Проблема підвищення якості освіти стимулювала педагогічну спільноту до пошуку ефективних освітніх систем, у змісті яких основне місце займає увага до мотивації, інтересів, можливостей здобувачів освіти та слухачів. Стало зрозуміло, що особа може бути значно ефективнішою в навчанні, якщо вчасно отримуватиме допомогу у виборі змісту, форм, способів навчання, навчальних дисциплін, врешті-решт у побудові власної траєкторії навчання.
Такої допомоги потребують не лише школярі, студенти, а й дорослі учні – працівники закладів дошкільної освіти, вчителі шкіл у процесі підвищення професійної компетентності, де важливим і досить складним є вибір проблеми, на якій варто зосередитись в процесі навчання, наявних освітніх ресурсів, термінів, вимог тощо.
Саме спеціаліст, який добре орієнтується в специфіці освітньої діяльності, обізнаний з навчальними планами, робочими навчальними програмами, орієнтується в індивідуально-психологічних особливостях учнів, здатний до суб’єкт-суб’єктних взаємин, може стати добрим помічником для здобувачів освіти в безмежному морі освітньої діяльності. Таким спеціалістом і є тьютор.
Тьютор – це особа, що добре орієнтується в індивідуальних особливостях підопічних, їх потребах, ресурсах та можливостях і може допомогти конкретному учаснику освітнього процесу реалізувати свої освітні потреби найбільшою мірою. Є очевидним протиріччя: явище (хоча і в стислому, адаптивному та модифікованому вигляді) існує, але немає ніяких державних документів, що регламентують цю сферу діяльності.
У Енциклопедії освіти зазначається, що «Тьюторство (англ. tutoring – репетиторство, опікунство, наставництво) – це:
1) форма педагогічного супроводу учня (студента, слухача), спрямована на виявлення та розвиток його освітніх мотивів, пошук освітніх ресурсів для створення індивідуальної освітньої програми;
2) спосіб педагогічної діяльності, що полягає у супроводі та спрямуванні самостійної навчальної діяльності слухача відповідно до його індивідуальної освітньої траєкторії;
3) технологія індивідуального супроводу процесу освоєння певної діяльності».