Сучасна дитина щодня переживає десятки емоцій — від радості й захоплення до тривоги, образи чи розгубленості. Та чи вміємо ми, дорослі, навчити її розпізнавати власні почуття, керувати ними й побудувати здорові стосунки з іншими? Початкова школа має стати надійним навігатором, який допоможе дітям не загубитися у світі переживань, а перетворить їх на ресурс для розвитку.
Важливою ознакою професійної компетентності сучасного педагога є здатність впроваджувати соціально-емоційне навчання (СЕН). Адже воно сприяє гармонійному розвитку особистості дитини, її емоційній стійкості, а також формуванню комунікативних навичок і здатності до ефективної взаємодії.
У процесі соціально-емоційного навчання учні вчаться розпізнавати власні емоції, керувати поведінковими реакціями, будувати позитивні стосунки з однолітками та дорослими, відповідально ухвалювати рішення й швидко залагоджувати суперечки.
В умовах війни та тривалого стресу, яких зазнають українські діти, соціально-емоційне навчання набуває особливого, стратегічного значення, перетворюючись із допоміжного інструменту на фундаментальну умову збереження ментального здоров’я учнів. 
Воєнні події, вимушене переміщення, повітряні тривоги та загальна невизначеність призводять до потужного деструктивного впливу на психологічне благополуччя, емоційний стан та навчальну мотивацію учнів. За цих умов заклад освіти має трансформуватися у безпечний простір підтримки, прийняття та розуміння. Саме тому впровадження соціально-емоційного навчання (СЕН) набуває сьогодні стратегічного значення, перетворюючись із допоміжного інструменту на фундаментальну умову збереження ментального здоров’я українських дітей.
Соціально-емоційне навчання сприяє розвитку емпатії — здатності розуміти почуття інших людей і співпереживати їм. Завдяки цьому діти вчаться поважати одне одного, надавати підтримку друзям у складних ситуаціях, проявляти доброзичливість і толерантність. Формування таких якостей є важливою умовою створення згуртованого класного колективу, в якому панують взаємодовіра, співпраця та взаємоповага. ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Досвідом інтеграції навчальних дисциплін через проєктне навчання в початковій школі поділилась вчитель початкових класів ліцею №286 міста Києва Мельничук О.І.

Станом на травень 2026 року через російську агресію за даними Офісу Генерального прокурора:
Напередодні Дня Києва викладачі кафедри завітали до ЗДО №79. Таким чином суботнього ранку продовжився 

Скоро день народження Києва. Чи можемо уявити наше місто без метро? Навіть саме питання звучить дивно.
Це тиждень, коли ми не лише підвищуємо рівень обізнаності про безбар’єрність та коректну комунікацію, формуємо позитивне ставлення до безбар’єрності як суспільної норми через конкретні слова та взаємоповагу, а й змінюємо ставлення до безперешкодного простору для кожного з нас.
Як формувати екологічну компетентність? Як трансформувати урок ЯДС у динамічний простір активного пізнання, взаємодії й набуття практичного досвіду? На ці та інші питання відповів вебінар «Мислимо, діємо, експериментуємо: формула ефективного уроку ЯДС», проведений старшою викладачкою кафедри Світланою Цибульською.
В центрі уваги — навчання через діяльність: творчі завдання, дослідницькі вправи, експериментування та моделювання як інструменти глибокого розуміння навколишнього світу. Набули осучаснення такі складові екокомпетентності як забезпечення практичної спрямованості навчання та відповідальне ставлення до людської діяльності в довкіллі.
Зеленяк Наталія Миколаївна, учитель-методист гімназії № 179, у виступі «Уроки ЯДС: практичні методи та дієві прийоми» представила ефективні педагогічні інструменти, що активізують пізнавальну діяльність учнів та сприяють формуванню стійкого інтересу до дослідження світу.

Для молодших школярів візуальне сприйняття та зацікавленість є основою навчання. ШІ сьогодні – це не просто «іграшка», а справжній асистент, який звільняє вчителя від щоденної рутини, дозволяючи зосередитися на творчості та персоналізації освітнього процесу.

