Дошкільна освіта ХХІ століття потребує радикальних змін у своєму статусі й соціальному призначенні, принципах і напрямах функціонування. Визнаючи пріоритетну роль дошкільної освіти у вихованні молодого покоління – жителів мегаполісу, творча група кафедри методики та психології дошкільної і початкової освіти Інституту післядипломної педагогічної освіти (ІППО) Київського університету імені Бориса Грінченка розробила для педагогічних працівників столичної дошкільної освіти та батьків, які виховують дітей старшого дошкільного віку, регіональну парціальну програму «Я – киянин».
Л.І.Меленець. Обличчя мого міста: презентація
Л.І.Меленець. Обличчя мого міста: коментар до презентації

Л.І.Меленець. Музика архітектури столиці як засіб особистісного зростання дошкільника: презентація

ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Початок 21 століття – час геніальних відкриттів і великих досягнень у науці і техніці. Але, на жаль, і час агресії, відособленості. Часто це позначається на поведінці, психіці наших дітей.
Сучасні комп’ютерні технології на багато годин зосереджують зацікавленість малюків до екрану. У дітей пропала потреба в спілкуванні з однолітками – комп’ютерні ігри замінили живе спілкування. В результаті, дитині буває важко адаптуватися, знайти своє місце в дитячому колективі.
Сьогодні особливу роль у формуванні свідомості дошкільників відіграє телебачення. Батьки, зайняті роботою, не протистоять негативному впливу засобів масової інформації. І діти з ранку до вечора, не заважаючи батькам, дивляться фільми про насильство і вбивства, репортажі «з місця подій», мультфільми, які пропагують агресію. І як результат – жорстокість, агресія в поведінці дитини.
Повну версію статті можна завантажити тут.