Грінченко Борис Дмитрович (1863-1910) – український письменник, вчений, фольклорист, етнограф, філолог, педагог і громадський діяч.
Народився 9 грудня 1863 р. на хуторі Вільховий Яр поблизу села Руські Тишки, тепер Харківського району Харківської області, в родині збіднілих дрібнопомісних дворян.
Грінченко – педагог вчителював у селах Харківщини, Сумщини, Катеринославщини. Роботу поєднував з фольклорно-етнографічною, культурологічною, науковою та лінгвістичною справами.
Все життя Б. Грінченко плекав ідею створення національної школи та прагнув до її практичної реалізації. Він зробив вагомий внесок у справу систематизації української народної просвіти, визначив наукові підходи щодо організації шкільного навчання.
Чисельні праці Б. Грінченка окреслюють коло наукових інтересів вченого. Вершиною його праці є чотиритомне видання «Словар української мови» (1907—1909 рр.)

• А.М.Гончаренко. Літературна спадщина Б.Д.Грінченка як чинник виховання особистості у дошкільному  дитинстві
• Н.М.Дятленко. Педагогічні ідеї Б.Д.Грінченка в контексті оновленння сучасної дошкільної освіти
• Л.В.Кравчук. Молодший школяр у творчій спадщині Б.Д.Грінченка: моральні виміри
• Л.В.Кравчук. Проблема етичного розвитку молодшого школяра у творчій спадщині Бориса Грінченка
• А.Ю.Крикун. Внутрішній світ дитини у творчості Б.Д.Грінченка
• С.А.Пазюк. Борис Дмитрович Грінченко: біографічний екскурс

ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Курс математики – важлива складова навчання і виховання молодших школярів, основоположна частина загальної математичної освіти.

Навчання математики забезпечує формування у молодших школярів ключових компетентностей, основою яких виступає «уміння вчитися» як здатність до самоорганізації в навчальній діяльності.

Серед предметних компетентностей, якими має оволодіти молодший школяр, виокремлено і математичну компетентність яка визначається як особистісне утворення, що характеризує здатність учня створювати математичні моделі процесів навколишнього світу, застосовувати досвід математичної діяльності під час розв’язування навчально-пізнавальних та практикозорієнтованих завдань. ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Спілкуючись із вчителями початкових класів на тренінгах, під час презентацій програми Читання та Письмо для розвитку критичного мислення (ЧПКМ), на семінарах, методичних об’єднаннях, педрадах, ми зрозуміли, що найбільше хвилює вчителя початкових класів запитання:  «Як поєднати необхідні складові традиційного уроку та технології розвитку критичного мислення?». Ми пропонуємо урок з позакласного читання для демонстрації методів критичного мислення на уроці у початковій школі. ДЕТАЛЬНІШЕ >>

 У сучасних умовах функціонування школи, коли мова йде про виховання дитини як особистості, основним завданням уроків читання в початкових класах є підготовка читача, який уміє відчувати й давати власну оцінку прочитаному; формування у дитини поглядів на навколишню дійсність; створення морально-етичних ідеалів.

     Читання є складним процесом, який неможливо визначити однозначно, оскільки існує багато різновидів діяльності, яка зветься читанням: читання мовчки гостросюжетного твору, перечитування улюблених поезій (для себе), читання вголос (для когось), переглядання тексту в пошуках певної інформації, читання з певним навчальним завданням, перечитування власного тексту з метою його вдосконалення і т.д. ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Однією з найважливіших педагогічних проблем для В.О.Сухомлинського була проблема читання.  Про яку б сферу діяльності школяра не йшлося (розумову чи естетичну, моральну чи трудову), В.О.Сухомлинський завжди апелював до книжки, яку вважав найвпливовішим засобом виховання гармонійної особистості дитини. Недарма одним з культів, які  панували в школі великого педагога, був культ книги.

Я не уявляю собі, писав В.О.Сухомлинський,  повноцінного, всебічного розвитку підлітка, юнака, дівчини без того, щоб вони не мали своїх улюблених книжок, своїх улюблених письменників. Виховуючи людину, проектуючи її особистість, я завжди прагнув того, щоб уже в початковій школі в кожного мого вихованця була своя маленька бібліотечка. У середніх і старших класах це вже солідна бібліотека, у якій налічується сто — сто п’ятдесят книжок. Як музикант не може жити без того, щоб не брати до рук свого улюбленого інструмента, так мисляча людина не може жити без перечитування улюблених книжок. ДЕТАЛЬНІШЕ >>

 Відомим є той факт, що педагогічна діяльність може здійснюватися в різних формах, серед яких особливе місце відводиться уроку (заняттю).  Пройшовши випробування протягом кількох століть, маючи свої традиції і ритуали, урок і сьогодні не втрачає своєї унікальності і неповторності, залишаючись основною дидактичною формою навчання, яка поєднує індивідуальні та фронтальні шляхи навчально-пізнавальної діяльності з учнями однакового віку обох статей з приблизно однаковим інтелектуальним розвитком. Кожний навчальний рік в школі починається і закінчується уроком.  Йому відводиться не менше 98% навчального часу. ДЕТАЛЬНІШЕ >>