Як формувати екологічну компетентність? Як трансформувати урок ЯДС у динамічний простір активного пізнання, взаємодії й набуття практичного досвіду? На ці та інші питання відповів вебінар «Мислимо, діємо, експериментуємо: формула ефективного уроку ЯДС», проведений старшою викладачкою кафедри Світланою Цибульською.
В центрі уваги — навчання через діяльність: творчі завдання, дослідницькі вправи, експериментування та моделювання як інструменти глибокого розуміння навколишнього світу. Набули осучаснення такі складові екокомпетентності як забезпечення практичної спрямованості навчання та відповідальне ставлення до людської діяльності в довкіллі.
Зеленяк Наталія Миколаївна, учитель-методист гімназії № 179, у виступі «Уроки ЯДС: практичні методи та дієві прийоми» представила ефективні педагогічні інструменти, що активізують пізнавальну діяльність учнів та сприяють формуванню стійкого інтересу до дослідження світу.
Поліщук Любов Андріївна, учитель Печерського ліцею № 75, у виступі «Уроки ЯДС як інструмент формування цілісної картини світу, критичного мислення та дослідницьких умінь учнів» акцентувала увагу на інтегративному потенціалі курсу, який дозволяє формувати системне бачення світу та розвивати здатність учнів до аналізу й інтерпретації інформації.
Попик Катерина Євгенівна розкрила тему «Сучасний урок ЯДС: інструменти, які працюють». Учителька поділилася практичними кейсами цифрових і дидактичних ресурсів, які забезпечують ефективність освітнього процесу.
Сєдакова Олена Володимирівна, вчитель школи № 334, у доповіді «Три кроки ефективного уроку ЯДС» представила структурну модель сучасного уроку, яка ґрунтується на послідовності: мислити → діяти → досліджувати. Саме ця формула, за словами Олени Володимирівни, перетворює навчання на захоплюючу подорож у світ відкриттів і забезпечує глибоке засвоєння знань через власний досвід учня.
Педагоги переконані, що правильно спрямований освітній процес виходить за межі пасивного засвоєння інформації, вчить аргументувати власну позицію та оцінювати достовірність отриманих даних. Фахове обговорення засвідчило, що формування природничої компетентності передбачає не лише набуття знань, а й розвиток критичного мислення, відповідальне ставлення до природних ресурсів та розуміння ролі науки і технологій у сталому розвитку суспільства.
Ознайомитися з матеріалами Ви можете за покликанням:
https://canva.link/vxuln26o0qh6vgp
Презентація Зеленяк Н.М. “Мислити, діяти, досліджувати: формула успішного уроку ЯДС”
Презентація Поліщук Л.А. “Уроки ЯДС як інструмент формування цілісної картини світу, критичного мислення та дослідницьких умінь учнів”
Презентація Цибульської С.М. “Мислимо, діємо, експериментуємо: формула ефективного уроку ЯДС”
Для молодших школярів візуальне сприйняття та зацікавленість є основою навчання. ШІ сьогодні – це не просто «іграшка», а справжній асистент, який звільняє вчителя від щоденної рутини, дозволяючи зосередитися на творчості та персоналізації освітнього процесу.
Організатор заходу – старша викладачка кафедри Світлана Цибульська ознайомила вчителів із новітніми поглядами науковців на значущість рукописного письма. З їх погляду воно позитивно впливає на мислення, концентрацію уваги, розвиток дрібної моторики й сприяє гармонійному розвитку дитини.
Кравець О.В., учитель цього ж закладу освіти, зосередила увагу слухачів на інструментах зворотного зв’язку, які допомагають відстежувати поступ учнів і коригувати навчальний процес у режимі реального часу. Олена Вікторівна поділилася з колегами сучасними методами і прийомами формувального оцінювання дитячих досягнень, а також продемонструвала добірку вправ і дидактичних матеріалів для вдосконалення техніки письма. Особливий інтерес слухачів викликали запропоновані вчителькою ігрові та творчі форми роботи.
29 квітня 2026 року у Всеукраїнський день футболу доцентка кафедри дошкільної та початкової освіти – Марина Шопіна та завідувачка кафедри дошкільної та початкової освіти – Людмила Меленець провели вебінар з теми, яка зацікавила педагогів закладів дошкільної освіти напередодні літа та з акцентом на особливостях проведення командних ігор за участю дітей з особливими освітніми потребами. Як зазначено в Державному стандарті дошкільної освіти (2025) метою фізкультурного освітнього напряму є зміцнення здоров’я дитини, формування у дитини розуміння важливості руху, стійких життєво необхідних рухових умінь та навичок, розвиток рівноваги, витривалості, координації та гнучкості, великої та дрібної моторики, оволодіння дитиною вправами та іграми спортивного характеру.
Слухачі вебінару впевнилися в тому, що спортивні ігри та вправи значно збагачують рухову активність дітей, розвивають їхні фізичні та певною мірою формують лідерські якості. Особливо в умовах міста та з використанням можливостей мегаполісу сучасні дошкільники за допомогою батьків та педагогів можуть бути залучені як до розвивальних/логічних, так і до активних/спортивних командних ігор.
Коли дитина досліджує, моделює, ставить запитання і знаходить відповіді – запускаються механізми глибокого й усвідомленого їх засвоєння. Знання в такому випадку не передаються у готовому вигляді — вони вибудовуються учнем у процесі власної активної діяльності.
Ігри, цікаві завдання, задачі з логічним навантаженням не лише наповнюють уроки позитивними емоціями, а й доводять: математика може бути зрозумілою, цікавою і навіть «смачною». Особливий акцент вчителька зробила на практичній цінності знань, коли кожна дія і кожен вираз мають сенс у реальному житті.
08 квітня 2026 року вчитель початкових класів столичного Ліцею № 179 Людмила Мальованна взяла участь у роботі ІІІ Міжнародного науково-практичного онлайн-форума «Педагог ХХІ століття: професійний та особистісний розвиток». На секції «Педагог закладу дошкільної освіти та початкової школи в просторі партнерства» Людмили Миколаївна поділилася досвідом 14-річної роботи в інклюзивному класі.
Це діти з обмеженими можливостями, але не з обмеженими правами! Даний принцип є головним в ментально здоровому світі: бо соціалізація передбачає прийняття. Важливо зосередитися на сильних сторонах і талантах дитини з особливостями розвитку. Для дітей з ООП, на думку Людмили Миколаївни, мають бути створені комфортні умови для навчання й розвитку. Центральне місце в такій роботі займає керуючий контроль – навчити дитину виконувати інструкції, досягати успіху і свідомо керувати своїми емоціями і вчинками.
