Про користь вживання різноманітних сортів чаю написана значна кількість наукових праць. У багатьох країнах по всьому світові існують унікальні багатовікові чайні традиції.
Офіційно «Міжнародний день чаю» відзначається щорічно 21 травня і 15 грудня.

  Чайні церемонії у кожній країні мають свої особливості. Так, наприклад, у Китаї під час чайної церемонії надають великої уваги своїм внутрішнім відчуттям та переживанням. Намагаються якомога повніше відчути аромат і смак чаю, милуються чайним посудом, мріють про майбутнє. Зазвичай, чай п’ють без цукру і не їдять під час чайної церемонії, щоб не перебивати смак чаю.

  Особливою є і підготовка до чайної церемонії. Готуючись до чайної церемонії, чайний майстер збирає посуд і красиво розставляє його на чайному підносі «чабані». На початку чайної церемонії знайомляться з чаєм: чайне листя засипають у порцелянову коробочку «ча-хе» і передають один одному по колу. Кожен учасник вдихає аромат чаю тричі та видихає повітря прямо на чайне листя, щоб воно зігрілося і аромат посилився. Перед тим, як засипати заварку, чайник ополіскують окропом. Потім цим окропом омивають інший чайний посуд, прогріваючи його. Чай у чайнику заварюється швидко і його відразу розливають по чашках. У першій та останній чашці буде різний за смаком чай. Щоб цього уникнути, чай спочатку наливають у чашу справедливості. Чашечки для чаювання використовують маленькі – 50 мілілітрів і менше. Чай зазвичай випивається за три-п’ять або сім маленьких ковтків, не поспішаючи, намагаючись відчути всі відтінки смаку.
  Існує надзвичайно багато різновидів чайних церемоній: нічна (проводиться за місячного сяйва), на сході сонця (церемонія розпочинається о 3–4 годині й триває до 6 ранку), ранкова (проводиться у спекотний сезон і починається о 6 ранку), післяобідня має початок о 13 годині, а вечірня о 18. Кожна чайна церемонія є особливою та унікальною.

День чаю – це чудова можливість згадати і приєднатися до численних привітань на адресу всіх тих людей, хто працює над створенням чудового напою.  Всі фотографії надані «Київською Школою Монтессорі Нової Епохи», учні початкових класів якої знайомилися з культурою Китаю, у тому числі з чайною церемонією та її особливостями. Учні були здивовані та захоплені процесом приготування чаю. З’ясувалося, що це досить кропітка робота і вона потребує певного часу, тоді як в нашій країні чай готується достатньо швидко – за декілька хвилин. Особливого шарму надавала спокійна музика, що супроводжувала чайну церемонію. Діти настільки захопилися процесом, що це перетворилося на маленьку традицію школи.

  Адже тепер чай є не лише найпопулярнішим напоєм у світі, але й подією в одній зі шкіл Києва.
(більше див. тут: https://www.instagram.com/tv/CQOsrRknAJy/?utm_medium=share_sheet)

Матеріал підготувала Щербина Вікторія Миколаївна, доцентка кафедри дошкільної та початкової освіти ІПО КУБГ, кандидатка політичних наук, директорка закладу дошкільної і початкової освіти «Школа Монтессорі Нової Епохи», Монтессорі-педагог-практик міжнародної кваліфікації.
E-mail: v.shcherbyna@kubg.edu.ua

Протягом листопада-грудня 2021 року на запит закладу освіти «Святошинський дитячий будинок-інтернат» викладачами кафедри – Пеценко Вікторією Олегівною та Шопіною Мариною Олександрівною були проведені навчальні заняття відповідно до програми підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів освіти.

 У Святошинському дитячому будинку-інтернаті навчаються хлопчики від 4-х років із різними вадами психічного розвитку, тому викладачами кафедри були підготовлені і проведені заняття для педагогів з урахуванням психологічних особливостей вихованців.

  Велику зацікавленість у слухачів курсів викликали теми Вікторії Олегівни «Гіпертонус у дитини: чому виникає і що робити логопеду», «Логоритміка як інструмент у роботі вчителя-дефектолога з дітьми молодшого шкільного віку», «Психо-фізична реабілітація дітей з особливими освітніми потребами в умовах закладу освіти».

Марина Олександрівна більш глибоко розкрила психологічні особливості та методи роботи з дітьми з розладами аутичного спектру, шляхи психологічної профілактики девіантної поведінки дітей та підлітків. Особливу увагу викладач приділила питанню розв’язання “дитячих проблем”: тривожності, страхів, агресії тощо.

  За результатами навчання педагоги Святошинського дитячого будинку-інтернат отримали два сертифікати загальним обсягом 60 год.

  З досвідом роботи педагогів Святошинського дитячого будинку-інтернату – Олени Олексіївни Головченко та Лідії Валентинівни Богомазової можна познайомитися на сторінці ІV Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції «Якість освіти: зміни заради прогресу», яку провела кафедра 19 жовтня 2021 року.

    Слова вдячності Святошинського дитячого будинку-інтернату викладачам кафедри.

Примітка: центр з контролю та профілактики захворювань США опублікував у 2020 році таку статистику – розлади аутистичного спектру (РАС) зустрічаються у кожної 54-ї дитини (на 10% більше, ніж за статистикою 2018 року). У хлопчиків аутизм діагностується утричі частіше, ніж у дівчаток.

День толерантності – свято, яке відзначається в усьому світі. Цього дня ми пропонуємо поговорити про толерантність учнів початкової школи, що великою мірою залежить від особистості вчителя.

Педагог покликаний не лише дати освіту, а й підтримати людське в людині. Толерантному вчителеві притаманне визнання особистісних пріоритетів дитини, він емоційно чуттєвий, емпатійний, тактовний, етичний, вміє правильно діяти в конфліктних ситуаціях. ДЕТАЛЬНІШЕ >>

16 листопада відзначається Міжнародний день толерантності, запроваджений у зв’язку із ухваленням ЮНЕСКО у 1995 році Декларації принципів терпимості, в основу якої закладено положення, проголошені в Загальній декларації прав людини.

Пропонуємо вашій увазі конспект заняття до Міжнародного дня толерантності. Кравчук Л. Міжнародний день толерантності

Антибулінгова програма.

URL: https://anti-bullyingalliance.org.uk/?fbclid=IwAR2F3LVbyNdc8YWlzDIwwm6OUZavtkbE0FeRWNj8D9l6FRviVMBhuKakzrE

До Дня толерантності.

URL: https://www.youtube.com/watch?v=Q1p2Rzo7CJo

Кравчук Л. Формування толерантності у молодших школярів. Дошкільна і початкова освіта : сьогодення і перспективи розвитку : матеріали Всеукр. наук.-практ. Інтернет-конф., 17-18.05.2017 р.

URL: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/20905/

Різноманіття, а не інакшість. Як і коли говорити з дітьми про те, що всі люди – різні.

URL: https://nus.org.ua/articles/riznomanittia-a-ne-inakshist-yak-i-koly-govoryty-z-ditmy-pro-te-shco-vsi-luydy-rizni/

Як німці вчать дітей толерантності без скандалів.

URL: https://www.youtube.com/watch?v=x40b_9H6xGo

9 листопада – День української писемності та мови. Запрошуємо переглянути презентацію та пригадати історію свята.

  Для повноцінної роботи з презентацією завантажте її на свій комп’ютер. Лариса Кравчук_День української писемності та мови

Преподобний Нестор Літописець (1050-і роки – 1114 р.(?))

https://bpc.org.ua/svyati-ta-prepodobni-kuyevo-pecherskoji-lavru/prepodobnuj-nestor-litopusec/

Нестор Літописець: маловідомі факти про життя преподобного

https://religions.unian.ua/orthodoxy/2232571-nestor-litopisets-malovidomi-fakti-pro-jittya.html

Чому день пам’яті Нестора Літописця збігається з днем української писемності – архімандрит Віктор (Коцаба)

https://religions.unian.ua/orthodoxy/1178283-chomu-den-pamyati-nestora-litopistsya-zbigaetsya-z-dnem-ukrajinskoji-pisemnosti-arhimandrit-viktor-kotsaba.html

Міф № 1. Діти роблять все, що заманеться.

Реальність. В облаштованому навчально-ігровому середовищі дитина самостійно обирає вид діяльності в межах своїх компетенцій та навичок. Так звана “свобода в межах”. Саме ж середовище чітко структуроване і відповідає потребам розвитку та навчання дітей конкретної вікової групи. За тим, щоб воно задовольняло інтереси та запити вихованців, слідкує спеціально підготовлений Монтессорі-педагог.

Всі фото надані ТОВ «Школа Монтессорі Нової Епохи».

Міф № 2. Діти не вчаться потрібним та необхідним речам, якщо не бажають.

Реальність. Діти прибирають, навіть якщо їм здається, що цього робити не потрібно. Чекають своєї черги, щоб працювати з матеріалом. Діти знають, що потрібно завершити одну діяльність, щоб розпочати наступну. Таке поєднання вільного вибору та дотримання правил допомагає дітям розвивати ініціативність та дисципліну.

Міф № 3. Монтессорі-педагоги не говорять дитині, чим зайнятись.

Реальність. Монтессорі-педагоги спрямовують дитину на різні види діяльності, ознайомлюють з новою для неї активністю, що називається «матеріал» або «робота». Марія Монтессорі писала про “три щаблі слухняності” і давала настанови як батькам, так і педагогам щодо виховання справжньої (природної) слухняності в дітях.

Міф № 4. Діти в Монтессорі-класі мають все робити самостійно.

Реальність. Педагоги показують дітям як зробити все самостійно. Приготувати собі перекус, одягатися, прибрати після себе. Якщо завдання надто складне, то дитина може попросити допомоги. Монтессорі-педагог визначає можливості кожної дитини і не вимагає того, що їй не під силу або до чого дитина ще не готова.

Міф № 5. Діти в Монтессорі-класі граються цілий день та недостатньо займаються.

Реальність. ”Гра – це робота для дитини”, – Марія Монтессорі. Головна ідея занять в Монтессорі-класі – це цілеспрямована конструктивна діяльність. Будь-який матеріал розвиває сконцентрованість дитини, любов до відкриттів, спрямований на засвоєння нових знань і навичок.  ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Сторінки: 1 2

   25 жовтня 2021 року у рамках фестівалю «Kyiv EdFest» було проведено вебінар для освітян «Що таке стрес і як вберегтися від його негативних наслідків». На вебінарі було розглянуто поняття стресу та як він впливає на емоційний стан особистості, запропоновано визначити свій емоційний стан за допомогою техніки підсвідомого малювання. Учасники вебінару дізналися де брати ресурси для успішного подолання стресу та проаналізували свої особистісні ресурси за допомогою методики «Особистісне дерево ресурсів».

 Спікери вебінару: Шопіна Марина Олександрівна, доцент кафедри дошкільної та початкової освіти Інституту післядипломної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат психологічних наук та Лигомина Тетяна Анатоліївна, викладач кафедри дошкільної та початкової освіти Інституту післядипломної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка.

https://www.youtube.com/watch?v=F9LOlA9cZz4

Метод Монтессорі вчить дітей отримувати радість і задоволення не від оцінок, а від пізнання нового, дозволяє їм безбоязно робити помилки і висловлювати свою думку, відмінну від інших.

Відсутність жорстких рамок у програмі навчання допомагає кожній дитині вивчати матеріал індивідуально, довше зупиняючись на тому, що її зацікавило , занурюватися у предмет пізнання доти, доки існує внутрішній інтерес та бажання. Але при цьому Монтессорі-педагогами створюється таке навчально-пізнавальне середовище, що дитина у власному темпі освоює не тільки навички й знання, необхідні для її віку та Державному стандарту освіти, але має необмежену можливість йти далі і задовольнити будь-який свій природний інтерес.

 Велика роль у вивченні шкільних предметів відводиться самим учням, оскільки у групі одночасно навчаються діти різного віку (від 6 до 9 років). Так спільне навчання перетворюється на справжнє співробітництво, при якому старші допомагати молодшим, більш кмітливі можуть пояснити матеріал тим, кому він важко дається. Це заохочує дітей бути самостійними, відповідальними та ініціативними, виробляє самодисципліну і лідерські якості.

 Відсутність оцінок і покарань за незрозумілий учням матеріал дозволяє дітям більш природно виявляти цікавість до навчання, що не пригнічує бажання задавати питання, вчить не боятися складнощів, а позитивне ставлення вчителя до всіх дітей (незалежно від  успіхів в засвоєнні навчального матеріалу), дозволяє їм краще розкривати свої здатності і не соромитися своїх невдач. Кожен учень зацікавлений у отриманні знань.

 Цілеспрямованість і наснага у Монтессорі-класі всіляко вітається і заохочується, щире бажання дитини глибше вивчити будь-яку тему знаходить позитивний відгук у вчителя, а незалежність суджень учня розвиває його самостійність і впевненість у собі.

 Щербина Вікторія Миколаївна, доцентка кафедри дошкільної та початкової освіти ІПО КУБГ, кандидатка політичних наук, директорка закладу дошкільної і початкової освіти «Школа Монтессорі Нової Епохи», Монтессорі-педагог-практик міжнародної кваліфікації. E-mail: v.shcherbyna@kubg.edu.ua

  Регулярне миття рук – найпростіше, що ми можемо зробити для свого здоров’я та профілактики захворювань. Руки – це наш первинний контакт із зовнішнім світом та іншими людьми. На руках можемо переносити інфекції, які передаються контактним та аліментарним (через слизові та ясна) шляхом.

  15 жовтня 2008 року Організацією Об’єднаних Націй і, зокрема, Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) був оголошений Всесвітній день миття рук. Як відзначають експерти ООН та ВООЗ, миття рук рятує тисячі дитячих життів щодня. Щорічно цей день відзначається у багатьох країнах світу, щоб вкотре нагадати дорослим і дітям, що брудні руки – це загроза для людства і як важливо мити руки з милом.

  Особливо гостро постало на планеті це питання в 2019 році. Задля захисту себе та тих, кого любите, від коронавірусу (COVID-19) дуже важливо дотримуватись техніки миття рук, адже дослідження показали, що при звичайному митті рук подушечки пальців та внутрішні поверхні залишаються брудними.

 Лариса Кравчук, старша викладачка кафедри, пропонує матеріал, що можна використати в роботі з учнями початкової школи незалежно від дня, який щорічно відзначають у світі 15 жовтня.

Заняття “Щоб ніколи не хворіти, треба з милом руки мити”

Практичні поради:

Поперечна Дарія. Ці фото гарно пояснюють, чому руки треба мити з милом і скільки часу. 

Як правильно мити руки. Практичні поради. 

Як правильно мити руки: 7 порад про гігієну. Поради сімейної лікарки. 

Аудіоказка «Про хворобу немитих рук». 

Ігри з водою і милом: Малювання мильними бульбашками. 

  9 вересня 2021 року на базі Кагарлицької ЗОШ І-ІІІ ст. № 2 для вчителів 3-4 класів було проведено науково-практичний семінар «НУШ. Формуємо екологічну компетентність молодшого школяра».

 В семінарі взяли участь представники комунальної установи Кагарлицької міської ради «Центр професійного розвитку педагогічних працівників».

  Ірина Санковська, викладачка кафедри дошкільної та початкової освіти Інституту післядипломної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, представила модель формування екологічної компетентності молодших школярів для активного обговорення вчителями початкових класів.

Окремо була виділена така важлива її складова як кліматична грамотність. У форматі міні-тренінгу пройшло ознайомлення зі змістом навчально-методичного комплекту «Кліматична абетка» до курсу за вибором для учнів 3-4 класів ЗЗСО.

Презентація Екологічна лінія в НУШ. Санковська І.М.

Презентація Формуємо екологічну компетентність школяра. Санковська І.М.