Шановні науковці, практики, студенти!
Запрошуємо вас відвідати науково-комунікативні заходи, які організували викладачі кафедри в рамках Фестивалю науки-2026 Університету Грінченка (до Дня науки в Україні).

  Назва і дата заходу: Науково-методичний вебінар «Емоційний навігатор: як допомогти учню та учениці початкової школи не заблукати в світі почуттів» 12.05.2026 о 15:00.
https://us04web.zoom.us/j/3513583575?pwd=eG9PampDNkFEZ3lUaElBUmN5aTYxdz09
Ідентифікатор конференції: 351 358 3575  Код доступу: gtmGt9
Мета: ознайомлення з сучасними підходами до розвитку емоційного інтелекту учнів початкової школи, отримання практичних інструментів і рекомендації щодо організації цілеспрямованої та системної роботи з формування емоційної сфери дітей.
Цільова аудиторія: педагоги закладів освіти.
Відповідальна: Цибульська Світлана Михайлівна.

 Назва і дата заходу: Науково-практичний вебінар «Виховуємо читача: література екологічного та кліматичного змісту» 12.05.2026 о 15.00.
https://us05web.zoom.us/j/85397743478?pwd=RWWlUBrYK6RA0bJTLSv83MLxma5f1c.1
Ідентифікатор конференції: 853 9774 3478  Код доступу: 20XJmC
Мета: учасники дізнаються про способи зацікавлення дітей книгою та ідеї для організації читацьких активностей на уроках.
Цільова аудиторія: педагоги закладів освіти, батьки вихованців та учнів.
Відповідальна: Санковська Ірина Мечиславівна.

 Назва і дата заходу: Науково-методичний вебінар «Кліматична освіта для всіх і кожного. Як адаптуватися до зміни клімату?» 13.05.2026 о 15.00.
https://us05web.zoom.us/j/85397743478?pwd=RWWlUBrYK6RA0bJTLSv83MLxma5f1c.1
Ідентифікатор конференції: 853 9774 3478  Код доступу: 20XJmC
Мета: актуальність теми зміни клімату: природні й антропогенні причини. Питання стихійності атмосферних явищ, катаклізмів і адаптації міст та сіл до них. Наслідки зміни клімату в Україні. Цільова аудиторія: педагоги закладів освіти, батьки вихованців та учнів.
Відповідальна: Санковська Ірина Мечиславівна.

  Назва і дата заходу: Науково-методичний вебінар «Кліматична освіта для всіх і кожного (до дня захисту клімату)» 15.05.2026 о 15.00.
https://us05web.zoom.us/j/85397743478?pwd=RWWlUBrYK6RA0bJTLSv83MLxma5f1c.1
Ідентифікатор конференції: 853 9774 3478  Код доступу: 20XJmC
Мета: актуалізовано тему щодо зміни клімату: природні й антропогенні причини, стихійності атмосферних явищ, катаклізмів і адаптації міст та сіл до них, наслідків зміни клімату в Україні.
Цільова аудиторія: педагоги закладів освіти, батьки вихованців та учнів.
Відповідальна: Санковська Ірина Мечиславівна.

 Назва і дата заходу: Науково-методичний вебінар «Екологічні дати року: дні, присвячені захисту флори та фауни» 18.05.2026 о 15.00.
https://us05web.zoom.us/j/85397743478?pwd=RWWlUBrYK6RA0bJTLSv83MLxma5f1c.1
Ідентифікатор конференції: 853 9774 3478  Код доступу: 20XJmC
Мета: обговорення питання про підвищення обізнаності педагогів щодо необхідності участі в збереженні рослинного і тваринного різноманіття планети.
Цільова аудиторія: педагоги закладів освіти, батьки вихованців та учнів.
Відповідальна: Санковська Ірина Мечиславівна.

 Назва і дата заходу: Науково-практичний вебінар «Діти з «важкою» поведінкою: як допомогти їм подолати тимчасові труднощі?» 21.05.2026 о 13.00.
https://meet.google.com/rbr-kggf-xyr
Мета: обговорення питання внутрішніх психологічних чинників, що спричиняють тимчасові труднощі в поведінці дітей та які виховні підходи заохочують позитивну поведінку.
Цільова аудиторія: педагоги закладів дошкільної освіти.
Відповідальні: Гончаренко Алла Миколаївна, Дятленко Наталія Михайлівна.

Інформацію підготувала завідувачка кафедри Меленець Л.І.

Частина 1. З історії питання. Від ідеї до гуманістичної системи

 Вальдорфська педагогіка — напрям альтернативної освіти, що базується на антропософії та цілісному розвитку дитини (розум, почуття, воля). Ця гуманістична система освіти заснована Рудольфом Штайнером, австрійським філософом, вченим, художником.

  У 1919 році Рудольф Штайнер як лектор був запрошений до працівників сигаретної фабрики «Вальдорф-Асторія» в Штутгарті (Німеччина). Ця зустріч стала значною подією і справила неабияке враження на господаря фабрики, Еміля Мольта. Як результат, він попросив Штайнера заснувати та очолити школу для дітей працівників фабрики. Домовленість про своєрідний освітній експеримент була досягнута на таких умовах:
– школа має давати повну 12-річну освіту і бути відкрита для всіх дітей;
– разом з хлопчиками навчатимуться і дівчатка, що та той час було незвичним;
– провідна роль в управлінні школою належить вчителям. Адміністрування мінімальне. Такі собі елементи самоконтролю і самоуправління.

  Після навчання вчителів, Вільна вальдорфська школа відкрилася 7 вересня 1919 року. Назву «вальдорфська» педагогіка здобула від назви тютюнової фірми Мольта, однак з часом поширилася і назва «штайнерівська», на ім’я духовного засновника освітньої системи.
 Концептуальні основи вальдорфської педагогіки.

  Концепція вальдорфської педагогіки робить акцент на творчості, мистецтві, практичних навичках та емоційному комфорті дитини, на активному використанні технологій, уникаючи ранньої інтелектуалізації та будь-яких оцінок. Автор нетрадиційної системи виховання й навчання Рудольф Штейнер був переконаний, що людина є частиною всесвіту, розум – частина його цілісної системи. Розвивати і використовувати розум Людині потрібно для духовного саморозвитку та пізнання зв’язків і знаків світ. Підсумком роздумів філософа стало створення антропософії, теорії, що поєднує елементи філософії, духовності та науки, ставлячи людину в центр космічної еволюції (антропос – людина, софія – мудрість). В основі питання – вчення про духовний розвиток людини, що враховує вікові ритми розвитку дитини (періоди по 7 років). На цій основі вальдорфська педагогіка акцентує увагу на художньому розвитку, ритмічних іграх, пізнанні через досвід, навчанні через почуття та дію, що, за Штайнером, формує вільну особистість.

  Так виникла ідея створення нової школи, коли постало питання про новий підхід до виховання, який би не копіював старі зразки, а відповідав потребам часу. Педагогіка швидко здобула популярність, школи почали відкриватися в інших містах Німеччини та за кордоном. За часів нацизму у Німеччині вальдорфські школи були закриті, оскільки їхній вільний підхід суперечив ідеології під час Другої світової війни. Після війни освітня система почала активно відновлюватися, поширюючись по всьому світу як один із провідних альтернативних методів освіти. ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Сторінки: 1 2

На кінець 2025 року кафедра складається з 13-ти НПП за основним місцем роботи та 2-х – за суміщенням.
На засіданні кафедри (протокол № 1 від 09.01.2025 та № 7 від 02.09.2025) затверджено 226 оновлених/сформованих робочих програм навчальних модулів та 2 освітні програми ПК педагогів спеціальності 011 – Освітні, педагогічні науки, 012 – Дошкільна освіта.
Одне із завдань діяльності кафедри – проведення практико-орієнтованої навчальної роботи та впровадження прогресивних технологій із підвищення кваліфікації фахівців дошкільної, початкової, базової середньої освіти спрямованих на розвиток їхніх професійних компетентностей і творчого потенціалу, необхідних для ефективної педагогічної діяльності.
1. Дистанційне навчання. На дистанційні платформі педагоги закладів освіти м. Києва та України проходять навчання за 126 навчальними модулями кафедри (6 розміщені в 2025 році).
2. Очне навчання побудоване на:
а) принципі особистого спілкування слухача курсів і викладачів у ході навчальних занять із фаху за встановленим в Інституті розкладом (обсягом 30 год. 1 кр. ЄКТС – 3 дні). Слухачі курсів бути присутніми на заняттях на базі Інституту під час канікул у закладах освіти (січень, березень, червень, жовтень-листопад)

ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Сторінки: 1 2

Шановні колеги!

Пропонуємо вам реєстр робочих програм модулів кафедри для фахівців ЗДО.
Пропонуємо вам реєстр робочих програм модулів кафедри для фахівців початкової школи.

  26 серпня 2025 року відбулася міська методична конференція «Початкова школа столиці в 2025/2026 н.р.: виклики, ресурси, ініціативи»

 Захід об’єднав науковців та педагогів-практиків. Учасники окреслили не тільки проблеми, що постають сьогодні перед початковою школою, але й визначили нові можливості її розвитку, поділилися власними напрацюваннями й баченням пріоритетів на новий навчальний рік.

 На конференції доповідали: доценти кафедри Марина Шопіна та Вікторія Щербина, старші викладачі Світлана Цибульська й Ірина Санковська, учитель ліцею №211 Оболонського району м. Києва Світлана Скрипник.

 Конференція підтвердила, що початкова школа столиці – це простір інновацій, партнерства та турботи про дитину, де кожна ініціатива спрямована на формування сучасних компетентностей і створення безпечного та мотивувального середовища для учнів. Попереду – новий навчальний рік, сповнений викликів і можливостей, і педагогічна спільнота Києва готова до їх подолання!

 Матеріали конференції від 26.08.2025:
Шопіна М.О. Відео “Дитина в укритті”
Щербина В.М. Презентація “Мотиваційні «фішки» навчального середовища початкових фінських і монтессорі-шкіл для вчителів закладів столиці”
Цибульська С.М. Презентація “Формування і розвиток читацької грамотності учнів початкової школи: нові освітні можливості в інформаційну епоху”
Санковська І.М. Презентація “Екологічна компетентність як пріоритет початкової освіти: від викликів до практичних рішень”

СЕРТИФІКАТИ УЧАСНИКІВ КОНФЕРЕНЦІЇ

Матеріали підготували старші викладачки кафедри Цибульська С.М.
та Санковська І.М.

  16 червня 2025 року відбулися очні курси для освітян у рамках програми «Безперервної підтримки педагогів закладів освіти м. Києва» від Інституту післядипломної освіти. На фаховому модулі «Діяльнісний підхід організації освітнього процесу в початковій школі» вчителі:
– ознайомилися з ключовими аспектами діяльнісного навчання, глибше зрозуміли його суть та значення для розвитку учнів;
– дізналися про практичні методи для впровадження активного, інтегрованого й осмисленого навчання;
– надихалися ідеями для організації навчального середовища, що мотивує та стимулює дітей до пізнання;
– удосконалили навички індивідуалізації навчального процесу відповідно до потреб кожної дитини;
– взяли участь в обміні досвідом з колегами, що сприяло професійному зростанню та оновленню педагогічного бачення розвитку освіти;
– долучилися до практичного виконання завдань;
– отримали корисні поради та роздатковий матеріал для роботи з учнями початкових класів.

 Фахова майстерність, натхнення та позитивний настрій організаторів – старших викладачок кафедри Олени Полякової та Світлани Цибульської допомогли педагогам в опануванні важливої теми.

  Учасники модуля відмітили значення діяльнісного підходу в умовах невизначеності та швидких змін. Наголосили, що він сприяє формуванню позитивного ставлення до навчання, робить його радісним, мотивуючим та цікавим. Використання цифрових інструментів та онлайн-ресурсів: інтерактивних дошок, навчальних платформ та освітніх додатків – збагачує та осучаснює освітній процес. Педагоги зазначили, що вправи на основі діяльнісного підходу дозволяють дітям активно взаємодіяти між собою, працювати в групах, обмінюватися досвідом та ідеями – робити те, що сприяє розвитку навичок командної роботи та соціальної адаптації.

 Через індивідуальний підхід і використання методів діяльнісного навчання вчителі можуть допомогти дітям не тільки надолужити прогалини у знаннях, але й розвинути психологічну стійкість. Такий підхід спрямоване на навчання через гру, опору на власний досвід, активну взаємодію та застосовування знань на практиці.

  Діяльнісний підхід, у контексті сучасних реалій, особливо актуальний щодо підготовки дітей до життя в світі, який швидко змінюється. Цей підхід розвиває навички, які будуть необхідні дітям у майбутньому, зокрема вміння вирішувати проблеми та адаптуватися до змін.

  Більше інформації про особливості організації освітнього процесу на основі діяльнісного підходу ви можете знайти за покликаннями:
1. Бовсунівська Г., Трохименко Т. «Діяльнісний підхід як основа організації освітнього процесу в початковій школі».
2. Діяльнісний підхід на уроках інтегрованого курсу “Пізнаємо природу”.
3. Застосування моделі 5E на уроках природничого циклу.
4. Мартинчук Н.О. Методичний посібник для вчителів початкових класів ” Діяльнісний підхід у навчанні”.

Матеріали підготувала старша викладачка кафедри Цибульська С.М.

  09 червня 2025 року відбулося навчання вчителів початкових класів міста Києва за фаховим модулем «Сучасний урок як форма активного навчання». З вчителями-практиками працювали Ольга Третяк та Ірина Санковська, викладачі ІПО Університету Грінченка.
  Під час заняття педагоги познайомилися з досвідом роботи вчителя початкових класів столичного ліцею №286 Христини Лічманенко. Вона розповіла про різноманітні можливості застосування ШІ-інструментів на уроках. Піддкреслила, що ШІ дивовижним чином допомагає вчителеві та змінює сам процес навчання!
Штучний інтелект блискавично швидко увійшов у різні сфери нашого життя. Однак у початковій школі його використання лише починається. Педагоги мають оволодіти новими навичками та поміркувати про оптимальність використання ШІ у своїй роботі.

  Важливо зрозуміти, що він не здатен повністю замінити вчителя, проте може стати потужним інструментом для покращення якості навчання та розвитку учнів. Однією з найвагоміших переваг ШІ в системі освіти є персоналізованість навчання. Системи на основі ШІ можуть генерувати індивідуальні плани уроків, оцінювати кожного учня на основі його унікальних здібностей та потреб.

  Крім того, ШІ може забезпечити кращий доступ до навчання для учнів з особливими потребами. Пристрої на його базі визначають, де дитині-школяру потрібна додаткова підтримка, надають індивідуальні поради. Це допомагає учням не відставати від своїх однолітків.
Вчителі початкової школи наразі можуть використовувати наступні послуги на базі ШІ:
– голосовий помічник (Siri від Apple, Google Assistant, Amazon Alexa);
– інструмент з виправлення граматики (Grammarly) і створення есе;
– автопереклад тексту (наприклад, Google Translate);
– автоматизований планувальник поїздок (на телефоні).

  Наприклад, вчитель інформатики ліцею №286 Денисова Наталія Сергіївна під час вивчення теми «Алгоритми» у 2 класі пропонує учням використати Chat GPT для ознайомлення з поняттями «команда» та «алгоритм як її послідовність». Педагог при цьому наголошує на правильному порядку та формулюванні питань до ШІ, які в подальшому впливають на отриманий результат.

  Разом з учнями Наталія Сергіївна сформулювала запит на створення алгоритму виготовлення вітальної листівки. Chat GPT склав алгоритм, який був детально обговорений. Важливо, що програма відобразила дії в правильному порядку:
1) вибрати тему, матеріал, формат, колір, розмір, дизайн, зображення або готові шаблони, стікери, малюнки до листівки;
2) додати текст з побажаннями та декоративні елементи, такі як блискітки, малюнки, наклейки для прикраси листівки і надання їй унікального вигляду;
3) перевірити листівку та переконатися, що всі тексти написані без помилок, а дизайн виглядає гармонійно;
4) відправити листівку адресату електронним листом.

  Діти були у захваті! Адже вони змогли так швидко отримати кінцевий результат і переконалися, наскільки важливо вміти чітко формулювати свої запити та розуміти послідовність виконання дій.

  Наталія Сергіївна впевнена, що спілкування з Chat GPT може поліпшити навчання, зробити освітній процес цікавим та захоплюючим! ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Сторінки: 1 2

  21 травня 2025 року в рамках підвищення кваліфікації вихователів-методистів закладів дошкільної освіти Оболонського р-ну міста Києва відбувся навчально-методичний семінар «Педагогічна рада закладу дошкільної освіти – колегіальний орган управління».

 Провела семінарське заняття у формі педагогічної ради завідувач кафедри дошкільної та початкової освіти Інституту післядипломної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка – Меленець Л.І.

На порядку денному стояли питання: розгляд понять “колегіальний”, “дорадчий”, “регламент” та ін., завдання та регламент функціонування педагогічної ради як органу управління закладом дошкільної освіти відповідно до ст. 36. п.1. Закону України «Про дошкільну освіту» (2024).

 Перед учасниками семінару виступили Бондаренко О., вихователь-методист ЗДО №573. Педагогиня поділилася досвідом проведення педагогічної ради з питання розвитку, виховання та навчання дітей, які «народилися зі смартфоном у руці».

  Вихователь-методист ЗДО № 593 Крижанівська В. розкрила секрети успішної педагогіки сучасного вихователя-методиста, зокрема уміння приймати рішення, проводити інтерактив тощо.    Про креативні підходи щодо проведення педагогічної ради доповіла вихователь-методист ЗДО № 448 – Кудак В.

  Учасники семінару активно долучалися до обговорювання різних питань, що представляють взаємну цікавість, удосконалювали здібності з аргументації власної точки зору, а також з доведення і спростування інших суджень.

Презентація Крижанівської В. “Сучасний вихователь-методист: інтерактив, релакс, прийняття рішень”
Презентація Бондаренко О. “Розвиток та навчання дітей, які “народилися” зі смартфоном у руках”
Презентація Кудак В.В. “Креативні підходи щодо проведення педагогічної ради: ефективний обмін досвідом, застосування інновацій”
Меленець Л.І. “Мистецтво керівництва педагогічною радою”

  Підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників – складова системи внутрішнього забезпечення якості освіти Університету Грінченка.

  Мета підвищення кваліфікації – професійний розвиток НПП відповідно до державної політики в галузі освіти та забезпечення якості освіти; вдосконалення та/або набуття якісно нових професійних і особистісних компетентностей завдяки безперервному навчанню та саморозвитку.

  Система підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників Університету складається з обов’язкової та варіативної частин.

  Обов’язкова частина спрямована на розвиток ключових компетентностей НПП: фахової, дидактичної, дослідницької, лідерської, цифрової. Реалізація обов’язкової частини забезпечується через проходження фахового (стажування), дидактичного, дослідницького, лідерського, цифрового модулів.

  Варіативна частина передбачає удосконалення та/або набуття інших компетентностей.

  З 12 по 19 травня 2025 року викладачі Інституту післядипломної освіти взяли участь у програмі підвищення кваліфікації за лідерським модулем «Навчання та супровід здобувачів вищої освіти з особливими освітніми потребами» (автор – Васильєва Галина Іванівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри спеціальної та інклюзивної освіти Факультету психології, соціальної роботи та спеціальної освіти Університету Грінченка). Людмила Меленець, Олена Полякова, Світлана Савченко успішно опанували зміст програми, що складається з таких тем:
1. Базові засади інклюзивного освітнього процесу в закладі вищої освіти;
2. Основні напрями організації супроводу здобувачів вищої освіти з ООП.

  Дякуємо навчально-науковому центру розвитку персоналу та лідерства за відкритість і доступність інформації про організацію навчання викладачів за програмами підвищення кваліфікації через їх оприлюднення на офіційному вебсайті Університету та пропонуємо деякі роздаткові матеріали про етичні правила взаємодії з особами, які мають особливі освітні потреби.
10 принципів ефективної комунікації зі студентами з аутизмом
Говоріть про дорослих та дітей з інвалідністю, використовуючи слова та поняття, які не створюють стереотипів: толерантно
Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти Університету Грінченка

Матеріал підготувала завідувачка кафедри

  Кафедра дошкільної та початкової освіти бере активну участь у заходах до Фестивалю науки-2025 Університету Грінченка (до Дня науки в Україні).

  15 травня відбувся науково-практичний вебінар «Формування інклюзивного середовища в школі: науковий підхід і міжнародний досвід» для педагогів закладів освіти. Ведучі – доцентки кафедри Шопіна Марина Олександрівна та Щербина Вікторія Миколаївна.

 Учасники вебінару ознайомились з дослідженнями українських та зарубіжних науковців щодо поширення та запровадження в освітній практиці закладів загальної середньої освіти ідей, засобів, педагогічних технологій, які дозволять формувати інклюзивне середовище.

  Разом із педагогами проаналізували специфіку створення позитивного психологічного клімату у фінських школах, зокрема підходи до забезпечення підтримки всім учням незалежно від їхніх індивідуальних особливостей розвитку, а також обговорили можливості адаптації цього досвіду до українських реалій. Значну увагу приділили питанням психологічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами та ефективній міждисциплінарній взаємодії фахівців команди психолого-педагогічного супроводу.

Шопіна М.О. Презентація «Формування інклюзивного середовища в школі: науковий підхід і міжнародний досвід»
Щербина В.М. «Інклюзія: фінська школа»

  Запрошуємо долучатися до наших наступних заходів під час Фестивалю науки-2025!

Матеріали підготувала доцентка кафедри Шопіна М.О.