Розвиток компетентності партнерства педагогів в умовах
ІПО (із виступу на Всеукраїнському науково-практичному онлайн-форумі «Педагог ХХІ століття: стратегії та технології забезпечення якості освіти», 03-04.04.2024)
Ефективність реалізації педагогами закладів дошкільної освіти та початкової школи трудової функції “Партнерська взаємодія з учасниками освітнього процесу”, що нормативно закріплено у Професійному стандарті за професіями “Вихователь ЗДО” і “Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти”, значною мірою залежить від готовності та професійної компетентності означеної категорії педагогічних працівників реалізовувати в професійній діяльності основні принципи та підходи партнерства.
На кафедрі дошкільної та початкової освіти були розроблені спеціальні освітні програми, куди ввійшли модулі, присвячені проблемам педагогічного партнерства в освітньому середовищі. Не можна стверджувати, що вказана тема одразу знайшла активний відгук у слухачів. Здавалося, що всім і так все зрозуміло. Визнаємо, що проблематика педагогічного партнерства не є новою, це наразі і показали результати опитування, зокрема.
Було опитано 67 вихователів ЗДО щодо самооцінювання компетентності партнерства; усі опитані оцінили свою компетентність на 4-5 балів з 5. Пропозицію прослухати курс з педагогіки партнерства також оцінили на 4-5 балів. Ось така дихотомія! Важко однозначно трактувати причини такої невідповідності, і все ж було висловлене припущення, що причиною може бути поверхове відношення до проблеми, нерозуміння ролі і значення партнерства для особистого успіху як самого педагога, так і для вихованців, низька обізнаність з окремими аспектами партнерства, невключеність останнього в систему педагогічних цінностей.
