У цифрову епоху, коли стрімко зростає швидкість інформаційного потоку, а яскравий візуальний контент дедалі частіше витісняє зосереджене читання книги, проблема розвитку читацької грамотності постає особливо гостро. Адже зменшення інтересу дітей до художніх і пізнавальних текстів поступово позначається на здатності тримати увагу, розуміти прочитане та критично осмислювати інформацію. Результати вітчизняних і міжнародних досліджень сигналізують про потребу оновлення підходів до навчання читання й переорієнтацію їх на розвиток читацької грамотності як багатовимірної компетенції.
В сучасних реаліях, позначених війною та щоденними викликами, інтерес до читання української книги та вміння критично працювати з текстами набуває суспільного значення.
Учням початкової школи важливо вчитися ставити запитання, розмірковувати над змістом, помічати авторську позицію. Водночас книга – це розвиток уяви, асоціативного мислення, емоційного інтелекту і допомога у власному самовираженні.
Інтерактивні вправи, творчі завдання, діалогічне й рефлексивне читання створюють умови для формування стійкої читацької мотивації та позитивного ставлення до книги як до джерела знань, досвіду й внутрішнього зростання.
Практичні шляхи розвитку читацької грамотності були ґрунтовно представлені на вебінарі 11 грудня 2025 року. Також була надана інформація про Національний тиждень читання літератури для дітей, організований Українським інститутом книги. Він проходить 4-14 грудня 2025 під гаслом “Тепло книжкової родини”.

Презентація Цибульської С.М. “Формування і розвиток читацької грамотності учнів початкової школи”
УІК “Каталог української дитячої літератури 2025 року”

Матеріал підготувала старша викладачка кафедри Цибульська С.М.

Місяць грудень наповнений значною кількістю цікавих та пам’ятних дат. Пропонуємо вам інформаційні матеріали про деякі з них.

1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом. День адвент-календаря
2 грудня – День спеціальної освіти. Всесвітній день запобігання забрудненню навколишнього середовища
3 грудня – Міжнародний день людей з інвалідністю
5 грудня – Міжнародний день волонтера. Всесвітній день ґрунтів
6 грудня – День Збройних сил України. День Святителя Миколая Чудотворця
7 грудня – Всесвітній день української хустки
8 грудня – Всесвітній день захисту клімату
9 грудня – День народження Бориса Грінченка
10 грудня – День прав людини. Міжнародний день прав тварин. Всесвітній день футболу
11 грудня – Міжнародний день гір
14 грудня – День вшанування учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. День благодійності в Україні
15 грудня – День чаю
20 грудня – День гри
22 грудня – День зимового сонцестояння. День енергетика в Україні
25 грудня – Різдво Христове
28 грудня – Міжнародний день кіно
31 грудня – Новий рік

Всі свята грудня

Матеріал підготувала старша викладачка кафедри Санковська І.М.

  27 листопада 2025 р. кафедра дошкільної та початкової освіти Інституту післядипломної освіти Університету Грінченка привітала з півстолітнім ювілеєм творчий колектив, який довгі роки слугував базою для проходження практичних занять слухачами курсового підвищення кваліфікації, колектив, що характеризується згуртованістю, наявністю спільних цінностей, взаємною відповідальністю один за одного та за спільний результат. Колектив, який очолює Тетяна Миколаївна Шевченко, знають не тільки освітяни Києва, а й усієї України.

  На сайті Інституту в розділі «Методичний супровід» представлено матеріали передового педагогічного досвіду закладу «Розробка проектів з екологічного виховання дошкільників» (2009)  та досвід роботи педагогів з формування у дітей дошкільного віку ключових компетентностей засобами музейної педагогіки (на основі музею Григорія Світлицького) (Тетяна Шевченко, Леся Стриженюк, Альона Гавриленко, Оксана Дидикало, Любов Заблоцька, Наталія Пальченко, Лана Колосюк, Галина Яковчук. 2024).

  У закладі працюють випускники Університету Грінченка – молоді та натхненні педагоги, які продовжують традиції закладу та водночас приносять нові ідеї. Сподіваємося, що їхня енергія й професійність і надалі буде запорукою сучасності закладу, його інноваційності, відкритості до змін.

  Нехай цей ювілей стане початком нової сторінки у вашій історії розвитку закладу. Бажаємо миру та злагоди, натхнення та творчості у щоденній освітній діяльності, здоров’я та радості вихованцям і їхнім родинами, процвітання, успіхів, стабільності та гідної оцінки праці колективу.

  Ви – гордість Подільського району, всієї освітньої спільноти Києва та незламної України!

  З ювілеєм, дорогі друзі!

  У вересні 2025 року онлайн-платформа AdapterraUA оголосила конкурс. Його мета – зібрати найкращі реалізовані практики, які демонструють ефективні, стійкі та інноваційні адаптаційні підходи до зміни клімату. Зробити практики видимими для громад, муніципалітетів, бізнесу та всіх зацікавлених.

  Що таке адаптаційне рішення? Це – будь-яка дія або проєкт, що зменшує вразливість громади до наслідків зміни клімату та відповідає принципам природоорієнтованих рішень (відновлює або підтримує природні екосистеми, водночас знижуючи кліматичні ризики). Наприклад, управління водними ресурсами, озеленення, захист від спеки або енергоефективність у школах.

 Конкурс мав 3 категорії:
– захід з адаптації до зміни клімату, втілений муніципалітетом;
– захід з адаптації до зміни клімату, втілений громадською організацією або ініціативною групою;
– методичні матеріали що стосуються впровадження заходів з адаптації до зміни клімату, оцінки вразливості до зміни клімату.

 У третій номінації конкурсу взяла участь старша викладачка кафедри Ірина Санковська з НМК “Кліматична абетка” та НМК “Клімат-бокс” (у співпраці з Пруцаковою О. – завідувачкою НДЛ експериментальної педагогіки та педагогічних інновацій ІПО).
Науковиці прагнули навчити дітей не сухої теорії, а практики. Не просто говорити загальними поняттями про «берегти природу», а пояснити, чому це важливо. Саме тому НМК вчать молодших і старших школярів мислити екологічно, діяти свідомо й передавати ці знання у свої родини. Розумінню того, що зміна клімату стосується кожного.

 Найкраще про ефективність курсів говорять не статистичні показники, а конкретні історії з класів. «Кліматична абетка» та «Клімат-бокс» створили десятки таких історій – від невеликих сільських шкіл до навчальних закладів міст, від Київщини до Херсонщини, від Львівщини да Харківщини.

  «Це курс відкриттів, переосмислення та усвідомлення. До дітей стали прислухатися батьки», – поділилася враженнями Ольга Лисенко з Маловисківського ліцею на Кіровоградщині. Батьки не просто слухали розповіді про уроки – вони разом з дітьми шили еко-торбинки, давали друге життя старим речам, перетворювали теорію на практику.

  На Полтавщині вчителі біології Євгенія Крат і Тетяна Біляєва помітили, як діти із задоволенням чекали нових занять, сумлінно виконували домашні завдання, з інтересом переглядали інтерактивний матеріал та гаряче обговорювали деякі теми.

  Ольга Моцьо з Херсонщини вплела курс у звичайні уроки «Я досліджую світ» і побачила результат: «Діти залучають до такої діяльності своїх друзів, членів родини та однодумців». Знання не залишилися в зошитах – вони пішли в життя.

  А найкращий комплімент прийшов від самих дітей. Інна Племянник зі Щасливського НВК на Київщині розповідає: «Учні просили додати більше завдань, більше розмальовок, більше можливостей самим щось створювати. Коли діти просять не менше, а більше – курс справді спрацював»

  Курси за вибором з кліматичної освіти створені у співпраці з ГО «Український екологічний клуб «Зелена хвиля» та партнерами.
Відкрите голосування завершилося 16 листопада перемогою!

З інтерв’ю номінантки Санковської І.М. можна ознайомитися тут: «Кліматична абетка»: як один курс змінює свідомість тисяч українських родин

НМК “Кліматична абетка”: програма, методичка, зошит.
НМК “Клімат-бокс”: програма, методичка, зошит.

Матеріали підготувала старша викладачка кафедри Санковська І.М.

 12 листопада 2025 р. відбувся вебінар «Формування позитивного мотивування до читання в учнів початкової школи». Учасники обговорили актуальні питання формування особистості дитини через розвиток культури читання.

 Організатори заходу ознайомили слухачів із чинниками, що стимулюють у маленького читача бажання спілкуватися з книжкою або стримують таку взаємодію. Зазначили мотиви читацької діяльності та психолого-педагогічні умови роботи з текстами та дитячими книжками:
− створення відповідної емоційної атмосфери перед читанням (слухання музичних фрагментів, звуків природи, демонстрування картин художників, фото- та відеоматеріалів);
− проведення словникової роботи;
− ознайомлення з твором, уточнення змісту, пояснення подій і вчинків героїв, причин того чи іншого вчинку;
− переказ змісту прочитаного, придумування підписів під малюнками для розвитку творчої уяви;
− використання елементів гри, драматизації, малювання за змістом казки чи оповідання, ілюстрування книжок аплікацією.

 Зацікавленість слухачів викликав виступ Мирослави Зубкової, вчительки Стрийського ліцею №6. На уроках педагогиня проводить системну та цілеспрямовану роботу з усвідомленого читання. В її арсеналі – інтерактивні вправи, творчі завдання, цікаві змагання («Небо-земля», «Буксир», «Кадр», «Квест-читання», «Цікава пір’їнка»).

 До кожного уроку ретельно добирається навчальний матеріал для застосованням парної та групової роботи, спонуки учнів до різних видів читання: пошепки, хвилею, по колу, з емоційним навантаженням. Досягнення учнів помічаються та відзначаються Мирославою Володимирівною у «Сходинках успіху за кольорами веселки». Особистісно орієнтований підхід, використання методів самостійного та диференційованого навчання сприяють формуванню стійкого та позитивного мотивування дітей до читання.

Матеріали вебінару:
Зубкова М.В. Презентація “Цікаві прийоми роботи на уроках читання”
Цибульська С.М. Презентація “Формування позитивного мотивування до читання в учнів початкової школи”

Матеріали підготувала старша викладачка кафедри Цибульська С.М.

  11 листопада поточного року на кафедрі дошкільної та початкової освіти відбувся черговий науково-методологічний семінар під назвою «Теорія і практика партнерства в освіті: методологічні засади та досвід дослідження у воєнний час». Ця подія відбулась у рамках Всесвітнього дня науки за мир і розвиток, що відзначається щороку 10 листопада. Його започаткувала ЮНЕСКО у 2001 році, щоб підкреслити важливість науки в суспільстві та її роль у сприянні миру, сталому розвитку й добробуту людей. Мета цього дня – популяризувати наукові досягнення, підвищувати довіру до науки, а також заохочувати міжнародну співпрацю до вирішення глобальних проблем — від зміни клімату до забезпечення здоров’я та безпеки.
  Предметом розмови на семінарі кафедри і стали питання, що останній рік турбують членів кафедри: методологічні засади дослідження наукової теми «Розвиток компетентності педагогічного партнерства фахівців дошкільної та початкової освіти в системі післядипломної освіти».

  Головними спікерами семінару були: Алла Гончаренко, доцент, кандидат педагогічних наук та Наталія Дятленко, доцент, кандидат психологічних наук. У виступах науковиць прозвучали тези про важливість об’єднання зусиль для успішного просування у науковому пошуку, уважне ставлення до реалізації методологічних принципів наукового дослідження, необхідність забезпечення різних рівнів методологічного пізнання.
  Алла Гончаренко зосередилась на важливості побудови «фундаменту» дослідження: розробці концепції дослідження, виробленні стратегії і тактики наукового пошуку, опертя на науковий апарат. Була приділена увага основним поняттям, на яких ґрунтується дослідження. За думкою науковиці, соціально-педагогічне партнерство, що передбачає взаємодію педагогів, батьків та дітей, передбачає добровільну спільну діяльність на рівно вигідних умовах, взаємоповагу та взаємодовіру, дотримання спільно прийнятих пріоритетів. При цьому підвищення рівня батьківської компетентності є одним із результатів, що підтверджує ефективність взаємодії.

 Особливий акцент у виступах спікерів було зроблено на важливості апробації результатів дослідження та забезпеченні зворотного зв’язку. Пропонувалося використовувати широку палітру відображення наукових здобутків: від виступів перед педагогічними працівниками ЗДО та вчителями початкових класів ЗНЗ – до публікацій у виданнях, що індексуються наукометричними базами Scopus та WoS.

 Після виступів спікерів зав’язалася жвава розмова про неоднозначність підходів в трактуванні явища партнерства, зокрема, про близькість і все ж таки різницю понять: партнерство, дружба, співпраця, співробітництво, про підхід, за якого партнерські взаємини лише декларуються, про стереотипи, що заважають на практиці впровадженню ідей педагогічного партнерства. У виступах учасників одностайно звучала думка про особливу роль педагогічного партнерства у воєнний час, коли від здатності членів колективу підтримати один одного у спільній справі залежить не лише її успіх, а й емоційний добробут кожного.

 Юлія Волинець, доцентка кафедри, кандидат педагогічних наук, представила орієнтовну “Модель змістово‑технологічного забезпечення розвитку компетентності педагогічного партнерства фахівців дошкільної та початкової освіти в системі післядипломної освіти”, спрямовану на вдосконалення програм професійного розвитку педагогів. Представлена модель практична, інтегрує змістові й технологічні компоненти у процес післядипломної освіти, створює умови для розвитку партнерських компетентностей, необхідних у сучасному безпечному освітньому середовищі.

  Підсумком науково-методологічного семінару стало рішення про подальше заглиблення в наукову проблему, систематичне заслуховування на засіданні кафедри повідомлень членів кафедри про результати власних досліджень та їх висвітлення на сайті кафедри.

Гончаренко А.М. Презентація “Педагогічне партнерство у теоретичному обширі: орієнтири, сутність та форми”
Дятленко Н.М. Презентація “Огляд процедури та актуального стану дослідження наукової теми кафедри”

Матеріал підготувала доцентка кафедри Дятленко Н.М.

  Тема: «Бережемо світло і воду – зберігаємо енергію!»
Автор – Тетяна Ріпа, вихователька середньої групи ЗДО №80 Святошинського р-ну міста Києва.

  Актуальність. У сучасному світі питання збереження енергії та природних ресурсів набуває особливого значення. Важливо з раннього дитинства формувати у дітей уявлення про енергію як цінність, яку потрібно використовувати розумно. Через ігрову, дослідницьку та творчу діяльність діти краще усвідомлюють, як їхні дії впливають на довкілля.

  Мета. Формувати у дітей уявлення про енергію, її значення у житті людини та необхідність раціонального використання електроенергії та води.
  Виховувати свідоме ставлення до довкілля, розвивати пізнавальний інтерес, дослідницькі навички й бажання діяти відповідально.

   Завдання:
– Ознайомити дітей із поняттям «енергія» та її джерелами.
– Закріпити знання про способи економного використання електроенергії та води.
– Формувати навички раціональної побутової поведінки у повсякденному житті.
– Розвивати пізнавальну активність і спостережливість.
– Виховувати почуття відповідальності за свої дії та дбайливе ставлення до довкілля.

  Етапи реалізації проєкту.
I етап – Підготовчий (попередня робота).
II етап – Ігрова діяльність.
ІІІ етап – Рухлива гра «Збери крапельки».
IV етап – Творча робота «Малюємо куркумою».
V етап – Рефлексія.

Тетяна Ріпа. Міні-проєкт до Дня енергозбереження.
Відео 1 до проєкту “Енергозбереження”
Відео 2 до проєкту “Енергозбереження”

Ірина Санковська. Дистанційний модуль “15 кроків першокласника на зустріч довкіллю”
Ірина Санковська. Дистанційний модуль “Ресурсозбереження в школі. Як це працює?”

  Некомерційна організація “Асоціація з керування інформацією та зображеннями” стала ініціатором проведення Всесвітнього дня без паперу. Спочатку було запроваджено святкову дату на четвертий четвер листопада. Але нещодавно встановлено фіксований День без паперу – 6 листопада. Члени Асоціації переймаються тим, що людство не економно витрачає цей ресурс на роботі та для особистих цілей. Тому організатори рекомендують населенню та підприємствам країн відмовитися від використання паперу хоча б на одну добу.
 Мета святкування цього дня – пропаганда скорочення витрат паперу в усьому світі.
Згідно з науковими дослідженнями, в середньому один офісний працівник витрачає близько 40 аркушів на день. Це нераціонально та неекономно. Майже половина паперового об’єму витрачається марно, адже більшість бізнес-процесів переведено в електронний формат. Асоціація закликає світове суспільство звернути увагу на наявну проблему та взяти участь у святкових заходах, щоб побачити переваги безпаперового офісу.
Джерело: https://daytoday.ua/podiya/vsesvitniy-den-bez-paperu/
Педагоги закладів дошкільної освіти вже змалечку привертають увагу дітей до значення паперу в житті людини та раціонального його використання.
Пропонуємо матеріал вихователя ЗДО № 80 Святошинського р-ну м. Києва – Олени Якубової: “Бережімо природу! День без паперу в нашій групі”
Відео “День без паперу”
Відео “День без паперу в нашій групі”

Місяць листопад наповнений значною кількістю цікавих та пам’ятних дат.

Пропонуємо вам інформаційні матеріали про деякі з них.

1 листопада – День народження Європейського союзу
3 листопада – День працівника соціальної сфери
6 листопада – Всесвітній день без паперу. Міжнародний день попередження експлуатації навколишнього середовища під час війни та військових конфліктів
7 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством і булінгом в закладах освіти
9 листопада – Всеукраїнський день працівників культури та аматорів народного мистецтва. Міжнародний день скоромовок
10 листопада – Всесвітній день науки в ім’я миру та розвитку,
11 листопада – Міжнародний день енергозбереження. Всесвітній день орігамі
11-17 листопада – Міжнародний тиждень науки та миру
13 листопада – Всесвітній день доброти
14 листопада – Міжнародний день логопеда
15 листопада – Міжнародний день таблиці множення. День рециклінгу
16 листопада – Міжнародний день толерантності. Всесвітній день ґудзика
17 листопада – Міжнародний день студентів та День студента в Україні
20 листопада – Всесвітній день дитини
21 листопада – День гідності та свободи. Міжнародний день філософії
28 листопада – Всесвітній день інформації
29 листопада – День пам’яті жертв голодоморів. День без покупок
Матеріал підготувала старша викладачка кафедри Санковська І.М.

Шановні педагоги та батьки!

Запрошуємо вас на сторінки пізнавально-методичних матеріалів для ознайомлення дітей з Києвом. У змісті:
– інформація для дорослих і дітей про окремі об’єкти, пам’ятки, споруди Києва;
– як зробити прогулянку чи екскурсію цікавою та незабутньою;
– приклади для збагачення лексичних окрас мовлення та упорядкування граматичних норм;
– образотворча діяльність як самовираження дитини;
– створення портфоліо та багато іншого.

 Матеріали не мають усталеної структури. Ця модель містка, гнучка, за потреби піддається трансформуванню, доповненню.

Прохолода…, дощі…, різнобарвне листе…, свято врожаю… Це – осінь. У кожному місті чи селі вона різна. Десь прикрашає горо́ди великими помаранчевими гарбузами, до когось наближається темно-золотавим лісом, десь на узбіччі кошики з великими дивовижними грибами. А Київ дарує свою осінь: мальовничі краєвиди з прикметними об’єктами міста, стукіт каштанів, затишні кав’ярні з пледами і теплим чаєм… І берези як горицвіт, і тротуар прикрашено строкатим листям, і смарагдовий килим газонів вишито п’ятипалим кленовим листям…

У дошкільному закладі традиційними є осінні розважальні ранки. Цей фрагмент не охопить всієї повноти реальності, вражень, змін в погоді та житті міста. Осіння краса скороминуча. Встигніть разом з дітьми насолодитися осінніми днями свого міста.
Обирайте найбільш дієві, активні й виразні способи пізнання: прогулянки (прогульки) та спостереження. Тривалими та різнорідними можуть бути прогулянки у вихідні дні, коли час не має жорсткої регламентації.

Заплануйте разом з дітьми прогулянку чи екскурсію. Оптимальна ситуація, коли роль екскурсовода чи супроводжуючого беруть на себе батьки. Саме вони найкраще відчують темп і ритм своєї дитини, знають її інтереси, можуть невідоме пов’язати з її досвідом, акцентують увагу на подібному, відмінному чи тотожному. Саме з огляду на потреби своєї дитини зроблять паузи або зможуть приділити більше часу й уваги тому, що так зацікавило малюка.
Щоб бути домірним інтересам дошкільника, дорослим доцільно зібрати доступну дитині інформацію про об’єкти, що траплятимуться у її полі зору, оздобити прогульку зображеннями об’єкта у інші часи чи інші пори року або ілюструвати власними спогадами. Так ви наповнюєте кожну прогулянку чи екскурсію інформацією цікавою та корисною, пізнавальною та розвивальною. Хай буде час для веселощів і для розмірковувань, для галасливих ігор і для пустощів. У такий спосіб враження яскравішають і зберігають роками.

 У цьому дописі структуруємо прогулянку до Дніпра.
Дніпро – це найбільша річка України. Тече вона здалеку, а у Києві широко розливається і розділяє місто на дві частини, що так і називаються: правий берег, лівий берег. Щоб дістатися з одного берега Києва до іншого, треба переїхати або перейти через міст. Таких мостів дев’ять і лише один призначений для пішоходів, а інші – для різного транспорту. Одна із станцій метро називається так, як і велика річка. ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Сторінки: 1 2