Те, як українці стоїчно проходять усі випробування воєнного стану ще раз доводить: важкі часи не для страждань, а для взаємної підтримки. Маємо знайти ресурси та поділитися одне з одним. І це реально. Цього разу — не про психологічну допомогу, а про практичні базові покращення для вчителів. Безкоштовні або такі, що потребують мінімум грошей.
1. «Вимірювати температуру»
Не можна виправити те, про що невідомо. Як особисті зустрічі, так і анонімні опитування дозволять директорам шкіл збирати інформацію та виявляти проблеми, перш ніж вони загострюються. Такі поради дають експерти з Edutopia.
Колектив у школі теж може запропонувати провести таке опитування. Там мають бути запитання, які не дуже заведено обговорювати з керівництвом. Скажімо: «Як часто вимоги роботи заважають вашому сімейному життю?» або «Приблизно скільки годин після звичайного робочого дня у вас є, щоб відпочити або займатися тим, що вам подобається?» Щорічне опитування вчителів Merrimack College пропонує інші запитання, як-от «Як би ви оцінили вплив вашого психологічного добробуту на ваше навчання та професійне зростання цьогоріч?»
Важливими є і вертикальні, і горизонтальні неформальні обговорення. Керівництво може встановити час на особисте спілкування з кожним вчителем (а не контактувати тет-а-тет, лише коли щось уже трапилося). Стосовно колег: можна з дозволу лідера школи ввести традицію, наприклад, пів години чаювання 1-3 рази на тиждень. Нюанс: табу на розмови про роботу в цей час. Цей додатковий час на спілкування має допомогти колегам краще дізнатися один про одного. Це вплине на атмосферу у школі, а також дасть більш об’єктивну картину. Адже професія вчителя є такою, що особиста територія перетинається з робочою. Наприклад, у вчительки до війни та нині, коли її чоловік на фронті, різний запас ресурсів, різні потреби. І знати про такі речі та враховувати — на користь школі.
