В Україні День батька є офіційним святом, яке щорічно відзначається в третю неділю червня. З метою створення сприятливих умов для зміцнення інституту сім’ї як основи суспільства й визнання на державному рівні ролі батька у вихованні дітей 18 травня 2019 року було підписано відповідний Указ Президента України №274/2019.

  Наші батьки – найближчі до нас люди в усьому світі. Тато і мама – найперші слова, які в більшості ми вимовляємо, коли вчимося розмовляти рідною мовою. Ми намагаємося їх порівнювати, дивимося на них, вивчаємо їх. Вони для нас одночасно і найбільша загадка, і найбільше відкриття. Добре, коли вони є у нас і сумно, коли вони нас залишають.

  Свято батька, як і День матері, відзначається зараз у багатьох країнах сучасного світу. Дата його святкування на міжнародному рівні, за даними проєкту DilovaMova.com, в країнах, де особливо шануються сімейні цінності, вже давно закріпилася в третю неділю червня. Свято взяло свій початок у 1909 році, і вперше було відзначене у місті Спокан, штату Вашингтон, США. Ініціатором Дня батька виступила жінка – Сонора Смарт, в заміжжі міс Додд. У роки її дитинства в їх сім’ї, разом з нею, налічувалося шестеро дітей. Після народження шостої дитини їх мама покинула цей світ і усі турботи про дітей, включаючи новонародженого малюка, взяв на себе їх батько, Вільям Джексон Смарт. Він звичайно ж не міг дати їм багато чого з того, що може дати дітям матусина ніжність, але зробив абсолютно все, щоб його діти не були позбавлені турботи, розуміння і любові, яку може дати тільки рідна людина. Діти виросли. Кожен пішов своїм шляхом. Сонора вийшла заміж.

Матеріал підібрала: Третяк О.П.,

доцент кафедри дошкільної та початкової освіти, канд. пед. наук

  Одного разу, в 1909-му році, під час церковних відправ, присвячених Дню матері, який на той час в США вже був національним святом, вона згадала своє дитинство і подумала про батька, на чиї плечі лягли всі турботи по їх вихованню та утриманню, про те, як гідно батько впорався з цим нелегким завданням, працюючи на фермі і віддаючи дітям всю свою увагу й любов без залишку.

  Вона пішла до міської ради і запропонувала заснувати нове свято – День батьків. Ця ідея була схвалена місцевою владою. Було вирішено провести належні святкування в день народження Вільяма Смарта – 5-го червня. Проте часу на його підготовку не вистачило, і свято перенесли на 19-е червня.

  Зовсім скоро цю ідею підтримали і в інших містах штату, а національним святом в Америці цей день став у 1966-му році. Тоді ж президентом Сполучених Штатів Америки Ліндоном Джонсоном була визначена і загальнонаціональна дата свята – третя неділя місяця червня. Слідом за США День батьків стали відзначати у Великій Британії та Нідерландах, Франції та Китаї, пізніше приєдналися й інші країни. До 2012-го року у третю неділю червня це свято відзначало вже 28 країн світу.

  Свято батьків, безперечно, з’явилося як вираз вдячності і любові, які любляча дочка присвятила своєму батькові. За традиціями Нового Світу символом Дня батька є квіти Троянди, які носять біля серця, приколюючи на одяг у цей день. Червоні троянди носять, якщо батько живий, а білі, якщо він покинув наш світ. У багатьох державах влаштовуються всілякі заходи і виділяються кошти, які направляють на підтримку незабезпечених батьків-одинаків. Віддається шана чоловікові-батькові.

 ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ ПРО РОЛЬ БАТЬКА

  Спадщина великого Учителя В. Сухомлинського – це невичерпне джерело народної мудрості, досвід взаємодії між батьками у сім’ї у надважкому й надважливому процесі – вихованні дитини. В. Сухомлинського все життя хвилювали проблеми сімейного виховання, батьківської педагогіки, тієї найменшої соціальної клітинки, де закладаються основи особистості.

  З педагогічної спадщини В. Сухомлинського видно, що авторитет батьків залежить від багатьох умов, однією з яких є правильне, уміле використання батьківської влади, адже це не тільки право, а й мистецтво. Мудрість материнської і батьківської любові, гармонія доброти й вимогливості, ласки і суворості – це ті складові, на яких і має будуватися родинне виховання.

  Роль батька В. Сухомлинським визначалася єдиним словом – відповідальність. Справжній батько – особистість сильна, яскраво виражена, людина мужня і мудра. Мужність чоловіка, батька, на думку В. Сухомлинського, полягає в умінні захищати й оберігати жінку і дітей. Могутня духовна сила виховання закладена в тому, що діти вчаться дивитися на світ очима батька, вчаться у батька поважати, шанувати матір, бабусю, жінку. «Батько прийшов з роботи – і перше, про що він запитує – як здоров’я його бабусі, матері і жінки».

  Важливим сьогодні є те, як діти сприймають батьківську любов. Тому батькам потрібно створювати у родині такі ситуації, щоб дитина вчилася про когось турбуватися, допомагати, вчилася не тільки приймати, а віддавати любов.

  У цей День, як і в кожен інший, ми приєднуємося до привітань і поздоровлень, що лунають на адресу батьків! Бажаємо їм бути з нами якомога довше, щоб ми більше могли радувати їх і піклуватися про них, любити їх і спілкуватися з ними, адже цю можливість ми маємо не завжди!

З Днем батька Вас, дорогі наші тата!

ВТРАЧЕНИЙ ДЕНЬ

Оповідання Василя Сухомлинського

 У одного батька троє синів — маленьких хлоп’ят. Ввечері батько питає хлопчиків:

— Розкажіть, як ви сьогодні прожили день.

Юрко відповів:

— Я сьогодні посадив дерево.

Батько сказав:

— Ти сьогодні добре прожив день.

Микола відповів:

— Я сьогодні зайчика намалював.

— Ти теж добре прожив день,— сказав батько.

Петрик відповів:

— Я сьогодні… в м’яча грав… і морозиво з’їв…

— У тебе сьогодні втрачений день,— сказав батько.

Прислів’я, приказки, фразеологізми, крилаті вислови зі словом «батько».

Рядки, відмічені зірочкою   містять опис, що пояснює зміст виразу.

• Батько й мати в колективі, то й діти щасливі.
• Батько не той, що породив, а той, що спорядив.
• Батько складав, а син роздавав.
• Батько хай їде орать – його коні знають, а я піду гулять – мене гості чекають.
• Батькова лайка дужча за материну бійку.
• Батькові заслуги на сина не переходять.
• Батьком-матір’ю не хвались, а хвалися честю.
• Батько-рибалка, то й діти в воду дивляться.
• Без батька – пів сироти, а без матері – вся сирота.
• Бодай мого батька мордувало.
• Брат – то не батько, сестра – то не мати.
• Брехали твого батька сини – та й ти з ними.
• В доброго батька добрі й діти.
• Вдівець – дітям не отець, бо й сам круглий сирота.

• Вчений син старший невченого батька.
• Гуляй, тату, – завтра свято.
• Гуртом і батька добре бити.
• Дере, як за рідного батька.
• Добре тому, хто має батька, бо в батька – найтепліша хатка.
• Дурному синові батько розуму не купить.
• Дядько – не батько, а тітка – не мати.
• Живе, як у батька за пазухою.
• За гроші не купиш ні батька, ні матері, ні родини.
• За науку – цілуй батька й матір у руку.
• І за рідного батька правду кажи!
• І злодія не було, а батька вкрадено!
• Мені батько не рідня, мені мати не рідня, мені теща родина – мені жінку родила.
• Мовчок: розбив тато горщок, а мати два, та ніхто не зна!
• Молов батько невіяне, пекла мати несіяне.
• Не навчив батько, не навчить дядько.
• Не пхайся поперед батька в пекло, бо не знайдеш, де й сісти!
• Не та щаслива, що в батька щаслива, а що в чоловіка.
• Не той батько, що зродив, а той, що до ума довів.
• Нема батька – пів сироти, нема матері – сирота повна.
• Нестірко, та діток шестірко, та батько та мати, та їхні три брати.
• Отець по-батьківськи поб’є, по-батьківськи й помилує.
• Правити як за батька.
• Просить грошей – батьком називає, а як позичить, то і чортом не назве.
• Розумна дитина в батьковій свитині.
• Розумний батько в сина спитати не соромиться.
• Свекор – не рідний батько!
Своя хата – своя стріха, свій батько – своя втіха.
• Сердиться, ніби я йому батька вкрав.
• Син утіха батька, а дочка – матері.

• Січ – мати, а Великий Луг – батько.
• Такий малий, що батькові штани короткі!
• Три друга: батько, мати та вірна жінка.
• Хліб – батько, вода – мати.
• Шануй батька й неньку – буде тобі скрізь гладенько.
• Шануй учителя, як батька.
• Що мати навчить, то й батько не перевчить.
• Яка вода, такий млин; який батько, такий син.
• Яка гребля, такий млин: який батько, такий син.
• Який дуб, такий тин; який батько, такий син.
• Який кущ, така й хворостина, який батько, така й дитина.
• Який ясен, такий клин, який батько, такий син.

 ЛЕГЕНДА ПРО БАТЬКІВ

  Трапилося це дуже давно. На нашу землю прийшла біда: напали страшні засухи, суховії зачастили, чорний мор пробіг, що вже й жити було нічим. І захвилювалась молодь усіх племен: навіщо нам старці? Не сіють, не жнуть, не полюють, останнє мусимо відбирати від малих дітей і їм давати! Вирішили всіх до Зміїного урвища покидати, хай умирають там!

  Повивозили, повиносили своїх бабусь і дідусів. Та в родинах достатку більше не стало, порядку не додалося, щастя не з’явилось…

  А ось у великій родині Добряченків старший син Мирослав так жалів свого батька, так любив його, що не зміг покинути напризволяще без допомоги. Він сховав тата в печері, і носив йому їсти-пити, доглядав його рани. Одного разу, коли син розповів, що знову недорід і хліба не зберуть навіть на насіння, старий батько порадив: «Мирославе, навчи своїх односельців встати до сходу сонця і вийти в поле, поки роса не збита, і побачать люди стежинки — то миші до своїх сховищ шляхи проклали. Пройдіть ними, і в кожному сховищі по пуду-два зерна знайдете».

  Так і зробили племена і не вимерли з голоду. Мирославів батько якось сказав синові:

–  Відчуваю, любий, насувається ще одна засуха, така, якої до того не було в наших краях. Порадь людям прорити канаву від ріки до Крутої балки і наповнити її водою.

  Так він врятував молодь свого племені, сусідські племена. А люди думали, що то Мирослав такий мудрий. І признався тоді юнак, що його мудрість була лише в тім, щоб урятувати батька від смерті. Захвилювалися всі, адже в кожній сім’ї були страчені діди й прадіди, мудрі старожили. І тоді принесли Мирославового батька на руках, і поклонилися йому вдячно, і зробили старшим над усіма племенами. Відтоді у племенах слов’янських народів із повагою ставилися до мудрих старців, і ні в кого не підводилася рука на своїх батьків.

 Використані джерела:

– День батька. URL: https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=144

– Легенда про батьків. URL: https://www.arhivinfo.ru/1-43572.html