Відповідь на це запитання неоднозначна. Сучасність, в епоху глобальної інформатизації, пропонує цікаву, барвисту, динамічну візуальну інформацію. А книга здає свої позиції. Та саме вона пробуджує і формує світоглядні, культурні, моральні пріоритети. Влучне, дохідливе, правдиве слово вибудовує світобачення і світосприйняття, запускає механізм саморозвитку дитини.                       Нещодавно у Національному музеї літератури України відбулася зустріч вихователів дошкільних навчальних закладів Києва з відомою майстринею слова, Членом Національної спілки журналістів України з 2003 року, Лауреатом літературної премії імені Наталі Забіли (2006 рік), Лауреатом літературного конкурсу «Рукомесло» (2009 рік), літературним редактором  журналу «Малятко» Оксаною Кротюк.                              

Під час зустрічі Алла Гончаренко, доцент кафедри методики та психології дошкільної і початкової освіти Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка спонукала до обговорення таких важливих питань: чому так важливо надавати перевагу книзі, як знайомити дітей дошкільного віку з літературним творами. Було розкрито варіативні прийоми входження книги у простір дитини.                                                                           

Презентація 

09-10 лютого 2017 року за сприяння Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) пройшло засідання Координаційної ради Всеукраїнської громадської організації «Асоціація працівників дошкільної освіти», що має 53 місцевих осередки, зокрема у столиці створено чотири.

09 лютого 2017 року в Міністерстві освіти і науки України (проспект Перемоги, 10) відбувся «круглий стіл» з обговорення актуальних питань щодо функціонування дошкільних навчальних закладів та перспектив розвитку дошкільної освіти України, в якому взяли участь Івашньова Світлана Володимирівна, заступник директора з науково-методичної роботи Інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат педагогічних наук, Меленець Людмила Іванівна, старший викладач кафедри методики та психології дошкільної і початкової освіти, кандидат педагогічних наук, Таран Олена Віталіївна, методист науково-методичного центру дошкільної і початкової освіти.

Гончаренко А. Інтеграція індивідуального, суспільного й родинного у вихованні маленького киянина: презентація

Сайт ДОНмолодьспорту м. Києва

Фотогалерея

ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Наталія Дятленко
Доцент кафедри, канд. псих. наук

Педагоги дошкільних закладів знаходяться в постійному пошуку ефективних  педагогічних технологій, практик, які б викликали емоційний відгук дитини та стимулювали до активних дій. Розмитість виховних цілей, опора на другорядні для дитини мотиви, ігнорування сучасних тенденцій розвитку суспільства та особливостей сприймання нею світу, бажання дорослих будь що сьогодні і тут побачити результат, що часто має лише зовнішні маркери – все це притлумлює ріст тендітних паростків відповідальної самостійної особистості – майбутнього громадянина.

Невдало використані педагогічні прийоми не тільки не дають бажаного педагогічного ефекту, а що значно гірше – руйнують довіру до дорослого, формалізують стосунки, позбавляють дитину впевненості в тому, що вона є вагомою особою, яка може змінювати світ навколо себе.

ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Однією із форм розвитку дитини дошкільного віку є спілкування.
За визначенням Вікіпедії спілкува́ння визначається як передача інформації у будь-якій формі від однієї особи до іншої безпосередньо або за допомогою засобів зв’язку будь-якого типу.
Для дитини дошкільного віку – це ще і процес розвитку.
Пропонуємо Вашій увазі матеріали, які можуть допомогти у налагоджені комунікації з маленькою дитиною та організувати процес її розвитку за допомогою спілкування.
Модель оптимального спілкування педагога з дитиною
Особливості спілкування дошкільника
Педагогічне спілкування з дошкільниками

У рамках фестивалю науки Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка (05.05-25.05.2016) викладачі кафедри методики та психології дошкільної і початкової освіти зініціювали організацію освітнього фестивального проекту «Аукціон педагогічних ідей».
Мета проведення заходу: підтримка, популяризація і розвиток перспективного педагогічного досвіду, альтернативних програм, методів, технологій у дошкільній і початковій ланках столичної освіти.
Учасники освітнього фестивального проекту – науковці вищих навчальних закладів, закладів післядипломної педагогічної освіти, педагогічні працівники дошкільних навчальних закладів, вчителі початкових класів.
На «Аукціоні педагогічних ідей» представлені альтернативні програми, форми, методи та дидактичні засоби розвитку компетентностей дітей дошкільного і молодшого шкільного віку.
Беляєва Т.М. Урок літературного читання. Чарівний каптур (3 клас)
Беляєва Т.М. Урок літературного читання. Чарівний каптур (3 клас): презентація
Гончаренко А.М. Літературні казки як засіб активізації художньо-мовленнєвої активності дітей: відео
Гончаренко А.М. Літературні казки як засіб активізації художньо-мовленнєвої активності дітей: презентація
Дятленко Н.М. Педагогічні практики адаптивної освіти. Навчатися – значить самостійно творити!
Кущова Т.В. Метод проектів у роботі з батьками вихованців ДНЗ № 89 Дарницького р-ну м.Києва: презентація
Лотоцька В.М. Використання фольклору в музично-ритмічній діяльності дітей раннього віку ДНЗ № 346 Шевченківського р-ну м. Києва
Любецька З.М. До джерел народних ремесел: презентація колективної творчої роботи з учнями 1-го класу
Стадник Л.О. Математика. Живі задачі (1 клас): презентація

Початок 21 століття – час геніальних відкриттів і великих досягнень у науці і техніці. Але, на жаль, і час агресії, відособленості. Часто це позначається на поведінці, психіці наших дітей.
Сучасні комп’ютерні технології на багато годин зосереджують зацікавленість малюків до екрану. У дітей пропала потреба в спілкуванні з однолітками – комп’ютерні ігри замінили живе спілкування. В результаті, дитині буває важко адаптуватися, знайти своє місце в дитячому колективі.
Сьогодні особливу роль у формуванні свідомості дошкільників відіграє телебачення. Батьки, зайняті роботою, не протистоять негативному впливу засобів масової інформації. І діти з ранку до вечора, не заважаючи батькам, дивляться фільми про насильство і вбивства, репортажі «з місця подій», мультфільми, які пропагують агресію. І як результат – жорстокість, агресія в поведінці дитини.
Повну версію статті можна завантажити тут.

Інклюзивна освіта – перспектива нова!
Хоча різні можливості –
рівні права!
Кожна дитина – цілий світ,
Освіта, повага і рівність
для всіх!
Напис при вході до однієї
із львівських шкіл-інтернатів

Державна політика в галузі дошкільної освіти спрямовує педагогів на пошук оптимальних шляхів особистісного розвитку дошкільників та формування їхньої життєвої компетентності як здатності в міру своїх вікових можливостей орієнтуватися в оточуючому середовищі, оволодівати знаннями та вміння, вибудовувати взаємини з оточуючими. Це вимагає реформування та оновлення дошкільної освіти у напрямку опікування створенням сприятливих умов для успішного навчання, виховання та розвитку кожної дитини. Питання щодо того, в якому напрямку варто йти, яким чином збагатити освітній процес особистісно орієнтованими та індивідуалізованими підходами, значною мірою може бути розв’язане завдяки застосуванню в дошкільному навчальному закладі індексу інклюзії – механізму самомоніторингу, мета якого допомогти кожному педагогічному колективу стати ефективним та сучасним, завдяки збагаченню педагогічної практики інклюзивними підходами. Для початку варто сказати, що механізм застосування індексу інклюзії в дошкільному навчальному закладі розкрито в навчально-методичному посібнику «Індекс інклюзії: дошкільний навчальний заклад».
ДЕТАЛЬНІШЕ >>

З-поміж різних методів і прийомів вважаємо за доцільне виокремити пальчикові ігри та вправи, позаяк мовленнєвий розвиток тісно пов’язаний з розвитком дрібної моторики м’язів пальців рук, а руховий та мовленнєвий центри в корі головного мозку знаходяться поруч, мають схожу фізіологічну функцію та впливають один на одного. Талантом народної педагогіки створено низку дитячих забавок, серед яких „Сорока-ворона”, „Ладки-ладусі”, „Куй, куй чобіток” займають почесні місця, а дитина насолоджується рухом, можливістю управляти звуком і вслухатися в його мелодію. Це опосередкований активізуючий вплив на головний мозок, внутрішні органи, бо насиченість поверхні долоні акупунктурними зонами така ж велика, як і поверхонь стопи чи вуха.
Кожен палець має доволі широке представництво у корі великих півкуль мозку. Розвиток м’язової системи пальців рук безпосередньо впливає на мовленнєвий розвиток дитини. Поява артикуляції складів, мовленнєві реакції перебувають у прямій залежності від тренованості пальців. Тому з раннього віку кожна родина послуговується у вихованні маляти серією народних ігор-забав, які стимулюють саме такі процеси. З віком ускладнюються ігри, удосконалюється мовлення, та залишається незмінним бажання гратися пальчиками, звуками, словами. Пропонуємо пальчикові ігри та віршований супровід до них.

ДЕТАЛЬНІШЕ >>

КОНСПЕКТ   ЗАНЯТТЯ З ФІЗКУЛЬТУРИ

“Січневий мороз наступає,

а Водохреща дітей на річці збирає”

ДЛЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

 М Е Т А: розучити комплекс загально розвиваючих вправ зі сніжками; вправляти дітей у киданні великих м’ячів від грудей обома руками в кільце,  прикріплене на відстані 2м від підлоги (елементи баскетболу); закріпити вміння перестрибувати на двох ногах предмети (висота 15 см), заплигувати на куб (висота 20 см), стрибати у глибину (з куба) у зазначене місце –  мат (“ополонку”); формувати навички ходьби схресним кроком через мотузок та по мотузку на зовнішній , внутрішній стороні стопи; ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Казка про короля Пензля і його трьох синів

 для дітей 2 та 3 років

 перше заняття по ознайомленню з новим художнім матеріалом

 М е т а: Викликати у дітей інтерес до малювання фарбами;

              вчити правильно тримати пензлик у руці, змочувати його у фарбі, знімати зайву фарбу об край

              баночки, промивати пензлик у воді і висушувати його, робити ним вільні рухи по аркушу

              паперу; розвивати уяву при “спілкуванні” з пензликом, водою, папером;

              виховувати вміння берегти зображувальні матеріали;

              виявити рівень зображувальних вмінь.

  ДЕТАЛЬНІШЕ >>