Шановні освітяни!
Пропонуємо вашій увазі дайджест квітневого календаря:
ВСІ дати квітня.

1 квітня – день птахів.
2 квітня – день дитячої книги.
2 квітня – день поширення знань про аутизм.
4 квітня – день просвіти з питань мінної безпеки.
11 квітня – день спеціальних бібліотек (про читання для читання).
16 квітня – день голосу.
19 квітня – день підсніжника.
20 квітня – день довкілля в Україні.
21 квітня – день творчості та інновацій.
22 квітня – день Землі.
23 квітня – Всеукраїнський день психолога.
27 квітня – день графічного дизайнера.
29 квітня – Всеукраїнський день футболу або День футболіста, День танцю.
Квітень 2021 – підтримка учасників освітнього процесу в умовах карантину.

Матеріал підготувала старша викладачка кафедри Санковська І.М.

  У 2023 році з’явилися нові докази того, що наукові тексти ефективніші для прокачування читацьких навичок, ніж художні. Два нових дослідження американських учених, проведені Гарвардським університетом і Університетом Брауна, довели: навчальні програми з читання та обговорення інформаційно насичених науково-популярних текстів можуть призвести до 20% покращення розуміння прочитаного (що доведено результатами іспитів).
Майже три тисячі школярів із 30 початкових шкіл розділили на основну та контрольну групи. Впродовж навчального року учнів першої групи навчали читати тексти з природознавства та суспільствознавства. Ці діти демонстрували кращі навички усвідомленого читання. До того ж вони краще застосовували отриману під час читання інформацію на практиці. А ще вони зазнавали менших втрат у читанні за літні канікули, ніж їхні однолітки.
То які техніки роботи з текстом найбільш ефективні?

  1. Техніка «Чотири А» (автор Майкл Макдауелл)
Вчитель читає текст вголос для учнів, а потім пропонує їм перечитати його самостійно. Після цього учні мають працювати у парах: поділитися один з одним стислим викладом того, що  прочитали. Це корисно для більшої дискусії в класі.
Для великого обговорення педагог рекомендує протокол «Чотири А», згідно з яким учні мають продумати чи написати відповіді на чотири запитання, у кожному з яких є ключове слово на А:
– припущення автора (assumptions);
– з чим хочеться погодитися? (agree);
– з чим хочеться сперечатися? (argue);
– на які дії це спонукає, надихає? (aspire);
Такий аналіз змушує зосередитися на деталях, сформувати своє ставлення до тексту. Тепер школярі готові до змістовної дискусії і мають поділитися своїми знахідками з класом.
Наприкінці вчитель підбиває підсумки. Він має додати те, що хоче донести, якщо якісь важливі моменти залишилися поза увагою учнів. Але раніше втручатися у бесіду та намагатися скерувати її у потрібному напрямку не варто. Якщо діти відчувають, що їхні ідеї оцінюють, втрачається безпосередність та відкритість висловлювань.
Варто поповнювати академічний словник: які початки фраз, які терміни (наприклад, «художні засоби») мають вживатися. Ці підказки можна надрукувати та тримати на видноті. Такий підхід допоможе вивести обговорення на новий рівень.

  2. Обговорення «в акваріумі».
Ця техніка підходить для більш досвідчених читачів. Половина класу сідає у коло посеред класу. Це «акваріум». Вони обговорюють текст: зміст, авторські ідеї, погоджуються чи сперечаються з ними, розглядають художні засоби, власні асоціації. Решта класу отримує аркуші з пунктами, які відповідають усім критеріям успішної дискусії. Вони спостерігають та відзначають ті пункти, які були.
Після 15-хвилинного обговорення слово переходить до спостерігачів. Кожен пояснює, чому обрав ті чи інші пункти, чого їм не вистачає у диспуті та що сподобалося.
Така техніка привчає думати не лише про текст, а й про багатогранність аналізу. Тобто розвиваються навички самооцінки та взаємооцінки. Діти легше сприймають зауваження від однолітків та не відчувають напруження від такої критики. ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Сторінки: 1 2