Archive for 29 Червня, 2026

30 червня — Всесвітній день соціальних мереж

 Сьогодні соціальні мережі стали не лише простором для спілкування, а й важливим інструментом освіти, професійної комунікації та поширення корисного контенту. Саме тому щороку 30 червня у світі відзначають Всесвітній день соціальних мереж — подію, започатковану у 2010 році за ініціативою медіа-спільноти Mashable.

 Для педагогів дошкільної та початкової освіти це свято має особливий зміст.

 Соціальні платформи сьогодні допомагають ділитися методичними знахідками, знайомити батьків із життям групи чи класу, демонструвати освітні практики та створювати професійні спільноти. Водночас вони вимагають відповідального ставлення до інформації, яку ми публікуємо.

 Що варто пам’ятати педагогові у цифровому просторі?
– Публікуйте обдумано. Кожен допис у соцмережі формує ваш професійний імідж.
– Дбайте про конфіденційність. Не поширюйте персональні дані дітей, батьків чи внутрішню службову інформацію.
– Перевіряйте джерела. У соціальних мережах інформація поширюється швидко, тому важливо розрізняти факт і припущення.
– Створюйте якісний освітній контент. Фото, короткі поради, корисні добірки та анонси подій можуть стати ефективним містком між закладом освіти, родиною та громадою.
– Подавайте приклад дітям. Цифрова культура починається з поведінки дорослих.

 Як пояснити дітям значення соціальних мереж?
У доступній формі можна сказати, що це «віртуальний майданчик для обміну новинами, світлинами, думками та ідеями». Для молодших дітей важливо наголошувати: в інтернеті, як і в реальному житті, слід бути ввічливими, обережними та не передавати особисту інформацію незнайомцям. Це логічно випливає з самої природи соціальних мереж як платформ для створення спільнот і обміну інформацією.

 Сьогоднішнє завдання для педагогів:
– переглянути налаштування приватності у своїх акаунтах;
– оновити аватар, опис або закріплений допис на професійній сторінці;
– поділитися корисним освітнім матеріалом, який може бути цінним для колег і батьків.

Матеріал підготувала викладачка кафедри Полякова О.О.

Розвиток компетентності педагогічного партнерства особистості: системність, здобутки, перспективи

 Методологічний семінар з такою назвою відбувся 22 червня 2026 року на кафедрі дошкільної та початкової освіти ІПО Університету Грінченка.

 Предметом розмови стало питання виконання І етапу дослідження наукової теми «Розвиток компетентності педагогічного партнерства фахівців дошкільної та початкової освіти в системі післядипломної освіти».

 Увага дослідників була зосереджена на важливості отриманих результатів дослідження: розробці концепції дослідження, виробленні стратегії і тактики наукового пошуку, опертя на науковий апарат. Акцент був зроблений на важливості апробації результатів дослідження та публікації наукових статей у часописах категорії Б, рекомендованих МОН та часописах, що індексуються наукометричними базами Scopus та WoS.

  Підсумком науково-методологічного семінару стало рішення перехід до реалізації наступних етапів дослідження, систематичне заслуховування на засіданні кафедри повідомлень членів кафедри про результати власних досліджень та їх висвітлення на сайті кафедри.

Матеріал підготувала завідувачка кафедри
Меленець Л.І.

Соціально-емоційне навчання дітей початкової школи: сучасні виклики та рішення

 Сучасна дитина щодня переживає десятки емоцій — від радості й захоплення до тривоги, образи чи розгубленості. Та чи вміємо ми, дорослі, навчити її розпізнавати власні почуття, керувати ними й побудувати здорові стосунки з іншими? Початкова школа має стати надійним навігатором, який допоможе дітям не загубитися у світі переживань, а перетворить їх на ресурс для розвитку.

 Важливою ознакою професійної компетентності сучасного педагога є здатність впроваджувати соціально-емоційне навчання (СЕН). Адже воно сприяє гармонійному розвитку особистості дитини, її емоційній стійкості, а також формуванню комунікативних навичок і здатності до ефективної взаємодії.

 У процесі соціально-емоційного навчання учні вчаться розпізнавати власні емоції, керувати поведінковими реакціями, будувати позитивні стосунки з однолітками та дорослими, відповідально ухвалювати рішення й швидко залагоджувати суперечки.
В умовах війни та тривалого стресу, яких зазнають українські діти, соціально-емоційне навчання набуває особливого, стратегічного значення, перетворюючись із допоміжного інструменту на фундаментальну умову збереження ментального здоров’я учнів.

 Воєнні події, вимушене переміщення, повітряні тривоги та загальна невизначеність призводять до потужного деструктивного впливу на психологічне благополуччя, емоційний стан та навчальну мотивацію учнів. За цих умов заклад освіти має трансформуватися у безпечний простір підтримки, прийняття та розуміння. Саме тому впровадження соціально-емоційного навчання (СЕН) набуває сьогодні стратегічного значення, перетворюючись із допоміжного інструменту на фундаментальну умову збереження ментального здоров’я українських дітей.

 Соціально-емоційне навчання сприяє розвитку емпатії — здатності розуміти почуття інших людей і співпереживати їм. Завдяки цьому діти вчаться поважати одне одного, надавати підтримку друзям у складних ситуаціях, проявляти доброзичливість і толерантність. Формування таких якостей є важливою умовою створення згуртованого класного колективу, в якому панують взаємодовіра, співпраця та взаємоповага. ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Сторінки: 1 2

Проєктне навчання в школі як основа інтеграції дисциплін (з досвіду роботи)

 Принцип інтеграції є одним з провідних принципів реформування освіти поряд з принципами гуманізації та диференціації. Запровадження інтеграції в навчанні є однією з найперспективніших інновацій, здатних допомогти сучасній початковій освіті. Виклик майбутнього – її достатнє впровадження в педагогічну практику.

 Досвідом інтеграції навчальних дисциплін через проєктне навчання в початковій школі поділилась вчитель початкових класів ліцею №286 міста Києва Мельничук О.І.

 Інтегровані уроки дозволяють поєднати елементи різних предметів у межах одного уроку. Такий підхід дозволяє учням встановлювати зв’язки між предметами, усвідомлювати як знання з різних галузей взаємодіють між собою і краще розуміти навколишній світ.

 Олена Іванівна поділилась власним досвідом запровадження інтегрованого навчання, вказала в чому полягають переваги інтеграції для дітей, зазначила роль вчителя в такому навчанні. Процес пізнання та відкриття нового близько пов’язаний з обговоренням, обміном думками у пошуковій діяльності. Вимагає вміння комунікувати та взаємодіяти між собою у парах або групах. І тут важливо розуміти, що в груповій проєктній роботі перевага надається перш за все грі – в організацію, в навчання, у відкриття, у мандри. Саме навчання через гру допомагає інтегрувати знання з різних дисциплін в межах одного проєкту.
Презентація Мельничук О.І. пропонує технології та методики для парної та групової проєктної роботи.
Презентація Мельничук О.І. “Проєктне навчання в школі як основа інтеграції дисциплін”.

Матеріали узагальнила доцентка кафедри Третяк О.П.

Сторінками червневого календаря 2026

Шановні колеги!

ВСІ дати червня.
Пропонуємо вашій увазі дайджест червневого календаря:

1 червня – Всесвітній день рифу, Всесвітній день комунікацій
3 червня – Всесвітній день велосипеда
5 червня – Всесвітній день охорони навколишнього середовища
6 червня – Всесвітній день зеленого даху
7 червня – Міжнародний день настільних ігор
8 червня – Всесвітній день океанів, День здорового харчування
9 червня – Міжнародний день друзів
10 червня – День кулькової ручки
13 червня – Всесвітній день ляльок
14 червня – Міжнародний день блогера
15 червня – Всесвітній день вітру, День фотографії природи
16 червня – Всесвітній день морських черепах
19 червня – Всесвітній день дитячого футболу
21 червня – Всесвітній день жирафів, День батька в Україні, Міжнародний день футболки
23 червня – Міжнародний олімпійський день, Міжнародний день жінок в інженерії
26 червня – День народження зубної щітки
29 червня – Міжнародний День Дунаю
30 червня – Всесвітній день соціальних мереж

Матеріал підготувала старша викладачка кафедри Санковська І.М.

4 червня – День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Станом на травень 2026 року через російську агресію за даними Офісу Генерального прокурора:
– загинуло щонайменше 707 українських дітей;
– понад 2548 — отримали поранення різного ступеня тяжкості.
Тисячі дітей постраждали психологічно, були депортовані або вважаються зниклими безвісти.
Ці дані не є остаточними, оскільки на тимчасово окупованих територіях та в зонах активних бойових дій точну кількість встановити неможливо.
Щороку по всій країні проходить масштабна акція «Голоси дітей». Символами цього скорботного дня стали дзвіночки — як уособлення голосів загиблих дітей, та білі паперові янголи й голуби.
Цього дня українці збираються на площах міст, щоб взяти участь у хвилині мовчання, запалити свічки пам’яті, розвісити дзвіночки та символічних янголят на деревах, аби нагадати світу про трагедію.
«Сотні загублених дитячих доль, нездійснених мрій, непрожитих щасливих миттєвостей і несправджених батьківських надій. Кожне ім’я в цьому скорботному списку – невимовний біль усієї нації та страшний злочин проти людяності, який не має строку давності. Зло не має залишатися безкарним. Діти повинні зростати у мирі», – йдеться у заяві Мін’юсту.