10 січня цього року у рамках курсів підвищення кваліфікації відбулась зустріч з педагогічними працівниками закладу дошкільної освіти №590. Предметом обговорення стали питання соціально-емоційного розвитку дітей, зокрема, можливості обговорення з дітьми питань соціального характеру, як то: проблеми бідності, людей з інвалідністю, гендерні питання, взаємини між однолітками та ін. Розмова на такі теми вимагає підвищеної делікатності та виваженості, особливо, коли мова йде про дітей дошкільного віку.

 Багато гострих соціальних проблем залишається поза увагою педагогів в силу того, що з одного боку, значна частина з них набули актуальності лише останнім часом, з іншого – бракує вітчизняних педагогічних технологій, які б допомогли їх реалізувати в роботі з дітьми дошкільного віку. Вихователі часто не знають, як варто говорити з дітьми про людей з інвалідністю, людей з різним кольором шкіри, чому варто допомагати людям-біженцям, як можна попередити появу гендерних стереотипів, чому так важливо не допустити перших проявів насильницьких дій один проти одного та ін. Багато традиційних педагогічних підходів не дають того ефекту, який очікується – діти прослухавши розповідь вихователя чи взявши участь у бесіді часто залишаються байдужими, що загалом не позначається на характері поведінкових переваг. До того ж часто такі розмови перетворюються в надокучливе моралізування, що як відомо ніколи не приносить користі.

  Невдало використані педагогічні прийоми не тільки не дають бажаного педагогічного ефекту, а що значно гірше – руйнують довіру до дорослого, формалізують стосунки, позбавляють дитину впевненості в тому, що вона є вагомою особою, яка може змінювати світ навколо себе.

У зв’язку з цим, педагогічна методика «Лялька як персона: педагогічний підхід для соціального і психологічного розвитку дитини», що тривалий час впроваджувалася Всеукраїнським фондом «Крок за кроком» за підтримки Фонду Чарльза Стюарта та Фонду «Інститут Відкритого Суспільства» викликала живий інтерес у всіх залучених педагогічних працівників.

Методика покликана допомогти дитині позитивно сприймати себе в різних ситуаціях, шанувати свою родину та родини інших; співчувати, чути інших і вчитися один у одного; оволодіти навичками постояти за себе у ситуаціях несправедливості і упередження; переносити навички у спілкуванні з лялькою на реальні ситуації життя.

  Вихователі закладу №590 також з інтересом включилися в процес ознайомлення з цією незвичною методикою: розробляли сценарії «розмов» з лялькою, пробували їх реалізовувати на практиці, вчилися маніпулювати цим персонажем, обговорювали можливості створення ляльки, що відповідала б усім вимогам методики. Загальним рішенням стало бажання більше дізнатися про методику та готовність пройти додаткове навчання.

Матеріал підготувала доцентка кафедри Дятленко Н.М.