Які причини змушують змінити ставлення до грамотності?
1. Не зосереджуються на тексті.
Сучасні люди уважніше вдивляються в зображення, інфографіку, ніж у текст. Раніше текст мав завдання «створити картинку», тож помилки більше дратували людей, заважали польоту фантазії. Нині планка знизилася, адже основний акцент для роботи уяви — візуальне оформлення. Доводить це, приміром, еволюція смайлів — від дуже простих і статичних до сучасних емодзі, що виражають безліч нюансів емоційного стану співрозмовника.
2. Мало читають.
Наслідок попереднього пункту: діти значно більше інформації отримують із відео, ніж із книжок. Якщо багато читати, слово викарбовується в зоровій пам’яті. Зорова пам’ять підкаже, що слово пишеться інакше, якщо зроблена помилка. Тож раніше все було просто: пишеш з помилками — значить, мало читаєш. А як мало читаєш — не розвиваєшся, тож стаєш нецікавою людиною. Зараз ці асоціації зникли, тож безграмотна людина так не відштовхує від себе, як це було раніше.
3. Швидко читають.
Нині популярними є курси швидкочитання, на яких людина вчиться легко розуміти сенс, поступаючись деталями, охоплювати очима одразу всю сторінку. При цьому образ окремого слова не встигає відкластися у пам’яті. А через це немає внутрішньої підказки, що десь є помилка.
4. Багато пишуть.
Не так давно друк книги був цілою подією. Найбільше текстів писали журналісти щоденних видань, але їхні роботи багаторазово перевірялися редакторами та коректорами. За помилки в назвах фірм, приміром, можна було потрапити під суд. Нині ж у соцмережах люди пишуть майже щодня. І там письмова мова стає значно ближчою до розмовної. Поступово Internet-видання та «неформальний Internet» зближуються, тож таке собі знецінення щодо грамотності текстів стосується і їх. Тим часом пам’ять закарбовує багаторазово повторені в повідомленнях помилки і ті починають здаватися правильним варіантом.
5. Швидко пишуть.
Вперше з появою мессенджерів та мережевих ігор людям доводиться миттєво відповідати на запитання, підтримувати діалоги письмово. Коли людина поспішає, вона робить значно більше помилок. Майже половина всіх помилок — орфографічні, а третина проблем — з комами, як проаналізували вчені Пенсильванського університету. Тож саме через безліч помилок, як гротескна реакція спочатку виникла «олбанська» мова — з підкреслено неправильною орфографією за принципом «як чується, так і пишеться». 20 років тому вона була частиною контркультури, але згодом вирази та скорочені слова влилися в загальну Internet -мову. «Красава» та «красавчег» перейшло навіть до реклами. А вже про «дяк», «ок», «нзщ» (нема за що), «мб» (може бути) годі й казати. Неодноразові дослідження довели, що 4 з 5-ти користувачів соцмереж пишуть скороченими словами, а 3 з 5-ти додають сленг. Чимало людей замість знака оклику ставлять одиниці, а замість знака питання — 7 (так стається, якщо рано відпустити Shift). Адже це економить секунди, коли треба натискати цей самий Shift. Типові помилки стають правилом. Утім, мова не є правилами, які вигадали вчені, вона відбиває реальні зміни. Можливо, якщо так буде зручніше писати всім — наступні покоління переведуть це в правила.
6. Пишуть для себе.
Багато людей, особливо молодь, сприймають соцмережі як публічний щоденник, записи для себе (і лише в другу чергу — для читачів). Тож і завдання перед собою ставлять інші, ніж під час комунікації: не боятися помилитися, вивільнитися, думати про ідеї та почуття, а не про правила, економити зусилля.
7. Пишуть анонімно.
Там, де ти — нік, віртуальний образ, навіть анонім, легше пробачати собі помилки, ніж з людьми, які впливають на твою репутацію. Та й одне від одного очікують менше — це як різниця між спілкуванням у краватках і в халатах.
8. Звикають до автоматичної перевірки.
У 2011 році в журналі Science написали про експеримент: у студентів, які конспектували лекції на комп’ютерах, обсяг робочої пам’яті ставав більшим порівняно з тими, хто писав у зошитах, але забувалася інформація значно швидше. Вчені пояснили це тим, що людина не планує утримувати в пам’яті те, що записано на гаджеті. Що ж до грамотності, то вона покладається на функцію автоматичної перевірки.
9. Звикають до «допомоги друзів».
Утім, ідеться не лише про гаджети, а й про те, що через соцмережі ми постійно на зв’язку з іншими. І виникає очікування, що хтось неодмінно підкаже, як правильно, виправити, а не засудить. Недарма нині на сайтах заведено писати: якщо знайшли помилки, допоможіть нам їх виправити. Особливо це актуально для покоління Y — «покоління заохочувальних призів», які змалечку звикли, що за творчість та прояви самовираження (незалежно від форми) їм аплодують.
10. Потрапляють під вплив іноземних мов.
В Internet мови поступово змішуються. Ось автоматично перекладений текст із помилками, ось один співрозмовник запитує англійською, а інший відповідає українською. Проблем кілька. Щоб розширити коло спілкування, добре знати багато мов. Але справжніх поліглотів значно менше, ніж людей, які роблять величезну кількість помилок, але пишаються тим, що комунікують різними мовами, і не намагаються підвищувати рівень. Орієнтуються на кількість, а не якість.
11. Страждають на функціональну неграмотність.
Ця недуга за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я охоплює третину населення світу. Йдеться не про неписьменність. Такі люди вміють читати й писати, але вони не можуть самостійно зробити висновки. Не можуть використати інструкцію, розібратися у філософських трактатах, читати критично й оцінювати прочитане. Такі люди роблять чимало помилок та прагнуть максимально скоротити і спростити текст.
Чому гарні вчителі стають настільки важливими?
Чи означає все це, що грамотність не потрібна? Ні. Можливо, нові варіанти слів увійдуть в мову. Та це не означає, що знати правила і тренувати грамотність не треба, адже без цього нині нереально зробити кар’єру. Великі іноземні корпорації навіть звільняють, якщо звіти та презентації рясніють помилками. Зниження планки доводить лише, що доведеться робити чимало зусиль та не покладатися на щоденний досвід, якщо є амбітні плани. І ще — роль учителя мови зростає, адже якщо в дитинстві педагог зможе прищепити відчуття слова та бажання в цьому вдосконалюватися, перед людиною відкриються нові перспективи.
