Archive for 21 Травня, 2025

Києве мій

  2025 року День Києва відзначатимуть у неділю 25 травня. Попри воєнний стан столиця живе, заліковує свої давні й свіжі рани, борониться, наповнює життя киян цивільними справами, уприємнює невеликими задоволеннями. І це треба робити, бо поруч з нами діти, а вони повинні рости у радості.

  Історія Дня Києва давня. Вперше відзначили цей день у 1982 році. І дата примітна: 1500-річчя. Відтоді останні вихідні травня стали традиційними для цієї дати. Згідно з джерелами, Київ був заснований у 482 році братами Києм, Щеком, Хоривом та їхньою сестрою Либідь. Отже, цього року нашому місту виповнюється 1543 роки.

  Історія заснування та День Києва – це два різних, але тісно пов’язаних поняття. Заснування – це історичні факти, перша згадки у літописах, а день Києва – щорічно про його розвиток. Що ж стосується конкретної дати, то 1982 року ніхто й не приховував її умовність. Це помітно у дослідженнях Толочка П.П., колишнього директора Інституту археології НАН України. У своїх публікаціях і книгах він проводив думку про те, що міське поселення на території Києва існує безперервно з кінця V-початку VI ст. Та відома й така літописна дата: 882 рік, коли князь Олег захопив Київ та оголосив його “матір’ю міст руських”. Є ще одна значуща дата: у 1494 р. Київ отримав Магдебурзьке право.

  Та принципове вирішення питання було досягнуто набагато раніше: призначаючи 482 рік як рік заснування Києва, масштабний процес підготовки до ювілею був запущений на кілька років раніше, цілеспрямовано, солідно під егідою ЮНЕСКО.
Не всі сучасні кияни були очевидцями подій понад 40-річної давності, проте залишилися свідчення того святкування, що стали невід’ємним штрихом столиці або домашнім архівом:
– на правому березі Дніпра між станцією метро “Дніпро” та мостом імені Патона встановлено пам’ятний знак із зображенням літописних засновників: Кия, Щека, Хорива, сестри їхньої Либідь;
– на руїнах Золотих воріт збудовано умовний макет реальної споруди;
– відтворено фонтан “Самсон” знищений/розібраний у 1934 році;
– відкрито Палац реєстрації шлюбів і новонароджених;
– побудовано кінотеатр “Київська Русь” з символом-оздобою про ювілей міста;
– виготовлена поштова марка до 1500-річчя заснування Києва, вона є предметом цікавості філателістів;
– було чимало встановлено пам’ятних знаків «1500 Київ»;
– введена ювілейна Медаль “У пам’ять 1500-річчя Києва”, якою нагороджували за заслуги у зв’язку з 1500-річчям заснування міста Києва. Ця нагорода вже стає предметом колекціонування.

  Від 1984 року почалися регулярні вернісажі на Андріївському узвозі. А в останню неділю травня 1987 року вперше було офіційно відзначено День міста Києва. Програма першого Дня Києва була насичена заходами на вулицях, площах, у парках і на стадіонах: театралізований мітинг на площі Жовтневої революції (нині Майдан Незалежності, парад духових оркестрів, повітряно-спортивні виступи на стадіоні “Чайка”, літературні читання біля пам’ятника Богдану Хмельницькому, міні-матч відомих київських футболістів на стадіоні “Динамо”, святковий карнавал і феєрверки.

  Ще до цього часу можна натрапити на великі цифри «1500», що символізують цю подію. Якщо у вашому домашньому архіві збереглася медаль “У пам’ять 1500-річчя Києва”, фото чи інші свідчення подій того часу, розгляньте разом з дітьми, помилуйтеся киянами і Києвом, підкресліть причетність кожного до сьогодення та визначте зусилля для покращення життя нашого рідного міста.

  День Києва – це також день, коли люди з усього світу мають можливість познайомитися з красою і величчю Києва, з незламністю України, вшанувати сміливих і відданих.

Презентація Гончаренко А.М. “Києве мій. Започаткування Дня Києва”

Матеріали підготувала доцентка кафедри Гончаренко А.М.

Навчання та супровід здобувачів вищої освіти з особливими освітніми потребами

  Підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників – складова системи внутрішнього забезпечення якості освіти Університету Грінченка.

  Мета підвищення кваліфікації – професійний розвиток НПП відповідно до державної політики в галузі освіти та забезпечення якості освіти; вдосконалення та/або набуття якісно нових професійних і особистісних компетентностей завдяки безперервному навчанню та саморозвитку.

  Система підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників Університету складається з обов’язкової та варіативної частин.

  Обов’язкова частина спрямована на розвиток ключових компетентностей НПП: фахової, дидактичної, дослідницької, лідерської, цифрової. Реалізація обов’язкової частини забезпечується через проходження фахового (стажування), дидактичного, дослідницького, лідерського, цифрового модулів.

  Варіативна частина передбачає удосконалення та/або набуття інших компетентностей.

  З 12 по 19 травня 2025 року викладачі Інституту післядипломної освіти взяли участь у програмі підвищення кваліфікації за лідерським модулем «Навчання та супровід здобувачів вищої освіти з особливими освітніми потребами» (автор – Васильєва Галина Іванівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри спеціальної та інклюзивної освіти Факультету психології, соціальної роботи та спеціальної освіти Університету Грінченка). Людмила Меленець, Олена Полякова, Світлана Савченко успішно опанували зміст програми, що складається з таких тем:
1. Базові засади інклюзивного освітнього процесу в закладі вищої освіти;
2. Основні напрями організації супроводу здобувачів вищої освіти з ООП.

  Дякуємо навчально-науковому центру розвитку персоналу та лідерства за відкритість і доступність інформації про організацію навчання викладачів за програмами підвищення кваліфікації через їх оприлюднення на офіційному вебсайті Університету та пропонуємо деякі роздаткові матеріали про етичні правила взаємодії з особами, які мають особливі освітні потреби.
10 принципів ефективної комунікації зі студентами з аутизмом
Говоріть про дорослих та дітей з інвалідністю, використовуючи слова та поняття, які не створюють стереотипів: толерантно
Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти Університету Грінченка

Матеріали підготувала завідувачка кафедри