Явища природи. Урок-гра у 2 класі

editor | 19 Лютого, 2014

Спілкуючись із вчителями початкових класів на тренінгах, під час презентацій програми Читання та Письмо для розвитку критичного мислення (ЧПКМ), на семінарах, методичних об’єднаннях, педрадах, ми зрозуміли, що найбільше хвилює вчителя початкових класів запитання: «Як поєднати необхідні складові традиційного уроку та технології розвитку критичного мислення?». Ми пропонуємо урок з позакласного читання для демонстрації методів критичного мислення на уроці у початковій школі.

2 клас

Позакласне читання.

Тема. Явища природи. Едуард Шим „Сліпий дощик”

Мета: продовжити знайомство з природними явищами – дощиком та веселкою,

вчити учнів читати діалоги, формувати вміння розкривати протиріччя в об’єктах оточуючої дійсності (явищах природи), вчити добирати аргументи, формулювати власну думку, дискутувати, аналізувати та порівнювати об’єкти, визначаючи спільне та протилежне, розвивати діалогічне мовлення; виховувати толерантність.

Обладнання: тексти, Т-схема, малюнки.

Стратегії критичного мислення: читання з зупинками, дискусія з використанням Т-схеми, діаграма Вена, шкала оцінювання ставлення суб’єкта до об’єкту.

Форми роботи: фронтальна, індивідуальна, групова.

Хід уроку

ОРГМОМЕНТ.

«АКТУАЛІЗАЦІЯ» (етапи уроку названо за програмою ЧПКМ)

Мета: встановити рівень знань про явища природи, дощ.

Які ви знаєте явища природи?
Сьогодні на уроці ми поговоримо про одне з явищ природи. А про яке, ви зараз скажете, відгадавши загадку.

Загадка.

Мета: стимулювати інтерес, пізнавальну активність.

Він скрізь і в полі, і в саду,

А в дім не попаде.

І я тоді лиш з дому йду,

Коли вже він не йде.

(Дощик)

Сьогодні на уроці ми прочитаємо казку Едуарда Шима «Сліпий дощик».
Який дощик називається сліпим?

Словникова робота

Сліпий дощ – дощ при сонці, яке не закрите хмарами. Сліпий дощ ще називають грибним дощиком.

У казці дощик незвичайний. Як ви думаєте, чому?

Учні можуть припустити, що у казці дощик може розмовляти, думати, діяти, як людина. Вчитель готує учнів до розуміння „уособлення”, як виду метафори.

Шкала оцінювання ставлення суб’єкта до об’єкту.

Мета: для учнів – сформулювати власне відношення до об’єкту, для вчителя – сприяти появі дискусії у класі, виявленню різних думок у ставленні учнів до певної проблеми.

На дошці накреслена шкала, діти одержують спеціальні картки ( це може бути папір для запису, який клеїться). Завдання: підписати аркуш та приклеїти його на місце на шкалі, що намальована на дошці відповідно до власної думки: ближче до так або ні, або думка визначена чітко – так або ні.

Як ви вважаєте, коли йде дощик, це добре чи погано?

Подумайте і позначте свою думку на цій шкалі.

Це погано Це добре

1____2____3_____4____5____6____7____8____9____10

– Чому ви так вважаєте? Поясніть вашу думку.

Учитель пропонує кільком учням ( з протилежними поглядами на проблему ) пояснити свою думку, наводячи аргументи, що спонукали їх оцінити своє ставлення саме так.

Гра “Добре чи погано?”

Мета: продемонструвати існуюче протиріччя – одне і теж явище природи одночасно є і хорошим, і поганим в залежності від точки зору: для кого чи для чого.

Завдання: учні по черзі відповідають на запитання, передаючи мікрофон один одному. Перший говорить про позитивне, другий про негативне і т.д.

Як ви вважаєте, коли йде дощик, це добре чи погано? Починайте відповідь словами: “Коли йде дощик – це…”

Наприклад:

Коли йде дощик – це добре, тому що починають рости квіти.

Коли йде дощик – це погано, тому що вода може затопити підвал будинку.

Після обговорення вчитель робить висновок:

– Отже, дощ – це природне явище, і ставлення до нього різних людей може бути різним в залежності від ситуації.

УСВІДОМЛЕННЯ ЗМІСТУ

Читання по частинах з зупинками (“Кероване читання”) з використанням багаторівневого опитування.

Мета: стимулювати читацьку активність школярів, активізувати мислення учнів у процесі читання, сприяти усвідомленню тексту та його розумінню під час читання, вчити «взаємодіяти» з прочитаним.

Учні читають текст до зупинки, після кожної зупинки вчитель задає запитання, які спрямовують процес осмислення прочитаного. Перед читанням наступної частини тексту ставляться запитання, які мають на меті спрогнозувати подальший хід подій. Процес читання вчитель супроводжує ілюстраціями – малюнками тварин, пейзажними картинками.

Едуард Шим

Сліпий дощик

Літній веселий дощик прибіг до лісу і почав танцювати. То по березових листочках поцокотів, то по круглому осиковому листочку побарабанив. І тихесенько наспівує пісеньку:

Я з-за хмари впав,

по землі пострибав,

мої ніжки легенькі

цокотять помаленьку.

Яка чудова пісня! – почулися тоненькі голосочки. – Який хороший дощик!

Перша зупинка.

Про що ви дізналися з першої частини оповідання?
Яким був дощик? Чому ви так думаєте?
Як ви думаєте, хто назвав дощик хорошим? Чому?

Читання другої частини.

Це раділи водоміри. Вони жили у маленькому лісовому озерці і зараз стояли біля берега, ніби маленькі човники біля пристані.

Словникова робота

Ставковий водомір – це клоп, який мешкає у водоймах. На своїх довгих та тонких лапках він швидко бігає по поверхні води.

Отже, я вам подобаюсь? – запитав дощик.
Звичайно, – відповіли водоміри.
Ми тебе так чекали! Наше озерце майже зовсім висохло, і ми не знали, що робити далі… А тепер гарно… Лийся, дощику, лийся!

І дощик зацокотів ще сильніше і заспівав ще голосніше.

Під кущем мене чекають, під кущем,

звірі, птахи, всі чекають, дзень – дзелень!

Ще б пак! – почувся злий рипучий голос павука.

Друга зупинка.

Хто зустрівся дощику?
Як водоміри зустріли дощик? Чому?
Як поставиться до дощику павук? Чому ви так вважаєте? Доведіть свою думку за допомогою тексту.
Що буде далі?

Читання третьої частини.

– Кому ти потрібен, дурний дощику… Тільки заважаєш! Я працював, я старався, павутинку свою плів. Між гілками її розтягував, чекаю, коли здобич потрапить! А твої краплі павутинку намочили і розірвали її. Забирайся геть із лісу!

От тобі й маєш! – сказав дощик. Одні мене хвалять, а інші мене проганяють. Цікаво, чи потрібен я тут чи ні?
Звісно потрібен, – сказала сироїжка. Вона щойно визирнула

з-під землі, і на її круглому фіолетовому капелюшку

ще лежав сучок та соснові гілочки.

Іди, іди, дощику, ми – гриби без тебе рости не можемо!

Ні – ні, – закричала лісова суниця у білій хустиночці.

Ти зараз зовсім не потрібний. Я вся мокра, і у мене не буде ягід!

Молодець, дощику! – сказав мокрий, але дуже задоволений лось.

Ти ґедзів розігнав, мух перелякав, бо життя від них не було!

Словникова робота.

Ґедзь – комаха – кровосос.

– Тьху! – розсердився борсук, – я нірку чистив, провітрював, підстилку міняв, а тут, як хлюпне! Неподобство! Зовсім ти невчасно, дощику!

Слухав дощик, слухав. Нічого не второпав.

Ви тут без мене розберіться: потрібний я чи ні. А я поки що в село збігаю.

Третя зупинка.

Про що ви дізналися з третьої частини тексту?
Кого зустрів дощик у лісі?
Яким було ставлення лісових мешканців до дощику? Чому? Доведіть свою думку рядками тексту.

Для повного сприйняття тексту учнями початкових класів дуже важливим є супроводження тексту ілюстраціями. По ходу читання вчитель виставляє малюнки всіх тих героїв казки, з якими зустрівся дощик, учні розподіляють їх в залежності від ставлення до дощику, і пояснюють свою думку.

Добре Погано

Водоміри Павук

Сироїжка Суничка

Лось Борсук

Куди далі попрямував дощик? Чому?
Як ви думаєте, чи засмутився дощик з того, що його проганяють? Чому?
Як зустрінуть його у селі? Чому ви так вважаєте?
А що б зробили ви, якби зустріли дощик?

Читання четвертої частини.

Прибіг дощик у село. То по дахах постукає, то в жолобках побулькає, співає:

Я з хмаринки упав, по землі пострибав,

Мої ніжки тоненькі, але зовсім не гнуться!

У селі мене чекають, і у місті мене ждуть,

тут і там я потрібний, усі люблять мене!

Це дійсно! – сказали огірки, які росли на городі.
Ми дійсно на тебе чекали! Ох і нап’ємося зараз.
Ще б пак, – відгукнулись вередливі помідори.

Дощик пішов! То й не буде вам червоних помідорів.

Щоб нам достигнути потрібна спека і сухе повітря.

А волога для нас шкідлива, шкідлива, розумієте?

Нічого, нічого, – весело відгукнулась жовтий лілійник,

що ріс у квітнику перед будинком.

Дощик – це добре, це корисно. Після нього я так розквітну,

що моя господарка буде дуже задоволена.

Господарка не буде задоволена! – зарюмсали сині люпінуси.
Ми дуже ніжні квіти … У нас такі важкі капелюшки,

що якщо вони намокнуть, ми не витримаємо і зламаємося…

П’ята зупинка.

Чи справдилися ваші передбачення? Чому?
Кого зустрів дощик у селі?
Як поставилися до нього огірки? помідори? квіти? Чому?

Заповнення таблиці.

Добре Погано

Водоміри Павук

Сироїжка Суничка

Лось Борсук

Огірки Помідори

Лілійник Люпінуси

Групова робота. Читання тексту у ролях.

Вчитель пропонує учням визначити, кого з персонажів вони хотіли б прочитати, знайти їх слова і подумати, з якою інтонацією потрібно прочитати ці слова. Далі учні читають цей уривок по групах у ролях.

Чим закінчиться оповідання?
Чи зрозуміє дощик, який він, хороший чи поганий? Чому?

Фізкультхвилинка.

На уроці для фізкультхвилинки можна використати слова української народної пісні.

Українська народна пісня

Іди, іди, дощику,

зваримо тобі борщику,

поставимо в кутику

на терновім прутику.

Хлюп-хлюп, хлюп-хлюп.

Іди, іди, дощику,

відром, цебром, дійницею,

холодною водицею

над нашою пашницею.

Хлюп-хлюп, хлюп-хлюп.

Читання п’ятої частини вчителем.

Не встигли квіти договорити, як на вулиці хтось закричав і засміявся. Босі хлопчаки бігли по калюжах, бризкалися та просили:

– Дощику, дощику, йди! – Дощику, дощику, йди!

– Ага, зрадів дощик, – люди краще знають потрібний я чи ні. Йди так йди!

І тільки він зібрався знов піти, як почув гуркіт коліс.

– Ох, – зітхали селяни. – Завадить нам дощик сіно косити.. Хоч би уйнявся, почекав трішки..

Дощик зовсім розгубився. Він навіть співати перестав і переплутав слова своєї пісеньки:

Я на хмарку впав, я з землі побіг,

мої ніжки тонкі, мене не дочекаються…

А тут з-за хмар виглянуло сонечко. Воно так заблищало, засяяло, що дощик відразу осліп. І тепер вже він не обирав дорогу, а йшов навмання.

І більше на нього ніхто не сердився. Всі розуміли, якщо дощик прийшов невчасно, то зробив він це ненавмисно.

РЕФЛЕКСІЯ

Мета: дати можливість учням оцінити нову інформацію, трансформувати її.

На цьому етапі можна запропонувати різні стратегії.

Інсценізація. Робота у групах.

Завдання: виберіть ту частину тексту, яку б ви хотіли інсценізувати. Розподіліть ролі. Вивчіть свої слова. Подумайте. Як використати міміку, жести, рухи, щоб дія була повною. Зіграйте свою частину.

Дискусія із застосуванням “Т- схеми”

Т-схема – це багатоцільовий графічний організатор для запису бінарних запитань, що дозволяє наочно продемонструвати протилежні думки ( так-ні) для “об ємного” розуміння певної проблеми.

Мета: продемонструвати протиріччя об’єкту, показати, що дощ є і корисним і шкідливим в залежності від ситуації.

Порядок проведення дискусії.

Постановка проблеми вчителем.

На цьому етапі вчитель пропонує учням бінарне запитання, яке вимагає сформулювати аргументи на захист протилежних точок зору.

Учні креслять схему.

Т-схема

Чи добре, коли йде дощ?

ТАК НІ

На другому етапі вчитель організує групову роботу: розподіляє учнів на групи і оговорює порядок презентації роботи групи. Завдання: обмінятися думками та записати по три аргументи, які б підтверджувати позицію так і позицію ні.
На третьому етапі відбувається обговорення проблеми у групах. Висловлення різних думок на проблему і доказів, які обґрунтовують їх.
Проведення дискусії. На цьому етапі групи презентують свою роботу для всього класу. Вчитель підсумовує роботу класу під час дискусії, наголошуючи на

Роль учителя у проведенні дискусії може змінюватися від позиції “невтручання“ у вільний хід і зміну думок, до аргументованого висловлення своєї власної думки на проблему. Якщо вчитель висловлює свою думку, то це він має зробити наприкінці дискусії, щоб не спровокувати на початку одноманітності поглядів на проблему, тому що авторитет вчителя для молодших школярів незаперечний.

Рефлексія. На останньому етапі учням пропонується самостійно оцінити свою участь у дискусії.

Чи можна сказати однозначно, чи дощик хороший, чи поганий?

Сформулюйте висновок у групі.

Діаграма Вена

Мета: Порівняти дощик і сонечко

Діаграма Вена будується на двох (або більше) великих колах, що частково накладаються одне на одне і посередині утворюється спільний простір. Вчитель пропонує учням відповісти на запитання, що виявляють спільні та відмінні риси об’єктів.