11 листопада поточного року на кафедрі дошкільної та початкової освіти відбувся черговий науково-методологічний семінар під назвою «Теорія і практика партнерства в освіті: методологічні засади та досвід дослідження у воєнний час». Ця подія відбулась у рамках Всесвітнього дня науки за мир і розвиток, що відзначається щороку 10 листопада. Його започаткувала ЮНЕСКО у 2001 році, щоб підкреслити важливість науки в суспільстві та її роль у сприянні миру, сталому розвитку й добробуту людей. Мета цього дня – популяризувати наукові досягнення, підвищувати довіру до науки, а також заохочувати міжнародну співпрацю до вирішення глобальних проблем — від зміни клімату до забезпечення здоров’я та безпеки.
Предметом розмови на семінарі кафедри і стали питання, що останній рік турбують членів кафедри: методологічні засади дослідження наукової теми «Розвиток компетентності педагогічного партнерства фахівців дошкільної та початкової освіти в системі післядипломної освіти».
Головними спікерами семінару були: Алла Гончаренко, доцент, кандидат педагогічних наук та Наталія Дятленко, доцент, кандидат психологічних наук. У виступах науковиць прозвучали тези про важливість об’єднання зусиль для успішного просування у науковому пошуку, уважне ставлення до реалізації методологічних принципів наукового дослідження, необхідність забезпечення різних рівнів методологічного пізнання.
Алла Гончаренко зосередилась на важливості побудови «фундаменту» дослідження: розробці концепції дослідження, виробленні стратегії і тактики наукового пошуку, опертя на науковий апарат. Була приділена увага основним поняттям, на яких ґрунтується дослідження. За думкою науковиці, соціально-педагогічне партнерство, що передбачає взаємодію педагогів, батьків та дітей, передбачає добровільну спільну діяльність на рівно вигідних умовах, взаємоповагу та взаємодовіру, дотримання спільно прийнятих пріоритетів. При цьому підвищення рівня батьківської компетентності є одним із результатів, що підтверджує ефективність взаємодії.
Особливий акцент у виступах спікерів було зроблено на важливості апробації результатів дослідження та забезпеченні зворотного зв’язку. Пропонувалося використовувати широку палітру відображення наукових здобутків: від виступів перед педагогічними працівниками ЗДО та вчителями початкових класів ЗНЗ – до публікацій у виданнях, що індексуються наукометричними базами Scopus та WoS.
Після виступів спікерів зав’язалася жвава розмова про неоднозначність підходів в трактуванні явища партнерства, зокрема, про близькість і все ж таки різницю понять: партнерство, дружба, співпраця, співробітництво, про підхід, за якого партнерські взаємини лише декларуються, про стереотипи, що заважають на практиці впровадженню ідей педагогічного партнерства. У виступах учасників одностайно звучала думка про особливу роль педагогічного партнерства у воєнний час, коли від здатності членів колективу підтримати один одного у спільній справі залежить не лише її успіх, а й емоційний добробут кожного.
Підсумком науково-методологічного семінару стало рішення про подальше заглиблення в наукову проблему, систематичне заслуховування на засіданні кафедри повідомлень членів кафедри про результати власних досліджень та їх висвітлення на сайті кафедри.
Гончаренко А.М. Презентація “Педагогічне партнерство у теоретичному обширі: орієнтири, сутність та форми”
Дятленко Н.М. Презентація “Огляд процедури та актуального стану дослідження наукової теми кафедри”
Матеріал підготувала доцентка кафедри Дятленко Н.М.
