12 листопада 2025 р. відбувся вебінар «Формування позитивного мотивування до читання в учнів початкової школи». Учасники обговорили актуальні питання формування особистості дитини через розвиток культури читання.

 Організатори заходу ознайомили слухачів із чинниками, що стимулюють у маленького читача бажання спілкуватися з книжкою або стримують таку взаємодію. Зазначили мотиви читацької діяльності та психолого-педагогічні умови роботи з текстами та дитячими книжками:
− створення відповідної емоційної атмосфери перед читанням (слухання музичних фрагментів, звуків природи, демонстрування картин художників, фото- та відеоматеріалів);
− проведення словникової роботи;
− ознайомлення з твором, уточнення змісту, пояснення подій і вчинків героїв, причин того чи іншого вчинку;
− переказ змісту прочитаного, придумування підписів під малюнками для розвитку творчої уяви;
− використання елементів гри, драматизації, малювання за змістом казки чи оповідання, ілюстрування книжок аплікацією.

 Зацікавленість слухачів викликав виступ Мирослави Зубкової, вчительки Стрийського ліцею №6. На уроках педагогиня проводить системну та цілеспрямовану роботу з усвідомленого читання. В її арсеналі – інтерактивні вправи, творчі завдання, цікаві змагання («Небо-земля», «Буксир», «Кадр», «Квест-читання», «Цікава пір’їнка»).

 До кожного уроку ретельно добирається навчальний матеріал для застосованням парної та групової роботи, спонуки учнів до різних видів читання: пошепки, хвилею, по колу, з емоційним навантаженням. Досягнення учнів помічаються та відзначаються Мирославою Володимирівною у «Сходинках успіху за кольорами веселки». Особистісно орієнтований підхід, використання методів самостійного та диференційованого навчання сприяють формуванню стійкого та позитивного мотивування дітей до читання.

Матеріали вебінару:
Зубкова М.В. Презентація “Цікаві прийоми роботи на уроках читання”
Цибульська С.М. Презентація “Формування позитивного мотивування до читання в учнів початкової школи”

Матеріали підготувала старша викладачка кафедри Цибульська С.М.

  11 листопада поточного року на кафедрі дошкільної та початкової освіти відбувся черговий науково-методологічний семінар під назвою «Теорія і практика партнерства в освіті: методологічні засади та досвід дослідження у воєнний час». Ця подія відбулась у рамках Всесвітнього дня науки за мир і розвиток, що відзначається щороку 10 листопада. Його започаткувала ЮНЕСКО у 2001 році, щоб підкреслити важливість науки в суспільстві та її роль у сприянні миру, сталому розвитку й добробуту людей. Мета цього дня – популяризувати наукові досягнення, підвищувати довіру до науки, а також заохочувати міжнародну співпрацю до вирішення глобальних проблем — від зміни клімату до забезпечення здоров’я та безпеки.
  Предметом розмови на семінарі кафедри і стали питання, що останній рік турбують членів кафедри: методологічні засади дослідження наукової теми «Розвиток компетентності педагогічного партнерства фахівців дошкільної та початкової освіти в системі післядипломної освіти».

  Головними спікерами семінару були: Алла Гончаренко, доцент, кандидат педагогічних наук та Наталія Дятленко, доцент, кандидат психологічних наук. У виступах науковиць прозвучали тези про важливість об’єднання зусиль для успішного просування у науковому пошуку, уважне ставлення до реалізації методологічних принципів наукового дослідження, необхідність забезпечення різних рівнів методологічного пізнання.
  Алла Гончаренко зосередилась на важливості побудови «фундаменту» дослідження: розробці концепції дослідження, виробленні стратегії і тактики наукового пошуку, опертя на науковий апарат. Була приділена увага основним поняттям, на яких ґрунтується дослідження. За думкою науковиці, соціально-педагогічне партнерство, що передбачає взаємодію педагогів, батьків та дітей, передбачає добровільну спільну діяльність на рівно вигідних умовах, взаємоповагу та взаємодовіру, дотримання спільно прийнятих пріоритетів. При цьому підвищення рівня батьківської компетентності є одним із результатів, що підтверджує ефективність взаємодії.

 Особливий акцент у виступах спікерів було зроблено на важливості апробації результатів дослідження та забезпеченні зворотного зв’язку. Пропонувалося використовувати широку палітру відображення наукових здобутків: від виступів перед педагогічними працівниками ЗДО та вчителями початкових класів ЗНЗ – до публікацій у виданнях, що індексуються наукометричними базами Scopus та WoS.

 Після виступів спікерів зав’язалася жвава розмова про неоднозначність підходів в трактуванні явища партнерства, зокрема, про близькість і все ж таки різницю понять: партнерство, дружба, співпраця, співробітництво, про підхід, за якого партнерські взаємини лише декларуються, про стереотипи, що заважають на практиці впровадженню ідей педагогічного партнерства. У виступах учасників одностайно звучала думка про особливу роль педагогічного партнерства у воєнний час, коли від здатності членів колективу підтримати один одного у спільній справі залежить не лише її успіх, а й емоційний добробут кожного.

 Юлія Волинець, доцентка кафедри, кандидат педагогічних наук, представила орієнтовну “Модель змістово‑технологічного забезпечення розвитку компетентності педагогічного партнерства фахівців дошкільної та початкової освіти в системі післядипломної освіти”, спрямовану на вдосконалення програм професійного розвитку педагогів. Представлена модель практична, інтегрує змістові й технологічні компоненти у процес післядипломної освіти, створює умови для розвитку партнерських компетентностей, необхідних у сучасному безпечному освітньому середовищі.

  Підсумком науково-методологічного семінару стало рішення про подальше заглиблення в наукову проблему, систематичне заслуховування на засіданні кафедри повідомлень членів кафедри про результати власних досліджень та їх висвітлення на сайті кафедри.

Гончаренко А.М. Презентація “Педагогічне партнерство у теоретичному обширі: орієнтири, сутність та форми”
Дятленко Н.М. Презентація “Огляд процедури та актуального стану дослідження наукової теми кафедри”

Матеріал підготувала доцентка кафедри Дятленко Н.М.

  Тема: «Бережемо світло і воду – зберігаємо енергію!»
Автор – Тетяна Ріпа, вихователька середньої групи ЗДО №80 Святошинського р-ну міста Києва.

  Актуальність. У сучасному світі питання збереження енергії та природних ресурсів набуває особливого значення. Важливо з раннього дитинства формувати у дітей уявлення про енергію як цінність, яку потрібно використовувати розумно. Через ігрову, дослідницьку та творчу діяльність діти краще усвідомлюють, як їхні дії впливають на довкілля.

  Мета. Формувати у дітей уявлення про енергію, її значення у житті людини та необхідність раціонального використання електроенергії та води.
  Виховувати свідоме ставлення до довкілля, розвивати пізнавальний інтерес, дослідницькі навички й бажання діяти відповідально.

   Завдання:
– Ознайомити дітей із поняттям «енергія» та її джерелами.
– Закріпити знання про способи економного використання електроенергії та води.
– Формувати навички раціональної побутової поведінки у повсякденному житті.
– Розвивати пізнавальну активність і спостережливість.
– Виховувати почуття відповідальності за свої дії та дбайливе ставлення до довкілля.

  Етапи реалізації проєкту.
I етап – Підготовчий (попередня робота).
II етап – Ігрова діяльність.
ІІІ етап – Рухлива гра «Збери крапельки».
IV етап – Творча робота «Малюємо куркумою».
V етап – Рефлексія.

Тетяна Ріпа. Міні-проєкт до Дня енергозбереження.
Відео 1 до проєкту “Енергозбереження”
Відео 2 до проєкту “Енергозбереження”

Ірина Санковська. Дистанційний модуль “15 кроків першокласника на зустріч довкіллю”
Ірина Санковська. Дистанційний модуль “Ресурсозбереження в школі. Як це працює?”

  Некомерційна організація “Асоціація з керування інформацією та зображеннями” стала ініціатором проведення Всесвітнього дня без паперу. Спочатку було запроваджено святкову дату на четвертий четвер листопада. Але нещодавно встановлено фіксований День без паперу – 6 листопада. Члени Асоціації переймаються тим, що людство не економно витрачає цей ресурс на роботі та для особистих цілей. Тому організатори рекомендують населенню та підприємствам країн відмовитися від використання паперу хоча б на одну добу.
 Мета святкування цього дня – пропаганда скорочення витрат паперу в усьому світі.
Згідно з науковими дослідженнями, в середньому один офісний працівник витрачає близько 40 аркушів на день. Це нераціонально та неекономно. Майже половина паперового об’єму витрачається марно, адже більшість бізнес-процесів переведено в електронний формат. Асоціація закликає світове суспільство звернути увагу на наявну проблему та взяти участь у святкових заходах, щоб побачити переваги безпаперового офісу.
Джерело: https://daytoday.ua/podiya/vsesvitniy-den-bez-paperu/
Педагоги закладів дошкільної освіти вже змалечку привертають увагу дітей до значення паперу в житті людини та раціонального його використання.
Пропонуємо матеріал вихователя ЗДО № 80 Святошинського р-ну м. Києва – Олени Якубової: “Бережімо природу! День без паперу в нашій групі”
Відео “День без паперу”
Відео “День без паперу в нашій групі”

Місяць листопад наповнений значною кількістю цікавих та пам’ятних дат.

Пропонуємо вам інформаційні матеріали про деякі з них.

1 листопада – День народження Європейського союзу
3 листопада – День працівника соціальної сфери
6 листопада – Всесвітній день без паперу. Міжнародний день попередження експлуатації навколишнього середовища під час війни та військових конфліктів
7 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством і булінгом в закладах освіти
9 листопада – Всеукраїнський день працівників культури та аматорів народного мистецтва. Міжнародний день скоромовок
10 листопада – Всесвітній день науки в ім’я миру та розвитку,
11 листопада – Міжнародний день енергозбереження. Всесвітній день орігамі
11-17 листопада – Міжнародний тиждень науки та миру
13 листопада – Всесвітній день доброти
14 листопада – Міжнародний день логопеда
15 листопада – Міжнародний день таблиці множення. День рециклінгу
16 листопада – Міжнародний день толерантності. Всесвітній день ґудзика
17 листопада – Міжнародний день студентів та День студента в Україні
20 листопада – Всесвітній день дитини
21 листопада – День гідності та свободи. Міжнародний день філософії
28 листопада – Всесвітній день інформації
29 листопада – День пам’яті жертв голодоморів. День без покупок
Матеріал підготувала старша викладачка кафедри Санковська І.М.

Шановні педагоги та батьки!

Запрошуємо вас на сторінки пізнавально-методичних матеріалів для ознайомлення дітей з Києвом. У змісті:
– інформація для дорослих і дітей про окремі об’єкти, пам’ятки, споруди Києва;
– як зробити прогулянку чи екскурсію цікавою та незабутньою;
– приклади для збагачення лексичних окрас мовлення та упорядкування граматичних норм;
– образотворча діяльність як самовираження дитини;
– створення портфоліо та багато іншого.

 Матеріали не мають усталеної структури. Ця модель містка, гнучка, за потреби піддається трансформуванню, доповненню.

Прохолода…, дощі…, різнобарвне листе…, свято врожаю… Це – осінь. У кожному місті чи селі вона різна. Десь прикрашає горо́ди великими помаранчевими гарбузами, до когось наближається темно-золотавим лісом, десь на узбіччі кошики з великими дивовижними грибами. А Київ дарує свою осінь: мальовничі краєвиди з прикметними об’єктами міста, стукіт каштанів, затишні кав’ярні з пледами і теплим чаєм… І берези як горицвіт, і тротуар прикрашено строкатим листям, і смарагдовий килим газонів вишито п’ятипалим кленовим листям…

У дошкільному закладі традиційними є осінні розважальні ранки. Цей фрагмент не охопить всієї повноти реальності, вражень, змін в погоді та житті міста. Осіння краса скороминуча. Встигніть разом з дітьми насолодитися осінніми днями свого міста.
Обирайте найбільш дієві, активні й виразні способи пізнання: прогулянки (прогульки) та спостереження. Тривалими та різнорідними можуть бути прогулянки у вихідні дні, коли час не має жорсткої регламентації.

Заплануйте разом з дітьми прогулянку чи екскурсію. Оптимальна ситуація, коли роль екскурсовода чи супроводжуючого беруть на себе батьки. Саме вони найкраще відчують темп і ритм своєї дитини, знають її інтереси, можуть невідоме пов’язати з її досвідом, акцентують увагу на подібному, відмінному чи тотожному. Саме з огляду на потреби своєї дитини зроблять паузи або зможуть приділити більше часу й уваги тому, що так зацікавило малюка.
Щоб бути домірним інтересам дошкільника, дорослим доцільно зібрати доступну дитині інформацію про об’єкти, що траплятимуться у її полі зору, оздобити прогульку зображеннями об’єкта у інші часи чи інші пори року або ілюструвати власними спогадами. Так ви наповнюєте кожну прогулянку чи екскурсію інформацією цікавою та корисною, пізнавальною та розвивальною. Хай буде час для веселощів і для розмірковувань, для галасливих ігор і для пустощів. У такий спосіб враження яскравішають і зберігають роками.

 У цьому дописі структуруємо прогулянку до Дніпра.
Дніпро – це найбільша річка України. Тече вона здалеку, а у Києві широко розливається і розділяє місто на дві частини, що так і називаються: правий берег, лівий берег. Щоб дістатися з одного берега Києва до іншого, треба переїхати або перейти через міст. Таких мостів дев’ять і лише один призначений для пішоходів, а інші – для різного транспорту. Одна із станцій метро називається так, як і велика річка. ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Сторінки: 1 2

 27-29 жовтня 2025 року відбулися очні фахові курси для вчителів початкових класів «Урок як майстерня успіху». Заняття були насиченими з першого ж дня і присвячені питанням екологічної компетентності, читацької грамотності та партнерській взаємодії учасників освітнього процесу.

 Старша викладачка кафедри Санковська І.М. познайомила учасниць з актуальнимим питаннями неруйнівного ставлення до довкілля та зміни клімату. З цієї теми для учнів 3-4 класів початкової школи в 2021 році було створено освітній курс за вибором “Кліматична абетка”. згодом додалися видання “Мій перший кліматичний словник-довідник”, “Путівник світом кліматичних професій” та “Медіаграмотність у царині кліматичної інформації”.

 Видання насичені інформацією з виважених джерел, пропонують інтерактивне вправляння та перелік дій з метою пом’якшити наслідки зміни клімату, первинну профорієнтацію і напрацювання навичок роботи з медіаінформацією.

  Невимушена атмосфера сприяла плідній комунікації. Слухачки отримали в подарунок видання та планують зворотний зв’язок з представниками кафедри.

Матеріали підготувала старша викладачка кафедри Санковська І.М.

  Щороку 28 жовтня люди занурюється у світ фантазії, кольору та руху – адже саме цього дня відзначається Міжнародний день анімації. Це не просто дата в календарі, а справжнє свято для всіх, хто захоплюється мистецтвом, здатним вдихнути життя у зображення. Цей день присвячений нашим улюбленим мультфільмам – веселим, добрим і казковим історіям, які ми дивимось на екрані.
Анімація – це більше, ніж рухомі змінні кадри. Це мова, якою говорять мрії. Вона дозволяє розповідати історії без слів, передавати глибокі емоції, створювати світи, де можливо все: від польоту на драконі до подорожі в часі.
У цей день дітям можна запропонувати:
– подивитися улюблений мультик з друзями або родиною;
– намалювати з дітьми свого героя – котика, зайчика чи динозаврика;
– придумати власну казку і уявити, як вона оживає;
– влаштувати маленьке свято з повітряними кульками та смаколиками;
– провести ігри: «Так чи ні», «Хто це?», «Знайди пару».
Нехай цей день стане нагадуванням, що у кожному з нас живе творець, здатний оживити фантазії. Вітаємо з Днем анімації – святом, де уява не має меж!

 Модуль «Організація анімаційної діяльності в закладі дошкільної освіти» («Путівник професійного розвитку для педагогів», с. 79; викладач-тренер: Волинець Юлія) спрямований на: оволодіння здобувачами дошкільної освіти ключових компетентностей; вміння організовувати анімаційні заходи для дітей дошкільного віку; формування умінь підготовки анімаційних програм різного спрямування; здатність до співпраці та взаємодії у команді; ознайомлення з особливостями складання анімаційних програм різного типу.

Матеріал підготувала доцентка кафедри Волинець Ю.О.

Гарбуз – овоч чи фрукт?
У закладах освіти різних типів столиці України все частіше проводять тематичні заходи, присвячені історії, користі та символічному значенню гарбуза, як цінного продукту та елемента української культури.
 В Україні його відзначають 26 жовтня разом з Національним днем гарбуза в США, де особливо популярним у цей день є приготування гарбузового пирога.
Гарбуз має символічне значення – це атрибут осені, а в українській культурі фразеологізм “дати гарбуза” означає відмову у сватанні, що свідчить про глибокі народні традиції, пов’язані з цим овочем.
На сайті Ділова Мова зазначено, що в Україні День гарбуза відзначається 30 листопада. Цей день пов’язують з Днем святого Андрія Первозванного. Святий Андрій — покровитель не лише нашої країни, але й багатьох інших держав, серед яких Барбадос, Румунія, Шотландія та Іспанія.
Формат заходів:
Тематичні заняття, вікторини та ігри.
Вивчення походження гарбуза та його корисних властивостей.
Приготування страв із гарбуза.
Інсценізація української народної пісні “Ходить гарбуз по городу”.
Своїм досвідом проведення Тижня гарбуза на сайті кафедри діляться вихователі ЗДО № 80 м. Києва – Олена Якубова та Тетяна Ріпа.

Тематичне заняття до Дня гарбуза «Порахуємо гарбузики та дізнаємось, що вони ховають»
Проєкт “Тиждень сили гарбуза”
Відео до тематичного заняття про гарбуз

  10 жовтня 2025 року відзначатиметься Всесвітній день інклюзивності (World Inclusion Day) – глобальна ініціатива, що підкреслює важливість прийняття та створення суспільства, де кожен може почуватися цінним та вшанованим незалежно від здібностей, походження, віку чи особливостей.

  Інклюзивність та нейрорізноманітність.
Визначення «нейрорізноманіття» вперше з’явилося наприкінці 90-х років. Цей термін позначає природні відмінності у функціонуванні мозку, сенсорному сприйнятті, обробці інформації та розумінні соціальних ситуацій. В основі цього терміну лежить ідея, відсутності єдиного «правильного» способу думати, вчитися чи взаємодіяти зі світом.

  Нейровідмінні учні – не «особливі», вони просто інші. Їх успіх залежить від того, наскільки освітнє середовище здатне визнати та адаптуватися до цих відмінностей. Нейровідмінні стани не завжди можна помітити зовні, але вони суттєво впливають на навчання та повсякденне життя.

  Учні з нейровідмінністю можуть мати труднощі з читанням і письмом при збереженому інтелекті, але при цьому можуть бути чудовими оповідачами, художниками, винахідниками, аналітиками, так як у них часто переважає образне мислення.     Вони проявляють імпульсивність, гіперактивність, труднощі з концентрацією уваги, маючи високий рівень емпатії, високу креативність, здатність швидко переключатися між завданнями, генерувати нестандартні рішення. У деяких виникають труднощі із загальною та дрібною моторикою та організацією дії, що часто ускладнює виконання завдань на швидкість, участь у фізичних заняттях, однак такі діти можуть виявляти велику наполегливість, креативність і аналітичне мислення.

  Учні з нейровідмінністю подекуди відчувають труднощі в соціальних взаємодіях, є чутливими до сенсорних подразників (звуки, світло) і мають дуже розвинені здібності у вузьких галузях (наприклад, в математиці та іноземних мовах). Вони часто потребують чіткої структури, передбачуваності, індивідуального підходу.

  Інклюзія в освіті — це не лише про дітей з нейровідмінністю. Це про створення середовища, в якому кожна дитина, незалежно від фізичних, психоемоційних чи соціальних особливостей, має рівний доступ до якісного навчання.       Інклюзивна освіта потрібна всім учасникам освітнього процесу, оскільки формує культуру поваги до особливостей, забезпечує підтримку індивідуальних потреб учнів, сприяє розвитку емпатії, командної взаємодії та готує всіх учасників освітнього процесу — дітей, батьків, педагогів — до життя в демократичному, відкритому суспільстві.

Презентація Юрчук Н. “Стратегії підтримки”

Матеріал підготувала старша викладачка кафедри Юрчук Н.