На наших очах відбувається становлення нової української школи, яка потребує інших засобів мислення, поведінки, створення нових підходів до навчання учнів. Метою освітніх новацій є формування у школярів цілісної картини світу на основі глибокої інтеграції змісту освіти; спрямованість на успішну адаптацію дитини до постійно змінюваних обставин життя завдяки розвитку комунікативних здібностей, креативності та критичного мислення; інтелектуальне, фізичне та емоційне благополуччя учнів, розвиток потреби учнів у постійному самовдосконаленні; широкі можливості для педагогічної автономії та творчої діяльності.

   А як же це реалізується в школі сьогодні?

   Кафедра методики та психології дошкільної і початкової освіти активно включена в процес побудови нової освіти та проваджує педагогіку партнерства – науково-педагогічні працівники кафедри опікуються роботою навчальних закладів м. Києва (Кловський ліцей № 77 Печерського району, СШ № 322 Деснянського району, СЗШ № 169 Шевченківського району).

   Так, педагогічний колектив ЗНЗ № 169 на чолі з директором школи Маняченко Л.Г. творчо підійшов до реалізації Концепції нової української школи, саме тому виникло бажання ознайомити педагогічну громаду з певними аспектами їхньої діяльності.

   Одним з ключових принципів нової української школи є принцип «батьки-партнери», коли вчителі допомагають батькам здобувати спеціальні знання про розвиток дитини. Саме цим керувалися в школі № 169 запроваджуючи комплексний освітньо-виховний проект «Читай, думай, дій», що має на меті привернути учнів до книги, створити в школі справжній культ книги.

  Інтерес до книги повинен формуватися уже з перших днів перебування дитини в школі. Оскільки діти, особливо учні початкових класів, схильні брати приклад з батьків, робота з батьками має значення для залучення до читання їхніх дітей.

   На батьківських зборах були запропоновані «Правила читання з дитиною» для сімейного читання під гаслом «Сімейні традиції – 30 хвилин з книгою.
 
  Щоб дитина успішно оволодівала знаннями, уміннями, навичками її треба зацікавити.

   Також навчальні заклади ефективного впровадження концептуальні ідеї нової української школи щодо інтегрованого навчання, формування у школярів цілісної картини світу. У початковій школі стартували перші інтегровані уроки:

• «Закріплення знань з теми “Іменник»  інтегрований уроком з української мови та літературного читання;

• інтегрований урок з  читання та театрального мистецтва на тему: “Невідоме життя Т. Г. Шевченка” – вдале поєднання сучасних технології навчання з вправами театральної майстерності. Учні та вчитель підготували цікаву маловідому інформацію з життя українського митця.

  
   інтегрований урок предметів    природничо-математичного циклу «Таблиця множення на 8. Коли птахи повертаються із вирію?»

• інтегрований урок на тему: «Прикметник» (українська мова + природознавство + трудове навчання).

   Для збагачення сенсорного досвіду учнів початкової школи та з метою пізнання особливостей природних матеріалів та можливостей їх використання відповідно до властивостей, формування доступних для дитини уявлень, сенсорних еталонів, вчителі разом з учнями почали використовувати в роботі пісочну анімацію.

   Це лише перші кроки на початку великого шляху реформування шкільної освіти. Маємо пам’ятати, що навчально-виховний процес в освітньому закладі потребує його переведення в якісно новий стан, більш відкритий щодо попереднього, створюючи при цьому відповідні умови для постійної реалізації освітніх інновацій та підтримки педагогів-інноваторів; надання конкурентоспроможних освітніх послуг, у тому числі комп’ютерних; здійснення оперативного інформаційного зв’язку з усіма учасниками навчально-виховного процесу, роботи в мережі Інтернет; інтеграції у міжнародний освітній простір; постійного залучення інвесторів; створення конкурентоспроможного освітнього середовища; підготовки конкурентоздатних випускників, адаптованих до швидко змінюваних вимог суспільства.

Шановні колеги!

   До свята європейських мов, яке відбудеться 26 вересня 2017 року співробітники кафедри методики та психології дошкільної і початкової освіти підготувала низьку заходів:

•  в Інституті післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка (за адресою: пр-т. П.Тичини, 22-А) буде проведено тренінг на тему: “Арт-терапія для діагностики і корекції емоційного стану та розвитку творчого потенціалу особистості”. Під час тренінгу всі охочі ознайомляться з методиками діагностування та корекції емоційного стану за технікою “підсвідомого малювання”, візьмуть участь у самодіагностиці, дізнаються про особливості використання технік арт-терапії. Ведуча: доцент кафедри, кандидат психологічних наук Шопіна М.О. Початок о 10.00.

•  в дитячому садку “Школа Монтессорі Нової Епохи” (за адресою:  вул. Шовкуненка,6) відбудеться спостереження за роботою двомовного (англо-українського) класу 3-6 та  практичний семінар: “Розвиток мовлення як передумова для вивчення дошкільниками та молодшими школярами іноземної мови”. Будуть обговорені наступні питання: розвиток мовлення через моделювання правильної вимови; розширення словникового запасу, активне слухання через ігрову та пізнавальну діяльність; послідовність подання матеріалу в процесі вивчення дітьми іноземної мови як другої (нерідної) мови; інструменти та методи для формування грамотної фразової мови у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Ведуча: доцент кафедри, кандидат політичних наук Щербина В.М. Початок о 10:00.

Запрошуємо до участі!

 Наукова тема ІППО: «Забезпечення якості професійної діяльності педагогічних працівників міста Києва в системі неперервної педагогічної освіти» 07.16-07.21 / 0116U00660.

  Наукова тема кафедри: «Проектування змісту та технологій навчання педагогічних працівників в умовах реалізації компетентнісної освіти» (2016-2021 рр.).

НАУКОВІ КОНФЕРЕНЦІЇ, СЕМІНАРИ, ЧИТАННЯ

    Педагоги дошкільних навчальних закладів вже помітили, що викладачі кафедри методики та психології дошкільної і початкової освіти постійно шукають нові й нові форми роботи зі слухачами курсів підвищення кваліфікації.

    Цей пошук пояснюється: бажанням бути корисними й цікавими для педагогів; необхідністю застосування методів активного навчання; пробудити в слухачів стійкий пізнавальний інтерес до предмету обговорення; викликати бажання застосувати інновації у своїй роботі; вихід за межі аудиторії з метою урізноманітнення навчально-пізнавального середовища в межах мегаполісу.

Серед варіативності сучасної лекції, адаптованих до наших потреб, виокремлюємо лекцію-екскурсію. Проводимо навчальні заняття не у звичних для всіх аудиторіях, а виїздимо до музеїв, бібліотек, виставок, центрів тощо.

ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Алла Гончаренко, канд. пед. наук,

доцент кафедри методики та психології дошкільної і початкової освіти

Інституту післядипломної педагогічної освіти

    Дотримуючись традиційних позицій, вихователі ще намагаються дати дитині чим більше знань, що у сучасних педагогічних підходах є хибним підходом.

    Зауважуємо, що важливим і природним є створення ситуації розвитку для кожного дошкільника. Обґрунтувавши морально-духовну, естетичну доцільність ознайомлення з оригіналами художніх творів та їх репродукціями, можна сподіватися на ціннісне сприйняття зображеного, на адекватні емоційні прояви, на мовленнєву активність дітей. Якщо така активність недостатня, то обираймо такі запитання, які викликали б зацікавленість та обов’язково були посильними для вирішення: запитання-провокації, запитання-роздуми, запитання-сумніви, запитання-пошуки, запитання-здивування, запитання-завбачення тощо.

ДЕТАЛЬНІШЕ >>

     Твори малярства набувають свого виняткового значення і впливають на розвиток мовленнєвої особистості тоді, коли вона здатна пов’язати між собою окремі, нібито розрізнені, об’єкти, об’єднати їх сюжетом, на основі попереднього досвіду здогадатися, що стоїть за статичністю зображеного, “прочитати” рух у нерухомому. Це підштовхує малюка вдаватися до не мовленнєвих засобів. Перший або побіжний погляд на зображення не відразу може розкрити цілісність задуму художника, однак дошкільник має право індивідуально обирати час, місце, тривалість його розглядання.

     Яскравості та виразності набуває будь-який фрагмент педагогічної дії за наявності картини. Вона й посідає почесно-центральне місце у груповій кімнаті, збирає навколо себе зацікавлених, мало-помалу впускає у свій світ допитливих, запрошує ввійти у зображений сюжет охочих, дивує вигадливих перетворенням площинних зображень у об’ємні, а всіх разом – заохочує до запитань, розповідання, описування, переказування, пригадування пригод з власного досвіду тощо.  Та звідки прийшла, де взялася ця картина-чарівниця, картина-загадка, картина-співрозмовниця?

ДЕТАЛЬНІШЕ >>