З новим роком! Чи вже відвідали головну ялинку країни? Подивіться самі, яка вона цьогоріч висока, ошатна, чепурна, елегантна, пишна. Щороку інша, не схожа на попередні. Кияни та гості вже й не уявляють столиці без такої красуні. А коли вона з’явилася вперше?

  У середині XIX століття ялинка вважалася «німецькою забавою». Її встановлення, прикрашання було поодиноким у окремих сім’ях. Легенда каже, що Мартін Лютер (Німеччина, XVI ст.) прикрасив ялинку свічками, щоб відтворити сяйво зірок, зробивши її символом Різдва (фото «Мартін Лютер. Гравюра 1860-х років»). Німецькі колоністи привезли звичай до України у XIХ ст. Спочатку зелена красуня з’явилася у маєтках шляхти та містян. А більшість чинили спротив, вбачаючи у такому нововведенні наступ на традиційний український дідух, витіснення його чужоземними традиціями. Кияни довго не сприймали ялинку, віддаючи перевагу різдвяній атрибутиці з «павуками» (солом’яні обереги під стелею) та дідухами, витинанками на вікнах та свічками, прикрасами з паперу (янголи, зірки), які створюють атмосферу українського Різдва без ялинки. Та поступово ялинка ставала бажаною гостею у багатьох будинках, їй раділи і діти, і дорослі. Та це були заможні родини (Ялинка. Михайло Коцюбинський. 1891).

 Перша публічна ялинка в Києві була встановлена у 1878 році в залі Дворянського зібрання (на місці сучасного Будинку профспілок на Майдані Незалежності). Доступ до неї мали діти київської еліти. Святкування з ялинкою проходили в Контрактовому будинку на Подолі, де влаштовували благодійні бали та ярмарки. Найперші фотографії ялинок у Києві здебільшого зафіксували не вуличні святкування, а домашні інтер’єри заможних родин або закриті заходи в гімназіях та клубах.

 Найдавніші знімки датуються кінцем XIX століття. На них можна побачити ялинки, прикрашені справжніми свічками, горіхами та яблуками. Популярними були постановочні святкові листівки, на яких позували кияни біля щедро прикрашених дерев у фотоательє, студіях (фото «Різдвяна листівка зі Львова. 1911»).

 Радянська влада встановлення ялинки оголосила буржуазним і релігійним пережитком (фото «Антирелігійний захід. 1929 рік»). Після тривалої заборони у 1935 році ялинка таки повернулася. Її перетворили на новорічну, а не різдвяну прикрасу, щоб позбутися релігійних асоціацій. Першу радянську новорічну ялинку встановили в Харкові (це місто було столицею УРСР протягом 15 років – з 1919 до 1934). У Києві ця традиція стала масовою з 1936 року. Поступово ялинка зайняла своє місце, символізуючи не так Різдво, як новий рік (фото «Київ. 1947 рік»).

 Локації щороку змінювалися: біля оперного театру, в парках, на Хрещатику (фото «Хрещатик. Вхід у метро. 1961 рік», «Хрещатик. Готель «Москва». 1962 рік, «Хрещатик. Перед пл. Калініна. 1965 рік». Нині це готель «Київ»), біля консерваторії (фото Консерваторія. 1981 рік), у Київському Палаці піонерів (зараз Київський Палац дітей та юнацтва), на Софійській площі (фото «Софійська площа. 1954»). З 1960 р. головна ялинка Києва «переїхала» на площу Калініна (тепер Майдан Незалежності) і закріпилася там на довгі роки.

 Після легалізації свята у 1935 році з’явилися офіційні репортажні знімки, та були вони нерегулярними і не так широко висвітлювали подію. Історія масових фото головної ялинки на головній площі Києва починається з 1950-1960-х років. На них вона виглядала як конусоподібна конструкція, рясно прикрашена паперовими та скляними іграшками.

  Як обирали дерево, що символізувало початок нового року? Роками шукали у лісах найвищу, найкращу ялинку і привозили її до Києва. Ця подія ставала відома всім через розлогі репортажі, що вказували на місце, де росла красуня, її параметри, шлях до Києва і по Києву. Жаль було дивитися, коли її повалену, обрізану везли до тимчасового місця.

 Жива чи штучна? Відмова від встановлення живої головної ялинки в Києві відбувалася поступово. До 2011 будували металеву збірну конструкцію-каркас, яку заповнювали сотнями маленьких живих ялин чи окремими гілками, що й зберігало колекційні зразки дерев-гігантів. Перша штучна ялинка країни починала 2011 рік. Вона мала конусоподібну форму, була прикрашена 3D-ілюмінацією та орнаментами (фото «Майдан Незалежності. 2010 р.»). Напередодні тодішній президент, не знайшовши українського слова, назвав її «йолка», що й стало відомим мемом. Та це іронічне прізвисько трималося недовго, бо наступні роки варіативність конструкцій набувала досконалості, пишності, незвичності й привабливості. З екологічних міркувань та з міркувань зручності монтажу остаточний вибір прийшовся на штучну ялинку і став стандартом для Києва.

 Побачити оригінали цих рідкісних знімків та реконструйовані святкові інтер’єри можна у Музеї історії міста Києва на тематичній виставці «Київська ялинка від XIX ст. до сьогодення».

Головна ялинка України крізь роки: яка вона була
Тематична виставка «Київська ялинка від XIX ст. до сьогодення»
Якими були головні ялинки країни періоду 2020-2023 року

Матеріал підготувала доцентка кафедри Гончаренко А.М.

Шановні колеги!

Пропонуємо вам реєстр робочих програм модулів кафедри для фахівців ЗДО.
Пропонуємо вам реєстр робочих програм модулів кафедри для фахівців початкової школи.

  У цифрову епоху, коли стрімко зростає швидкість інформаційного потоку, а яскравий візуальний контент дедалі частіше витісняє зосереджене читання книги, проблема розвитку читацької грамотності постає особливо гостро. Адже зменшення інтересу дітей до художніх і пізнавальних текстів поступово позначається на здатності тримати увагу, розуміти прочитане та критично осмислювати інформацію. Результати вітчизняних і міжнародних досліджень сигналізують про потребу оновлення підходів до навчання читання й переорієнтацію їх на розвиток читацької грамотності як багатовимірної компетенції.
В сучасних реаліях, позначених війною та щоденними викликами, інтерес до читання української книги та вміння критично працювати з текстами набуває суспільного значення.
Учням початкової школи важливо вчитися ставити запитання, розмірковувати над змістом, помічати авторську позицію. Водночас книга – це розвиток уяви, асоціативного мислення, емоційного інтелекту і допомога у власному самовираженні.
Інтерактивні вправи, творчі завдання, діалогічне й рефлексивне читання створюють умови для формування стійкої читацької мотивації та позитивного ставлення до книги як до джерела знань, досвіду й внутрішнього зростання.
Практичні шляхи розвитку читацької грамотності були ґрунтовно представлені на вебінарі 11 грудня 2025 року. Також була надана інформація про Національний тиждень читання літератури для дітей, організований Українським інститутом книги. Він проходить 4-14 грудня 2025 під гаслом “Тепло книжкової родини”.

Презентація Цибульської С.М. “Формування і розвиток читацької грамотності учнів початкової школи”
УІК “Каталог української дитячої літератури 2025 року”

Матеріал підготувала старша викладачка кафедри Цибульська С.М.

Місяць грудень наповнений значною кількістю цікавих та пам’ятних дат. Пропонуємо вам інформаційні матеріали про деякі з них.

1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом. День адвент-календаря
2 грудня – День спеціальної освіти. Всесвітній день запобігання забрудненню навколишнього середовища
3 грудня – Міжнародний день людей з інвалідністю
5 грудня – Міжнародний день волонтера. Всесвітній день ґрунтів
6 грудня – День Збройних сил України. День Святителя Миколая Чудотворця
7 грудня – Всесвітній день української хустки
8 грудня – Всесвітній день захисту клімату
9 грудня – День народження Бориса Грінченка
10 грудня – День прав людини. Міжнародний день прав тварин. Всесвітній день футболу
11 грудня – Міжнародний день гір
14 грудня – День вшанування учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. День благодійності в Україні
15 грудня – День чаю
20 грудня – День гри
22 грудня – День зимового сонцестояння. День енергетика в Україні
25 грудня – Різдво Христове
28 грудня – Міжнародний день кіно
31 грудня – Новий рік

Всі свята грудня

Матеріал підготувала старша викладачка кафедри Санковська І.М.

  27 листопада 2025 р. кафедра дошкільної та початкової освіти Інституту післядипломної освіти Університету Грінченка привітала з півстолітнім ювілеєм творчий колектив, який довгі роки слугував базою для проходження практичних занять слухачами курсового підвищення кваліфікації, колектив, що характеризується згуртованістю, наявністю спільних цінностей, взаємною відповідальністю один за одного та за спільний результат. Колектив, який очолює Тетяна Миколаївна Шевченко, знають не тільки освітяни Києва, а й усієї України.

  На сайті Інституту в розділі «Методичний супровід» представлено матеріали передового педагогічного досвіду закладу «Розробка проектів з екологічного виховання дошкільників» (2009)  та досвід роботи педагогів з формування у дітей дошкільного віку ключових компетентностей засобами музейної педагогіки (на основі музею Григорія Світлицького) (Тетяна Шевченко, Леся Стриженюк, Альона Гавриленко, Оксана Дидикало, Любов Заблоцька, Наталія Пальченко, Лана Колосюк, Галина Яковчук. 2024).

  У закладі працюють випускники Університету Грінченка – молоді та натхненні педагоги, які продовжують традиції закладу та водночас приносять нові ідеї. Сподіваємося, що їхня енергія й професійність і надалі буде запорукою сучасності закладу, його інноваційності, відкритості до змін.

  Нехай цей ювілей стане початком нової сторінки у вашій історії розвитку закладу. Бажаємо миру та злагоди, натхнення та творчості у щоденній освітній діяльності, здоров’я та радості вихованцям і їхнім родинами, процвітання, успіхів, стабільності та гідної оцінки праці колективу.

  Ви – гордість Подільського району, всієї освітньої спільноти Києва та незламної України!

  З ювілеєм, дорогі друзі!

 12 листопада 2025 р. відбувся вебінар «Формування позитивного мотивування до читання в учнів початкової школи». Учасники обговорили актуальні питання формування особистості дитини через розвиток культури читання.

 Організатори заходу ознайомили слухачів із чинниками, що стимулюють у маленького читача бажання спілкуватися з книжкою або стримують таку взаємодію. Зазначили мотиви читацької діяльності та психолого-педагогічні умови роботи з текстами та дитячими книжками:
− створення відповідної емоційної атмосфери перед читанням (слухання музичних фрагментів, звуків природи, демонстрування картин художників, фото- та відеоматеріалів);
− проведення словникової роботи;
− ознайомлення з твором, уточнення змісту, пояснення подій і вчинків героїв, причин того чи іншого вчинку;
− переказ змісту прочитаного, придумування підписів під малюнками для розвитку творчої уяви;
− використання елементів гри, драматизації, малювання за змістом казки чи оповідання, ілюстрування книжок аплікацією.

 Зацікавленість слухачів викликав виступ Мирослави Зубкової, вчительки Стрийського ліцею №6. На уроках педагогиня проводить системну та цілеспрямовану роботу з усвідомленого читання. В її арсеналі – інтерактивні вправи, творчі завдання, цікаві змагання («Небо-земля», «Буксир», «Кадр», «Квест-читання», «Цікава пір’їнка»).

 До кожного уроку ретельно добирається навчальний матеріал для застосованням парної та групової роботи, спонуки учнів до різних видів читання: пошепки, хвилею, по колу, з емоційним навантаженням. Досягнення учнів помічаються та відзначаються Мирославою Володимирівною у «Сходинках успіху за кольорами веселки». Особистісно орієнтований підхід, використання методів самостійного та диференційованого навчання сприяють формуванню стійкого та позитивного мотивування дітей до читання.

Матеріали вебінару:
Зубкова М.В. Презентація “Цікаві прийоми роботи на уроках читання”
Цибульська С.М. Презентація “Формування позитивного мотивування до читання в учнів початкової школи”

Матеріали підготувала старша викладачка кафедри Цибульська С.М.

  Тема: «Бережемо світло і воду – зберігаємо енергію!»
Автор – Тетяна Ріпа, вихователька середньої групи ЗДО №80 Святошинського р-ну міста Києва.

  Актуальність. У сучасному світі питання збереження енергії та природних ресурсів набуває особливого значення. Важливо з раннього дитинства формувати у дітей уявлення про енергію як цінність, яку потрібно використовувати розумно. Через ігрову, дослідницьку та творчу діяльність діти краще усвідомлюють, як їхні дії впливають на довкілля.

  Мета. Формувати у дітей уявлення про енергію, її значення у житті людини та необхідність раціонального використання електроенергії та води.
  Виховувати свідоме ставлення до довкілля, розвивати пізнавальний інтерес, дослідницькі навички й бажання діяти відповідально.

   Завдання:
– Ознайомити дітей із поняттям «енергія» та її джерелами.
– Закріпити знання про способи економного використання електроенергії та води.
– Формувати навички раціональної побутової поведінки у повсякденному житті.
– Розвивати пізнавальну активність і спостережливість.
– Виховувати почуття відповідальності за свої дії та дбайливе ставлення до довкілля.

  Етапи реалізації проєкту.
I етап – Підготовчий (попередня робота).
II етап – Ігрова діяльність.
ІІІ етап – Рухлива гра «Збери крапельки».
IV етап – Творча робота «Малюємо куркумою».
V етап – Рефлексія.

Тетяна Ріпа. Міні-проєкт до Дня енергозбереження.
Відео 1 до проєкту “Енергозбереження”
Відео 2 до проєкту “Енергозбереження”

Ірина Санковська. Дистанційний модуль “15 кроків першокласника на зустріч довкіллю”
Ірина Санковська. Дистанційний модуль “Ресурсозбереження в школі. Як це працює?”

  Некомерційна організація “Асоціація з керування інформацією та зображеннями” стала ініціатором проведення Всесвітнього дня без паперу. Спочатку було запроваджено святкову дату на четвертий четвер листопада. Але нещодавно встановлено фіксований День без паперу – 6 листопада. Члени Асоціації переймаються тим, що людство не економно витрачає цей ресурс на роботі та для особистих цілей. Тому організатори рекомендують населенню та підприємствам країн відмовитися від використання паперу хоча б на одну добу.
 Мета святкування цього дня – пропаганда скорочення витрат паперу в усьому світі.
Згідно з науковими дослідженнями, в середньому один офісний працівник витрачає близько 40 аркушів на день. Це нераціонально та неекономно. Майже половина паперового об’єму витрачається марно, адже більшість бізнес-процесів переведено в електронний формат. Асоціація закликає світове суспільство звернути увагу на наявну проблему та взяти участь у святкових заходах, щоб побачити переваги безпаперового офісу.
Джерело: https://daytoday.ua/podiya/vsesvitniy-den-bez-paperu/
Педагоги закладів дошкільної освіти вже змалечку привертають увагу дітей до значення паперу в житті людини та раціонального його використання.
Пропонуємо матеріал вихователя ЗДО № 80 Святошинського р-ну м. Києва – Олени Якубової: “Бережімо природу! День без паперу в нашій групі”
Відео “День без паперу”
Відео “День без паперу в нашій групі”

Місяць листопад наповнений значною кількістю цікавих та пам’ятних дат.

Пропонуємо вам інформаційні матеріали про деякі з них.

1 листопада – День народження Європейського союзу
3 листопада – День працівника соціальної сфери
6 листопада – Всесвітній день без паперу. Міжнародний день попередження експлуатації навколишнього середовища під час війни та військових конфліктів
7 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством і булінгом в закладах освіти
9 листопада – Всеукраїнський день працівників культури та аматорів народного мистецтва. Міжнародний день скоромовок
10 листопада – Всесвітній день науки в ім’я миру та розвитку,
11 листопада – Міжнародний день енергозбереження. Всесвітній день орігамі
11-17 листопада – Міжнародний тиждень науки та миру
13 листопада – Всесвітній день доброти
14 листопада – Міжнародний день логопеда
15 листопада – Міжнародний день таблиці множення. День рециклінгу
16 листопада – Міжнародний день толерантності. Всесвітній день ґудзика
17 листопада – Міжнародний день студентів та День студента в Україні
20 листопада – Всесвітній день дитини
21 листопада – День гідності та свободи. Міжнародний день філософії
28 листопада – Всесвітній день інформації
29 листопада – День пам’яті жертв голодоморів. День без покупок
Матеріал підготувала старша викладачка кафедри Санковська І.М.

Шановні педагоги та батьки!

Запрошуємо вас на сторінки пізнавально-методичних матеріалів для ознайомлення дітей з Києвом. У змісті:
– інформація для дорослих і дітей про окремі об’єкти, пам’ятки, споруди Києва;
– як зробити прогулянку чи екскурсію цікавою та незабутньою;
– приклади для збагачення лексичних окрас мовлення та упорядкування граматичних норм;
– образотворча діяльність як самовираження дитини;
– створення портфоліо та багато іншого.

 Матеріали не мають усталеної структури. Ця модель містка, гнучка, за потреби піддається трансформуванню, доповненню.

Прохолода…, дощі…, різнобарвне листе…, свято врожаю… Це – осінь. У кожному місті чи селі вона різна. Десь прикрашає горо́ди великими помаранчевими гарбузами, до когось наближається темно-золотавим лісом, десь на узбіччі кошики з великими дивовижними грибами. А Київ дарує свою осінь: мальовничі краєвиди з прикметними об’єктами міста, стукіт каштанів, затишні кав’ярні з пледами і теплим чаєм… І берези як горицвіт, і тротуар прикрашено строкатим листям, і смарагдовий килим газонів вишито п’ятипалим кленовим листям…

У дошкільному закладі традиційними є осінні розважальні ранки. Цей фрагмент не охопить всієї повноти реальності, вражень, змін в погоді та житті міста. Осіння краса скороминуча. Встигніть разом з дітьми насолодитися осінніми днями свого міста.
Обирайте найбільш дієві, активні й виразні способи пізнання: прогулянки (прогульки) та спостереження. Тривалими та різнорідними можуть бути прогулянки у вихідні дні, коли час не має жорсткої регламентації.

Заплануйте разом з дітьми прогулянку чи екскурсію. Оптимальна ситуація, коли роль екскурсовода чи супроводжуючого беруть на себе батьки. Саме вони найкраще відчують темп і ритм своєї дитини, знають її інтереси, можуть невідоме пов’язати з її досвідом, акцентують увагу на подібному, відмінному чи тотожному. Саме з огляду на потреби своєї дитини зроблять паузи або зможуть приділити більше часу й уваги тому, що так зацікавило малюка.
Щоб бути домірним інтересам дошкільника, дорослим доцільно зібрати доступну дитині інформацію про об’єкти, що траплятимуться у її полі зору, оздобити прогульку зображеннями об’єкта у інші часи чи інші пори року або ілюструвати власними спогадами. Так ви наповнюєте кожну прогулянку чи екскурсію інформацією цікавою та корисною, пізнавальною та розвивальною. Хай буде час для веселощів і для розмірковувань, для галасливих ігор і для пустощів. У такий спосіб враження яскравішають і зберігають роками.

 У цьому дописі структуруємо прогулянку до Дніпра.
Дніпро – це найбільша річка України. Тече вона здалеку, а у Києві широко розливається і розділяє місто на дві частини, що так і називаються: правий берег, лівий берег. Щоб дістатися з одного берега Києва до іншого, треба переїхати або перейти через міст. Таких мостів дев’ять і лише один призначений для пішоходів, а інші – для різного транспорту. Одна із станцій метро називається так, як і велика річка. ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Сторінки: 1 2