Шановні колеги!

ВСІ дати червня.
Пропонуємо вашій увазі дайджест червневого календаря:

1 червня – Всесвітній день рифу, Всесвітній день комунікацій
3 червня – Всесвітній день велосипеда
5 червня – Всесвітній день охорони навколишнього середовища
7 червня – Міжнародний день настільних ігор
8 червня – Всесвітній день океанів
9 червня – Міжнародний день друзів
10 червня – День здорового харчування
14 червня – Міжнародний день блогера, Всесвітній день ляльок
15 червня – Всесвітній день вітру, День батька в Україні, День фотографії природи
16 червня – Всесвітній день морських черепах
19 червня – Всесвітній день дитячого футболу
21 червня – Всесвітній день жирафів, Міжнародний день домашньої музики
23 червня – Міжнародний олімпійський день, Міжнародний день жінок в інженерії
26 червня – День народження зубної щітки
29 червня – Міжнародний День Дунаю
30 червня – Всесвітній день соціальних мереж

Презентація Санковської І.М. “Екологічні дати червня”

Матеріал підготувала старша викладачка кафедри Санковська І.М.

  2025 року День Києва відзначатимуть у неділю 25 травня. Попри воєнний стан столиця живе, заліковує свої давні й свіжі рани, борониться, наповнює життя киян цивільними справами, уприємнює невеликими задоволеннями. І це треба робити, бо поруч з нами діти, а вони повинні рости у радості.

  Історія Дня Києва давня. Вперше відзначили цей день у 1982 році. І дата примітна: 1500-річчя. Відтоді останні вихідні травня стали традиційними для цієї дати. Згідно з джерелами, Київ був заснований у 482 році братами Києм, Щеком, Хоривом та їхньою сестрою Либідь. Отже, цього року нашому місту виповнюється 1543 роки.

  Історія заснування та День Києва – це два різних, але тісно пов’язаних поняття. Заснування – це історичні факти, перша згадки у літописах, а день Києва – щорічно про його розвиток. Що ж стосується конкретної дати, то 1982 року ніхто й не приховував її умовність. Це помітно у дослідженнях Толочка П.П., колишнього директора Інституту археології НАН України. У своїх публікаціях і книгах він проводив думку про те, що міське поселення на території Києва існує безперервно з кінця V-початку VI ст. Та відома й така літописна дата: 882 рік, коли князь Олег захопив Київ та оголосив його “матір’ю міст руських”. Є ще одна значуща дата: у 1494 р. Київ отримав Магдебурзьке право.

  Та принципове вирішення питання було досягнуто набагато раніше: призначаючи 482 рік як рік заснування Києва, масштабний процес підготовки до ювілею був запущений на кілька років раніше, цілеспрямовано, солідно під егідою ЮНЕСКО.
Не всі сучасні кияни були очевидцями подій понад 40-річної давності, проте залишилися свідчення того святкування, що стали невід’ємним штрихом столиці або домашнім архівом:
– на правому березі Дніпра між станцією метро “Дніпро” та мостом імені Патона встановлено пам’ятний знак із зображенням літописних засновників: Кия, Щека, Хорива, сестри їхньої Либідь;
– на руїнах Золотих воріт збудовано умовний макет реальної споруди;
– відтворено фонтан “Самсон” знищений/розібраний у 1934 році;
– відкрито Палац реєстрації шлюбів і новонароджених;
– побудовано кінотеатр “Київська Русь” з символом-оздобою про ювілей міста;
– виготовлена поштова марка до 1500-річчя заснування Києва, вона є предметом цікавості філателістів;
– було чимало встановлено пам’ятних знаків «1500 Київ»;
– введена ювілейна Медаль “У пам’ять 1500-річчя Києва”, якою нагороджували за заслуги у зв’язку з 1500-річчям заснування міста Києва. Ця нагорода вже стає предметом колекціонування.

  Від 1984 року почалися регулярні вернісажі на Андріївському узвозі. А в останню неділю травня 1987 року вперше було офіційно відзначено День міста Києва. Програма першого Дня Києва була насичена заходами на вулицях, площах, у парках і на стадіонах: театралізований мітинг на площі Жовтневої революції (нині Майдан Незалежності, парад духових оркестрів, повітряно-спортивні виступи на стадіоні “Чайка”, літературні читання біля пам’ятника Богдану Хмельницькому, міні-матч відомих київських футболістів на стадіоні “Динамо”, святковий карнавал і феєрверки.

  Ще до цього часу можна натрапити на великі цифри «1500», що символізують цю подію. Якщо у вашому домашньому архіві збереглася медаль “У пам’ять 1500-річчя Києва”, фото чи інші свідчення подій того часу, розгляньте разом з дітьми, помилуйтеся киянами і Києвом, підкресліть причетність кожного до сьогодення та визначте зусилля для покращення життя нашого рідного міста.

  День Києва – це також день, коли люди з усього світу мають можливість познайомитися з красою і величчю Києва, з незламністю України, вшанувати сміливих і відданих.

Презентація Гончаренко А.М. “Києве мій. Започаткування Дня Києва”

Матеріали підготувала доцентка кафедри Гончаренко А.М.

  Підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників – складова системи внутрішнього забезпечення якості освіти Університету Грінченка.

  Мета підвищення кваліфікації – професійний розвиток НПП відповідно до державної політики в галузі освіти та забезпечення якості освіти; вдосконалення та/або набуття якісно нових професійних і особистісних компетентностей завдяки безперервному навчанню та саморозвитку.

  Система підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників Університету складається з обов’язкової та варіативної частин.

  Обов’язкова частина спрямована на розвиток ключових компетентностей НПП: фахової, дидактичної, дослідницької, лідерської, цифрової. Реалізація обов’язкової частини забезпечується через проходження фахового (стажування), дидактичного, дослідницького, лідерського, цифрового модулів.

  Варіативна частина передбачає удосконалення та/або набуття інших компетентностей.

  З 12 по 19 травня 2025 року викладачі Інституту післядипломної освіти взяли участь у програмі підвищення кваліфікації за лідерським модулем «Навчання та супровід здобувачів вищої освіти з особливими освітніми потребами» (автор – Васильєва Галина Іванівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри спеціальної та інклюзивної освіти Факультету психології, соціальної роботи та спеціальної освіти Університету Грінченка). Людмила Меленець, Олена Полякова, Світлана Савченко успішно опанували зміст програми, що складається з таких тем:
1. Базові засади інклюзивного освітнього процесу в закладі вищої освіти;
2. Основні напрями організації супроводу здобувачів вищої освіти з ООП.

  Дякуємо навчально-науковому центру розвитку персоналу та лідерства за відкритість і доступність інформації про організацію навчання викладачів за програмами підвищення кваліфікації через їх оприлюднення на офіційному вебсайті Університету та пропонуємо деякі роздаткові матеріали про етичні правила взаємодії з особами, які мають особливі освітні потреби.
10 принципів ефективної комунікації зі студентами з аутизмом
Говоріть про дорослих та дітей з інвалідністю, використовуючи слова та поняття, які не створюють стереотипів: толерантно
Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти Університету Грінченка

Матеріал підготувала завідувачка кафедри

  Кафедра дошкільної та початкової освіти бере активну участь у заходах до Фестивалю науки-2025 Університету Грінченка (до Дня науки в Україні).

  15 травня відбувся науково-практичний вебінар «Формування інклюзивного середовища в школі: науковий підхід і міжнародний досвід» для педагогів закладів освіти. Ведучі – доцентки кафедри Шопіна Марина Олександрівна та Щербина Вікторія Миколаївна.

 Учасники вебінару ознайомились з дослідженнями українських та зарубіжних науковців щодо поширення та запровадження в освітній практиці закладів загальної середньої освіти ідей, засобів, педагогічних технологій, які дозволять формувати інклюзивне середовище.

  Разом із педагогами проаналізували специфіку створення позитивного психологічного клімату у фінських школах, зокрема підходи до забезпечення підтримки всім учням незалежно від їхніх індивідуальних особливостей розвитку, а також обговорили можливості адаптації цього досвіду до українських реалій. Значну увагу приділили питанням психологічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами та ефективній міждисциплінарній взаємодії фахівців команди психолого-педагогічного супроводу.

Шопіна М.О. Презентація «Формування інклюзивного середовища в школі: науковий підхід і міжнародний досвід»
Щербина В.М. «Інклюзія: фінська школа»

  Запрошуємо долучатися до наших наступних заходів під час Фестивалю науки-2025!

Матеріали підготувала доцентка кафедри Шопіна М.О.

  Шановні науковці, практики, студенти!
 Запрошуємо вас відвідати науково-комунікативні заходи, які організували викладачі кафедри в рамках Фестивалю науки-2025 Університету Грінченка (до Дня науки в Україні).

Назва і дата заходу: Науково-практичний вебінар «Неочевидне поруч: відкриваємо для дошкільників силу асоціацій» 14.05.2025 о 13:00.
https://meet.google.com/rbr-kggf-xyr
Мета: акцентувати увагу педагогів щодо розвитку асоціативного мислення дитини, продемонструвати спеціальні методи та прийоми розвитку такого мислення; показати, як їх можна успішно інтегрувати в освітній процес для прогресивного розвитку дітей.
Цільова аудиторія: педагогічні, науково-педагогічні працівники закладів дошкільної освіти м. Києва.
Відповідальні: Гончаренко Алла Миколаївна, Дятленко Наталія Михайлівна, Пащенко Ольга.

Назва і дата заходу: Науково-практичний вебінар «Кліматична освіта для всіх і кожного» 14.05.2025 о 15.00.
https://us05web.zoom.us/j/85397743478pwd=RWWlUBrYK6RA0bJTLSv83MLxma5f1c.1
Мета: акцентування уваги на проблемах зміни клімату: природні й антропогенні причини, на питаннях стихійності атмосферних явищ, катаклізмів і адаптації міст та сіл до них, на наслідках зміни клімату в Україні.
Цільова аудиторія: педагогічні, науково-педагогічні працівники закладів освіти м. Києва, батьки вихованців та учнів.
Відповідальна: Санковська Ірина Мечиславівна.

Назва і дата заходу: Науково-практичний вебінар «Формування інклюзивного середовища в школі: науковий підхід і міжнародний досвід» 15.05.2025 о 15.00.
https://meet.google.com/tzb-jpct-qbs
Мета: поширення та запровадження в освітній практиці закладів загальної середньої освіти ідей, засобів, педагогічних технологій, які дозволять формувати інклюзивне середовище.
Цільова аудиторія: педагогічні, науково-педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти м. Києва.
Відповідальні: Шопіна Марина Олександрівна, Щербина Вікторія Миколаївна.

Назва і дата заходу: Науково-практичний вебінар «Партнерство в науці: злети, падіння, конкуренція та боротьба» 19.05.2025 о 15.00.
https://us05web.zoom.us/j/85397743478pwd=RWWlUBrYK6RA0bJTLSv83MLxma5f1c.1
Мета: популяризація наукових здобутків,відкриттів та винаходів, зроблених дослідниками в партнерстві або жорсткій конкуренції; ознайомлення з прикладами “жіночих” та “чоловічих” винаходів; виявлення факторів і обставин, що впливають на авторство в науці.
Цільова аудиторія: педагогічні, науково-педагогічні працівники закладів освіти м. Києва, батьки вихованців та учнів.
Відповідальна: Санковська Ірина Мечиславівна.

Назва і дата заходу: Науково-практичний вебінар «Соціокультурний і природничий простір Києва: пізнавально-освітній ресурс для становлення відповідального громадянина» 20.05.2025 о 13:00.
https://meet.google.com/rbr-kggf-xyr
Мета: обговорення особливості, можливості соціокультурного надбання столиці та використання їх як ресурс, що заслуговує на активне використання в освітньому процесі. Розглянемо зміст про киян та Київ із позиції його адаптації до розуміння дитини, з орієнтацією на розвиток і виховання самостійної, свідомої, життєво компетентної особистості.
Цільова аудиторія: педагогічні, науково-педагогічні працівники закладів освіти м. Києва, батьки вихованців та учнів.
Відповідальні: Гончаренко Алла Миколаївна, Дятленко Наталія Михайлівна, Меленець Людмила Іванівна, Александрова Ольга.

Назва і дата заходу: Науково-практичний семінар «Педагогічна рада закладу дошкільної освіти – колегіальний орган управління»
Вул. Йорданська, 11А 21.05.2025 о 10:00.
Мета: узагальнити знання, удосконалити вміння організовувати та проводити педраду в закладі дошкільної освіти відповідно до освітніх законів та положень.
Цільова аудиторія: педагогічні, науково-педагогічні працівники закладів дошкільної освіти м. Києва.
Відповідальні: Меленець Людмила Іванівна, Бондаренко Олена, Крижанівська Валентина, Кудак Валентина.

Назва і дата заходу: Науково-практичний вебінар: «Код спортивної педагогіки: терміни, імена, вулиці» 21.05.2025
о 15:00.
https://us02web.zoom.us/j/83187867485pwd=mPwG6yi13y3yebncFHapaUvQ2uVXNo.1
Мета: дослідження педагогічної мапи Києва через історію вулиць, названих на честь Валерія Лобановського, Ігоря Турчина та Бориса Шахліна; обговорення питань щодо топонімів, які можна використовувати для вивчення історії спорту та мотивації учнів до занять фізичною культурою і спортом.
Цільова аудиторія: педагогічні, науково-педагогічні працівники закладів освіти м. Києва, батьки вихованців та учнів.
Відповідальні: Черпак Юрій Васильович, Петрощук Наталія Романівна, Матвійчук Оксана Євгенівна.

Назва і дата заходу: Науково-практичний вебінар «Професійний розвиток педагогів в умовах реалізації нового професійного стандарту (2024)» (у рамках індивідуальних наукових досліджень) 22.05.2025 о 15.00.
https://us04web.zoom.us/j/3513583575pwd=eG9PampDNkFEZ3lUaElBUmN5aTYxdz09
Мета: ознайомлення з процесом вивчення певного об’єкта (предмета або явища) за допомогою наукових методів, що має на меті встановлення закономірностей його виникнення, розвитку і перетворення в інтересах раціонального використання у практичній діяльності людей.
Цільова аудиторія: педагогічні, науково-педагогічні працівники ІПО.
Відповідальні: Цибульська Світлана Михайлівна, Третяк Ольга Петрівна.

Назва і дата заходу: Науково-практичний вебінар «Європейські програми у сфері освіти і навчання: міжнародний вимір та міжкультурний діалог» 27.05.2025 о 15.00.
https://us05web.zoom.us/j/4331734915pwd=RGowYVhXSzJaUnN4RHZyMFJ0dFg0UT09&omn=82464878932
Мета: ознайомити учасників із можливостями для українських дослідників та інноваторів у європейському та глобальному дослідницькому просторі, зосередити увагу на важливості синергії європейських програм.
Цільова аудиторія: педагогічні, науково-педагогічні працівники ІПО.
Відповідальні: Меленець Людмила Іванівна, Дика Наталія Михайлівна, Сінкевич Наталія.

Шановні колеги!

  Пропонуємо вам для ознайомлення екологічний календар травня 2025 року:

1 травня – День партизанського садіння соняшника
3 травня – День Сонця
10 травня – Міжнародний день мігруючих птахів, Міжнародний день вітряка
12 травня – День екологічної освіти
15 травня – Міжнародний день захисту клімату
16 травня – Міжнародний день світла, Міжнародний день зникаючих видів
18 травня – Міжнародний день рослин
20 травня – День охорони морських живих ресурсів Антарктики, Всесвітній день бджіл, Європейський день моря
22 травня – Міжнародний день біорізноманіття
24 травня – Європейський день парків
25 травня – Міжнародний день без пластику
29 травня – День компостування
30 травня – День степу в Україні
31 травня – Всесвітній день без тютюну (проти куріння)

Всі дати травня
Санковська І.М. Презентація “Екологічні дати травня 2025”

Матеріали підготувала старша викладачка кафедри Санковська І.М.

Шановні освітяни!

Пропонуємо вашій увазі дайджест травневого календаря:
ВСІ дати травня.

1 травня – День весни і праці, День народження поштової марки
3 травня – День словотворця, Міжнародний день лісових дитячих садків
4 травня – День боротьби з цькуванням
5 травня – Всесвітній день гігієни рук
6 травня – День розмальовки
7 травня – День обізнаності про ментальне здоров’я дітей, Міжнародний день планетаріїв
8 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
9 травня – День Європи в Україні, День ґудзиків
11 травня – Міжнародний день матері
12 травня – Міжнародний день медичних сестер
15 травня – Міжнародний день сім’ї, День солом’яного бриля, День вишиванки
18 травня – День науки в Україні, Міжнародний день музеїв
19 травня – День блокнота
21 травня – Міжнародний день чаю
23 травня – День каштанових свічок, Всесвітній день черепахи
24 травня – Всесвітній день інтер’єру і День дизайнера інтер’єрів
25 травня – День рушника
27 травня – День захисту від Сонця
30 травня – Європейський день сусідів

Матеріал підготувала старша викладачка кафедри
Санковська І.М.

  30 квітня 2025 року був проведений вебінар «Мистецтво розповідати: сторітелінг як інструмент педагога», у ході якого старші викладачки кафедри Ірина Санковська та Світлана Цибульська ознайомили слухачів із особливостями створення розповідей на основі технології сторітелінг.

 У сучасному освітньому середовищі, яке прагне до інтерактивності та персоналізації навчання, сторітелінг пропонує унікальні можливості для розвитку ключових компетентностей молодших школярів. Ця технологія є потужним інструментом, що здатен не лише захопити дитячу уяву, але й сприяти глибокому та емоційному засвоєнню знань учнями початкової школи.

  Слухання та обговорення історій збагачує словниковий запас дітей, вчить їх правильно будувати речення, використовувати різноманітні мовні конструкції та виражати свої думки чітко й образно. Діти вчаться переказувати, зв’язно висловлюватися, аргументувати власну точку зору і формулювати висновки.

 Складання історії заохочує дітей до творчості та самовираження, відкриває безмежний світ уяви. Учні переносяться в інші часи та місця, зустрічаються з різними персонажами, проживають разом з ними незвичайні пригоди. Це стимулює фантазію дітей, креативність та здатність мислити нестандартно. Створюючи власні історії, учні вчаться генерувати нові ідеї, експериментувати з персонажами та сюжетами, розвивати вигадку й оригінальність мислення.

Історії допомагають дітям краще зрозуміти емоції – як власні, так й інших людей. Адже глибокий аналіз поведінки героїв спонукає дітей міркувати про почуття, які переживають персонажі, аналізувати причини їх виникнення та знаходити адекватні способи реагування. Це сприяє розвитку емоційного інтелект, емпатії та співчуття.

 Захоплива історія здатна утримувати увагу дітей протягом тривалого часу. Слідкуючи за сюжетом, діти вчаться концентруватися, запам’ятовувати деталі та аналізувати послідовність подій. Історії часто несуть у собі певні моральні уроки. Обговорення поведінки персонажів, їхніх вчинків і наслідків, спонукає дітей розрізняти добро й зло, формувати власну систему цінностей та розуміти важливість соціальних норм. ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Сторінки: 1 2

Шановні педагоги!!!

Продовжуємо цикл екскурсій для тих, хто цікавиться життям тварин в зоопарку міста Острава (Чеська Республіка). Для того, щоб побувати на екскурсії 25 квітня 2025 року, не обов’язково кудись їхати або йти. Налаштовуємося на позитив та налаштовуємо гаджети, адже є нагода відзначити разом Міжнародний день фламінго, побувавши на он-лайн екскурсії в зоопарку міста Острава (Чехія).

  Екскурсія, яку проведе Юлія Компанець, фахівець відділу зв’язків з громадськістю Ostrava zoo розпочнеться о 13-00 за посиланням:
Ідентифікатор зустрічі: 737 0366 2230 Пароль: tFzPm7

Це – фламінго, птах крилатий,
Його легко упізнати:
Він рожеве пір’я має,
По водиці походжає. (Дитячий віршик)

 26 квітня відзначається Міжнародний день фламінго (International Flamingo Day), присвячений рожевому птаху. Свято було започатковано у 2020 році групою фахівців з фламінго, щоб привернути увагу до різниці між шістьма видами фламінго. Він припадає на день народження Джона Джеймса Одюбона, американського художника та орнітолога, який написав зображення американського (карибського) фламінго для книги «Птахи Америки».

  Що означає фламінго? Українська назва «фламінго» запозичена з португальського слова «Flamingo» (вогняний), яке в свою чергу походить від латинського «flamma» (полум’я). Середина весни – час міграції фламінго. Мешкають ці величні птахи у Африці, Південній Європі та Центральні Америці.

  Якого кольору бувають фламінго?

 Колір фламінго рожевий, оранжевий або червоний, варіюється залежно від різновиду каротиноїдів, які вживають тварини. Саме тому в природі існують різні популяції цієї екзотичної птиці по всьому світу з різною інтенсивністю забарвлення.

  Як правильно: рожевий фламінго чи рожеве фламінго? Якого роду слово фламінго?
Назви осіб чоловічої статі є іменниками чоловічого роду (талановитий маестро, військовий аташе). Усі незмінювані іншомовні назви тварин є іменниками чоловічого роду (вертлявий шимпанзе, рожевий фламінго, кумедний поні, маленький колібрі).

  Як правильно написати маленьке фламінго чи маленький фламінго?
ФЛАМІНГО Варвара Гринько
Рожевого птаха
Природа створила,
Лиш чорне на дзьобі
Та трішки — на крилах.
Ступає граційно,
Тримається рівно,
Мов вийшов на свято. ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Сторінки: 1 2

  Батьки та вихователі ЗДО №653 разом взаємодіють на психолого-педагогічному тренінгу “Подолання наслідків агресивної поведінки у дітей дошкільного віку”

  Сучасна сім’я, як в Україні, так і в більшості європейських країн, переживає перехідний період. Сьогодні активно обговорюються питання структури сім’ї, її цінностей, вірувань і норм, що пов’язано з дошлюбними стосунками та шлюбом; зміни моделей взаємовідносин у сімейній системі (рівень розлучень, збільшення числа працюючих матерів, зниження народжуваності, війна в Україні); підкреслюється цінність незалежності за рахунок традиційного шлюбу. Всі ці проблеми безумовно впливають на особливості змісту організації роботи закладу дошкільної освіти з сім’ями вихованців і на встановлення партнерської взаємодії між учасниками освітнього процесу.

  Зазначимо, що освітнє партнерство в даному випадку – це форма спілкування та співпраці його учасників на підтримку дитини. Це передбачає взаємну повагу, єдність виховних вимог, різних варіантів рішень і дій впливу на дитину. Таке спілкування включає особисті розмови, телефонні дзвінки, щоденні інформаційні контакти, надсилання фотоальбомів та інформаційних бюлетенів, проведення консультацій, конференцій, круглих столів для батьків тощо.

  Перевагами партнерства дошкільного закладу з сім’єю є:
– покращення освітніх навичок і знань батьків щодо стосунків дитини з родиною, її душевного життя, станів і поведінки;
– розвиток лідерських якостей батьків;
– зв’язок сімей із членами громади;
– надання послуг та необхідної підтримки сім’ям.

  Працівники дошкільних закладів наголошують, що більший інтерес до партнерської взаємодії проявляють матері. Їх цікавлять питання наскільки дитина відчуває впевненість у своїх силах, чи є у неї друзі, чи щаслива і задоволена вона дитячим садочком (що більш важливіше, ніж те, які знання дитина засвоює), чи подобається їй пропоноване харчування. Також обговорюється рівень відкритості вихователів у спілкуванні з батьками, можливість постійного інформування родини щодо поведінки дитини, її самопочуття (часто в такій інформації бракує деталей), надання можливості батькам за власним бажанням брати участь у практичних заходах садочку. Разом із цим, на думку вихователів, значна частина батьків приділяють не достатньо часу та уваги проблемам дитини. Вони не можуть оцінити свою співпрацю з дошкільним закладом.

  До міста Києва в умовах воєнного часу приїхала значна кількість переселенців. Вони, на жаль, втратили зв’язок зі своїм корінням і обмежені в знайомстві з новим місцем проживання. Тому родини дітей, які відвідують дошкільний заклад, стали більш неоднорідними. Зважаючи на це ми дійшли висновку, що у програмі партнерства в умовах дошкільного закладу слід більшою мірою орієнтуватися на діалогову діяльність і меншою – на індивідуальний процес. Пам’ятаємо, що етичний простір дошкільного закладу створюється тоді, коли батьки, педагоги, діти з різними світоглядами, позиціями або навіть організаційними чи особистими цілями прагнуть вести діалог, незважаючи на свої розбіжності та різні точки зору, намагаються бути певним ресурсом для освітньої роботи дошкільного закладу. ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Сторінки: 1 2