Archive for Поради психолога

21 березня – Всесвітній день людей із синдромом Дауна

 Синдром Дауна – це не хвороба, а генетична особливість, яка не заважає жити повноцінним життям, навчатися, працювати та досягати мрій.

  Синдром Дауна зустрічається з частотою приблизно 1 на 700–1000 новонароджених у світі. В Україні щороку народжується понад 400 дітей з цією генетичною особливістю. Ймовірність не залежить від раси чи способу життя батьків, але зростає з віком матері (наприклад, 1 до 350 у віці 35 років). Раніше люди з синдромом Дауна рідко доживали до 30 років, але завдяки покращенню медичної допомоги їхня середня тривалість життя збільшилася до 60–70 років.

 Синдром Дауна спричиняє затримку інтелектуального розвитку, проте, спеціальні заняття із раннього втручання, реабілітація, інклюзивне освітнє середовище допомагають дітям із синдромом Дауна покращити фізичні та інтелектуальні здібності. Так, деякі люди із синдромом Дауна потребують регулярного догляду інших, проте вони можуть також бути більш незалежними, інтегрованими в суспільство, можуть працювати, займатися творчістю, мати речі, які їм подобаються чи не подобаються тощо. Коли ви говорите про людину з синдромом Дауна, не вживайте такі слова як «даун», «дауня» – це неправильно, адже таким чином ми акцентуємо на одній ознаці, а не на людині. Краще за все говорити просто — людина/дитина із синдромом Дауна.

 Люди із синдромом Дауна — це творчі та талановиті особистості, які досягають успіхів у мистецтві, спорті та професійній діяльності.

  Серед відомих:

Пабло Пінеда – відомий іспанський актор став першим жителем Європи із синдромом Дауна, який отримав університетську освіту. Багато його знають як актора, який зіграв у фільмі “Я теж”. 2009 року він отримав нагороду “Срібну мушлю” на Міжнародному кінофестивалі в Сан-Себастьяні за головну чоловічу роль.

 Меделін Стюарт – австралійська відома модель із синдромом Дауна стала популярна 2015 року, коли дебютувала на модному подіумі. Дівчині активно пропонують рекламувати одяг, косметику і сумки. Крім цього, вона також бере участь у модних показах і фотосесіях для журналів.

 Рональд Дженкінс – чоловік відомий у всьому світі як успішний композитор і музикант. З 2003 року під псевдонімом “Big Cheez” він почав публікувати свої композиції в мережу. Нині він є зіркою YouTube.
Джеймі Брюер – американська акторка із синдромом Дауна стала відомою завдяки своїй грі в популярному серіалі “Американська історія жахів”. Також вона пробувала себе як модель: 2015 року дівчина взяла участь на тижні високої моди в Нью-Йорку і пройшлася подіумом у вбранні від дизайнерки Керрі Гаммер.
Богдан Кравчук – перший українець із синдромом, який здобув вищу освіту. Із серпня 2019 року хлопець працює за фахом – у музеї освіти Волинського інституту післядипломної освіти. Шлях юнака до омріяної професії був складним, але, як виявилося, реальним.

Карен Гаффні – дівчина стала першою людиною із синдром Дауна, яка змогла переплисти Ла-Манш, попри паралізовану ногу. Також за плечима відомої спортсменки кілька рекордів: вона стала золотою медалісткою Паралімпійських ігор. Крім того, вона також стала доктором Університету Портленда. Карен займається благодійністю, керує організацією, яка допомагає в адаптації дітей з обмеженими можливостями, зокрема із синдромом Дауна.

Паскаль Дюкенн – хлопець із Бельгії відомий всьому світу як актор театру і кіно, крім цього, актору давали нагороду за найкращу чоловічу роль на Канському кінофестивалі, і він став командором ордена Корони (по суті – лицарем). Такої честі його удостоїв король Бельгії.

Мелані Сегард – дівчина із синдромом Дауна стала популярною завдяки своїй цілі: вона мріяла стати ведучою прогнозу погоди на телебаченні. У Facebook вона розгорнула кампанію і просила власників телеканалів дати їй можливість з’явитися на екрані.

Тім Гарріс – хлопець зі штату Нью-Мексико став відомим завдяки закладу Tim’s Place, який називають “найдружелюбнішим рестораном у світі”. Девіз його закладу: “Сніданки! Ланчі! Обійми!”. З 2010 року Гарріс встиг особисто обійняти понад 60 тисяч осіб. “Обійми Тіма” входять у меню, вони вважаються “фірмовим блюдом” ресторатора і до того ж безкоштовні.

Паула Саж – дівчина із Шотландії стала відома в усьому світі завдяки британському фільму “Після життя”. Паула зіграла роль у кінострічці і отримала премію BAFTA в категорії “Найкращий дебют у кіно”. Також дівчина перебуває в двох міжнародних фондах, які надають юридичну підтримку.

 Реймонд Ху – чоловік став відомим завдяки своїм творчим здібностями. Використовуючи китайську методику, він малює тушшю і аквареллю на рисовому папері. Картини Реймонда дуже популярні – їх навіть продають на різних аукціонах.

21 березня на підтримку людей із синдромом Дауна люди в усьому світі долучаються до флешмобу із різнокольоровими непарними шкарпетками, фотографуються та виставляють фото у соцмережах.
Підтримайте людей із синдромом Дауна:
– одягніть яскраві шкарпетки, щоб привернути увагу до важливості інклюзії;
– поділіться історіями та фактами, щоб розвінчувати міфи;
– підтримуйте ініціативи, які сприяють соціалізації та розвитку людей із синдромом Дауна.

Матеріал підготувала старша викладачка кафедри
Юрчук Н.А.

21 січня – Міжнародний день обіймів

  День був започаткований 1986 року в США (штат Мічиган).

 За однією версією, таку незвичайну ідею підкинув пастор однієї з протестантських церков – Кевін Заборні. Він стверджував, що американці поводять себе надто стримано та не проявляють своїх почуттів. Таким чином люди намагаються відгородити себе від інших та зберегти свою недоторканість. Дехто взагалі вважає дотики панібратськими відносинами, недопустимими у спілкуванні з незнайомцями. А левова частка людей соромиться виявляти свої почуття на публіці.

 За іншою версією, свято з’явилося сформувавшись в студентському середовищі західноєвропейської молоді. Саме в цей день хлопці та дівчата обіймали один одного без жодного інтимного натяку.

 Започатковане у вузькому колі свято спочатку набуло національних масштабів, а пізніше розповсюдилося усім світом.

 Метою свята є привернення уваги до важливості людських стосунків та підтримки позитивних емоцій. За традицією, в цей день люди активно дарують обійми рідним, близьким та колегам, а також влаштовують спільні заходи з обіймами. Міжнародний день обіймів сприяє зміцненню зв’язків між людьми та підтримці духовного здоров’я. Крім того, він популяризує таку важливу тему, як фізичний контакт, і нагадує про те, що іноді все, що потрібно, це просто обійми, особливо у світі, де багато часу ми проводимо перед екранами та мобільними телефонами, та де віртуальне спілкування стає все більш поширеним.

 Що говорять вчені про обійми?

 1. Обійми зменшують стрес та ризик захворювань.
Обійми сприяють зниженню рівня гормону стресу – кортизолу. Дослідження Університету Карнегі-Меллона показало, що існує взаємозв’язок між обіймами та імунною системою людини.
Зокрема, під час дослідження було розглянуто типи хвороб та інфекцій, до яких людина стає більш сприйнятливою через стрес та підвищений рівень кортизолу.
Дослідники виявили, що люди, які частіше обіймалися, рідше хворіли. А у випадку хвороб, їх симптоми були менш інтенсивними, вони також підрахували, що ефект обіймів на 32% пом’якшує стрес. ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Сторінки: 1 2

10 жовтня – день ментального (психічного) здоров’я

  10 жовтня 2025 року відзначатиметься Всесвітній день інклюзивності (World Inclusion Day) – глобальна ініціатива, що підкреслює важливість прийняття та створення суспільства, де кожен може почуватися цінним та вшанованим незалежно від здібностей, походження, віку чи особливостей.

  Інклюзивність та нейрорізноманітність.
Визначення «нейрорізноманіття» вперше з’явилося наприкінці 90-х років. Цей термін позначає природні відмінності у функціонуванні мозку, сенсорному сприйнятті, обробці інформації та розумінні соціальних ситуацій. В основі цього терміну лежить ідея, відсутності єдиного «правильного» способу думати, вчитися чи взаємодіяти зі світом.

  Нейровідмінні учні – не «особливі», вони просто інші. Їх успіх залежить від того, наскільки освітнє середовище здатне визнати та адаптуватися до цих відмінностей. Нейровідмінні стани не завжди можна помітити зовні, але вони суттєво впливають на навчання та повсякденне життя.

  Учні з нейровідмінністю можуть мати труднощі з читанням і письмом при збереженому інтелекті, але при цьому можуть бути чудовими оповідачами, художниками, винахідниками, аналітиками, так як у них часто переважає образне мислення.     Вони проявляють імпульсивність, гіперактивність, труднощі з концентрацією уваги, маючи високий рівень емпатії, високу креативність, здатність швидко переключатися між завданнями, генерувати нестандартні рішення. У деяких виникають труднощі із загальною та дрібною моторикою та організацією дії, що часто ускладнює виконання завдань на швидкість, участь у фізичних заняттях, однак такі діти можуть виявляти велику наполегливість, креативність і аналітичне мислення.

  Учні з нейровідмінністю подекуди відчувають труднощі в соціальних взаємодіях, є чутливими до сенсорних подразників (звуки, світло) і мають дуже розвинені здібності у вузьких галузях (наприклад, в математиці та іноземних мовах). Вони часто потребують чіткої структури, передбачуваності, індивідуального підходу.

  Інклюзія в освіті — це не лише про дітей з нейровідмінністю. Це про створення середовища, в якому кожна дитина, незалежно від фізичних, психоемоційних чи соціальних особливостей, має рівний доступ до якісного навчання.       Інклюзивна освіта потрібна всім учасникам освітнього процесу, оскільки формує культуру поваги до особливостей, забезпечує підтримку індивідуальних потреб учнів, сприяє розвитку емпатії, командної взаємодії та готує всіх учасників освітнього процесу — дітей, батьків, педагогів — до життя в демократичному, відкритому суспільстві.

Презентація Юрчук Н. “Стратегії підтримки”

Матеріал підготувала старша викладачка кафедри Юрчук Н.

Серпнева конференція-2025 для дошкілля столиці

Серпневі заходи мають продовження для дошкільників столиці. 10 вересня 2025 року відбудеться методична конференцією «Партнерство в закладі дошкільної освіти: від діалогу до дії в умовах особливих обставин».

  Початок 10.09.2025 о 14:00 за адресою: Vcentri HUB: Дніпровський (вул. Андрія Малишка, 25/1).
Реєстрація на захід за посиланням.

  Пропонується простір для професійного обміну досвідом, обговорення інноваційних підходів до налагодження діалогу та розбудови партнерських зв’язків у закладах дошкільної освіти. Ключова увага приділяється визначенню бар’єрів та пошуку шляхів їх подолання, впровадженню ефективних комунікаційних стратегій для переходу від формального діалогу до реальних дій та успішних спільних проєктів. Учасники матимуть можливість подискутувати з науковцями та практиками щодо організації співпраці в різних умовах, розуміння ролі партнерства у забезпеченні якісної дошкільної освіти.

  Модератор заходу: Волинець Юлія Олександрівна.

Можливості поповнення власних життєвих ресурсів в умовах війни

   Психологічний вебінар з такою назвою відбувся 19 червня 2025 року. Відповідальними за його проведення були доцентка кафедри Галина Смольникова та старша викладачка кафедри Ірина Санковська.
Учасники і учасниці вебінару уважно ознайомилися з основними тезами заходу:
– необхідно прийняти ситуацію такою, якою вона є зараз,
– високий рівень стресу завжди впливає на тіло,
– стабілізація нашого власного стану залежить від нас самих,
– потрібно навчатися мистецтву маленьких кроків.
Слухачі активно долучилися до всіх технік та вправ, що пропонувалися впродовж вебінару:
– дихальних та м’язових,
– вправи “Кокон безпеки”,
– заземлення,
– поповнення емоційного ресурсу,
– роботі з метафоричними картами “Парасольки” тощо.
  На завершення 2-годинного вебінару учасники пройшли опитування на онлайн-платформі Mentimeter – сервісі для створення інтерактивних презентацій та опитів. Відповідно до результатів – активності під час заходу були визнані як “цікаві та корисні” й такі, що “змусили замислитися”.
Наступний вебінар з такою ж темою відбудеться 26 червня. Покликання потрібно шукати на головній сторінці Інституту післядипломної освіти Університету Грінченка.

Додаткові матеріали та джерела:
1. Сучасне дошкілля під крилами захисту
2. Як знизити тривожність у дитини?
3. Психологічні поради батькам
4. Психологічна допомога дитині в гострому та посттравматичному стресовому стані
5. Релаксація за методом Джекобсона

Матеріали підготували доцентка кафедри Смольникова Г.В.
та старша викладачка кафедри Санковська І.М.

Навчання та супровід здобувачів вищої освіти з особливими освітніми потребами

  Підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників – складова системи внутрішнього забезпечення якості освіти Університету Грінченка.

  Мета підвищення кваліфікації – професійний розвиток НПП відповідно до державної політики в галузі освіти та забезпечення якості освіти; вдосконалення та/або набуття якісно нових професійних і особистісних компетентностей завдяки безперервному навчанню та саморозвитку.

  Система підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників Університету складається з обов’язкової та варіативної частин.

  Обов’язкова частина спрямована на розвиток ключових компетентностей НПП: фахової, дидактичної, дослідницької, лідерської, цифрової. Реалізація обов’язкової частини забезпечується через проходження фахового (стажування), дидактичного, дослідницького, лідерського, цифрового модулів.

  Варіативна частина передбачає удосконалення та/або набуття інших компетентностей.

  З 12 по 19 травня 2025 року викладачі Інституту післядипломної освіти взяли участь у програмі підвищення кваліфікації за лідерським модулем «Навчання та супровід здобувачів вищої освіти з особливими освітніми потребами» (автор – Васильєва Галина Іванівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри спеціальної та інклюзивної освіти Факультету психології, соціальної роботи та спеціальної освіти Університету Грінченка). Людмила Меленець, Олена Полякова, Світлана Савченко успішно опанували зміст програми, що складається з таких тем:
1. Базові засади інклюзивного освітнього процесу в закладі вищої освіти;
2. Основні напрями організації супроводу здобувачів вищої освіти з ООП.

  Дякуємо навчально-науковому центру розвитку персоналу та лідерства за відкритість і доступність інформації про організацію навчання викладачів за програмами підвищення кваліфікації через їх оприлюднення на офіційному вебсайті Університету та пропонуємо деякі роздаткові матеріали про етичні правила взаємодії з особами, які мають особливі освітні потреби.
10 принципів ефективної комунікації зі студентами з аутизмом
Говоріть про дорослих та дітей з інвалідністю, використовуючи слова та поняття, які не створюють стереотипів: толерантно
Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти Університету Грінченка

Матеріал підготувала завідувачка кафедри

Фестиваль науки-2025 на кафедрі дошкільної та початкової освіти!

  Шановні науковці, практики, студенти!
 Запрошуємо вас відвідати науково-комунікативні заходи, які організували викладачі кафедри в рамках Фестивалю науки-2025 Університету Грінченка (до Дня науки в Україні).

Назва і дата заходу: Науково-практичний вебінар «Неочевидне поруч: відкриваємо для дошкільників силу асоціацій» 14.05.2025 о 13:00.
https://meet.google.com/rbr-kggf-xyr
Мета: акцентувати увагу педагогів щодо розвитку асоціативного мислення дитини, продемонструвати спеціальні методи та прийоми розвитку такого мислення; показати, як їх можна успішно інтегрувати в освітній процес для прогресивного розвитку дітей.
Цільова аудиторія: педагогічні, науково-педагогічні працівники закладів дошкільної освіти м. Києва.
Відповідальні: Гончаренко Алла Миколаївна, Дятленко Наталія Михайлівна, Пащенко Ольга.

Назва і дата заходу: Науково-практичний вебінар «Кліматична освіта для всіх і кожного» 14.05.2025 о 15.00.
https://us05web.zoom.us/j/85397743478pwd=RWWlUBrYK6RA0bJTLSv83MLxma5f1c.1
Мета: акцентування уваги на проблемах зміни клімату: природні й антропогенні причини, на питаннях стихійності атмосферних явищ, катаклізмів і адаптації міст та сіл до них, на наслідках зміни клімату в Україні.
Цільова аудиторія: педагогічні, науково-педагогічні працівники закладів освіти м. Києва, батьки вихованців та учнів.
Відповідальна: Санковська Ірина Мечиславівна.

Назва і дата заходу: Науково-практичний вебінар «Формування інклюзивного середовища в школі: науковий підхід і міжнародний досвід» 15.05.2025 о 15.00.
https://meet.google.com/tzb-jpct-qbs
Мета: поширення та запровадження в освітній практиці закладів загальної середньої освіти ідей, засобів, педагогічних технологій, які дозволять формувати інклюзивне середовище.
Цільова аудиторія: педагогічні, науково-педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти м. Києва.
Відповідальні: Шопіна Марина Олександрівна, Щербина Вікторія Миколаївна.

Назва і дата заходу: Науково-практичний вебінар «Партнерство в науці: злети, падіння, конкуренція та боротьба» 19.05.2025 о 15.00.
https://us05web.zoom.us/j/85397743478pwd=RWWlUBrYK6RA0bJTLSv83MLxma5f1c.1
Мета: популяризація наукових здобутків,відкриттів та винаходів, зроблених дослідниками в партнерстві або жорсткій конкуренції; ознайомлення з прикладами “жіночих” та “чоловічих” винаходів; виявлення факторів і обставин, що впливають на авторство в науці.
Цільова аудиторія: педагогічні, науково-педагогічні працівники закладів освіти м. Києва, батьки вихованців та учнів.
Відповідальна:
Санковська Ірина Мечиславівна.

Назва і дата заходу: Науково-практичний вебінар «Соціокультурний і природничий простір Києва: пізнавально-освітній ресурс для становлення відповідального громадянина» 20.05.2025 о 13:00.
https://meet.google.com/rbr-kggf-xyr
Мета: обговорення особливості, можливості соціокультурного надбання столиці та використання їх як ресурс, що заслуговує на активне використання в освітньому процесі. Розглянемо зміст про киян та Київ із позиції його адаптації до розуміння дитини, з орієнтацією на розвиток і виховання самостійної, свідомої, життєво компетентної особистості.
Цільова аудиторія: педагогічні, науково-педагогічні працівники закладів освіти м. Києва, батьки вихованців та учнів.
Відповідальні: Гончаренко Алла Миколаївна, Дятленко Наталія Михайлівна, Меленець Людмила Іванівна, Александрова Ольга.

Назва і дата заходу: Науково-практичний семінар «Педагогічна рада закладу дошкільної освіти – колегіальний орган управління»
Вул. Йорданська, 11А 21.05.2025 о 10:00.
Мета: узагальнити знання, удосконалити вміння організовувати та проводити педраду в закладі дошкільної освіти відповідно до освітніх законів та положень.
Цільова аудиторія: педагогічні, науково-педагогічні працівники закладів дошкільної освіти м. Києва.
Відповідальні: Меленець Людмила Іванівна, Бондаренко Олена, Крижанівська Валентина, Кудак Валентина.

Назва і дата заходу: Науково-практичний вебінар: «Код спортивної педагогіки: терміни, імена, вулиці» 21.05.2025
о 15:00.
https://us02web.zoom.us/j/83187867485pwd=mPwG6yi13y3yebncFHapaUvQ2uVXNo.1
Мета: дослідження педагогічної мапи Києва через історію вулиць, названих на честь Валерія Лобановського, Ігоря Турчина та Бориса Шахліна; обговорення питань щодо топонімів, які можна використовувати для вивчення історії спорту та мотивації учнів до занять фізичною культурою і спортом.
Цільова аудиторія: педагогічні, науково-педагогічні працівники закладів освіти м. Києва, батьки вихованців та учнів.
Відповідальні: Черпак Юрій Васильович, Петрощук Наталія Романівна, Матвійчук Оксана Євгенівна.

Назва і дата заходу: Науково-практичний вебінар «Професійний розвиток педагогів в умовах реалізації нового професійного стандарту (2024)» (у рамках індивідуальних наукових досліджень) 22.05.2025 о 15.00.
https://us04web.zoom.us/j/3513583575pwd=eG9PampDNkFEZ3lUaElBUmN5aTYxdz09
Мета: ознайомлення з процесом вивчення певного об’єкта (предмета або явища) за допомогою наукових методів, що має на меті встановлення закономірностей його виникнення, розвитку і перетворення в інтересах раціонального використання у практичній діяльності людей.
Цільова аудиторія: педагогічні, науково-педагогічні працівники ІПО.
Відповідальні: Цибульська Світлана Михайлівна, Третяк Ольга Петрівна.

Назва і дата заходу: Науково-практичний вебінар «Європейські програми у сфері освіти і навчання: міжнародний вимір та міжкультурний діалог» 27.05.2025 о 15.00.
https://us05web.zoom.us/j/4331734915pwd=RGowYVhXSzJaUnN4RHZyMFJ0dFg0UT09&omn=82464878932
Мета: ознайомити учасників із можливостями для українських дослідників та інноваторів у європейському та глобальному дослідницькому просторі, зосередити увагу на важливості синергії європейських програм.
Цільова аудиторія: педагогічні, науково-педагогічні працівники ІПО.
Відповідальні: Меленець Людмила Іванівна, Дика Наталія Михайлівна, Сінкевич Наталія.

Очні заняття для педагогів під час зимових канікул (ч. І)

  08-10 січня 2025 року викладачами кафедри дошкільної та початкової освіти були успішно проведені зимові очні фахові курси підвищення кваліфікації педагогічних працівників ЗДО, ЗЗСО.

  Мета навчання – дати учасникам знання та удосконалити навички: як зберігати особисте психічне та фізичне здоров’я у професійній діяльності, як організовувати безпечне освітнє середовище; як використовувати здоров’язбережувальні технології під час освітнього процесу; як добирати й використовувати сучасні та ефективні методики/технології навчання, виховання, розвитку дітей та учнів; як добирати доцільні форми методи й засоби освітньої діяльності з урахуванням інтересів здобувачів освіти та конкретної освітньої ситуації.

  План проведення навчальних занять.

  Під час канікул учасники (загальна кількість – 238 осіб) пройшли такі модулі:

 Навчання під час війни: підтримка психічного здоров’я.

  Тренінг «Ментальний маяк: як не втратити світло» провів Олександр Кочерга, доцент кафедри дошкільної та початкової освіти, кандидат психологічних наук, доцент.

   Навчання під час війни: підтримка фізичного здоров’я.

  Тренінг «Антистресова самопоміч» провів Микита Бабіченко, старший викладач кафедри, кандидат медичних наук.


Матеріали
підготувала доцентка кафедри Волинець Ю.О.

Психологічна підтримка дитини під час перебування в укритті

   У ситуаціях, коли Ви перебуваєте з дітьми в укритті, важливо забезпечити їх безпекою та емоційною підтримкою, а також допомогти відволікти їх увагу від стресу. Важливо підтримувати позитивний настрій і створювати відчуття захищеності для дітей, навіть у складних умовах.

  Що робити дорослим, щоб заспокоїти і підтримати дитину в укритті? Дивіться у новому відео Шопіної М.О. “Дитина в укритті

Матеріал підготувала доцентка кафедри Шопіна М.О.

Тьюторинг як ефективна технологія

  Проблема підвищення якості освіти стимулювала педагогічну спільноту до пошуку ефективних освітніх систем, у змісті яких основне місце займає увага до мотивації, інтересів, можливостей здобувачів освіти та слухачів. Стало зрозуміло, що особа може бути значно ефективнішою в навчанні, якщо вчасно отримуватиме допомогу у виборі змісту, форм, способів навчання, навчальних дисциплін, врешті-решт у побудові власної траєкторії навчання.

  Такої допомоги потребують не лише школярі, студенти, а й дорослі учні – працівники закладів дошкільної освіти, вчителі шкіл у процесі підвищення професійної компетентності, де важливим і досить складним є вибір проблеми, на якій варто зосередитись в процесі навчання, наявних освітніх ресурсів, термінів, вимог тощо. 

  Саме спеціаліст, який добре орієнтується в специфіці освітньої діяльності, обізнаний з навчальними планами, робочими навчальними програмами, орієнтується в індивідуально-психологічних особливостях учнів, здатний до суб’єкт-суб’єктних взаємин, може стати добрим помічником для здобувачів освіти в безмежному морі освітньої діяльності. Таким спеціалістом і є тьютор.

  Тьютор – це особа, що добре орієнтується в індивідуальних особливостях підопічних, їх потребах, ресурсах та можливостях і може допомогти конкретному учаснику освітнього процесу реалізувати свої освітні потреби найбільшою мірою. Є очевидним протиріччя: явище (хоча і в стислому, адаптивному та модифікованому вигляді) існує, але немає ніяких державних документів, що регламентують цю сферу діяльності.

  У Енциклопедії освіти зазначається, що «Тьюторство (англ. tutoring – репетиторство, опікунство, наставництво) – це:
1) форма педагогічного супроводу учня (студента, слухача), спрямована на виявлення та розвиток його освітніх мотивів, пошук освітніх ресурсів для створення індивідуальної освітньої програми;
2) спосіб педагогічної діяльності, що полягає у супроводі та спрямуванні самостійної навчальної діяльності слухача відповідно до його індивідуальної освітньої траєкторії;
3) технологія індивідуального супроводу процесу освоєння певної діяльності». ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Сторінки: 1 2