Тетяна Володимирівна Проценко 38 років працює вчителем початкових класів у столичній школі І-ІІІ ст. №132. Вона переконана, що математика — це не просто цифри, приклади чи таблиця множення.
Це – предмет:
– коли діти навчаються розуміти навколишній світ, розвивати мислення;
– предмет, який формує готовність до подальшого навчання без страху до складних життєвих викликів;
– мова точності, яка відкриває нові можливості в будь-якій сфері життя.
Головна мета уроків вчительки — закласти міцний фундамент, завдяки якому діти переходять у середню школу із упевненістю у власних силах. За роки педагогічної практики Тетяна Володимирівна сформувала для себе кілька головних правил, які допомагають її учням полюбити математику:
– навчання через гру та дію. У початкових класах діти найкраще засвоюють матеріал через практичні завдання, які дозволяють ефективніше зрозуміти абстрактні поняття,
– зв’язок із реальним життям. Коли дитина розуміє навіщо їй потрібне те чи інше поняття навчання набуває сенсу,
– право на помилку. На її уроках помилка — це не привід для розчарування чи висміювання, а сходинка до розуміння.
– логіка замість зубріння. Націлює дітей на пошуки різні шляхів розв’язання задачі та не боятися пропонувати нестандартні ідеї.
Математику зовсім не обов’язково вивчати наодинці за партою. На уроках математики діти часто об’єднуються в малі групи, щоб разом розв’язати складну задачу, скласти проєкт чи пройти математичний квест. Так вони вчаться слухати одне одного, аргументувати власну думку, розподіляти ролі та допомагати тим, кому трохи складніше. У команді навіть найважче завдання перестає лякати! 
Системне впровадження таких підходів дозволяє досягти результату.
1. Підвищення мотивації. Учні виявляють стабільний інтерес до уроків математики, активно долучаються до обговорень та досліджень.
2. Якість знань. Діти не просто відтворюють алгоритми обчислень, а розуміють логіку дій і вміють застосовувати знання в нових, нестандартних умовах.
3. Покращується психологічний клімат у класі. Діти вчаться конструктивно спілкуватися, домовлятися та підтримувати один одного.
Презентація Проценко Т.В. “Математика навколо нас: реалізація комплексного підходу через розв’язання практично – орієнтованих задач”
Матеріали узагальнила доцентка кафедри Третяк О.П.

У сучасному світі, що стрімко змінюється та переживає складні виклики, особливої ваги набувають гуманітарні та педагогічні науки. Саме вони формують ціннісні орієнтири, розвивають емоційний інтелект, емпатію та критичне мислення — якості, без яких неможливий міцний мир і сталий розвиток. Науковий пошук у сфері освіти допомагає не лише осмислювати нові суспільні реалії, а й знаходити ефективні інструменти для підтримки психологічної стійкості та пізнавальної активності дітей.
Почалося все у 1965 році, коли працівники технологічного інституту Массачусетсу розробили на базі операційної платформи CTSS програму MAIL. За допомогою програми користувачі одного «головного» комп’ютера могли обмінюватися короткими повідомленнями, які зберігалися повідомлення в спеціальній папці «MAIL BOX» (поштова скринька).



Учасники заходу із задоволенням взяли участь у запропонованих вправах Анастасії Трефілової, психологині Ліцею № 211 столиці, 
До світу сучасних технологій педагоги долучилися завдяки виступу “
Тему
Приблизно 10-11% людей на планеті – шульги. Вчені довгий час сперечалися про спадковість у виникненні ліворукості. Нарешті, у 2007 р. вдалося виділити ген, відповідальний за таку особливість. Було доведено, що вона передається по батьківській лінії, тобто по лінії тата. Діти можуть приховувати свою ліворукість, наслідуючи праворуких батьків. У таких випадках батьки можуть помилково вважати, що їх дитина – амбідекстр, тобто однаково добре володіє обома руками. Батьки також схильні вважати амбідекстрію ознакою високого інтелекту.
