Київ завжди вважався одним із найзеленіших і найбільш екологічно чистих міст планети. “Зелене місто”, “місто посеред парку”, “місто парків” – усе це говорили про Київ. Сьогодні Київ став значно менш зеленим, ніж 40-50 років назад, а кількість парків катастрофічно зменшується. Деякі зелені зони зникли взагалі, деякі сильно зменшилися в розмірах. Дерева ростуть у парках, садах, вздовж вулиць столиці як в загадці «навесні прокинуться, з сонечком обнімуться та зелені шати нумо приміряти». Збережемо кожне дерево, що конче потрібне людям, оскільки повітря очищає, вдень від спеки захищає. І у кожного з них, як і у людини, своє життя, свій вік. В нашому місті живуть особливі дерева – дерева-довгожителі (дерева-патріархи). Давайте, познайомимося з ними.
Л.Кравчук. Рослини у великому місті: дерева-довгожителі: презентація

На вулиці Володимирській (на території Державного історичного музею) росте вікова липа. Фахівці стверджують, що їй більше 500 років. А дехто з них вважає, що вік цього дерева близький до 1000 (!) років). Висота липи – 10 метрів, обхват стовбура – біля 5 метрів.

На вулиці Нагірній біля будинку № 12 росте Татарський дуб. Його вік – 300 років.

На Саратовській вулиці біля будинку № 63 – дуб Стеценка. Вважають, що його вік – 450 років.

У самому серці Києва, на території Літературно-меморіального будинку-музею Тараса Шевченка (провулок Шевченка, 8а) росте старе шовковичне дерево, яке пам’ятає Кобзаря. Його вік – близько 200 років.

На вулиці Мельникова,  навпроти гуртожитку № 20 Київського університету росте дивом уціліле дерево із знаменитого Акліматизаційного саду, створеного Миколою Кащенком (Акліматизаційний сад був створений М. Ф. Кащенком на території Київського політехнічного інституту, де він обіймав посаду професора сільськогосподарського відділення. Основне завдання саду — інтродукція та акліматизація південних плодових, лікарських, технічних, декоративних рослин для впровадження їх у народне господарство). Вік дерева – 120 років, висота – 25 метрів, обхват стовбура – 3 метри.

Униз по річці Нивці за третім ставком недалеко від перону пасажирського зупинного залізничного пункту «Рубежівський» росте дуб. Його вік – 300 років, обхват стовбура – більше 4 метрів, висота – 30 метрів. Заповіданий як пам’ятник природи в кінці 1990-х років. Дивно, як збереглося це дерево: адже в 15 метрах від дуба проходять колії Петрівської залізничної гілки, де заборонена будь-яка рослинність. Та дуб – об’єкт природньо-заповідного фонду, тож служба колії час від часу тільки підрізає гілки, щоб не заважали контактним проводам. Отак і їдуть поїзди під заповідним дубом. А оскільки колія в цьому місці робить загадковий гак, то серед місцевого населення поширилася легенда, що й рейки залізничні завернули, щоб зберегти дерево…

А ще… Тополя на Володимирській вулиці біля будинку № 76. Вік близько 100 років, обхват стовбура – 4,5 метра, висота – 30 метрів.

Шовковиця Шевченка. Вік – близько 400 років, висота – 11 метрів, діаметр стовбура – більше метра. За розповідями, під нею зупинявся Тарас Шевченко. А росте дерево на території Центрального ботанічного саду НАН України, де перебуває під охороною.

Дуб на вулиці Черкаській 17/19. Вік близько 450 років, висота – 20 метрів, обхват стовбура – майже 5 метрів. Охороняється з 2008 року.

Вікові дуби та липи в Делегатському провулку. Вік близько 200 років, висота 20 – 25 метрів, обхват стовбура 3 – 4 метри.

На території Київського зоопарку теж можна познайомитися з деревами-довгожителями. Це 4 дерева пташиної вишні (черешні Бурдзинського), платан гібридний (платан Станчинського) віком близько 120 років, ясен звичайний (ясен Шарлеманя) і 2 тополі чорні (тополі Бурдзинского).

Ось такі вони, наші київські дерева, яких за їх поважний вік ще називають патріархами. Тільки дивом і зусиллями небайдужих людей багато з цих дерев дожили до нашого часу і продовжують жити. Їх можна зустріти в кожному районі Києва. Але вдається це тільки уважним, спостережливим людям, які цікавляться загадковим життям природи.

ДЕРЕВА
Марія Новогроцька
Заснули в садочку дерева. Дерева стомилися.
Вони цілий день разом з вітром гойдались, хилилися.
З пташками співали пісень, гомоніли з квітами,
Хмаринкам махали услід руками тендітними.
Перехожим вклонялися низько і були гостинними:
Дітей частували солодкими вишнями, стиглими.
Коли дрібний дощик садок прилетів поливати,
Вони парасолькою стали, щоб нас заховати.
А потім із віт змайстрували хатинку зелену.
Драбинку зробили, що може підняти до неба.
А зараз дерева стомились. Заснули в садочку.
І тільки не сплять, ще шепочуть зелені листочки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Довідник цікавих фактів та корисних знань [Електронний ресурс] // http://dovidka.biz.ua/zagadki-pro-dereva-ukrayinskoyu-movoyu/ – Назва з екрана.
2. Заика А. Деревья в Городе или Город среди деревьев [Електронний ресурс] // http://io.ua/ – Назва з екрана.
3. Новогроцька М. Дерева [Електронний ресурс] // http://probapera.org/publication/13/19806/dereva.html – Назва з екрана.
4. Шафаренко Ж. Зелений Київ чи кам’яні джунглі? [Електронний ресурс] // http://kiev.pravda.com.ua/columns/4ffd48fe8886c/ – Назва з екрана.

Підготувала Лариса Кравчук, старший викладач кафедри методики та психології дошкільної і початкової освіти ІППО КУ імені Бориса Грінченка