Шановні колеги!

 Пропонуємо вашій увазі педагогічний досвід зі створення розвивального середовища в закладі дошкільної освіти засобами музейної педагогіки та проєктної діяльності з екологічного виховання дошкільників. Сподіваємось, що представлений досвід зацікавить педагогів-дошкільників і для когось, можливо, стане точкою опори, стимулом для реалізації подібних педагогічних технологій у своєму закладі.

 Звертаємо увагу, що обидва досвіди є надбанням педагогічного колективу столичного закладу дошкільної освіти №518. Дякуємо їм за готовність творити та ділитися своїми педагогічними практиками з широким загалом педагогічних працівників України.

  Зупинимося на досвіді «Формування у дітей дошкільного віку ключових компетентностей засобами музейної педагогіки (на основі музею Григорія Світлицького)». Його створили, апробували і представили спільноті педагоги закладу: Шевченко Тетяна Миколаївна, Стриженюк Леся Анатоліївна, Гавриленко Альона Василівна, Дидикало Оксана Валентинівна, Заблоцька Любов Михайлівна, Пальченко Наталія Миколаївна, Колосюк Лана Олександрівна, Яковчук Галина Віталіївна.

 Автори досвіду зосередили свою увагу на педагогічній проблемі, що наразі набула підвищеної актуальності – формування у дошкільників ключових компетентностей засобами музейної педагогіки. Досить доречним видається звернення саме до мистецького доробку відомого українського художника Григорія Світлицького, чия творча спадщина має світове визнання. Той факт, що вулиця, на якій знаходиться заклад, теж носить ім’я цього видатного українця, тільки підсилює можливості формування у дітей цілісності сприйняття світу, розуміння ними взаємозалежностей і взаємообумовленостей.

 Насамперед скажемо, що означена педагогічна технологія в останні роки набула значного розповсюдження, завдяки високим розвивальним можливостям і очевидним перевагам, таким як доступність для кожного учасника, багатоваріативність, висока міра залученості дітей та їх батьків. Свій маленький внесок у творення музею може зробити кожна дитина й відчути себе учасником великої цікавої спільної справи. Колективна справа зі створенню музею дає поштовх розвитку дітей, розширює царину пізнання світу, збагачує світ інтересів, спрямовує та об’єднує. ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Сторінки: 1 2

  Тимчасово чи постійно перебуваючи у інших країнах, наші співвітчизники знайомляться з правилами життя, особливостями культури, оволодівають мовою. Помічають відмінності облаштування побуту, іншу систему навчання, дивуються, як організовано буття дітей дошкільного віку. Часто разюча відмінність від нашого, звичного вражає, викликає подив або захоплення. Такі приклади інформаційними потоками переходять кордони і змушують нас тут зіставляти, критично дивитися на те, що багато десятиліть вважалося непорушним.
Зазвичай відпочинок дітей уявлявся як статичне положення або сон. Однак, відпочинок може бути і пасивним, і активним.

Активний відпочинок
Одноманітна діяльність втомлює. Особливо дошкільники прагнуть динаміки, жвавих рухів, переміщення. Відпочинком для окремих груп м’язів, мисленнєвої діяльності, концентрації уваги тощо буде змінність процесів життєдіяльності дитини. Варіювання видів діяльності, що почергово або хвилеподібно набувають домінуючого у часі значення, надають відпочинок одним процесам і активізують інші. Чергуванням сповільнення та прискорення, гальмування та збудження, напруження та розслаблення не втомлює дитину, а дозволяє їй залишатися активною у різних видах діяльності, що й передбачається педагогічною організацією життєдіяльністю.
Варто уникати максимального навантаження у першу половину дня, що його несуть традиційні фронтальні заняття. У такий спосіб важко врахувати і задовольнити цікавість кожної дитини та забезпечити домірну її прагненню активність. Доцільно розподіляти змістове навантаження протягом для, мінімізуючи фронтальні способи організації діяльності. Так втома дитини не проявиться на зниженні інтересу, що, як правило, є супутніми проявами. ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Сторінки: 1 2 3

     Шановні колеги!

  Під час весняних шкільних канікул Інститут післядипломної освіти Університету Грінченка пропонує всім бажаючим педагогам закладів дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти очні фахові курси підвищення кваліфікації.

 Для педагогів початкової школи (класоводів 1-4 класів), асистентів вчителя в початковій школі та вихователів ГПД будуть проведені одноденні тренінги «Діяльнісний підхід у початковій школі в реаліях сьогодення» (реєстрацію здійснюють управління освіти). Учасники отримають сертифікат на 8 годин.

  Фаховий курс для вихователів ГПД, вихователів ЗЗСО «Подолання освітніх втрат: ресурси та можливості вихователя ГПД ЗЗСО» 27-29.03.2024 р.
Початок о 10:00 в Інституті післядипломної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, просп. П. Тичини, 22-Б (приміщення СШ № 81).
Реєстрація

  Дати, час та адреси проведення занять зазначені в реєстрації. Довідки за тел. +38 (097) 294-08-73 – навчальний відділ Інституту.

  На початку березня 2024 року відбулося навчання у школі професійного розвитку «Особливості діяльності педагога в умовах війни». Фаховий курс призначався для вихователів закладів дошкільної освіти столиці.

  Під час навчання педагоги мали можливість прослухати та опрацювати три модулі:
– Методичні аспекти реалізації “Базового компонента дошкільної освіти” освітній напрям “Дитина в соціумі”.
Спікер – доцент, кандидат психологічних наук, Смольникова Галина Валентинівна.
– Взаємини дошкільників: діапазон ставлення та педагогічний супровід.
Спікер – доцент, кандидат педагогічних наук, Гончаренко Алла Миколаївна.
– Книжка-вімельбух для освітнього процесу та родинного читання.
Спікер – старший викладач кафедри Санковська Ірина Мечиславівна.

  Результатами навчання слухачів курсів стали:
– здатність до визначення ефективних способів і технік комунікації відповідно до освітніх завдань, особливостей розвитку та віку дітей;
– здатність формувати та розвивати мовно-комунікативні уміння і навички дітей;
– проєктувати безпечне освітнє середовище для дітей за принципами універсального дизайну та розумного пристосування для ігор: поруч і разом.

Матеріал підготували доцентки кафедри Смольникова Г.В., Гончаренко А.М. та ст. викладач Санковська І.М.

  Дитяча терапевтична книжечка спрямована допомогти дитині прояснити різноманітні життєві ситуації, проявити особисті емоції, побороти власні страхи, надати відповіді на важливі запитання.

Дитина асоціює себе із головним персонажем книжечки та разом з ним переживає певні неприємні події та варіанти виходу з конфліктних ситуацій.

 А як створити адресну терапевтичну книжечку для дитини, дивіться у новому відео доцентки кафедри дошкільної та початкової освіти – Шопіної Марини Олександрівни:
“Адресна терапевтична книжечка“.

Матеріал підготувала доцентка кафедри Шопіна М.О. 

Шановні освітяни!
Пропонуємо вашій увазі дайджест березневого календаря:
ВСІ дати березня.

1 березня – день компліменту.
3 березня – день дикої природи.
4 березня – день винайдення мікрофона.
15 березня – день захисту прав споживачів.
20 березня – день щастя.
20 березня – день Землі.
21 березня – день лісу, Всесвітній день лісу
22 березня – день водних ресурсів.
23 березня – день метеоролога, Всесвітній день метеорології.
27 березня – день театру.
30 березня – Година Землі.

Матеріал підготувала старша викладачка кафедри Санковська І.М.

   Наприкінці січня 2024 року був організований і проведений очний фаховий курс для інструкторів з фізичної культури закладів дошкільної освіти «Особливості діяльності педагога в умовах війни» тривалістю 30 годин (1,0 кредит ECTS).

  Під час навчання, незважаючи на постійні повітряні тривоги, 18 інструкторів з фізичної культури мали можливість прослухати та опрацювати три модулі:
– Посадові обов’язки та ділова документація інструкторів з фізкультури ЗДО.
Спікер – доцент, кандидат психологічних наук, Смольникова Галина Валентинівна.
– Психофізіологія підтримки дій людини: виклики, ризики, компроміси.
Спікер – доцент, кандидат психологічних наук, Кочерга Олександр Васильович.
– Формування фізичної компетентності дошкільників.
Спікер – доцент, кандидат психологічних наук, Дятленко Наталія Михайлівна.

   Результатами навчання слухачів курсів стали:
– здійснення нормативно-правового забезпечення фізичного виховання в закладі дошкільної освіти, планування та прогнозування результатів освітнього процесу з фізичного виховання;
– вибір ефективних методів, форм та засобів організації освітнього процесу відповідно до запитів, формування у дошкільників потреби у здоров’язбереженні;
– створення освітнього середовища вільного від насильства та булінгу, саморегуляція та толерантна взаємодія.

Матеріал підготувала доцентка кафедри Смольникова Г.В.

  Організувати педагогічну роботу задля розвитку лише мовлення неможливо. Мовлення обслуговує всі види діяльності і носить забарвлення та змістове наповнення того фрагменту, який зацікавив дітей так, що у них з’явилася потреба роздумувати, щось коментувати, запитувати, поділитися враженнями чи досвідом. «Здивуй мене, щоб я заговорив».

 Становлення мовленнєвої особистості відбувається не у лінійній послідовності: оволодіння звуком, накопичення словникового багатства, оволодіння граматичною правильністю, звязністю висловлювань, а у комплексному розвитку всіх компонентів мовлення, вінцем якого є комунікативна компетентність, здатність користуватися рідною мовою як засобом мовленнєвої взаємодії у товаристві людей, знаходити своє місце серед них, розуміти їх і бути зрозумілою, узгоджувати наміри та бажання.

  Мовлення дитини є особливою формою її діяльності і особливим результатом її зусиль в освоєнні життєвого простору. Це найважливіший в житті інтелектуальний подвиг. З огляду на те, що саме мовлення дорослих впливає на мовлення дитини, то виокремлюємо наслідування як важливий шлях і спосіб навчитися говорити. Наслідуючи, маля сприймає і переймає як єдино правильні, незмінні способи мовленнєвого спілкування того середовища, що його оточує. Ось перша вихідна позиція для розуміння процесу оволодінням мовленням та вироблення педагогічного вектору дій.

  Мірою розвивальності можна вважати такі компоненти, що сприяють створенню та розширенню світогляду дитини, формують гуманні переживання, базові особистісні якості, що виявляються в мовленнєвій компетентності. Оскільки кожна дитина має свій вектор розвитку, мовленнєвого зростання, то і фіксується та оцінюється саме динаміка її змін, що може проявлятися у засвоєнні та користуванні мовленнєвими і немовленнєвими засобами задля встановлення контактів з довкіллям. Зафіксовані зміни дитини педагог зіставляє не з успіхами-неуспіхами її ровесників, а з психологічними закономірностями розвитку дитини певного віку, беручи до уваги індивідуальні прояви (звуковимова, наповнюваність словникового запасу, здатність граматично оформлювати своє висловлювання, успішність мовленнєвої взаємодії, розвиненість комунікативної компетентності тощо) та життєвий досвід. Це друга вихідна позиція.

Сторінки: 1 2

  Однією із неприємних побічних реакцій від професійної діяльності більшості педагогів є постійне перебування в стані емоційної напруги, тривоги, хвилювання. Педагог має бути уважним, сконцентрованим, налаштованим на позитивне сприйняття різних поведінкових проявів дітей, бути готовим вчасно прореагувати, змінити щось у своїй поведінці. Трапляються і неординарні ситуації, коли потрібно максимально задіювати педагогічний талант, критичність мислення, рішучість і неймовірну витримку. Усе це може призводити до гострих переживань, емоційної нестабільності, напруження нервової системи.
 Особливо почастішали такі моменти в умовах війни: постійні тривоги, нічні бомбування, тяжкі новини з фронту – все це не додає до стійкості і витривалості педагога. Знижується працездатність, настає втома і апатія, зникає наснага до праці. Як не потрапити в таку і ситуацію, вчасно побачити неприємні зміни в своєму психологічному житті і не допустити втрати життєвих сил і енергії та переходу в стан хронічної кризи?

 Для кризи характерним є нездатність людини в ситуаціях зустрічі з труднощами, перешкодами адекватно впоратися за допомогою традиційних способів. Зрозуміло, що всі люди по різному реагують на несприятливі умови зовнішнього середовища, по різному проявляють себе в умовах психологічних змін. Відомо, що люди із сильною нервовою системою легше адаптуються до стресових ситуацій, а ось для інших вони можуть перетворитися в кризу і продовжуватися тижнями.

 Важливо відслідковувати зміни, що відбуваються в психологічному житті і за необхідності, коли стає зрозуміло, що самостійно не виходить впоратися, звертатися за допомогою до фахівців – психологів та психотерапевтів.

 І все ж, ми візьмемо на себе сміливість дати кілька порад педагогам щодо стабілізації їхнього психологічного і соціального життя.

Сторінки: 1 2

  26-28 лютого 2024 року відбулися очні фахові курси «Особливості діяльності педагога в умовах війни» для вихователів ЗДО.

  Заняття провели: куратор групи Шопіна М.О. к.психол.н., доцентка кафедри дошкільної та початкової освіти. Тема «Психологічний супровід дітей з особливими освітніми потребами». Меленець Л.І. к.пед.н., завідувачка кафедри дошкільної та початкової освіти. Тема «Цінності дошкільної освіти та базові принципи реалізації Державного стандарту дошкільної освіти». Дятленко Н.М. к.психол.н., доцентка кафедри дошкільної та початкової освіти. Тема «Партнерство в педагогічному колективі ЗДО: як досягти організаційної єдності?».

  Під час занять слухачі курсу на практиці навчились обирати ефективні методи, форми та засоби психологічної підтримки дітей з особливими освітніми потребами, удосконалили вміння організовувати освітній процес у ЗДО відповідно до нормативно-правового забезпечення та на практиці опанували навички ефективної комунікації на засадах партнерства та взаємної відповідальності.

Матеріал підготувала доцентка кафедри Шопіна М.О.