Щороку 10 листопада світова спільнота відзначає Всесвітній день науки в ім’я миру та розвитку, започаткований ЮНЕСКО у 2001 р. Ця дата покликана підкреслити вирішальну роль наукових знань у розбудові стабільного, безпечного та гармонійного суспільства, а також наблизити науку до повсякденних потреб кожної людини.
У сучасному світі, що стрімко змінюється та переживає складні виклики, особливої ваги набувають гуманітарні та педагогічні науки. Саме вони формують ціннісні орієнтири, розвивають емоційний інтелект, емпатію та критичне мислення — якості, без яких неможливий міцний мир і сталий розвиток. Науковий пошук у сфері освіти допомагає не лише осмислювати нові суспільні реалії, а й знаходити ефективні інструменти для підтримки психологічної стійкості та пізнавальної активності дітей.
Для нашої кафедри цей день є чудовою нагодою вкотре відзначити вагомий внесок науковців, викладачів та педагогів-практиків у трансформацію сучасної української освіти. Педагог дошкільної освіти та вчитель початкової школи — фахівці, які стоять біля витоків становлення особистості. Коли щоденна педагогічна практика спирається на актуальні наукові дослідження, новітні методики та доказову педагогіку, навчання перетворюється на простір безпеки, довіри й натхнення для наймолодших громадян.
Ми переконані, що кожен слухач курсів підвищення кваліфікації не просто споживач готових знань, а активний дослідник, здатний адаптувати інновації до умов свого освітнього середовища, ділитися унікальним досвідом і творити сучасну науку про дитинство.
Тож з нагоди свята наша кафедра зініціювала щорічне проведення науково-методичного калейдоскопу «Мандрівка науковими дорогами світу». У межах заходу учасники:
– обговорили провідні світові практики та інноваційні підходи в дошкільній і початковій освіті;
– дізналися про сучасні гуманітарні дослідження, що допомагають плекати культуру миру й толерантності з раннього віку;
– обмінялися професійними знахідками та надихнутися ідеями для власних педагогічних експериментів.
Виступ доцента кафедри, кандидата педагогічних наук Юлії Волинець було присвячено обговоренню першооснов «Від маленької цеглинки до великого відкриття: як формується інженерне мислення з раннього віку». Дослідниця переконливо довела необхідність дбати про створення спеціальних умов для розвитку наукового потенціалу, починаючи з раннього віку. Втім, звернула увагу на те, що створити умови зовсім не означає наситити середовище якимись особливими іграшками (хоча була відзначена позитивна роль дитячих конструкторів) та зробити його сталим і нерушимим. Було підкреслено: оточуюча природа, найпростіші предмети як то камінці, пісок, глина, побутові предмети з різних матеріалів, пластикові пляшки і головне – підтримуюча, надихаюча і спрямовуюча на дослідження і пошук позиція вихователя – все це може бути рушіями наукового пошуку, стимулювати дітей до запитань і пошуків відповідей. ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Учасники заходу із задоволенням взяли участь у запропонованих вправах Анастасії Трефілової, психологині Ліцею № 211 столиці, 
До світу сучасних технологій педагоги долучилися завдяки виступу “
Тему
Приблизно 10-11% людей на планеті – шульги. Вчені довгий час сперечалися про спадковість у виникненні ліворукості. Нарешті, у 2007 р. вдалося виділити ген, відповідальний за таку особливість. Було доведено, що вона передається по батьківській лінії, тобто по лінії тата. Діти можуть приховувати свою ліворукість, наслідуючи праворуких батьків. У таких випадках батьки можуть помилково вважати, що їх дитина – амбідекстр, тобто однаково добре володіє обома руками. Батьки також схильні вважати амбідекстрію ознакою високого інтелекту.
Як відомо, у віці до 7 років будується первинний «фундамент» особистості: у дитини закладаються базові уявлення про себе, свої можливості, рівень домагань. І саме в цей період дитина набуває купу поведінкових стереотипів: від штучного обмеження («хлопчики не плачуть», «дівчатка так не роблять»), які блокують розвиток природних талантів, емоційного інтелекту та лідерських якостей малюків, до позбавлення можливостей займатися тим, що наразі дитину цікавить. І чим старша дитина, тим більше вона обростає уявленнями, що і як вона має робити і якою має бути відповідно своєї статі. Саме тут і виникає конфлікт між традиційно усталеними нормами статево-відповідної поведінки і прагненням особистості реалізувати себе в нетрадиційній сфері. Родина, заклад освіти мають сприяти розвитку індивідуальних можливостей і рис дітей, створювати умови для їхньої самореалізації, незалежно від статі та упереджень; для цього батьки, педагогічний колектив мають володіти ґендерною чутливістю та ґендерним підходом у вихованні та навчанні.
Україна чітко тримає курс на європейські цінності, де ґендерна рівність є основою прав людини. На це орієнтує Конституція України – Основний Закон держави, де стаття 24 прямо проголошує рівність громадян перед законом і забороняє будь-які обмеження чи привілеї, зокрема за ознакою статі, статті 21 та 51 додатково гарантують рівність у гідності, правах та укладанні шлюбу. Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» (2005 р.) — спеціалізований закон, метою якого є досягнення паритетного становища жінок і чоловіків в усіх сферах життєдіяльності суспільства та ліквідація ґендерної дискримінації. У принципах реалізації Базового компонента дошкільної освіти (Державний стандарт дошкільної освіти) (2021 р.) проголошуються загальні демократичні принципи суспільного життя: рівний доступ до якісної дошкільної освіти кожній дитини, освіти без дискримінації за будь-якими ознаками. Професійні стандарти вихователя ЗДО та вчителя початкової школи вимагають створення безбар’єрного та інклюзивного освітнього простору, вільного від будь-якої дискримінації.
Важливою ознакою професійної компетентності сучасного педагога є здатність впроваджувати соціально-емоційне навчання (СЕН). Адже воно сприяє гармонійному розвитку особистості дитини, її емоційній стійкості, а також формуванню комунікативних навичок і здатності до ефективної взаємодії.
Це тиждень, коли ми не лише підвищуємо рівень обізнаності про безбар’єрність та коректну комунікацію, формуємо позитивне ставлення до безбар’єрності як суспільної норми через конкретні слова та взаємоповагу, а й змінюємо ставлення до безперешкодного простору для кожного з нас.
29 квітня 2026 року у Всеукраїнський день футболу доцентка кафедри дошкільної та початкової освіти – Марина Шопіна та завідувачка кафедри дошкільної та початкової освіти – Людмила Меленець провели вебінар з теми, яка зацікавила педагогів закладів дошкільної освіти напередодні літа та з акцентом на особливостях проведення командних ігор за участю дітей з особливими освітніми потребами. Як зазначено в Державному стандарті дошкільної освіти (2025) метою фізкультурного освітнього напряму є зміцнення здоров’я дитини, формування у дитини розуміння важливості руху, стійких життєво необхідних рухових умінь та навичок, розвиток рівноваги, витривалості, координації та гнучкості, великої та дрібної моторики, оволодіння дитиною вправами та іграми спортивного характеру.
Слухачі вебінару впевнилися в тому, що спортивні ігри та вправи значно збагачують рухову активність дітей, розвивають їхні фізичні та певною мірою формують лідерські якості. Особливо в умовах міста та з використанням можливостей мегаполісу сучасні дошкільники за допомогою батьків та педагогів можуть бути залучені як до розвивальних/логічних, так і до активних/спортивних командних ігор.
08 квітня 2026 року вчитель початкових класів столичного Ліцею № 179 Людмила Мальованна взяла участь у роботі ІІІ Міжнародного науково-практичного онлайн-форума «Педагог ХХІ століття: професійний та особистісний розвиток». На секції «Педагог закладу дошкільної освіти та початкової школи в просторі партнерства» Людмили Миколаївна поділилася досвідом 14-річної роботи в інклюзивному класі.
Це діти з обмеженими можливостями, але не з обмеженими правами! Даний принцип є головним в ментально здоровому світі: бо соціалізація передбачає прийняття. Важливо зосередитися на сильних сторонах і талантах дитини з особливостями розвитку. Для дітей з ООП, на думку Людмили Миколаївни, мають бути створені комфортні умови для навчання й розвитку. Центральне місце в такій роботі займає керуючий контроль – навчити дитину виконувати інструкції, досягати успіху і свідомо керувати своїми емоціями і вчинками.
Синдром Дауна – це не хвороба, а генетична особливість, яка не заважає жити повноцінним життям, навчатися, працювати та досягати мрій.

Джеймі Брюер – американська акторка із синдромом Дауна стала відомою завдяки своїй грі в популярному серіалі “Американська історія жахів”. Також вона пробувала себе як модель: 2015 року дівчина взяла участь на тижні високої моди в Нью-Йорку і пройшлася подіумом у вбранні від дизайнерки Керрі Гаммер.
Богдан Кравчук – перший українець із синдромом, який здобув вищу освіту. Із серпня 2019 року хлопець працює за фахом – у музеї освіти Волинського інституту післядипломної освіти. Шлях юнака до омріяної професії був складним, але, як виявилося, реальним.

Тім Гарріс – хлопець зі штату Нью-Мексико став відомим завдяки закладу Tim’s Place, який називають “найдружелюбнішим рестораном у світі”. Девіз його закладу: “Сніданки! Ланчі! Обійми!”. З 2010 року Гарріс встиг особисто обійняти понад 60 тисяч осіб. “Обійми Тіма” входять у меню, вони вважаються “фірмовим блюдом” ресторатора і до того ж безкоштовні. 
Реймонд Ху – чоловік став відомим завдяки своїм творчим здібностями. Використовуючи китайську методику, він малює тушшю і аквареллю на рисовому папері. Картини Реймонда дуже популярні – їх навіть продають на різних аукціонах.
