Казка про короля Пензля і його трьох синів

 для дітей 2 та 3 років

 перше заняття по ознайомленню з новим художнім матеріалом

 М е т а: Викликати у дітей інтерес до малювання фарбами;

              вчити правильно тримати пензлик у руці, змочувати його у фарбі, знімати зайву фарбу об край

              баночки, промивати пензлик у воді і висушувати його, робити ним вільні рухи по аркушу

              паперу; розвивати уяву при “спілкуванні” з пензликом, водою, папером;

              виховувати вміння берегти зображувальні матеріали;

              виявити рівень зображувальних вмінь.

М а т е р і а л: 1 велика малярна щітка, на металічній частині якої наклеєні чи намальовані частини

           обличчя – очі, брови, рот; на межі металічної та дерев’яної частин прикріплена пелерина-

              плащ – шматочок яскравої тканини (король Пензлик), 3 менші щітки з обличчями та одягом

              (сини короля), пензлики для дітей (№ 10), фарба гуаш одного яскравого кольору (бажано

              червоного); папір (1/2 листка) та  2 баночки з водою на кожну дитину, серветки.

Х і д  з а н я т т я:

Ігрова мотивація.

Вихователь показує підгрупі (4-5) дітей короля Пензля і розповідає.

“В одному королівстві жив-був король Пензлик і мав він трьох синів Пензликів. Хлопці дуже полюбляли малювати. Своїми картинами вони прикрасили все королівство. Захотіли Пензлики в одному дитячому садку навчити діток малювати. Але не пройшло і три дні, як хлопці повернулися до королівства дуже засмучені”.

Вихователь показує першого сина-пензлика і продовжує свою розповідь від імені двох персонажів:

• Чому ти такий сумний? – запитує король.
• Шановний батьку!  Знаєте, до яких поганих дітей я потрапив! Вони опустили мене у фарбу ось так (вихователь показує на середину металічної частини і опускає пензлик до середини металічної частини у фарбу).
• Ой –ой! Очі щипає, у рот попало, мені не добре, помийте мене скоріше! (вихователь у воді споліскує пензлик). Ось вже краще! Все бачу, все чую. А опускати у фарбу мене треба до середини ворсу (показує) тільки щетинки, так мені не боляче, все видно. А якщо на ворс набралось багато фарби, то зайву можна зняти об краєчок баночки, ось так (вихователь показує).Тепер я зможу гарно і охайно намалювати ось таку квіточку. (Вихователь малює квітку)

Постановка ігрової та навчальної задач.

Вихователь пропонує дітям пустити пензлики “погуляти” по білому аркушу паперу. “А щоб пензлик не боявся паперу, щоб ворсинки пензлика дружно рухалися по ньому, треба долонькою притримати аркуш і розповісти Пензлику-художнику який папір прохолодний, гладкий”, – вихователь слова супроводжує діями, спонукає дітей зробити теж саме.

Керівництво виконанням завдання і наступною грою.

Після цього вихователь пояснює і показує дітям, як не сильно згинаючи пальці, не здавлюючи паличку, тримати пензлик між трьома пальцями в тому місці, де металічна частина переходить у дерев’яну. Знову демонструє, як правильно вмочати пензлик у фарбу, знімати зайву об краєчок баночки. Пропонує те ж зробити дітям і намалювати будь що. (Якщо дитина не правильно бере пензлик, вихователь вкладає в руку пензлик так, щоб вона могла тримати його трьома пальцями).

Після того, як діти закінчили малювати, вихователь пропонує їм промити пензлики у баночці з водою.

Вихователь показує другого сина-Пензлика і розповідає від його імені:

• А мене дітки дуже погано споліскували у воді. У волоссі залишилась фарба і засохла. Мені болить. А я люблю, щоб мене купали спочатку у одній баночці, потім споліскували у другій. От добре. Щетина моя вже чиста. (Вихователь супроводжує слова діями).

Вихователь показує третього сина-Пензлика, розповідає і від його імені:

• А мене діти боляче смикали за волосся, коли витирали об серветку. А моє волосся таке м’яке, що від легенького дотику до серветки, воно стає майже сухим. Ось так (показ вихователя).

Діти споліскують і висушують пензлики. Вихователь схвалює кожну дитину індивідуально за те, що вона зробила все правильно.

Король Пензлик запитує у своїх синів, чи задоволені вони дітьми. Отримавши позитивну відповідь Пензлик запевняє діток, що він буде із задоволенням чекати нової зустрічі з малятами, щоб знову відчути тепло їхніх долоньок, ніжність і лагідність поводження з пензликами і фарбами.

Меленець Людмила Іванівна,

методист науково-методичного центру дошкільної і початкової освіти

ІППО КУ імені Бориса Грінченка