18 лютого 2026 року виповнилося 170 років від дня народження Софії Федорівни Русової (до шлюбу Ліндфорс) видатної громадської діячки, просвітительки, педагогині, письменниці, літературознавиці, організаторки бібліотечної справи, активної учасниці політичного та культурного життя доби Української революції 1917–1921 рр., авторки багаточисельних праць із педагогіки. Задля вшанування ролі С. Ф. Русової у становленні української педагогічної думки Президією НАПН України було прийнято рішення оголосити 2026 рік Роком Софії Русової в Україні. На честь 170-річчя від дня народження (18.02.1856) освітні заклади проводять тематичні конференції, виставки та лекції, присвячені актуалізації спадщини Русової як теоретика національного дошкільного виховання та позашкільної освіти. Заклади освіти, громадські організації проводять всеукраїнські вебінари, наукові конференції, книжкові виставки, відкриті лекції, педагогічні читання.

18 лютого в офлайн-форматі відбувся круглий стіл «Світло спадщини Софії Русової», який організував ЗДО № 584 імені Софії Русової у партнерстві з кафедрою дошкільної та початкової освіти Інституту післядипломної освіти. Свічку пам’яті за традицією запалила Галина ДАЦЮК, голова жіночого центру «Спадщина», журналістка, письменниця, канд. пед. наук, редактор газети «Слово Просвіти». Поряд з науковцями та представниками громадськості прозвучали змістовні виступи Олександра МІХНА, директора Педагогічного музею України, доктора пед. наук, Олени КОВАЛЕНКО, доцентки кафедри дошкільної освіти Факультету педагогічної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, канд. пед.  наук, Юлії ВОЛИНЕЦЬ, доцентки кафедри дошкільної та початкової освіти Інституту післядипломної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, канд. пед. наук, Ірини САНКОВСЬКОЇ, старшої викладачки кафедри дошкільної та початкової освіти Інституту післядипломної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Людмили МЕЛЕНЕЦЬ, завідувачки кафедри дошкільної та початкової освіти Інституту післядипломної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, канд. пед. наук. Модерувала захід Людмила СИНЕКОП, директор музею Софії Русової.

Інформаційна підтримка заходу:
Презентація Меленець Л.І. “Софія Русова про Київ та його минуле”
Презентація Волинець Ю.О. “Софія Русова про Україну в творах її письменників”
Презентація Санковська І.М. “У партнерстві з довкіллям: Софія Русова про виховну силу природи”
Мірна З. “Софія Ф. Русова”

Материали підготувала завідувачка кафедри Меленець Л.І.

  З новим роком! Чи вже відвідали головну ялинку країни? Подивіться самі, яка вона цьогоріч висока, ошатна, чепурна, елегантна, пишна. Щороку інша, не схожа на попередні. Кияни та гості вже й не уявляють столиці без такої красуні. А коли вона з’явилася вперше?

  У середині XIX століття ялинка вважалася «німецькою забавою». Її встановлення, прикрашання було поодиноким у окремих сім’ях. Легенда каже, що Мартін Лютер (Німеччина, XVI ст.) прикрасив ялинку свічками, щоб відтворити сяйво зірок, зробивши її символом Різдва (фото «Мартін Лютер. Гравюра 1860-х років»). Німецькі колоністи привезли звичай до України у XIХ ст. Спочатку зелена красуня з’явилася у маєтках шляхти та містян. А більшість чинили спротив, вбачаючи у такому нововведенні наступ на традиційний український дідух, витіснення його чужоземними традиціями. Кияни довго не сприймали ялинку, віддаючи перевагу різдвяній атрибутиці з «павуками» (солом’яні обереги під стелею) та дідухами, витинанками на вікнах та свічками, прикрасами з паперу (янголи, зірки), які створюють атмосферу українського Різдва без ялинки. Та поступово ялинка ставала бажаною гостею у багатьох будинках, їй раділи і діти, і дорослі. Та це були заможні родини (Ялинка. Михайло Коцюбинський. 1891).

 Перша публічна ялинка в Києві була встановлена у 1878 році в залі Дворянського зібрання (на місці сучасного Будинку профспілок на Майдані Незалежності). Доступ до неї мали діти київської еліти. Святкування з ялинкою проходили в Контрактовому будинку на Подолі, де влаштовували благодійні бали та ярмарки. Найперші фотографії ялинок у Києві здебільшого зафіксували не вуличні святкування, а домашні інтер’єри заможних родин або закриті заходи в гімназіях та клубах.

 Найдавніші знімки датуються кінцем XIX століття. На них можна побачити ялинки, прикрашені справжніми свічками, горіхами та яблуками. Популярними були постановочні святкові листівки, на яких позували кияни біля щедро прикрашених дерев у фотоательє, студіях (фото «Різдвяна листівка зі Львова. 1911»).

 Радянська влада встановлення ялинки оголосила буржуазним і релігійним пережитком (фото «Антирелігійний захід. 1929 рік»). Після тривалої заборони у 1935 році ялинка таки повернулася. Її перетворили на новорічну, а не різдвяну прикрасу, щоб позбутися релігійних асоціацій. Першу радянську новорічну ялинку встановили в Харкові (це місто було столицею УРСР протягом 15 років – з 1919 до 1934). У Києві ця традиція стала масовою з 1936 року. Поступово ялинка зайняла своє місце, символізуючи не так Різдво, як новий рік (фото «Київ. 1947 рік»).

 Локації щороку змінювалися: біля оперного театру, в парках, на Хрещатику (фото «Хрещатик. Вхід у метро. 1961 рік», «Хрещатик. Готель «Москва». 1962 рік, «Хрещатик. Перед пл. Калініна. 1965 рік». Нині це готель «Київ»), біля консерваторії (фото Консерваторія. 1981 рік), у Київському Палаці піонерів (зараз Київський Палац дітей та юнацтва), на Софійській площі (фото «Софійська площа. 1954»). З 1960 р. головна ялинка Києва «переїхала» на площу Калініна (тепер Майдан Незалежності) і закріпилася там на довгі роки.

 Після легалізації свята у 1935 році з’явилися офіційні репортажні знімки, та були вони нерегулярними і не так широко висвітлювали подію. Історія масових фото головної ялинки на головній площі Києва починається з 1950-1960-х років. На них вона виглядала як конусоподібна конструкція, рясно прикрашена паперовими та скляними іграшками.

  Як обирали дерево, що символізувало початок нового року? Роками шукали у лісах найвищу, найкращу ялинку і привозили її до Києва. Ця подія ставала відома всім через розлогі репортажі, що вказували на місце, де росла красуня, її параметри, шлях до Києва і по Києву. Жаль було дивитися, коли її повалену, обрізану везли до тимчасового місця.

 Жива чи штучна? Відмова від встановлення живої головної ялинки в Києві відбувалася поступово. До 2011 будували металеву збірну конструкцію-каркас, яку заповнювали сотнями маленьких живих ялин чи окремими гілками, що й зберігало колекційні зразки дерев-гігантів. Перша штучна ялинка країни починала 2011 рік. Вона мала конусоподібну форму, була прикрашена 3D-ілюмінацією та орнаментами (фото «Майдан Незалежності. 2010 р.»). Напередодні тодішній президент, не знайшовши українського слова, назвав її «йолка», що й стало відомим мемом. Та це іронічне прізвисько трималося недовго, бо наступні роки варіативність конструкцій набувала досконалості, пишності, незвичності й привабливості. З екологічних міркувань та з міркувань зручності монтажу остаточний вибір прийшовся на штучну ялинку і став стандартом для Києва.

 Побачити оригінали цих рідкісних знімків та реконструйовані святкові інтер’єри можна у Музеї історії міста Києва на тематичній виставці «Київська ялинка від XIX ст. до сьогодення».

Головна ялинка України крізь роки: яка вона була
Тематична виставка «Київська ялинка від XIX ст. до сьогодення»
Якими були головні ялинки країни періоду 2020-2023 року

Матеріал підготувала доцентка кафедри Гончаренко А.М.

Шановні педагоги та батьки!

Запрошуємо вас на сторінки пізнавально-методичних матеріалів для ознайомлення дітей з Києвом. У змісті:
– інформація для дорослих і дітей про окремі об’єкти, пам’ятки, споруди Києва;
– як зробити прогулянку чи екскурсію цікавою та незабутньою;
– приклади для збагачення лексичних окрас мовлення та упорядкування граматичних норм;
– образотворча діяльність як самовираження дитини;
– створення портфоліо та багато іншого.

 Матеріали не мають усталеної структури. Ця модель містка, гнучка, за потреби піддається трансформуванню, доповненню.

Прохолода…, дощі…, різнобарвне листе…, свято врожаю… Це – осінь. У кожному місті чи селі вона різна. Десь прикрашає горо́ди великими помаранчевими гарбузами, до когось наближається темно-золотавим лісом, десь на узбіччі кошики з великими дивовижними грибами. А Київ дарує свою осінь: мальовничі краєвиди з прикметними об’єктами міста, стукіт каштанів, затишні кав’ярні з пледами і теплим чаєм… І берези як горицвіт, і тротуар прикрашено строкатим листям, і смарагдовий килим газонів вишито п’ятипалим кленовим листям…

У дошкільному закладі традиційними є осінні розважальні ранки. Цей фрагмент не охопить всієї повноти реальності, вражень, змін в погоді та житті міста. Осіння краса скороминуча. Встигніть разом з дітьми насолодитися осінніми днями свого міста.
Обирайте найбільш дієві, активні й виразні способи пізнання: прогулянки (прогульки) та спостереження. Тривалими та різнорідними можуть бути прогулянки у вихідні дні, коли час не має жорсткої регламентації.

Заплануйте разом з дітьми прогулянку чи екскурсію. Оптимальна ситуація, коли роль екскурсовода чи супроводжуючого беруть на себе батьки. Саме вони найкраще відчують темп і ритм своєї дитини, знають її інтереси, можуть невідоме пов’язати з її досвідом, акцентують увагу на подібному, відмінному чи тотожному. Саме з огляду на потреби своєї дитини зроблять паузи або зможуть приділити більше часу й уваги тому, що так зацікавило малюка.
Щоб бути домірним інтересам дошкільника, дорослим доцільно зібрати доступну дитині інформацію про об’єкти, що траплятимуться у її полі зору, оздобити прогульку зображеннями об’єкта у інші часи чи інші пори року або ілюструвати власними спогадами. Так ви наповнюєте кожну прогулянку чи екскурсію інформацією цікавою та корисною, пізнавальною та розвивальною. Хай буде час для веселощів і для розмірковувань, для галасливих ігор і для пустощів. У такий спосіб враження яскравішають і зберігають роками.

 У цьому дописі структуруємо прогулянку до Дніпра.
Дніпро – це найбільша річка України. Тече вона здалеку, а у Києві широко розливається і розділяє місто на дві частини, що так і називаються: правий берег, лівий берег. Щоб дістатися з одного берега Києва до іншого, треба переїхати або перейти через міст. Таких мостів дев’ять і лише один призначений для пішоходів, а інші – для різного транспорту. Одна із станцій метро називається так, як і велика річка. ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Сторінки: 1 2

Серпневі заходи мають продовження для дошкільників столиці. 10 вересня 2025 року відбудеться методична конференцією «Партнерство в закладі дошкільної освіти: від діалогу до дії в умовах особливих обставин».

  Початок 10.09.2025 о 14:00 за адресою: Vcentri HUB: Дніпровський (вул. Андрія Малишка, 25/1).
Реєстрація на захід за посиланням.

  Пропонується простір для професійного обміну досвідом, обговорення інноваційних підходів до налагодження діалогу та розбудови партнерських зв’язків у закладах дошкільної освіти. Ключова увага приділяється визначенню бар’єрів та пошуку шляхів їх подолання, впровадженню ефективних комунікаційних стратегій для переходу від формального діалогу до реальних дій та успішних спільних проєктів. Учасники матимуть можливість подискутувати з науковцями та практиками щодо організації співпраці в різних умовах, розуміння ролі партнерства у забезпеченні якісної дошкільної освіти.

  Модератор заходу: Волинець Юлія Олександрівна.

  2025 року День Києва відзначатимуть у неділю 25 травня. Попри воєнний стан столиця живе, заліковує свої давні й свіжі рани, борониться, наповнює життя киян цивільними справами, уприємнює невеликими задоволеннями. І це треба робити, бо поруч з нами діти, а вони повинні рости у радості.

  Історія Дня Києва давня. Вперше відзначили цей день у 1982 році. І дата примітна: 1500-річчя. Відтоді останні вихідні травня стали традиційними для цієї дати. Згідно з джерелами, Київ був заснований у 482 році братами Києм, Щеком, Хоривом та їхньою сестрою Либідь. Отже, цього року нашому місту виповнюється 1543 роки.

  Історія заснування та День Києва – це два різних, але тісно пов’язаних поняття. Заснування – це історичні факти, перша згадки у літописах, а день Києва – щорічно про його розвиток. Що ж стосується конкретної дати, то 1982 року ніхто й не приховував її умовність. Це помітно у дослідженнях Толочка П.П., колишнього директора Інституту археології НАН України. У своїх публікаціях і книгах він проводив думку про те, що міське поселення на території Києва існує безперервно з кінця V-початку VI ст. Та відома й така літописна дата: 882 рік, коли князь Олег захопив Київ та оголосив його “матір’ю міст руських”. Є ще одна значуща дата: у 1494 р. Київ отримав Магдебурзьке право.

  Та принципове вирішення питання було досягнуто набагато раніше: призначаючи 482 рік як рік заснування Києва, масштабний процес підготовки до ювілею був запущений на кілька років раніше, цілеспрямовано, солідно під егідою ЮНЕСКО.
Не всі сучасні кияни були очевидцями подій понад 40-річної давності, проте залишилися свідчення того святкування, що стали невід’ємним штрихом столиці або домашнім архівом:
– на правому березі Дніпра між станцією метро “Дніпро” та мостом імені Патона встановлено пам’ятний знак із зображенням літописних засновників: Кия, Щека, Хорива, сестри їхньої Либідь;
– на руїнах Золотих воріт збудовано умовний макет реальної споруди;
– відтворено фонтан “Самсон” знищений/розібраний у 1934 році;
– відкрито Палац реєстрації шлюбів і новонароджених;
– побудовано кінотеатр “Київська Русь” з символом-оздобою про ювілей міста;
– виготовлена поштова марка до 1500-річчя заснування Києва, вона є предметом цікавості філателістів;
– було чимало встановлено пам’ятних знаків «1500 Київ»;
– введена ювілейна Медаль “У пам’ять 1500-річчя Києва”, якою нагороджували за заслуги у зв’язку з 1500-річчям заснування міста Києва. Ця нагорода вже стає предметом колекціонування.

  Від 1984 року почалися регулярні вернісажі на Андріївському узвозі. А в останню неділю травня 1987 року вперше було офіційно відзначено День міста Києва. Програма першого Дня Києва була насичена заходами на вулицях, площах, у парках і на стадіонах: театралізований мітинг на площі Жовтневої революції (нині Майдан Незалежності, парад духових оркестрів, повітряно-спортивні виступи на стадіоні “Чайка”, літературні читання біля пам’ятника Богдану Хмельницькому, міні-матч відомих київських футболістів на стадіоні “Динамо”, святковий карнавал і феєрверки.

  Ще до цього часу можна натрапити на великі цифри «1500», що символізують цю подію. Якщо у вашому домашньому архіві збереглася медаль “У пам’ять 1500-річчя Києва”, фото чи інші свідчення подій того часу, розгляньте разом з дітьми, помилуйтеся киянами і Києвом, підкресліть причетність кожного до сьогодення та визначте зусилля для покращення життя нашого рідного міста.

  День Києва – це також день, коли люди з усього світу мають можливість познайомитися з красою і величчю Києва, з незламністю України, вшанувати сміливих і відданих.

Презентація Гончаренко А.М. “Києве мій. Започаткування Дня Києва”

Матеріали підготувала доцентка кафедри Гончаренко А.М.

  Шановні науковці, практики, студенти!
 Запрошуємо вас відвідати науково-комунікативні заходи, які організували викладачі кафедри в рамках Фестивалю науки-2025 Університету Грінченка (до Дня науки в Україні).

Назва і дата заходу: Науково-практичний вебінар «Неочевидне поруч: відкриваємо для дошкільників силу асоціацій» 14.05.2025 о 13:00.
https://meet.google.com/rbr-kggf-xyr
Мета: акцентувати увагу педагогів щодо розвитку асоціативного мислення дитини, продемонструвати спеціальні методи та прийоми розвитку такого мислення; показати, як їх можна успішно інтегрувати в освітній процес для прогресивного розвитку дітей.
Цільова аудиторія: педагогічні, науково-педагогічні працівники закладів дошкільної освіти м. Києва.
Відповідальні: Гончаренко Алла Миколаївна, Дятленко Наталія Михайлівна, Пащенко Ольга.

Назва і дата заходу: Науково-практичний вебінар «Кліматична освіта для всіх і кожного» 14.05.2025 о 15.00.
https://us05web.zoom.us/j/85397743478pwd=RWWlUBrYK6RA0bJTLSv83MLxma5f1c.1
Мета: акцентування уваги на проблемах зміни клімату: природні й антропогенні причини, на питаннях стихійності атмосферних явищ, катаклізмів і адаптації міст та сіл до них, на наслідках зміни клімату в Україні.
Цільова аудиторія: педагогічні, науково-педагогічні працівники закладів освіти м. Києва, батьки вихованців та учнів.
Відповідальна: Санковська Ірина Мечиславівна.

Назва і дата заходу: Науково-практичний вебінар «Формування інклюзивного середовища в школі: науковий підхід і міжнародний досвід» 15.05.2025 о 15.00.
https://meet.google.com/tzb-jpct-qbs
Мета: поширення та запровадження в освітній практиці закладів загальної середньої освіти ідей, засобів, педагогічних технологій, які дозволять формувати інклюзивне середовище.
Цільова аудиторія: педагогічні, науково-педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти м. Києва.
Відповідальні: Шопіна Марина Олександрівна, Щербина Вікторія Миколаївна.

Назва і дата заходу: Науково-практичний вебінар «Партнерство в науці: злети, падіння, конкуренція та боротьба» 19.05.2025 о 15.00.
https://us05web.zoom.us/j/85397743478pwd=RWWlUBrYK6RA0bJTLSv83MLxma5f1c.1
Мета: популяризація наукових здобутків,відкриттів та винаходів, зроблених дослідниками в партнерстві або жорсткій конкуренції; ознайомлення з прикладами “жіночих” та “чоловічих” винаходів; виявлення факторів і обставин, що впливають на авторство в науці.
Цільова аудиторія: педагогічні, науково-педагогічні працівники закладів освіти м. Києва, батьки вихованців та учнів.
Відповідальна: Санковська Ірина Мечиславівна.

Назва і дата заходу: Науково-практичний вебінар «Соціокультурний і природничий простір Києва: пізнавально-освітній ресурс для становлення відповідального громадянина» 20.05.2025 о 13:00.
https://meet.google.com/rbr-kggf-xyr
Мета: обговорення особливості, можливості соціокультурного надбання столиці та використання їх як ресурс, що заслуговує на активне використання в освітньому процесі. Розглянемо зміст про киян та Київ із позиції його адаптації до розуміння дитини, з орієнтацією на розвиток і виховання самостійної, свідомої, життєво компетентної особистості.
Цільова аудиторія: педагогічні, науково-педагогічні працівники закладів освіти м. Києва, батьки вихованців та учнів.
Відповідальні: Гончаренко Алла Миколаївна, Дятленко Наталія Михайлівна, Меленець Людмила Іванівна, Александрова Ольга.

Назва і дата заходу: Науково-практичний семінар «Педагогічна рада закладу дошкільної освіти – колегіальний орган управління»
Вул. Йорданська, 11А 21.05.2025 о 10:00.
Мета: узагальнити знання, удосконалити вміння організовувати та проводити педраду в закладі дошкільної освіти відповідно до освітніх законів та положень.
Цільова аудиторія: педагогічні, науково-педагогічні працівники закладів дошкільної освіти м. Києва.
Відповідальні: Меленець Людмила Іванівна, Бондаренко Олена, Крижанівська Валентина, Кудак Валентина.

Назва і дата заходу: Науково-практичний вебінар: «Код спортивної педагогіки: терміни, імена, вулиці» 21.05.2025
о 15:00.
https://us02web.zoom.us/j/83187867485pwd=mPwG6yi13y3yebncFHapaUvQ2uVXNo.1
Мета: дослідження педагогічної мапи Києва через історію вулиць, названих на честь Валерія Лобановського, Ігоря Турчина та Бориса Шахліна; обговорення питань щодо топонімів, які можна використовувати для вивчення історії спорту та мотивації учнів до занять фізичною культурою і спортом.
Цільова аудиторія: педагогічні, науково-педагогічні працівники закладів освіти м. Києва, батьки вихованців та учнів.
Відповідальні: Черпак Юрій Васильович, Петрощук Наталія Романівна, Матвійчук Оксана Євгенівна.

Назва і дата заходу: Науково-практичний вебінар «Професійний розвиток педагогів в умовах реалізації нового професійного стандарту (2024)» (у рамках індивідуальних наукових досліджень) 22.05.2025 о 15.00.
https://us04web.zoom.us/j/3513583575pwd=eG9PampDNkFEZ3lUaElBUmN5aTYxdz09
Мета: ознайомлення з процесом вивчення певного об’єкта (предмета або явища) за допомогою наукових методів, що має на меті встановлення закономірностей його виникнення, розвитку і перетворення в інтересах раціонального використання у практичній діяльності людей.
Цільова аудиторія: педагогічні, науково-педагогічні працівники ІПО.
Відповідальні: Цибульська Світлана Михайлівна, Третяк Ольга Петрівна.

Назва і дата заходу: Науково-практичний вебінар «Європейські програми у сфері освіти і навчання: міжнародний вимір та міжкультурний діалог» 27.05.2025 о 15.00.
https://us05web.zoom.us/j/4331734915pwd=RGowYVhXSzJaUnN4RHZyMFJ0dFg0UT09&omn=82464878932
Мета: ознайомити учасників із можливостями для українських дослідників та інноваторів у європейському та глобальному дослідницькому просторі, зосередити увагу на важливості синергії європейських програм.
Цільова аудиторія: педагогічні, науково-педагогічні працівники ІПО.
Відповідальні: Меленець Людмила Іванівна, Дика Наталія Михайлівна, Сінкевич Наталія.

   Шановні науковці, практики, студенти!

  Запрошуємо вас відвідати науково-комунікативні заходи, які організували викладачі кафедри в рамках Фестивалю науки-2024 Університету Грінченка (до Дня науки в Україні).

Назва і дата заходу: науково-практичний вебінар «Інновації в закладах дошкільної освіти: методичний супровід упровадження» 14.05.2024 о 13:00.
https://us05web.zoom.us/j/85052043109?pwd=uNahzyNxY9XkRW1Ipz3BgdWq9buVRi.1
Мета: поширення та запровадження в освітній практиці закладів дошкільної освіти ідей, засобів, педагогічних технологій, які дозволять формувати ключові компетентності дошкільників. Розвиток і вдосконалення предметно-практичної компетентності педагогів.
Цільова аудиторія: педагогічні, науково-педагогічні працівники закладів дошкільної освіти м. Києва.
Відповідальні: Смольникова Галина Валентинівна, Санковська Ірина Мечиславівна.

Назва і дата заходу: науково-практичний вебінар «Кліматична освіта для всіх і кожного» 15.05.2024 о 15:00.
https://us05web.zoom.us/j/85052043109?pwd=uNahzyNxY9XkRW1Ipz3BgdWq9buVRi.1
Мета: акцентування уваги на проблемі зміни клімату: природних і антропогенних причинах, на питанні стихійності атмосферних явищ, катаклізмів й адаптації міст та сіл до них, на наслідках зміни клімату в Україні.
Цільова аудиторія: педагогічні, науково-педагогічні працівники закладів освіти м. Києва.
Відповідальна: Санковська Ірина Мечиславівна.

Назва і дата заходу: науково-практичний вебінар «Зацікавити та навчити: ефективні методи викладання математики в початковій школі» 16.05.2024 о 15:00.
https://us05web.zoom.us/j/85052043109?pwd=uNahzyNxY9XkRW1Ipz3BgdWq9buVRi.1
Мета: акцентування уваги на потужному інструменті, який допомагає дітям розвивати логічне та критичне мислення, вчить вирішувати проблеми.
Цільова аудиторія: вчителі початкових класів.
Відповідальні: Санковська Ірина Мечиславівна, Цибульська Світлана Михайлівна.

Назва і дата заходу: Київський нетворкінг «Соціокультурний і природничий простір Києва: пізнавально-освітній ресурс для становлення відповідального громадянина» 21-22.05.2024 о 13:00. https://meet.google.com/xjc-iqbk-wim
Програма нетворкінгу.
Мета: обговорення особливості, можливості соціо-культурного надбання столиці та використання їх як ресурс, що заслуговує на активне використання в освітньому процесі. Розглянемо зміст про киян та Київ із позиції його адаптації до розуміння дитини, з орієнтацією на розвиток і виховання самостійної, свідомої, життєво компетентної особистості.
Цільова аудиторія: педагогічні, науково-педагогічні працівники закладів освіти м. Києва, батьки вихованців та учнів.
Відповідальна: Гончаренко Алла Миколаївна.

Назва і дата заходу: науково-практичний вебінар «Скарби біорізноманіття – «і маленькі діти знають: черепахи не літають» (онлайн екскурсія в зоопарк Острави») 23.05.2024 о 14:00.
https://us04web.zoom.us/j/9293339378?pwd=NHinXyYIFhUALetR6rDfxe6Nc4Fhss.1&omn=72131001102 Ідентифікатор конференції: 929 333 9378 Код доступу: p2qEPz
Мета: розвиток загальних та професійних компетентностей. Тепер для того, щоб побувати на екскурсії, не обов’язково кудись їхати або йти, необхідно налаштуватися на позитив та налаштувати гаджети.
Цільова аудиторія: педагоги закладів дошкільної та початкової освіти, батьки вихованців та учнів, всі охочі пізнавати дику природу.
Відповідальні: Меленець Людмила Іванівна, Компанець Юлія Сергіївна.

Назва і дата заходу: науково-практичний вебінар «Виховуємо читача. Книжчин календар» 27.05.2024 о 15:00.
https://us05web.zoom.us/j/85052043109?pwd=uNahzyNxY9XkRW1Ipz3BgdWq9buVRi.1
Мета: обговорення питання важливості читання та спілкування дитини з книгою, використання сучасних форматів дитячого читання. Надання рекомендацій, практичних вправ та завдань щодо залучення дитини до процесу читання.
Цільова аудиторія: педагоги закладів освіти, батьки вихованців та учнів.
Відповідальні: Санковська Ірина Мечиславівна, Цибульська Світлана Михайлівна.

Назва і дата заходу: науково-практичний вебінар «Читання «слово за словом»: стисла довідка про методику Марії Монтессорі» 28.05.2024 о 15:00.
https://us05web.zoom.us/j/89077621008?pwd=mkhawlcd8rBKEFdP74A27fX16EUTMN.1
Мета: розвиток предметно-методичної компетентності вчителів початкових класів, які хочуть розробити цікаві та ефективні уроки з української мови й читання, а також усіх, хто цікавиться ефективними методами навчання дітей читанню і грамоті, вправляння у створенні відповідного «мовного» середовища та підборі матеріалів для практикування вдома, в групі дитячого садка та в класі початкової школи.
Цільова аудиторія: педагоги закладів дошкільної та початкової освіти, батьки вихованців та учнів.
Відповідальна: Щербина Вікторія Миколаївна.

  Вже немало років у дошкіллі столиці живе програма «Я – киянин». Кожен по-своєму впроваджує її зміст, виокремлює свої акценти й шляхи, спрямовуючи педагогічну роботу на формування у дошкільника цілісної картини життя рідного міста. Стан війни загострює ключові позиції програми: виховання киянина-творця, киянина-громадянина. І щоб дитина осягнула поняття «Батьківщина», варто починати шлях від «батьківщини».

У морі друкованих та Інтернет-джерел може бути відсутній цілісний, систематизований, комплексний, адаптований до сприйняття дітьми дошкільного віку краєзнавчий зміст. Для батьків та педагогів столиці ця прогалина вже закрита – є регіональна програма «Я – киянин», що охоплює старший дошкільний вік як період закладання основ емоційно-ціннісного ставлення до людей, природи й культури міста, до себе самого у цьому місті.

Поштовхом до створення програми було наявність унікальних історичних, природно-кліматичних, соціокультурних особливості столиці, що надають можливості для реалізації індивідуальних освітніх потреб та інтересів дитини. Це може і повинно розглядатися як додатковий ресурс, що заслуговує на активне використання у процесі організації життєдіяльності дітей. Та сьогодні дитина стає свідком, учасником подій, розмов, розмірковувань про долю людей і країни, про допомогу й підтримку тих, хто боронить нас, про їхні родини. Цей зміст – у контексті програми, бо найвищі прояви патріотизму проростають з відчуття власності, свого, рідного.

Сторінки: 1 2

Усім добре відома дата: 23 серпня – День Державного прапора України. Свято на честь одного із символів країни встановлено Указом Президента України Леоніда Кучми № 987/2004 «Про День Державного Прапора України» від 23.08.2004. Свято започатковане «…На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України…».
Але є інша, не менш значуща дата в історії нашої держави – 28 січня. Це не державне свято, проте звернути увагу на цю дату варто. 31 рік по тому, в 1992 році, Верховна Рада України ухвалила Постанову про затвердження державним прапором України Національного прапора (хоча і далі діяла стара Конституція, де як державні описувалися символи колишньої УРСР) № 2067-ХХІ від 28.01.1992 р. ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Сторінки: 1 2

Фотозйомка природи – дуже популярна сфера діяльності і є найбільшим «розділом» фотографії. Перша фотографія дикої природи була зроблена в 1906 році для National Geographic.

15 червня в світі проводиться День фотографії природи. Людмила Меленець, доцентка кафедри, – не фотограф-пейзажист, проте в цей день пропонує переглянути фото природи Києва, які зробила після 24 лютого 2022 року, а вірш української поетеси, вчительки початкових класів Надії Красоткіної «Тішусь літом, теплом і красою» доповнить враження від споглядання застиглої у фото краси.

Тішусь літом, теплом і красою,

До середини літо іде.

Все зігріте любов’ю палкою,

А от миру немає ніде…

Хоч повсюди так гарно, пісенно,

Все довкілля в бентежній красі.

На війні гинуть люди щоденно,

І не можуть радіти усі.

А так хочеться миру і світла,

Просто тиші удень і вночі.

Щоб душа українця розквітла,

Над землею шуміли дощі…

Щоб квіткові пливли аромати,

В небі синьому хмарки пливли,

Щоб раділи й сміялись солдати

І щасливі їх сім’ї були…

Тішусь літом, теплом і красою,

Хочу в мирі співати пісні.

Попрощаймось навіки з війною,

Хай вона не приходить й у сні…

«За умови неможливості безпосередньої зустрічі з міським об’єктом чи явищем допускається використання інформаційно-комунікативних технологій, фото та відео (відео-мандрівки, віртуальні подорожі)» – теза з регіональної парціальної програми розвитку дітей старшого дошкільного віку «Я – КИЯНИН», яку створену командою викладачів кафедри задля повнішого задоволення освітніх потреб жителів мегаполісу.

Пропонуємо педагогам закладів дошкільної освіти, батькам вихованців не фото, а повний текст Програми (видання 2-ге, доповнене), що є цілісним комплексом адаптованого змісту про киян та Київ, орієнтована на щоденне буття дитини, розвиток і виховання вмілої, самостійної, свідомої, життєво компетентної особистості.