Щороку 10 листопада світова спільнота відзначає Всесвітній день науки в ім’я миру та розвитку, започаткований ЮНЕСКО у 2001 р. Ця дата покликана підкреслити вирішальну роль наукових знань у розбудові стабільного, безпечного та гармонійного суспільства, а також наблизити науку до повсякденних потреб кожної людини.
У сучасному світі, що стрімко змінюється та переживає складні виклики, особливої ваги набувають гуманітарні та педагогічні науки. Саме вони формують ціннісні орієнтири, розвивають емоційний інтелект, емпатію та критичне мислення — якості, без яких неможливий міцний мир і сталий розвиток. Науковий пошук у сфері освіти допомагає не лише осмислювати нові суспільні реалії, а й знаходити ефективні інструменти для підтримки психологічної стійкості та пізнавальної активності дітей.
Для нашої кафедри цей день є чудовою нагодою вкотре відзначити вагомий внесок науковців, викладачів та педагогів-практиків у трансформацію сучасної української освіти. Педагог дошкільної освіти та вчитель початкової школи — фахівці, які стоять біля витоків становлення особистості. Коли щоденна педагогічна практика спирається на актуальні наукові дослідження, новітні методики та доказову педагогіку, навчання перетворюється на простір безпеки, довіри й натхнення для наймолодших громадян.
Ми переконані, що кожен слухач курсів підвищення кваліфікації не просто споживач готових знань, а активний дослідник, здатний адаптувати інновації до умов свого освітнього середовища, ділитися унікальним досвідом і творити сучасну науку про дитинство.
Тож з нагоди свята наша кафедра зініціювала щорічне проведення науково-методичного калейдоскопу «Мандрівка науковими дорогами світу». У межах заходу учасники:
– обговорили провідні світові практики та інноваційні підходи в дошкільній і початковій освіті;
– дізналися про сучасні гуманітарні дослідження, що допомагають плекати культуру миру й толерантності з раннього віку;
– обмінялися професійними знахідками та надихнутися ідеями для власних педагогічних експериментів.
Виступ доцента кафедри, кандидата педагогічних наук Юлії Волинець було присвячено обговоренню першооснов «Від маленької цеглинки до великого відкриття: як формується інженерне мислення з раннього віку». Дослідниця переконливо довела необхідність дбати про створення спеціальних умов для розвитку наукового потенціалу, починаючи з раннього віку. Втім, звернула увагу на те, що створити умови зовсім не означає наситити середовище якимись особливими іграшками (хоча була відзначена позитивна роль дитячих конструкторів) та зробити його сталим і нерушимим. Було підкреслено: оточуюча природа, найпростіші предмети як то камінці, пісок, глина, побутові предмети з різних матеріалів, пластикові пляшки і головне – підтримуюча, надихаюча і спрямовуюча на дослідження і пошук позиція вихователя – все це може бути рушіями наукового пошуку, стимулювати дітей до запитань і пошуків відповідей. ДЕТАЛЬНІШЕ >>


8 квітня 2026 року відбувся ІV Всеукраїнський науково-практичний онлайн-форум “ПЕДАГОГ ХХІ СТОЛІТТЯ: ПРОФЕСІЙНИЙ ТА ОСОБИСТІСНИЙ РОЗВИТОК”. Співорганізаторами цього форуму була кафедра дошкільної та початкової освіти.
Ґрунтовно та різноманітно звучала тема педагогічного партнерства у доповідях учасників заходу.
– “Педагогічне партнерство в професійній діяльності вчителя початкової школи” О. Третяк;
У перший день астрономічної весни – 21 березня, коли світло бере верх над темрявою, наповнюючи природу теплом і життям, на території ЗДО 441 м. Києва, що на Русанівці, з’явився еко-арт об’єкт – інсект-готель (будиночок для комах, адже комахи – це не просто їжа, а основа виживання багатьох птахів і важлива частина природної рівноваги).
Прагнучи зберегти біорізноманіття у міських умовах, формувати екологічну свідомість дітей, їхніх батьків та мешканців мікрорайону, а також залучити малюків до природоохоронної діяльності, викладачі кафедри подарували ЗДО №441 педагогічний проєкт «Є у кожного домівка» (за твором Л. Вознюк). До створення готелю для комах долучилися працівники закладу дошкільної освіти, вихователі, родини з дітьми. Попри прохолодну погоду і діти, і дорослі отримали масу задоволення від своєї праці та натхнення для нових сімейних еко-ініціатив, а вихователі практичні інструменти, методичні матеріали та поради щодо екологічної освіти малюків і дорослих.
Сподіваємося, що ідея кафедри стане маленьким внеском в еко-майбутнє нашого міста.
На часі можемо говорити про значне просування в питанні теоретичного дослідження проблеми. Опрацьована значна кількість наукових джерел, що дало можливість виокремити та проаналізувати основні поняття, на яких базується явище педагогічного партнерства, зокрема, «партнерство», педагогічне партнерство», «компетентність педагогічного партнерства», «рівноправність», «відповідальність», «довіра», «повага» та ін.; розкрито сучасний стан розвитку компетентності педагогічного партнерства у педагогів; з’ясовано на рівні теорії чинники розвитку досліджуваного феномену та проаналізовано сучасні педагогічні технології розвитку досліджуваного феномену в рамках післядипломної освіти.
Отож, в рамках теоретичного дослідження науковці кафедри скористалися широким арсеналом можливостей для апробації досягнутих результатів на міжнародних, вітчизняних та місцевих наукових, науково-практичних конференціях. І сьогодні можемо познайомитися з науковими статтями, тезами, виступами, що опубліковані в електронних часописах і розміщені в Інституційному репозиторії.
Предметом розмови на семінарі кафедри і стали питання, що останній рік турбують членів кафедри: методологічні засади дослідження наукової теми «Розвиток компетентності педагогічного партнерства фахівців дошкільної та початкової освіти в системі післядипломної освіти».
Алла Гончаренко зосередилась на важливості побудови «фундаменту» дослідження: розробці концепції дослідження, виробленні стратегії і тактики наукового пошуку, опертя на науковий апарат. Була приділена увага основним поняттям, на яких ґрунтується дослідження. За думкою науковиці, соціально-педагогічне партнерство, що передбачає взаємодію педагогів, батьків та дітей, передбачає добровільну спільну діяльність на рівно вигідних умовах, взаємоповагу та взаємодовіру, дотримання спільно прийнятих пріоритетів. При цьому підвищення рівня батьківської компетентності є одним із результатів, що підтверджує ефективність взаємодії.
В основу розгортання наукового дослідження «Розвиток компетентності педагогічного партнерства фахівців дошкільної та початкової освіти в системі післядипломної освіти» (2025-2028) покладено такі припущення:

