-комунікативні заходи, які організували викладачі кафедри в рамках Фестивалю науки-2026 Університету Грінченка (до Дня науки в Україні).

  Назва і дата заходу: Науково-методичний вебінар «Емоційний навігатор: як допомогти учню та учениці початкової школи не заблукати в світі почуттів» 12.05.2026 о 15:00.
https://us04web.zoom.us/j/3513583575?pwd=eG9PampDNkFEZ3lUaElBUmN5aTYxdz09
Ідентифікатор конференції: 351 358 3575  Код доступу: gtmGt9
Мета: ознайомлення з сучасними підходами до розвитку емоційного інтелекту учнів початкової школи, отримання практичних інструментів і рекомендації щодо організації цілеспрямованої та системної роботи з формування емоційної сфери дітей.
Цільова аудиторія: педагоги закладів освіти.
Відповідальна: Цибульська Світлана Михайлівна.

 Назва і дата заходу: Науково-практичний вебінар «Виховуємо читача: література екологічного та кліматичного змісту» 12.05.2026 о 15.00.
https://us05web.zoom.us/j/85397743478?pwd=RWWlUBrYK6RA0bJTLSv83MLxma5f1c.1
Ідентифікатор конференції: 853 9774 3478  Код доступу: 20XJmC
Мета: учасники дізнаються про способи зацікавлення дітей книгою та ідеї для організації читацьких активностей на уроках.
Цільова аудиторія: педагоги закладів освіти, батьки вихованців та учнів.
Відповідальна: Санковська Ірина Мечиславівна.

 Назва і дата заходу: Науково-методичний вебінар «Кліматична освіта для всіх і кожного. Як адаптуватися до зміни клімату?» 13.05.2026 о 15.00.
https://us05web.zoom.us/j/85397743478?pwd=RWWlUBrYK6RA0bJTLSv83MLxma5f1c.1
Ідентифікатор конференції: 853 9774 3478  Код доступу: 20XJmC
Мета: актуальність теми зміни клімату: природні й антропогенні причини. Питання стихійності атмосферних явищ, катаклізмів і адаптації міст та сіл до них. Наслідки зміни клімату в Україні. Цільова аудиторія: педагоги закладів освіти, батьки вихованців та учнів.
Відповідальна: Санковська Ірина Мечиславівна.

  Назва і дата заходу: Науково-методичний вебінар «Кліматична освіта для всіх і кожного (до дня захисту клімату)» 15.05.2026 о 15.00.
https://us05web.zoom.us/j/85397743478?pwd=RWWlUBrYK6RA0bJTLSv83MLxma5f1c.1
Ідентифікатор конференції: 853 9774 3478  Код доступу: 20XJmC
Мета: актуалізовано тему щодо зміни клімату: природні й антропогенні причини, стихійності атмосферних явищ, катаклізмів і адаптації міст та сіл до них, наслідків зміни клімату в Україні.
Цільова аудиторія: педагоги закладів освіти, батьки вихованців та учнів.
Відповідальна: Санковська Ірина Мечиславівна.

 Назва і дата заходу: Науково-методичний вебінар «Екологічні дати року: дні, присвячені захисту флори та фауни» 18.05.2026 о 15.00.
https://us05web.zoom.us/j/85397743478?pwd=RWWlUBrYK6RA0bJTLSv83MLxma5f1c.1
Ідентифікатор конференції: 853 9774 3478  Код доступу: 20XJmC
Мета: обговорення питання про підвищення обізнаності педагогів щодо необхідності участі в збереженні рослинного і тваринного різноманіття планети.
Цільова аудиторія: педагоги закладів освіти, батьки вихованців та учнів.
Відповідальна: Санковська Ірина Мечиславівна.

 Назва і дата заходу: Науково-практичний вебінар «Діти з «важкою» поведінкою: як допомогти їм подолати тимчасові труднощі?» 21.05.2026 о 13.00.
https://meet.google.com/rbr-kggf-xyr
Мета: обговорення питання внутрішніх психологічних чинників, що спричиняють тимчасові труднощі в поведінці дітей та які виховні підходи заохочують позитивну поведінку.
Цільова аудиторія: педагоги закладів дошкільної освіти.
Відповідальні: Гончаренко Алла Миколаївна, Дятленко Наталія Михайлівна.

Інформацію підготувала завідувачка кафедри Меленець Л.І.

Командні ігри спортивного характеру в закладі дошкільної освіти: переваги й частки ризику для дітей з ОПП

29 квітня 2026 року у Всеукраїнський день футболу доцентка кафедри дошкільної та початкової освіти – Марина Шопіна та завідувачка кафедри дошкільної та початкової освіти – Людмила Меленець провели вебінар з теми, яка зацікавила педагогів закладів дошкільної освіти напередодні літа та з акцентом на особливостях проведення командних ігор за участю дітей з особливими освітніми потребами. Як зазначено в Державному стандарті дошкільної освіти (2025) метою фізкультурного освітнього напряму є зміцнення здоров’я дитини, формування у дитини розуміння важливості руху, стійких життєво необхідних рухових умінь та навичок, розвиток рівноваги, витривалості, координації та гнучкості, великої та дрібної моторики, оволодіння дитиною вправами та іграми спортивного характеру.

 Слухачі вебінару впевнилися в тому, що спортивні ігри та вправи значно збагачують рухову активність дітей, розвивають їхні фізичні та певною мірою формують лідерські якості. Особливо в умовах міста та з використанням можливостей мегаполісу сучасні дошкільники за допомогою батьків та педагогів можуть бути залучені як до розвивальних/логічних, так і до активних/спортивних командних ігор.

Меленець Людмила. Командні ігри спортивного характеру в закладі дошкільної освіти: презентація.
Шопіна Марина. Командні ігри: презентація.
Левінець Наталія. Спортивні ігри в дошкіллі: важливі … й можливі.
Дибець Анастасія. Розвиток фізичних якостей дітей старшого дошкільного віку під час ігор спортивного характеру.
Спортивні ігри в розвивальному просторі ЗДО: досвід, проблеми, перспективи розвитку.
Літні командні ігри для дітей.
Як допомогти дитині справитися з програшем
Пригати чи плигати, а може плигати?

Фото надані Слєбою Н.М., інструктором з фізкультури ЗДО №428 м. Києва.

Матеріали підготувала завідувачка кафедри Меленець Л.І.

Створення в навчальному колективі комфортних умов для розвитку дітей з ООП

  08 квітня 2026 року вчитель початкових класів столичного Ліцею № 179 Людмила Мальованна взяла участь у роботі ІІІ Міжнародного науково-практичного онлайн-форума «Педагог ХХІ століття: професійний та особистісний розвиток». На секції «Педагог закладу дошкільної освіти та початкової школи в просторі партнерства» Людмили Миколаївна поділилася досвідом 14-річної роботи в інклюзивному класі.

  У розбудові Нової української школи домінує орієнтація на інтереси дитини і задоволення її потреб. Тому важливо створити умови для забезпечення можливості вибору навчального закладу та навчальної програми відповідно до особливостей дитини, здійснення стимулювання дітей у різних сферах діяльності, забезпечення їх соціального та педагогічного захисту.

 В Україні збільшується кількість дітей з особливими потребами, які потребують забезпечення рівного доступу до навчання у загальноосвітніх закладах. Важливо, щоб всі діти могли навчатися в школах у загальноосвітніх класах за місцем проживання. Де, в разі необхідності, їм буде надаватися підтримка як у навчальному процесі, так і з переплануванням школи, класів, програм і діяльності. З тим, щоб всі учні без винятку навчалися і проводили час разом.

  Це діти з обмеженими можливостями, але не з обмеженими правами! Даний принцип є головним в ментально здоровому світі: бо соціалізація передбачає прийняття. Важливо зосередитися на сильних сторонах і талантах дитини з особливостями розвитку. Для дітей з ООП, на думку Людмили Миколаївни, мають бути створені комфортні умови для навчання й розвитку. Центральне місце в такій роботі займає керуючий контроль – навчити дитину виконувати інструкції, досягати успіху і свідомо керувати своїми емоціями і вчинками.

  Для дитини з ООП неймовірний стрес потрапити в новий колектив. Тут важливо, щоб поруч була знайома особа – вчитель. Саме тому взаємодія з родиною такої дитини повинна розпочатися значно раніше – за рік до вступу в школу. Така робота також супроводжується якісною корекційною допомогою поза межами школи.

  В презентації Мальованна Л.М. пропонує корисні технології та методики в роботі з дітьми з ООП:
Технологія «Мнемотехніка»: вивчення складу числа та засвоєння таблиці множення;
Система розвивального навчання: додавання і віднімання чисел;
Методика «Глобальне читання».
Візуальний розклад – допомагає дитині упорядкувати свій робочий день.
Презентація Мальованної Л.М. “Створення комфортних умов у навчальному колективі для розвитку дітей з ООП”.

Матеріали підготувала доцентка кафедри Третяк О.П.

21 березня – Всесвітній день людей із синдромом Дауна

 Синдром Дауна – це не хвороба, а генетична особливість, яка не заважає жити повноцінним життям, навчатися, працювати та досягати мрій.

  Синдром Дауна зустрічається з частотою приблизно 1 на 700–1000 новонароджених у світі. В Україні щороку народжується понад 400 дітей з цією генетичною особливістю. Ймовірність не залежить від раси чи способу життя батьків, але зростає з віком матері (наприклад, 1 до 350 у віці 35 років). Раніше люди з синдромом Дауна рідко доживали до 30 років, але завдяки покращенню медичної допомоги їхня середня тривалість життя збільшилася до 60–70 років.

 Синдром Дауна спричиняє затримку інтелектуального розвитку, проте, спеціальні заняття із раннього втручання, реабілітація, інклюзивне освітнє середовище допомагають дітям із синдромом Дауна покращити фізичні та інтелектуальні здібності. Так, деякі люди із синдромом Дауна потребують регулярного догляду інших, проте вони можуть також бути більш незалежними, інтегрованими в суспільство, можуть працювати, займатися творчістю, мати речі, які їм подобаються чи не подобаються тощо. Коли ви говорите про людину з синдромом Дауна, не вживайте такі слова як «даун», «дауня» – це неправильно, адже таким чином ми акцентуємо на одній ознаці, а не на людині. Краще за все говорити просто — людина/дитина із синдромом Дауна.

 Люди із синдромом Дауна — це творчі та талановиті особистості, які досягають успіхів у мистецтві, спорті та професійній діяльності.

  Серед відомих:

Пабло Пінеда – відомий іспанський актор став першим жителем Європи із синдромом Дауна, який отримав університетську освіту. Багато його знають як актора, який зіграв у фільмі “Я теж”. 2009 року він отримав нагороду “Срібну мушлю” на Міжнародному кінофестивалі в Сан-Себастьяні за головну чоловічу роль.

 Меделін Стюарт – австралійська відома модель із синдромом Дауна стала популярна 2015 року, коли дебютувала на модному подіумі. Дівчині активно пропонують рекламувати одяг, косметику і сумки. Крім цього, вона також бере участь у модних показах і фотосесіях для журналів.

 Рональд Дженкінс – чоловік відомий у всьому світі як успішний композитор і музикант. З 2003 року під псевдонімом “Big Cheez” він почав публікувати свої композиції в мережу. Нині він є зіркою YouTube.
Джеймі Брюер – американська акторка із синдромом Дауна стала відомою завдяки своїй грі в популярному серіалі “Американська історія жахів”. Також вона пробувала себе як модель: 2015 року дівчина взяла участь на тижні високої моди в Нью-Йорку і пройшлася подіумом у вбранні від дизайнерки Керрі Гаммер.
Богдан Кравчук – перший українець із синдромом, який здобув вищу освіту. Із серпня 2019 року хлопець працює за фахом – у музеї освіти Волинського інституту післядипломної освіти. Шлях юнака до омріяної професії був складним, але, як виявилося, реальним.

Карен Гаффні – дівчина стала першою людиною із синдром Дауна, яка змогла переплисти Ла-Манш, попри паралізовану ногу. Також за плечима відомої спортсменки кілька рекордів: вона стала золотою медалісткою Паралімпійських ігор. Крім того, вона також стала доктором Університету Портленда. Карен займається благодійністю, керує організацією, яка допомагає в адаптації дітей з обмеженими можливостями, зокрема із синдромом Дауна.

Паскаль Дюкенн – хлопець із Бельгії відомий всьому світу як актор театру і кіно, крім цього, актору давали нагороду за найкращу чоловічу роль на Канському кінофестивалі, і він став командором ордена Корони (по суті – лицарем). Такої честі його удостоїв король Бельгії.

Мелані Сегард – дівчина із синдромом Дауна стала популярною завдяки своїй цілі: вона мріяла стати ведучою прогнозу погоди на телебаченні. У Facebook вона розгорнула кампанію і просила власників телеканалів дати їй можливість з’явитися на екрані.

Тім Гарріс – хлопець зі штату Нью-Мексико став відомим завдяки закладу Tim’s Place, який називають “найдружелюбнішим рестораном у світі”. Девіз його закладу: “Сніданки! Ланчі! Обійми!”. З 2010 року Гарріс встиг особисто обійняти понад 60 тисяч осіб. “Обійми Тіма” входять у меню, вони вважаються “фірмовим блюдом” ресторатора і до того ж безкоштовні.

Паула Саж – дівчина із Шотландії стала відома в усьому світі завдяки британському фільму “Після життя”. Паула зіграла роль у кінострічці і отримала премію BAFTA в категорії “Найкращий дебют у кіно”. Також дівчина перебуває в двох міжнародних фондах, які надають юридичну підтримку.

 Реймонд Ху – чоловік став відомим завдяки своїм творчим здібностями. Використовуючи китайську методику, він малює тушшю і аквареллю на рисовому папері. Картини Реймонда дуже популярні – їх навіть продають на різних аукціонах.

21 березня на підтримку людей із синдромом Дауна люди в усьому світі долучаються до флешмобу із різнокольоровими непарними шкарпетками, фотографуються та виставляють фото у соцмережах.
Підтримайте людей із синдромом Дауна:
– одягніть яскраві шкарпетки, щоб привернути увагу до важливості інклюзії;
– поділіться історіями та фактами, щоб розвінчувати міфи;
– підтримуйте ініціативи, які сприяють соціалізації та розвитку людей із синдромом Дауна.

Матеріал підготувала старша викладачка кафедри
Юрчук Н.А.

21 січня – Міжнародний день обіймів

  День був започаткований 1986 року в США (штат Мічиган).

 За однією версією, таку незвичайну ідею підкинув пастор однієї з протестантських церков – Кевін Заборні. Він стверджував, що американці поводять себе надто стримано та не проявляють своїх почуттів. Таким чином люди намагаються відгородити себе від інших та зберегти свою недоторканість. Дехто взагалі вважає дотики панібратськими відносинами, недопустимими у спілкуванні з незнайомцями. А левова частка людей соромиться виявляти свої почуття на публіці.

 За іншою версією, свято з’явилося сформувавшись в студентському середовищі західноєвропейської молоді. Саме в цей день хлопці та дівчата обіймали один одного без жодного інтимного натяку.

 Започатковане у вузькому колі свято спочатку набуло національних масштабів, а пізніше розповсюдилося усім світом.

 Метою свята є привернення уваги до важливості людських стосунків та підтримки позитивних емоцій. За традицією, в цей день люди активно дарують обійми рідним, близьким та колегам, а також влаштовують спільні заходи з обіймами. Міжнародний день обіймів сприяє зміцненню зв’язків між людьми та підтримці духовного здоров’я. Крім того, він популяризує таку важливу тему, як фізичний контакт, і нагадує про те, що іноді все, що потрібно, це просто обійми, особливо у світі, де багато часу ми проводимо перед екранами та мобільними телефонами, та де віртуальне спілкування стає все більш поширеним.

 Що говорять вчені про обійми?

 1. Обійми зменшують стрес та ризик захворювань.
Обійми сприяють зниженню рівня гормону стресу – кортизолу. Дослідження Університету Карнегі-Меллона показало, що існує взаємозв’язок між обіймами та імунною системою людини.
Зокрема, під час дослідження було розглянуто типи хвороб та інфекцій, до яких людина стає більш сприйнятливою через стрес та підвищений рівень кортизолу.
Дослідники виявили, що люди, які частіше обіймалися, рідше хворіли. А у випадку хвороб, їх симптоми були менш інтенсивними, вони також підрахували, що ефект обіймів на 32% пом’якшує стрес. ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Сторінки: 1 2

10 жовтня – день ментального (психічного) здоров’я

  10 жовтня 2025 року відзначатиметься Всесвітній день інклюзивності (World Inclusion Day) – глобальна ініціатива, що підкреслює важливість прийняття та створення суспільства, де кожен може почуватися цінним та вшанованим незалежно від здібностей, походження, віку чи особливостей.

  Інклюзивність та нейрорізноманітність.
Визначення «нейрорізноманіття» вперше з’явилося наприкінці 90-х років. Цей термін позначає природні відмінності у функціонуванні мозку, сенсорному сприйнятті, обробці інформації та розумінні соціальних ситуацій. В основі цього терміну лежить ідея, відсутності єдиного «правильного» способу думати, вчитися чи взаємодіяти зі світом.

  Нейровідмінні учні – не «особливі», вони просто інші. Їх успіх залежить від того, наскільки освітнє середовище здатне визнати та адаптуватися до цих відмінностей. Нейровідмінні стани не завжди можна помітити зовні, але вони суттєво впливають на навчання та повсякденне життя.

  Учні з нейровідмінністю можуть мати труднощі з читанням і письмом при збереженому інтелекті, але при цьому можуть бути чудовими оповідачами, художниками, винахідниками, аналітиками, так як у них часто переважає образне мислення.     Вони проявляють імпульсивність, гіперактивність, труднощі з концентрацією уваги, маючи високий рівень емпатії, високу креативність, здатність швидко переключатися між завданнями, генерувати нестандартні рішення. У деяких виникають труднощі із загальною та дрібною моторикою та організацією дії, що часто ускладнює виконання завдань на швидкість, участь у фізичних заняттях, однак такі діти можуть виявляти велику наполегливість, креативність і аналітичне мислення.

  Учні з нейровідмінністю подекуди відчувають труднощі в соціальних взаємодіях, є чутливими до сенсорних подразників (звуки, світло) і мають дуже розвинені здібності у вузьких галузях (наприклад, в математиці та іноземних мовах). Вони часто потребують чіткої структури, передбачуваності, індивідуального підходу.

  Інклюзія в освіті — це не лише про дітей з нейровідмінністю. Це про створення середовища, в якому кожна дитина, незалежно від фізичних, психоемоційних чи соціальних особливостей, має рівний доступ до якісного навчання.       Інклюзивна освіта потрібна всім учасникам освітнього процесу, оскільки формує культуру поваги до особливостей, забезпечує підтримку індивідуальних потреб учнів, сприяє розвитку емпатії, командної взаємодії та готує всіх учасників освітнього процесу — дітей, батьків, педагогів — до життя в демократичному, відкритому суспільстві.

Презентація Юрчук Н. “Стратегії підтримки”

Матеріал підготувала старша викладачка кафедри Юрчук Н.