22 січня 2012 р. з ініціативи Міжнародної федерації лижного спорту (FIS) вперше відзначено Всесвітній день снігу (World Snow Day). Це свято стало частиною міжнародного проєкту FIS «Виведемо дітей на сніг!», започаткованого в 2007 р. Згодом з’явився офіційний сайт Всесвітнього Дня Снігу.
В рамках Дня снігу учасники «насолоджуються, досліджують і випробовують щось особливе та унікальне». Простіше: коло любителів зимового спорту і здорового способу життя цього дня має значно зрости.

Гірські лижі і сноуборд – найбільш популярні зимові види спорту в світі. Бобслей, ковзани, керлінг та біатлон – це лише кілька прикладів зимових видів спорту, які відомі широкому загалу. Більше тут.
Різноманіття форм снігу.
В 1951 р. розроблено Міжнародну класифікацію основних типів сніжинок, їх вирізняють 10. Також у кожному типі виділяють додатково ще по 3 варіанти форми. Зараз вважається, що існує щонайменше 130 різних форм сніжинок.

Така велика кількість форм сніжних кристалів зумовлена складністю і різноманітністю умов утворення, рухом повітря, різною вологістю в хмарах, де вони зароджуються, і зміною цих умов на шляху сніжинки до поверхні землі. Під час снігопаду форма сніжинок може кілька разів змінюватися.
Значення снігу
Наявність зимового снігу відіграє важливу для довкілля роль: снігова ковдра тримає тепло і не дає загинути рослинам та дрібним тваринам.
Без снігу можуть загинути озимі, знизиться врожайність. Сніг створює той необхідний запас вологи, який важливий під час весняного пробудження природи. Тому переоцінити значення снігу просто неможливо.

Презентація «День снігу»
Відео “Як утворюється сніг”
«Сніжники – небесні шедеври»
Фестивалі снігу
Зимові види спорту

Матеріал підготувала викладачка кафедри Санковська І.М.

А. Гончаренко

  У грудні 2019 року Генеральна Асамблея ООН постановила, що щорічно 4 січня відзначатимуть Всесвітній день азбуки Брайля. Ім’я Луї Брайля відоме і шановане всіма, хто втратив зір. Адже ця людина дала сліпим можливість розвиватися, читати, грати музику по нотах.

 …На замовлення Наполеона у 1819 році Шарль Барбьє придумав шрифт з рельєфних точок для того, щоб солдати й офіцери могли обмінюватися інформацією у цілковитій темряві без жодного звуку. Так зване нічне листування. Це були опуклі точки, варіативно розміщені у формі прямокутника. Зміст написаного визначали на дотик.

 Через 10 років (4 січня 1809 р.) у сім’ї ремісника Брайля народився хлопчик, якого назвали Луї. А у трирічному віці у майстерні батька він поранив око і через деякий час втратив зір. Батько доклав всіх зусиль, щоб дати синові освіту та уникнути жебракування, яке спіткало більшість людей з подібними вадами. Луї  навчався вдома, а потім – у єдиному у Франції Королівському інституті для сліпих. Якось до інституту приїхав колишній наполеонівський офіцер Шарль Барб’є і запропонував, аби вихованці використовували під час навчання його шрифт.

15-річний Луї Брайль дослідив код нічного листування і розробив власну універсальну систему рельєфно-точкового шрифту для сліпих людей з 63-х комбінацій, відкривши перед ними можливість читати й писати будь-якою мовою. Пучка вказівного пальця покривала комбінацію одним дотиком і зчитувала інформацію.

Цей шрифт відомий у всьому світі як азбука/шрифт Брайля. Метод варіативної комбінації шести точок дає змогу позначати не лише літери алфавіту чи розділові знаки, а й різноманітні технічні й граматичні позначки, цифри, математичні та хімічні знаки. Можливості цього методу сягають аж до найкарколомніших китайських ієрогліфів.

Луї Брайль винайшов і комбінації для позначення нот, позаяк і сам грав на органі. Тепер нотна грамота по Брайлю не поступається звичайній нотній системі. Шрифтом Брайля пишуть партитури навіть для симфонічного оркестру.  Концерти незрячого піаніста і композитора, лауреата міжнародних конкурсів Нобуюкі Цуджі є прикладом дивовижного поєднання можливостей людини і технологій.   ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Сторінки: 1 2

Шановні колеги!

  Щиро вітаємо Вас з прийдешніми Новорічними та Різдвяними святами. Нехай з останніми хвилинами Старого року Вас покинуть турботи та негаразди, а Новий – 2022 рік буде щедрим на цікаві плани, нові досягнення та професійні перемоги.

   Викладачами кафедри дошкільної та початкової освіти Таран О.В. і Санковською І.М. у листопаді-грудні 2021 року за запитом проведені модулі «Реалізація завдань Базового компоненту дошкільної освіти (Державного стандарту дошкільної освіти) в рамках підготовки і проведення тематичного тижня в ЗДО (на прикладі теми «Ґудзик»).

Представники ІПО розповіли історію появи ґудзика, проілюстрували зміну його «зовнішності» від минулого до сучасності, торкнулися теми колекціонування: «День ґудзика. Історія».     Спільно з педагогами під час практикуму розглядали ґудзики, знайомилися з різноманіттям матеріалів, які стали основою для їх створення. Відповідно до розмаїття ґудзиків були запропоновані ігри та вправи, які можна використати на заняттях з дітьми: «Ґудзик. Вправи для дошкільників».
«Закипіла» плідна робота: педагоги вправлялися у складанні питань і завдань для проведення групування та серіації, придумували сюжетні розповіді, складали вірші, укладали матеріали для проведення тематичних днів: «День ґудзика. Вправи».

Позитивні емоції від живого спілкування отримали всі учасники заходу. Педагоги дякували за цікавий та насичений методичними новинками і практичною роботою матеріал.
Тест: «Цікаві ґудзики: що ви знаєте про важливий атрибут вашого гардеробу».
Саморобки: Новорічні ідеї з ґудзиками.

Матеріал підготувала Санковська І.М.,
викладачка кафедри дошкільної та початкової освіти

  Про користь вживання різноманітних сортів чаю написана значна кількість наукових праць. У багатьох країнах по всьому світові існують унікальні багатовікові чайні традиції.
Офіційно «Міжнародний день чаю» відзначається щорічно 21 травня і 15 грудня.

  Чайні церемонії у кожній країні мають свої особливості. Так, наприклад, у Китаї під час чайної церемонії надають великої уваги своїм внутрішнім відчуттям та переживанням. Намагаються якомога повніше відчути аромат і смак чаю, милуються чайним посудом, мріють про майбутнє. Зазвичай, чай п’ють без цукру і не їдять під час чайної церемонії, щоб не перебивати смак чаю.

  Особливою є і підготовка до чайної церемонії. Готуючись до чайної церемонії, чайний майстер збирає посуд і красиво розставляє його на чайному підносі «чабані». На початку чайної церемонії знайомляться з чаєм: чайне листя засипають у порцелянову коробочку «ча-хе» і передають один одному по колу. Кожен учасник вдихає аромат чаю тричі та видихає повітря прямо на чайне листя, щоб воно зігрілося і аромат посилився. Перед тим, як засипати заварку, чайник ополіскують окропом. Потім цим окропом омивають інший чайний посуд, прогріваючи його. Чай у чайнику заварюється швидко і його відразу розливають по чашках. У першій та останній чашці буде різний за смаком чай. Щоб цього уникнути, чай спочатку наливають у чашу справедливості. Чашечки для чаювання використовують маленькі – 50 мілілітрів і менше. Чай зазвичай випивається за три-п’ять або сім маленьких ковтків, не поспішаючи, намагаючись відчути всі відтінки смаку.
  Існує надзвичайно багато різновидів чайних церемоній: нічна (проводиться за місячного сяйва), на сході сонця (церемонія розпочинається о 3–4 годині й триває до 6 ранку), ранкова (проводиться у спекотний сезон і починається о 6 ранку), післяобідня має початок о 13 годині, а вечірня о 18. Кожна чайна церемонія є особливою та унікальною.

День чаю – це чудова можливість згадати і приєднатися до численних привітань на адресу всіх тих людей, хто працює над створенням чудового напою.  Всі фотографії надані «Київською Школою Монтессорі Нової Епохи», учні початкових класів якої знайомилися з культурою Китаю, у тому числі з чайною церемонією та її особливостями. Учні були здивовані та захоплені процесом приготування чаю. З’ясувалося, що це досить кропітка робота і вона потребує певного часу, тоді як в нашій країні чай готується достатньо швидко – за декілька хвилин. Особливого шарму надавала спокійна музика, що супроводжувала чайну церемонію. Діти настільки захопилися процесом, що це перетворилося на маленьку традицію школи.

  Адже тепер чай є не лише найпопулярнішим напоєм у світі, але й подією в одній зі шкіл Києва.
(більше див. тут: https://www.instagram.com/tv/CQOsrRknAJy/?utm_medium=share_sheet)

Матеріал підготувала Щербина Вікторія Миколаївна, доцентка кафедри дошкільної та початкової освіти ІПО КУБГ, кандидатка політичних наук, директорка закладу дошкільної і початкової освіти «Школа Монтессорі Нової Епохи», Монтессорі-педагог-практик міжнародної кваліфікації.
E-mail: v.shcherbyna@kubg.edu.ua

Протягом листопада-грудня 2021 року на запит закладу освіти «Святошинський дитячий будинок-інтернат» викладачами кафедри – Пеценко Вікторією Олегівною та Шопіною Мариною Олександрівною були проведені навчальні заняття відповідно до програми підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів освіти.

 У Святошинському дитячому будинку-інтернаті навчаються хлопчики від 4-х років із різними вадами психічного розвитку, тому викладачами кафедри були підготовлені і проведені заняття для педагогів з урахуванням психологічних особливостей вихованців.

  Велику зацікавленість у слухачів курсів викликали теми Вікторії Олегівни «Гіпертонус у дитини: чому виникає і що робити логопеду», «Логоритміка як інструмент у роботі вчителя-дефектолога з дітьми молодшого шкільного віку», «Психо-фізична реабілітація дітей з особливими освітніми потребами в умовах закладу освіти».

Марина Олександрівна більш глибоко розкрила психологічні особливості та методи роботи з дітьми з розладами аутичного спектру, шляхи психологічної профілактики девіантної поведінки дітей та підлітків. Особливу увагу викладач приділила питанню розв’язання “дитячих проблем”: тривожності, страхів, агресії тощо.

  За результатами навчання педагоги Святошинського дитячого будинку-інтернат отримали два сертифікати загальним обсягом 60 год.

  З досвідом роботи педагогів Святошинського дитячого будинку-інтернату – Олени Олексіївни Головченко та Лідії Валентинівни Богомазової можна познайомитися на сторінці ІV Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції «Якість освіти: зміни заради прогресу», яку провела кафедра 19 жовтня 2021 року.

    Слова вдячності Святошинського дитячого будинку-інтернату викладачам кафедри.

Примітка: центр з контролю та профілактики захворювань США опублікував у 2020 році таку статистику – розлади аутистичного спектру (РАС) зустрічаються у кожної 54-ї дитини (на 10% більше, ніж за статистикою 2018 року). У хлопчиків аутизм діагностується утричі частіше, ніж у дівчаток.

День толерантності – свято, яке відзначається в усьому світі. Цього дня ми пропонуємо поговорити про толерантність учнів початкової школи, що великою мірою залежить від особистості вчителя.

Педагог покликаний не лише дати освіту, а й підтримати людське в людині. Толерантному вчителеві притаманне визнання особистісних пріоритетів дитини, він емоційно чуттєвий, емпатійний, тактовний, етичний, вміє правильно діяти в конфліктних ситуаціях. ДЕТАЛЬНІШЕ >>

16 листопада відзначається Міжнародний день толерантності, запроваджений у зв’язку із ухваленням ЮНЕСКО у 1995 році Декларації принципів терпимості, в основу якої закладено положення, проголошені в Загальній декларації прав людини.

Пропонуємо вашій увазі конспект заняття до Міжнародного дня толерантності. Кравчук Л. Міжнародний день толерантності

Антибулінгова програма.

URL: https://anti-bullyingalliance.org.uk/?fbclid=IwAR2F3LVbyNdc8YWlzDIwwm6OUZavtkbE0FeRWNj8D9l6FRviVMBhuKakzrE

До Дня толерантності.

URL: https://www.youtube.com/watch?v=Q1p2Rzo7CJo

Кравчук Л. Формування толерантності у молодших школярів. Дошкільна і початкова освіта : сьогодення і перспективи розвитку : матеріали Всеукр. наук.-практ. Інтернет-конф., 17-18.05.2017 р.

URL: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/20905/

Різноманіття, а не інакшість. Як і коли говорити з дітьми про те, що всі люди – різні.

URL: https://nus.org.ua/articles/riznomanittia-a-ne-inakshist-yak-i-koly-govoryty-z-ditmy-pro-te-shco-vsi-luydy-rizni/

Як німці вчать дітей толерантності без скандалів.

URL: https://www.youtube.com/watch?v=x40b_9H6xGo

9 листопада – День української писемності та мови. Запрошуємо переглянути презентацію та пригадати історію свята.

  Для повноцінної роботи з презентацією завантажте її на свій комп’ютер. Лариса Кравчук_День української писемності та мови

Преподобний Нестор Літописець (1050-і роки – 1114 р.(?))

https://bpc.org.ua/svyati-ta-prepodobni-kuyevo-pecherskoji-lavru/prepodobnuj-nestor-litopusec/

Нестор Літописець: маловідомі факти про життя преподобного

https://religions.unian.ua/orthodoxy/2232571-nestor-litopisets-malovidomi-fakti-pro-jittya.html

Чому день пам’яті Нестора Літописця збігається з днем української писемності – архімандрит Віктор (Коцаба)

https://religions.unian.ua/orthodoxy/1178283-chomu-den-pamyati-nestora-litopistsya-zbigaetsya-z-dnem-ukrajinskoji-pisemnosti-arhimandrit-viktor-kotsaba.html

Міф № 1. Діти роблять все, що заманеться.

Реальність. В облаштованому навчально-ігровому середовищі дитина самостійно обирає вид діяльності в межах своїх компетенцій та навичок. Так звана “свобода в межах”. Саме ж середовище чітко структуроване і відповідає потребам розвитку та навчання дітей конкретної вікової групи. За тим, щоб воно задовольняло інтереси та запити вихованців, слідкує спеціально підготовлений Монтессорі-педагог.

Всі фото надані ТОВ «Школа Монтессорі Нової Епохи».

Міф № 2. Діти не вчаться потрібним та необхідним речам, якщо не бажають.

Реальність. Діти прибирають, навіть якщо їм здається, що цього робити не потрібно. Чекають своєї черги, щоб працювати з матеріалом. Діти знають, що потрібно завершити одну діяльність, щоб розпочати наступну. Таке поєднання вільного вибору та дотримання правил допомагає дітям розвивати ініціативність та дисципліну.

Міф № 3. Монтессорі-педагоги не говорять дитині, чим зайнятись.

Реальність. Монтессорі-педагоги спрямовують дитину на різні види діяльності, ознайомлюють з новою для неї активністю, що називається «матеріал» або «робота». Марія Монтессорі писала про “три щаблі слухняності” і давала настанови як батькам, так і педагогам щодо виховання справжньої (природної) слухняності в дітях.

Міф № 4. Діти в Монтессорі-класі мають все робити самостійно.

Реальність. Педагоги показують дітям як зробити все самостійно. Приготувати собі перекус, одягатися, прибрати після себе. Якщо завдання надто складне, то дитина може попросити допомоги. Монтессорі-педагог визначає можливості кожної дитини і не вимагає того, що їй не під силу або до чого дитина ще не готова.

Міф № 5. Діти в Монтессорі-класі граються цілий день та недостатньо займаються.

Реальність. ”Гра – це робота для дитини”, – Марія Монтессорі. Головна ідея занять в Монтессорі-класі – це цілеспрямована конструктивна діяльність. Будь-який матеріал розвиває сконцентрованість дитини, любов до відкриттів, спрямований на засвоєння нових знань і навичок.  ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Сторінки: 1 2