Особливе місце в історії української психолого-педагогічної науки належить Борису Дмитровичу Грінченку – видатному вченому, вчителю, письменнику-просвітителю, «символу цілої епохи», творча спадщина якого охоплює широке коло питань і проблем навчання та виховання, у тому числі й етичний розвиток особистості дитини.
Великого значення в етичному розвитку дитини молодшого шкільного віку Борис Грінченко надає книзі, головним завданням якої вважає формування й розвиток стійких морально-етичних переконань, виховання ідеалів Добра і Краси. «Як тільки навчиться дитина читати, вона таким чином здобуватиме новий ґрунт для роботи свого мислення. Раніше лише ті чи інші життєві обставини, серед яких жила дитина, були для неї цим ґрунтом. Тепер же її кругозір значно розширюється. У сфері моральних понять ще не вироблено нічого остаточного, усвідомленого. Книжка зустрічається з майже незайманим моральним світом дитини. І надалі становище дитини в питаннях морального характеру – не постійне, воно змінюється до тих пір, поки в людини не виробиться належний світогляд».

Сторінки: 1 2