27 листопада 2024 року відбувся вебінар «Методична скарбничка вчителя: розвиваємо культуру мовлення молодших школярів». Організаторами були Ольга Третяк, канд. пед. наук, доцент та Олена Полякова, старший викладач кафедри.
В ході вебінару своїм досвідом поділилися Мельничук Олена Іванівна, вчитель початкових класів ліцею №286 м. Києва, з проблеми «Формування мовленнєвої культури учнів початкової школи в процесі літературного читання», Лічманенко Христина Олександрівна, вчитель початкових класів ліцею №286, з проблеми «Розвиток культури мовлення учнів початкових класів на уроках української мови» та Мельник Тетяна Василівна, вчитель початкових класів СШ №115, на тему «Ефективні методи та прийоми розвитку зв’язного мовлення та культури спілкування учнів початкових класів».

Учасники вебінару ознайомилися з різноманітними вправами, творчими завданнями та іграми, які сприяють розвитку та вдосконаленню культури мовлення учнів.

Дякуємо слухачам за активну участь і творчі ідеї, спікерам – за інсайти та набуті навички!
Разом робимо нашу освіту ще доступнішою, ефективною та сучасною!
Питання культури мови у суспільстві мають першорядне значення. Учені, педагоги, стурбовані зниженням загального рівня мовної культури. У зв’язку з цим вважаємо, що необхідно проводити планомірну роботу з формування культури мови школярів.

Виховувати мовленнєву культуру потрібно розпочинати з раннього дитинства, і чи не провідна роль у цьому належить найближчому оточенню дитини – сім‘ї та вчителю початкової школи. Це середовище, в якому юній особистості передається виховний соціальний досвід народу, багатство духовної культури, національна ментальність. Культура мовлення – це вміння правильно говорити і писати, використовувати мовні засоби відповідно до мети й умов спілкування. Поняття «культура мовлення» пов’язане з особливостями та закономірностями функціонування мови, а також з мовленнєвою діяльністю людини. ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Сторінки: 1 2

  Кафедра дошкільної та початкової освіти активно бере участь у тижні до Всесвітнього дня науки–2024 у Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка.

 12 листопада відбувся інформаційно-методичний вебінар «Ідеї та розробки українських винахідників і раціоналізаторів» для педагогів закладів освіти. Спікер: Санковська І.М., старша викладачка кафедри дошкільної та початкової освіти.

Учасники вебінару дізналися про ряд українських науковців, винахідників та раціоналізаторів, які відомі занчним внеском у вітчизняну науку:
– Юрія Котермака (Дрогобича) – автора першої відомої друкованої книги, написаної українцем “Прогностична оцінка поточного 1483 року”;
– Зизанія Лаврентія (Куколя) – укладача першого вітчизняного систематичного підручника церковнослов’янської мови, призначеного для шкіл;
– Юрія Лисянського – мандрівника та першовідкривача, першого українського навколосвітнього мореплавця;
– Петра Прокоповича – раціоналізатора розбірного рамкового вулика, засновника першої в Україні школи бджільництва;
– Володимира Беца – відкривача найбільших клітин людського мозку, які названі на його честь;
– Олександра Потебню – який довів унікальність української мови;
– Хведіра Вовка – відкривача пізньопалеолітичної стоянки в с. Мізин (Чернігівська обл.);
– Йосипа Тимченка – винахідника механізма «равлик» (разом з М. Любимовим), що став основою для створення “кінескопу” на кілька років раніше братів Люм’єр;
– Володимира Хавкіна – винахідника вакцини від холери та чуми;
– Юрія Кнорозова – дешифрувальника писемності цівілізації мая та ін.

   Практикувалися учасники у роботі із вправами з платформи LearningApps:
Українські вчені й винахідники та їх винаходи і відкриття
Чий винахід?

  Презентація Санковської І.М. “Ідеї та розробки українських вчених, винахідників і раціоналізаторів”.

Запрошуємо колег долучатися до наших наступних заходів.

Матеріал підготувала старша викладачка кафедри Санковська І.М.

  Як пояснити дитині, чому деякі діти не можуть бігати або говорити? Як донести думку про те, що важливо для людей з особливими потребами? Як дати зрозуміти, що вони відчувають і яким бачать світ? Підняти тему інклюзії чи толерантності в процесі виховання дітей вам буде простіше, якщо разом з ними ви подивитеся наступні анімації.

   Маленька каструлька Анатоля 

   Французькі мультиплікатори створили короткометражку, яка за допомогою метафори – каструльки, – допоможе навіть маленьким дітям зрозуміти, хто такі люди з особливими потребами та чому бути особливим – нормально.

   Поза зором

  Мультфільм, створений в стилі аніме, показує, що відчувають сліпі люди. У короткометражці навмисно посилений звук з метою продемонструвати той факт, що сліпі люди чують набагато чіткіше, ніж зрячі. А ще діти дізнаються про помічників особливих людей – чарівну паличку і собаку-поводиря. ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Сторінки: 1 2 3

  Чи можна навчити дітей толерантності? Тільки через пояснення. Пропонуємо добірку коротких анімацій про толерантність, запропонуйте подискутувати над висловами відомих людей про толерантність, розкажіть притчу про цвяхи.    Зробіть декілька з запропонованих нижче вправ.

  1. Привітання «Мене звуть… Я люблю себе за те, що…»
Вправа проводиться в колі. Кожен по черзі говорить дві фрази «Мене звуть…» і «Я люблю себе за те, що…». Не відволікайтеся на спори і обговорення з приводу бажань. Просто висловлюйте їх по черзі, неупереджено і швидко. Мета вправи – формування позитивної самооцінки.

  2. Вправа «П’ять добрих слів»
Кожен з учнів має обвести свою руку на аркуші паперу і на малюнку долоні написати своє ім’я. Потім учень передає свій аркуш сусідові праворуч, а сам отримує малюнок від сусіда ліворуч. На кожному пальці намальованої долоні треба написати будь-яку привабливу, на їхню думку, рису її власника (наприклад: «ти дуже добра», «ти завжди заступаєшся за слабших», «мені подобається твій одяг»). Аркуш повертається до власника. Коли робота завершена, вчитель збирає малюнки і зачитує написи, а група має здогадатися, кому вони призначені. Мета вправи – розвиток навичок спілкування.

  3. Вправа асоціативний ряд «Толерантність»
Учасники називають характеристики людини, що асоціюються з поняттям толерантності і починаються з букви вертикального рядка. Мета вправи – пересвідчитися, чи діти правильно трактують поняття «толерантності».
Т – терпимість
О — оптимізм
Л — любов
Е — ентузіазм
Р — рівність
А — активність
Н — ніжність
Т — тактовність
Н — ніжність
І — ініціативність
С — співчуття
ТЬ — терпіння

  4. Вправа «Я-висловлювання» та «Ти-висловлювання»
Вчитель чи психолог пояснює дітям різницю між Я-висловлюванням (Мені не подобається, що ти не записав домашнє завдання) і Ти-висловлюванням «Ти знову домашку не записав!». Запропонуйте дітям ситуації, які вони можуть розіграти в парах. наприклад, таку: «Ти домовився з другом зустрітися на вулиці. Він запізнився на 20 хвилин. Ти змерз і сердишся». Поясніть, що для толерантної комунікації варто застосовувати «Я-висловлювання». ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Сторінки: 1 2

  Кафедра дошкільної та початкової освіти активно залучає педагогів закладів освіти міста Києва до наукових заходів у рамках проведення тижня до Всесвітнього дня науки–2024 у Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка.

  7 листопада 2024 року науково-педагогічні працівники ІПО в співпраці з Національним музеєм літератури України провели в очному форматі науково-практичну конференцію «Формування національної ідентичності дітей і молоді в умовах воєнного стану: досвід музейників і педагогів».

  На конференції піднімалися питання актуальності складних тем у дитячому читанні, роль підручників мовно-літературної галузі у формуванні громадянина-патріота, навчання українських дітей в «українських школах» за кордоном, збереження досвіду й побудови перспектив співпраці музеїв і закладів освіти в умовах війни та ін.

  Для обговорення питань вибудови стратегії формування й утвердження національної ідентичності дітей та молоді в умовах російської воєнної агресії виступи підготували:
– ВОЛИНЕЦЬ Юлія Олександрівна «Формування національної ідентичності дітей старшого дошкільного віку в умовах війни»;
– МЕЛЕНЕЦЬ Людмила Іванівна «Національно-патріотичне виховання як складова державної політики у сфері утвердження громадянської ідентичності»;
– САВЧЕНКО Світлана Володимирівна «Роль громадянської компетентності педагога в утвердженні національної та громадянської ідентичності учнівської молоді»;
– ТРЕТЯК Ольга Петрівна «Формування української ідентичності у молодших школярів»;
– ЦИБУЛЬСЬКА Світлана Михайлівна «Професійний розвиток учителя в контексті патріотичного виховання молодого покоління»;
– ЧЕРПАК Юрій Васильович «Патріотичне виховання учнівської молоді на уроках фізичної культури в умовах війни».

  По завершенню конференції відбулася творча зустріч із дитячою письменницею, лауреатом премії імені Лесі Українки – Зіркою Мензатюк.

  Запрошуємо колег-освітян долучатися до наших наступних заходів.

Матеріал підготувала завідувачка кафедри Меленець Л.І.

 04-06 листопада 2024 року на базі закладів дошкільної освіти №255, №355, ШДС «Золотий ключик» Солом’янського району столиці були організовані та проведені очні фахові курси вихователів груп раннього віку за програмою «Якість дошкільної освіти: педагогічне партнерство та інклюзивне навчання».

Разом із слухачами курсів розглянули актуальні питання:- “Монтессорі-клас Тоддлер: створення навчально-ігрового оточення для дітей 1,5-3 років». Лектор – Щербина Вікторія Миколаївна, доцентка кафедри.

На цьому модулі вихователі мали можливість набути, розвинути та удосконалити свою практичну майстерність в контексті створення доцільного оточення для навчання і розвитку дітей від 1,5 до 3-х років; ознайомилися з використанням принципів Марії Монтессорі в сучасній дошкільній освіті та особливостями роботи з батьками.
– «Виховання фізично розвинених дітей 2/3-річного віку». Лектор – Смольникова Галина Валентинівна, доцентка кафедри. Були розглянуті питання формування у дітей 2-3-х років основних рухів та навичок виконання фізичних вправ, що сприяють зміцненню організма малят. Вихователі мали можливість удосконалити практичну майстерність в організації та методиці проведення рухливих ігор, загально-розвивальних вправ, занять із фізичної культури в групах дітей раннього віку.
– «Організація життєдіяльності дітей в адаптаційний період у закладі дошкільної освіти». Лектор – Смольникова Г.В. Були обговорені питання значення процесу адаптації дітей до ЗДО в складних сучасних середовищах. Роль дорослого у звиканні дитини до незнайомого соціального оточення, до нових умов життєдіяльності в групі садочка.

 Пропонуємо навчальний модуль “Монтессорі-клас Тоддлер: створення навчально-ігрового оточення для дітей 1,5-3 років“ (автор та укладач – Вікторія Щербина) на дистанційній платформі Інституту післядипломної освіти. 

 Пропонуємо навчальний модуль “Виховання фізично  розвинених дітей 2/3-річного віку” (автор та укладач – Галина Смольникова) на дистанційній платформі Інституту післядипломної освіти.

Матеріал підготували доцентка кафедри Смольникова Г.В.,
завідувачка кафедри Меленець Л.І.

  Кафедра дошкільної та початкової освіти активно бере участь у тижні до Всесвітнього дня науки–2024 у Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка.

  5 листопада відбувся науково-методичний вебінар «Ефективні засоби подолання тривожності в усіх учасників освітнього процесу» для педагогів закладів освіти. Спікер: Шопіна Марина Олександрівна, кандидатка психологічних наук, доцентка кафедри дошкільної та початкової освіти.

 Учасники вебінару ознайомились з дослідженнями українських та зарубіжних науковців щодо подолання стану тривоги, на практиці опанували ефективні техніки зниження емоційної напруги та стратегії профілактики стресу.

Педагоги дізналися про конкретні методи, які можна легко адаптувати в навчальних закладах. Було розглянуто техніки арт-терапії для подолання тривожності, вправи з подолання особистісної та ситуативної тривожності, короткі релаксаційні практики, які можна використовувати прямо під час занять для зниження тривожності у дітей. Також обговорювались підходи до побудови сприятливого емоційного клімату в класі, важливість відкритого спілкування та регулярної емоційної підтримки.

  Особливу увагу приділили підвищенню психологічної компетентності педагогів у питанні допомоги собі й учням в ситуаціях стресу. На практиці учасники відпрацьовували сценарії, серед яких – швидке реагування на ознаки тривожності, проводення профілактичних занять для стабілізації емоційного стану в учнів.

  Запрошуємо колег долучитися до наших наступних заходів. https://docs.google.com/document/d/10WY96yCHIEnC7Itrzww7WVmJF87Elj0Z/edit

Матеріал підготувала доцентка кафедри Шопіна М.О.

Шановні колеги!

Пропонуємо вам для ознайомлення наповнений екологічними датами листопадовий календар 2024 року:
1 листопада – Всесвітній день екології. Всесвітній день вегана
3 листопада – Міжнародний день біосферних заповідників
5 листопада – Всесвітній день поширення інформації про проблему цунамі
6 листопада – Всесвітній день без паперу. Міжнародний день попередження експлуатації навколишнього середовища під час війни та військових конфліктів
11 листопада – Міжнародний день енергозбереження
15 листопада – День рециклінгу
16 листопада – підписання Конвенції про охорону Всесвітньої культурної і природної спадщини
17 листопада – Всесвітній день боротьби з палінням
21 листопада – Всесвітній день рибальства
26 листопада – Всесвітній день інформації
Остання субота листопада – День без покупок
30 листопада – Всесвітній день домашніх тварин

Всі дати листопада

Матеріал підготувала старша викладачка кафедри Санковська І.М.

Місяць листопад наповнений значною кількістю цікавих та пам’ятних дат.
Пропонуємо вам інформаційні матеріали про деякі з них.

1 листопада – День народження Європейського союзу
3 листопада – День працівника соціальної сфери
7 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством і булінгом в закладах освіти
9 листопада – Всеукраїнський день працівників культури та аматорів народного мистецтва
10 листопада – Всесвітній день науки в ім’я миру та розвитку. Всесвітній день імунізації
Друга неділя листопада – Міжнародний день скоромовок
11-17 листопада – Міжнародний тиждень науки та миру
11 листопада – Всесвітній день орігамі
13 листопада – Всесвітній день доброти
14 листопада – Міжнародний день логопеда
15 листопада – Міжнародний день таблиці множення
16 листопада – Міжнародний день толерантності. Всесвітній день ґудзика
17 листопада – Міжнародний день студентів та День студента в Україні
20 листопада – Всесвітній день дитини
21 листопада – Українське національне свято – День гідності та свободи. Міжнародний день філософії
Четверта субота листопада – День пам’яті жертв голодоморів
Остання п’ятниця листопада – Всесвітній день інформації.

Матеріал підготувала старша викладачка кафедри Санковська І.М.

  24 жовтня 2024 р. відбувся вебінар «Інклюзія під час війни: як підтримати дітей з особливими потребами», проведений старшими викладачками кафедри Санковською І.М. та Цибульською С.М.

  Запрошені спікери: Дятленко Н.М., доцентка кафедри; Лигомина Т.А., директорка інклюзивно–ресурсного центру №13 Дніпровського району м. Києва; Вовк Олена Анатоліївна, психолог ЗЗСО №233, переможець Всеукраїнського конкурсу «Нові технології у новій школі» у номінації «Корекційно-розвиткові програми» 2023/2024.

На вебінарі були розглянуті питання інтеграції дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітній простір закладу у контексті тих змін, які на сьогодні відбуваються в освіті. Кожна дитина, незалежно від своїх особливостей – фізичних, інтелектуальних, соціальних, емоційних чи мовних, повинна мати можливість реалізувати своє право на навчання і отримати при цьому гідну та якісну освіту. Доповідачі торкалися питань супроводу та організації безпечного і комфортного середовища у закладі освіти, підтримки дітей із РАС, розповіли, з якими труднощами стикаються здобувачі освіти з такими розладами, як їх долати та вибудовувати конструктивну комунікацію. Педагоги отримали поради, як створити належні умови, щоб дитина відчувала себе рівною серед рівних, бо це є пріоритетом Нової української школи.

Роль педагога у втіленні принципів інклюзивної освіти неоціненна. Адже саме учитель організує навчальний процес таким чином, щоб знання були засвоєні кожним учнем класу, незалежно від його здібностей і особливих потреб. Саме педагог створює в класі клімат довіри і прийняття, в яких розкриваються кращі сторони кожного учня і сильні сторони характеру кожної дитини, вчить природно сприймати і толерантно ставитися до індивідуальних відмінностей, налагоджувати дружні стосунки, співпрацювати, допомагати один одному у колективі.

Завдяки створенню інклюзивного освітнього простору, діти, чиї особливі потреби виходять за межі загальноприйнятої норми, мають можливість не тільки отримати гідну освіту, а й відчути себе повноцінними членами шкільного колективу, а згодом стати повноправними громадянами своєї країни, що мають однакові для всіх права і обов’язки незалежно від своїх можливостей.

Матеріали підготувала старша викладачка кафедри Цибульська С.М.