З 22 по 25 квітня 2014 року в Києві проходив Всеукраїнський психологічний фестиваль «Паросток» під егідою Департаменту освіти і науки, молоді та спорту, Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи НАПН України, Київського палацу дітей та юнацтва. В рамках цього фестивалю старший викладач кафедри методики та психології дошкільної і початкової освіти Діана Михайлівна Сабол представляла авторський майстер-клас «Профілактика професійного та емоційного вигорання».

24 квітня 2014 року в ІППО КУ імені Бориса Грінченка відбулася конференція «Використання інноваційних технологій в практичній роботі працівника психологічної служби» для психологів системи освіти м.Києва. В рамках конференції проходили майстер-класи, один з яких проводила старший викладач кафедри методики та психології дошкільної і початкової освіти Сабол Діана Михайлівна «Батьківсько-дитячі стосунки в сім’ї. Родове дерево».

Виховуючи дітей, батьки й педагоги часто мають справу з несподіваними педагогічними ситуаціями, які потребують швидкого реагування, а іноді й нестандартного рішення. Попри те, що інформації з питань виховання нині не бракує, вона розпорошена й не завжди достовірна. Тож варто звертатися до джерел, перевірених часом.
Понад століття цікаві наукові статті, а також поради щодо різних педагогічних ситуацій пропонує журнал «Дошкільне виховання». Учителям початкових класів, вихователям і батькам адресовано фахові матеріали журналу «Учитель початкової школи». Протягом останнього часу родина друкованих видань з питань виховання поповнилася також журналами «Палітра педагога» та «Джміль (Дітям: живопис, музика і література)».

• «Палітра педагога»: переглянути журнал
• «Джміль»: переглянути журнал
• Блог «Інформація і МИ: роздуми, цікавинки, запитання і відповіді, задачі для дітей і дорослих, новини…»

ДЕТАЛЬНІШЕ >>

 Початок шкільного життя досить відповідальний період в житті кожної дитини. Тому на період першого класу позначений важливими зміни в її житті. Від того як вона впорається з цими змінами і адаптується до нових умов буде залежати її подальше успішне шкільне життя.

  Більшість батьків першокласників бажають щоб їх діти з вступом до школи стали успішними та творчими людьми. Але одного бажання замало, важливо бути обізнаними з певними закономірностями успішної адаптації до школи. На що варто звернути увагу батькам першокласників про що вони мають знати в першу чергу ми маємо поговорити в цих роздумах. Наші судження не є догматами, а скоріш за все є керівництвом до обдуманих, зважених рішень та дій батьків. ДЕТАЛЬНІШЕ >>

КОНСПЕКТ   ЗАНЯТТЯ З ФІЗКУЛЬТУРИ

“Січневий мороз наступає,

а Водохреща дітей на річці збирає”

ДЛЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

 М Е Т А: розучити комплекс загально розвиваючих вправ зі сніжками; вправляти дітей у киданні великих м’ячів від грудей обома руками в кільце,  прикріплене на відстані 2м від підлоги (елементи баскетболу); закріпити вміння перестрибувати на двох ногах предмети (висота 15 см), заплигувати на куб (висота 20 см), стрибати у глибину (з куба) у зазначене місце –  мат (“ополонку”); формувати навички ходьби схресним кроком через мотузок та по мотузку на зовнішній , внутрішній стороні стопи; ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Грінченко Борис Дмитрович (1863-1910) – український письменник, вчений, фольклорист, етнограф, філолог, педагог і громадський діяч.
Народився 9 грудня 1863 р. на хуторі Вільховий Яр поблизу села Руські Тишки, тепер Харківського району Харківської області, в родині збіднілих дрібнопомісних дворян.
Грінченко – педагог вчителював у селах Харківщини, Сумщини, Катеринославщини. Роботу поєднував з фольклорно-етнографічною, культурологічною, науковою та лінгвістичною справами.
Все життя Б. Грінченко плекав ідею створення національної школи та прагнув до її практичної реалізації. Він зробив вагомий внесок у справу систематизації української народної просвіти, визначив наукові підходи щодо організації шкільного навчання.
Чисельні праці Б. Грінченка окреслюють коло наукових інтересів вченого. Вершиною його праці є чотиритомне видання «Словар української мови» (1907—1909 рр.)

• А.М.Гончаренко. Літературна спадщина Б.Д.Грінченка як чинник виховання особистості у дошкільному  дитинстві
• Н.М.Дятленко. Педагогічні ідеї Б.Д.Грінченка в контексті оновленння сучасної дошкільної освіти
• Л.В.Кравчук. Молодший школяр у творчій спадщині Б.Д.Грінченка: моральні виміри
• Л.В.Кравчук. Проблема етичного розвитку молодшого школяра у творчій спадщині Бориса Грінченка
• А.Ю.Крикун. Внутрішній світ дитини у творчості Б.Д.Грінченка
• С.А.Пазюк. Борис Дмитрович Грінченко: біографічний екскурс

ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Казка про короля Пензля і його трьох синів

 для дітей 2 та 3 років

 перше заняття по ознайомленню з новим художнім матеріалом

 М е т а: Викликати у дітей інтерес до малювання фарбами;

              вчити правильно тримати пензлик у руці, змочувати його у фарбі, знімати зайву фарбу об край

              баночки, промивати пензлик у воді і висушувати його, робити ним вільні рухи по аркушу

              паперу; розвивати уяву при “спілкуванні” з пензликом, водою, папером;

              виховувати вміння берегти зображувальні матеріали;

              виявити рівень зображувальних вмінь.

  ДЕТАЛЬНІШЕ >>

О. І. Савенков, автор книги «Одаренный ребенок дома и в школе» визначає обдарованість як потенціал особистості, комплекс нереалізованих можливостей. Для чого ж необхідно розвивати цей потенціал?

Мало хто з батьків поставить собі завдання виростити генія. Але чи варто від цього відмовлятися? У більшості батьків відсутні такі високі вимоги. Розвиваючи інтелектуальні й творчі здібності дитини, ми зазвичай обираємо більш приземлену мету: престижну, високооплачувану роботу, що забезпечує благополучне, самодостатнє життя.

    Поняттям «обдарованість» визначається лише потенціал особистості, якісь можливості, що можуть бути реалізовані, але, як стверджує статистика, найчастіше вони виявляються непотрібними. ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Курс математики – важлива складова навчання і виховання молодших школярів, основоположна частина загальної математичної освіти.

Навчання математики забезпечує формування у молодших школярів ключових компетентностей, основою яких виступає «уміння вчитися» як здатність до самоорганізації в навчальній діяльності.

Серед предметних компетентностей, якими має оволодіти молодший школяр, виокремлено і математичну компетентність яка визначається як особистісне утворення, що характеризує здатність учня створювати математичні моделі процесів навколишнього світу, застосовувати досвід математичної діяльності під час розв’язування навчально-пізнавальних та практикозорієнтованих завдань. ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Спілкуючись із вчителями початкових класів на тренінгах, під час презентацій програми Читання та Письмо для розвитку критичного мислення (ЧПКМ), на семінарах, методичних об’єднаннях, педрадах, ми зрозуміли, що найбільше хвилює вчителя початкових класів запитання:  «Як поєднати необхідні складові традиційного уроку та технології розвитку критичного мислення?». Ми пропонуємо урок з позакласного читання для демонстрації методів критичного мислення на уроці у початковій школі. ДЕТАЛЬНІШЕ >>