Раз у 2–3 роки Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй вираховує індекс рівня освіти в країнах світу (EducationIndex) — це комбінований показник (ПРООН), що використовується для розрахунку Індексу розвитку людського потенціалу (ІРЛП) в рамках спеціальної серії доповідей ООН про розвиток людини. Цей вимір людського розвитку відображає можливості людей набувати знання і здібності для повноправної та багатогранної участі в житті сучасного суспільства та значимого особистого внеску в це життя. У сучасних умовах цінність освіченості є особливо високою і дедалі зростає у міру розвитку науково-технічної революції та інтелектуалізації праці. Так, за останніми даними 2016 року Україна знаходиться на 84 місці серед 188 країн.
Крім того, за даними ООН у світі близько 800 млн. людей неписемні, 2/3 із них — жінки.
За даними ЮНЕСКО, якби всі жінки отримали початкову освіту, то дитяча смертність скоротилася б на одну шосту, а материнська — на дві третини. Якби початкову освіту отримували жінки Західної і Південної Африки, то кількість дитячих шлюбів зменшилася б на 14%, а у разі здобуття середньої освіти — на 64%. Більшість неписемних людей від загальної кількості в усьому світі мешкає в Індії — 37%. Загалом по світу з 1950 по 1990 роки писемність збільшилась з 56 до 76%, у наступні десять років зросла до 82%. А з 2000 року цей показник зріс лише на 2%, що свідчить про сповільнення темпів ліквідації неписемного населення.
Кількість грамотних людей становить лише 84%, що означає, що приблизно кожен десятий житель планети взагалі не вміє читати. Кількість писемних серед молодих людей на 6% вище, ніж серед дівчат, і самий великий розрив спостерігається в мусульманських країнах. 76% всіх неписемних людей планети становлять жителі Центральної та Західної Африки, особливо в країнах Оман, Марокко, Гондурас, ПАР і Гана. В арабських країнах – 38% населення.
У загальних показниках по Європі грамотність населення становить 99,8%. В Європейських країнах найбільша кількість людей із низькою кваліфікацією (із неповною середньою освітою) в основному проживають у південних регіонах (Португаліі та Іспанії). У свою чергу, в Об’єднаному Королівстві, Нідерландах, Бельгії та Швеції проживає найменша кількість таких людей. Загалом, Італія, Португалія, Румунія і Чехія — регіони з найменшим відсотком людей з вищою освітою. Наприклад, в Іспанії кількість неписемної молоді у віці від 15 до 24 років, які не можуть читати і писати, становить 10536 осіб, неписемного дорослого населення — 740206 осіб. Неписемність серед людей похилого віку — 505694 особи. Індекс грамотності молодого покоління становить 99,8, індекс грамотності дорослого населення 98,1; індекс грамотності населення похилого віку 94,2. В Італії в 1861 році 80% жителів країни були неписемні, в 1951 році — 13%, станом на 2017 рік — 1,5%.
Організація економічної співпраці і розвитку складає рейтинг загальноосвітніх шкіл, який показує взаємозв’язок освіти й економічного розвитку. На перших місцях у 2019 році опинились країни Західної Європи та Австралія: Німеччина – 1 місце, Австралія — 2, Велика Британія — 8 місце, США — 12, Україна — 46, країни Африки на останніх позиціях (http://www.hdr.undp.org/en/2019-report).
Писемність, грамотність населення в сучасних умовах окреслюється не просто здатністю писати і читати, а спроможністю до навчання та саморозвитку, обов’язковому використанні інформаційних технологій. Останні в епоху постіндустріального суспільства відіграють ключову роль у зростанні людського капіталу, впливаючи на економіку країн, зокрема на добробут суспільства, розвиток бізнес-середовища та держави загалом.
За даними комісії ООН із питань цифрових технологій до 2030 року кожен дорослий повинен мати доступ до цифрових технологій. Кількість людей, що мають доступ до такого способу зв’язку, стрімко зростає, з 14,5% у 200 році до 45,3% у 2018. Перше місце у світі за використанням широкосмугового зв’язку посідає Південна Корея, користувачами є більше 98% жителів країни.
Перше місце в світі з підключення до всесвітньої мережі посідає Ісландія (96,5% населення), а найнижче показники в країнах Африки (менше 2%). Наприклад, найменше користувачів Internet в Ефіопії, Нігері, Сьєрра-Леоне, Гвінеї, Сомалі, Бурунді та Еритреї.
(https://digitalcooperation.org/wpcontent/uploads/2019/06/DigitalCooperation-report-web-FINAL-1.pdf)
В Україні, за даними дослідження ConnectedConsumerStudy 2017, проведене Kantar TNS, щодо особливостей поведінки українських Internet-користувачів, 66% українців регулярно користуються Internet для особистих цілей. Для порівняння, на глобальному рівні ця цифра становить 82%. Серед загальної кількості користувачів Internet особи, старші 65 років, складають 5%, у віці від 55 до 64 років — 10%, у віці від 45 до 54 років — 18%. Найактивнішими користувачами Internet є мешканці України у віці 25-34 і 35-44 років — 27% і 23% відповідно.
Щодо рівня грамотності в Україні. Кількість писемних людей станом на вересень 2019 року становить 99,7%, в той час як на кінець 1932 року налічувалося лише 15% неписьменних віком до 50 років, замість 72% на початку XX століття. Щодо гендерного розподілу, то за офіційною статистикою, відомою лише станом на 2014 рік, неписьменних чоловіків в Україні менше на 0,2%.
Значний розрив грамотності у світі обумовлений, з одного боку, домінуванням у провідних країнах технологічних укладів V-VI-VII рівнів та, з іншого боку, наявністю в інших неписемних людей, що свідчить про диспропорційний розвиток планети. Знання є основою орієнтації людини в навколишньому світі, її повсякденної поведінки. Чим більша інтелектуальна відірваність країни від світових процесів, тим більше вона стає суб’єктом використання іншими для задоволення чужих цілей. Безграмотність, недосвідченість населення створює умови, при яких легко застосовувати маніпуляції. Саме тому прагнення до знань має бути потребою кожної сучасної людини, її приватним придбанням, з чого будується свідомість суспільства та його розвиток.
Отже, у чому суть діяльності ООН щодо підвищення грамотності населення планети?
У 2015 році ООН розробила стратегію для вирішення головних проблем людства до 2030 року. Серед 17 пунктів ціль 4 наголошує: «Забезпечення всеохоплюючої і справедливої якості освіти та розвиток можливостей для навчання протягом усього життя для всіх».
Це безперечний факт, що у країнах, що розвиваються, кількість дітей, які отримують початковою шкільну освіту, досягла 91 відсотка. Однак у всьому світі дітей шкільного віку, які не відвідують школу, досі нараховується 57 мільйонів. 617 мільйонів молодих людей в усьому світі відчувають нестачу основних навичок математики і грамотності. І, отже, ООН ставить за мету:
До 2030 року забезпечити всім отримання безкоштовної, рівноправної та якісної початкової і середньої освіти.
До 2030 року забезпечити доступ до якісних систем розвитку, догляду та дошкільного навчання дітей молодшого віку.
До 2030 року забезпечити для всіх жінок і чоловіків рівний доступ до недорогої та якісної професійно-технічної і вищої освіти, в тому числі університетської.
До 2030 року ліквідувати гендерну нерівність у сфері освіти і забезпечити рівний доступ до освіти і професійно-технічної підготовки всіх рівнів для вразливих груп населення.
У рамках зусиль міжнародних організацій важливим також є національні політики держав щодо грамотності. У січні 2020 року Україна, зокрема, запустила Національну програму цифрової грамотності «Дія: цифрова освіта». На Національній online-платформі з цифрової грамотності українці можуть безкоштовно пройти три online-курси: базовий курс із цифрової грамотності, цифрова грамотність для вчителів і курс для батьків «Оnline-безпека для дітей». Згодом на online-платформі з’являться просунуті курси для різних спеціалізацій, курси для світчерів, lifestyle-курси, курси нових цифрових професій.
Багато кроків для усунення безграмотності в Україні здійснюється ООН у рамках Програми розвитку в Україні та в рамках ЮНЕСКО, придаючи значну увагу викладанню і навчанню грамоті в умовах кризи COVID-19, приділяючи увагу значній ролі учителів, викладачів та зміні в педагогіці в кризових умовах.
Додаткові матеріали:
https://iprosvita.com/hramotnist-iak-indykator-osvichenosti-dumky-znavtsiv-ukrainskoho-slova/
https://ukrlit.net/article/1013.html
https://economistua.com/bezgramotnist-shkidnik-rozvitku-tsivilizatsiyi/
https://abetkaland.in.ua/rejtyng-krayin-svitu-za-rivnem-osvity/
https://skarbnyzabibl.blogspot.com/2015/09/blog-post_8.html
Матеріали підготувили викладачі Пазюк С.А., Щербина В.М.
