Він відзначається в Україні 25-31 травня 2026 року.
Це тиждень, коли ми не лише підвищуємо рівень обізнаності про безбар’єрність та коректну комунікацію, формуємо позитивне ставлення до безбар’єрності як суспільної норми через конкретні слова та взаємоповагу, а й змінюємо ставлення до безперешкодного простору для кожного з нас.
Безбар’єрність — це більше, ніж просто зручна інфраструктура. Це можливість для кожного з нас мати рівні права, доступ до послуг, а також до інформації. Це про повагу, про вільний доступ до освіти, здоров’я, громадянських прав. Це про те, щоб кожен відчував себе частиною великої, єдиної країни, де немає перешкод на шляху до мрії.
Національний тиждень безбар’єрності проводиться в рамках стратегії створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року, за ініціативи першої леді України Олени Зеленської. Цим документом передбачено створення безбар’єрного простору в Україні за шістьма основними напрямками:
Суспільна та громадянська безбар’єрність, яка передбачає забезпечення рівних можливостей участі всіх людей та суспільних груп у житті громад та держави.
Освітня безбар’єрність – створення рівних можливостей та вільного доступу до освіти, включаючи освіту протягом життя.
Економічна безбар’єрність – забезпечення умов та можливостей для працевлаштування, заняття підприємництвом молоді, жінок, літніх людей, людей з інвалідністю тощо.
Інформаційна безбар’єрність – умови, за яких люди, незалежно від їх функціональних порушень чи комунікативних можливостей, мають доступ до інформації в різних форматах та з використанням технологій, що враховують їх потреби та можливості.
Фізична безбар’єрність – створення середовища, в якому громадські споруди та публічні місця, транспорт і послуги є фізично доступними для всіх суспільних груп.
Цифрова безбар’єрність – забезпечення доступу до інформації, комунікації, публічних та інших послуг онлайн для всіх суспільних груп, включаючи літніх людей, людей з інвалідністю, людей, які проживають у сільській місцевості тощо.
Усунення бар’єрів також передбачає роботу з міфами та стереотипами щодо тих чи інших груп населення.
Матеріал підготувала старша викладачка кафедри Юрчук Н.А.
Як формувати екологічну компетентність? Як трансформувати урок ЯДС у динамічний простір активного пізнання, взаємодії й набуття практичного досвіду? На ці та інші питання відповів вебінар «Мислимо, діємо, експериментуємо: формула ефективного уроку ЯДС», проведений старшою викладачкою кафедри Світланою Цибульською.
В центрі уваги — навчання через діяльність: творчі завдання, дослідницькі вправи, експериментування та моделювання як інструменти глибокого розуміння навколишнього світу. Набули осучаснення такі складові екокомпетентності як забезпечення практичної спрямованості навчання та відповідальне ставлення до людської діяльності в довкіллі.
Зеленяк Наталія Миколаївна, учитель-методист гімназії № 179, у виступі «Уроки ЯДС: практичні методи та дієві прийоми» представила ефективні педагогічні інструменти, що активізують пізнавальну діяльність учнів та сприяють формуванню стійкого інтересу до дослідження світу.
Для молодших школярів візуальне сприйняття та зацікавленість є основою навчання. ШІ сьогодні – це не просто «іграшка», а справжній асистент, який звільняє вчителя від щоденної рутини, дозволяючи зосередитися на творчості та персоналізації освітнього процесу.
Організатор заходу – старша викладачка кафедри Світлана Цибульська ознайомила вчителів із новітніми поглядами науковців на значущість рукописного письма. З їх погляду воно позитивно впливає на мислення, концентрацію уваги, розвиток дрібної моторики й сприяє гармонійному розвитку дитини.
Кравець О.В., учитель цього ж закладу освіти, зосередила увагу слухачів на інструментах зворотного зв’язку, які допомагають відстежувати поступ учнів і коригувати навчальний процес у режимі реального часу. Олена Вікторівна поділилася з колегами сучасними методами і прийомами формувального оцінювання дитячих досягнень, а також продемонструвала добірку вправ і дидактичних матеріалів для вдосконалення техніки письма. Особливий інтерес слухачів викликали запропоновані вчителькою ігрові та творчі форми роботи.
29 квітня 2026 року у Всеукраїнський день футболу доцентка кафедри дошкільної та початкової освіти – Марина Шопіна та завідувачка кафедри дошкільної та початкової освіти – Людмила Меленець провели вебінар з теми, яка зацікавила педагогів закладів дошкільної освіти напередодні літа та з акцентом на особливостях проведення командних ігор за участю дітей з особливими освітніми потребами. Як зазначено в Державному стандарті дошкільної освіти (2025) метою фізкультурного освітнього напряму є зміцнення здоров’я дитини, формування у дитини розуміння важливості руху, стійких життєво необхідних рухових умінь та навичок, розвиток рівноваги, витривалості, координації та гнучкості, великої та дрібної моторики, оволодіння дитиною вправами та іграми спортивного характеру.
Слухачі вебінару впевнилися в тому, що спортивні ігри та вправи значно збагачують рухову активність дітей, розвивають їхні фізичні та певною мірою формують лідерські якості. Особливо в умовах міста та з використанням можливостей мегаполісу сучасні дошкільники за допомогою батьків та педагогів можуть бути залучені як до розвивальних/логічних, так і до активних/спортивних командних ігор.
Коли дитина досліджує, моделює, ставить запитання і знаходить відповіді – запускаються механізми глибокого й усвідомленого їх засвоєння. Знання в такому випадку не передаються у готовому вигляді — вони вибудовуються учнем у процесі власної активної діяльності.
Ігри, цікаві завдання, задачі з логічним навантаженням не лише наповнюють уроки позитивними емоціями, а й доводять: математика може бути зрозумілою, цікавою і навіть «смачною». Особливий акцент вчителька зробила на практичній цінності знань, коли кожна дія і кожен вираз мають сенс у реальному житті.
