Скоро день народження Києва. Чи можемо уявити наше місто без метро? Навіть саме питання звучить дивно.

 А який транспорт був до метро? Київський метрополітен — один із найстаріших у Європі. До його появи головним громадським транспортом Києва був трамвай, а історично першим – кінний омнібус (середина XIX ст.). Це були гігантські карети, що їх тягли четвірка коней. Вміщували омнібуси до 20 пасажирів. Такий транспорт сполучав Поділ з Печерськом. Через складний рельєф міста, бруківку та круті узвози поїздка в омнібусі була повільною та вкрай незручною.
1891 рік. На зміну прийшла конка – кінна залізниця. Це рейковий транспорт, де вагони по коліях тягнули знову ж таки коні. Та вони фізично не могли витягнути важкий вагон вгору крутими київськими пагорбами (теперішні вул. Михайла Грушевського чи Володимирський узвіз).

 Наступного року стався масштабний прорив: з’явився електричний трамвай. Саме через круті підйоми Київ став першим у царській росії і другим у Європі містом, куди завітав електричний трамвай і залишився назавжди. До середини XX століття трамвай був абсолютним королем київських вулиць, з яким не могли конкурувати ні автобуси, ні тролейбуси. Здавалося, транспортна проблема вирішена. Та з часом центральні вулиці міста стали затісними. Треба було вивільняти простір для автомобілів. І трамвайні колії були витіснені з центру Києва.
А місто розростається, збільшується кількість транспорту… До кінця 1950-х років жоден транспорт вже не міг впоратися з пасажиропотоком столиці.

 Від ідеї до підземного міста. Давня ідея підземки ще з далекого 1880 року виявилася рятівною. Були проєкти, та весь час щось стояло на заваді: то брак коштів, то війна, то складні геодезичні умови Києва. І ось 1950-й рік. І потреба загострилася, і технології нові з’явилися. Розпочалися перші будівельні роботи на майбутній станції «Хрещатик».

 Прокладання тунелів відбувалося в надзвичайно складних гідрогеологічних умовах. Головними ворогами метробудівників були плавуни (насичені водою рухомі піски), підземні річки, складний рельєф, великий перепад висот між правим берегом і рівнем Дніпра. Для проходження крізь підземні води навколо майбутніх тунелів бурили сотні свердловин. Туди під тиском закачували охолоджений розсіл (азот), який перетворював пухку мокру землю на міцну кригу. Тільки після цього прохідники могли копати далі.

 Через 10 років перший пробний поїзд таки пройшов від станції «Дніпро» до «Арсенальної». У різні роки фотовиставка про історію створення столичної підземки проходили на різних станціях, найчастіше на «Золотих воротах» та «Театральній». Вони включали історичні архівні світлини етапів прокладання тунелів та спорудження перших черг. ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Сторінки: 1 2

  Він відзначається в Україні 25-31 травня 2026 року.

 Це тиждень, коли ми не лише підвищуємо рівень обізнаності про безбар’єрність та коректну комунікацію, формуємо позитивне ставлення до безбар’єрності як суспільної норми через конкретні слова та взаємоповагу, а й змінюємо ставлення до безперешкодного простору для кожного з нас.
Безбар’єрність — це більше, ніж просто зручна інфраструктура. Це можливість для кожного з нас мати рівні права, доступ до послуг, а також до інформації. Це про повагу, про вільний доступ до освіти, здоров’я, громадянських прав. Це про те, щоб кожен відчував себе частиною великої, єдиної країни, де немає перешкод на шляху до мрії.

  Національний тиждень безбар’єрності проводиться в рамках стратегії створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року, за ініціативи першої леді України Олени Зеленської. Цим документом передбачено створення безбар’єрного простору в Україні за шістьма основними напрямками:

 Суспільна та громадянська безбар’єрність, яка передбачає забезпечення рівних можливостей участі всіх людей та суспільних груп у житті громад та держави.
Освітня безбар’єрність – створення рівних можливостей та вільного доступу до освіти, включаючи освіту протягом життя.

 Економічна безбар’єрність – забезпечення умов та можливостей для працевлаштування, заняття підприємництвом молоді, жінок, літніх людей, людей з інвалідністю тощо.

 Інформаційна безбар’єрність – умови, за яких люди, незалежно від їх функціональних порушень чи комунікативних можливостей, мають доступ до інформації в різних форматах та з використанням технологій, що враховують їх потреби та можливості.

 Фізична безбар’єрність – створення середовища, в якому громадські споруди та публічні місця, транспорт і послуги є фізично доступними для всіх суспільних груп.

 Цифрова безбар’єрність – забезпечення доступу до інформації, комунікації, публічних та інших послуг онлайн для всіх суспільних груп, включаючи літніх людей, людей з інвалідністю, людей, які проживають у сільській місцевості тощо.

 Усунення бар’єрів також передбачає роботу з міфами та стереотипами щодо тих чи інших груп населення.

Презентація Юрчук Н,А. “З 25 по 31 травня 2026 року в Україні відзначається Національний тиждень безбар’єрності”
Матеріал підготувала ст. викладачка кафедри Юрчук Н.А.

Як формувати екологічну компетентність? Як трансформувати урок ЯДС у динамічний простір активного пізнання, взаємодії й набуття практичного досвіду? На ці та інші питання відповів вебінар «Мислимо, діємо, експериментуємо: формула ефективного уроку ЯДС», проведений старшою викладачкою кафедри Світланою Цибульською.

 В центрі уваги — навчання через діяльність: творчі завдання, дослідницькі вправи, експериментування та моделювання як інструменти глибокого розуміння навколишнього світу. Набули осучаснення такі складові екокомпетентності як забезпечення практичної спрямованості навчання та відповідальне ставлення до людської діяльності в довкіллі.

 Зеленяк Наталія Миколаївна, учитель-методист гімназії № 179, у виступі «Уроки ЯДС: практичні методи та дієві прийоми» представила ефективні педагогічні інструменти, що активізують пізнавальну діяльність учнів та сприяють формуванню стійкого інтересу до дослідження світу.

 Поліщук Любов Андріївна, учитель Печерського ліцею № 75, у виступі «Уроки ЯДС як інструмент формування цілісної картини світу, критичного мислення та дослідницьких умінь учнів» акцентувала увагу на інтегративному потенціалі курсу, який дозволяє формувати системне бачення світу та розвивати здатність учнів до аналізу й інтерпретації інформації.

 Попик Катерина Євгенівна розкрила тему «Сучасний урок ЯДС: інструменти, які працюють». Учителька поділилася практичними кейсами цифрових і дидактичних ресурсів, які забезпечують ефективність освітнього процесу.

 Сєдакова Олена Володимирівна, вчитель школи № 334, у доповіді «Три кроки ефективного уроку ЯДС» представила структурну модель сучасного уроку, яка ґрунтується на послідовності: мислити → діяти → досліджувати. Саме ця формула, за словами Олени Володимирівни, перетворює навчання на захоплюючу подорож у світ відкриттів і забезпечує глибоке засвоєння знань через власний досвід учня.

 Педагоги переконані, що правильно спрямований освітній процес виходить за межі пасивного засвоєння інформації, вчить аргументувати власну позицію та оцінювати достовірність отриманих даних. Фахове обговорення засвідчило, що формування природничої компетентності передбачає не лише набуття знань, а й розвиток критичного мислення, відповідальне ставлення до природних ресурсів та розуміння ролі науки і технологій у сталому розвитку суспільства.

Ознайомитися з матеріалами Ви можете за покликанням:
https://canva.link/vxuln26o0qh6vgp

Презентація Зеленяк Н.М. “Мислити, діяти, досліджувати: формула успішного уроку ЯДС”
Презентація Поліщук Л.А. “Уроки ЯДС як інструмент формування цілісної картини світу, критичного мислення та дослідницьких умінь учнів”
Презентація Цибульської С.М. “Мислимо, діємо, експериментуємо: формула ефективного уроку ЯДС”

               Шановні науковці, практики, студенти!
Запрошуємо вас відвідати науково-комунікативні заходи, які організували викладачі кафедри в рамках Фестивалю науки-2026 Університету Грінченка (до Дня науки в Україні).

  Назва і дата заходу: Науково-методичний вебінар «Емоційний навігатор: як допомогти учню та учениці початкової школи не заблукати в світі почуттів» 12.05.2026 о 15:00.
https://us04web.zoom.us/j/3513583575?pwd=eG9PampDNkFEZ3lUaElBUmN5aTYxdz09
Ідентифікатор конференції: 351 358 3575  Код доступу: gtmGt9
Мета: ознайомлення з сучасними підходами до розвитку емоційного інтелекту учнів початкової школи, отримання практичних інструментів і рекомендації щодо організації цілеспрямованої та системної роботи з формування емоційної сфери дітей.
Цільова аудиторія: педагоги закладів освіти.
Відповідальна: Цибульська Світлана Михайлівна.

 Назва і дата заходу: Науково-практичний вебінар «Виховуємо читача: література екологічного та кліматичного змісту» 12.05.2026 о 15.00.
https://us05web.zoom.us/j/85397743478?pwd=RWWlUBrYK6RA0bJTLSv83MLxma5f1c.1
Ідентифікатор конференції: 853 9774 3478  Код доступу: 20XJmC
Мета: учасники дізнаються про способи зацікавлення дітей книгою та ідеї для організації читацьких активностей на уроках.
Цільова аудиторія: педагоги закладів освіти, батьки вихованців та учнів.
Відповідальна: Санковська Ірина Мечиславівна.

 Назва і дата заходу: Науково-методичний вебінар «Кліматична освіта для всіх і кожного. Як адаптуватися до зміни клімату?» 13.05.2026 о 15.00.
https://us05web.zoom.us/j/85397743478?pwd=RWWlUBrYK6RA0bJTLSv83MLxma5f1c.1
Ідентифікатор конференції: 853 9774 3478  Код доступу: 20XJmC
Мета: актуальність теми зміни клімату: природні й антропогенні причини. Питання стихійності атмосферних явищ, катаклізмів і адаптації міст та сіл до них. Наслідки зміни клімату в Україні. Цільова аудиторія: педагоги закладів освіти, батьки вихованців та учнів.
Відповідальна: Санковська Ірина Мечиславівна.

  Назва і дата заходу: Науково-методичний вебінар «Кліматична освіта для всіх і кожного (до дня захисту клімату)» 15.05.2026 о 15.00.
https://us05web.zoom.us/j/85397743478?pwd=RWWlUBrYK6RA0bJTLSv83MLxma5f1c.1
Ідентифікатор конференції: 853 9774 3478  Код доступу: 20XJmC
Мета: актуалізовано тему щодо зміни клімату: природні й антропогенні причини, стихійності атмосферних явищ, катаклізмів і адаптації міст та сіл до них, наслідків зміни клімату в Україні.
Цільова аудиторія: педагоги закладів освіти, батьки вихованців та учнів.
Відповідальна: Санковська Ірина Мечиславівна.

 Назва і дата заходу: Науково-методичний вебінар «Екологічні дати року: дні, присвячені захисту флори та фауни» 18.05.2026 о 15.00.
https://us05web.zoom.us/j/85397743478?pwd=RWWlUBrYK6RA0bJTLSv83MLxma5f1c.1
Ідентифікатор конференції: 853 9774 3478  Код доступу: 20XJmC
Мета: обговорення питання про підвищення обізнаності педагогів щодо необхідності участі в збереженні рослинного і тваринного різноманіття планети.
Цільова аудиторія: педагоги закладів освіти, батьки вихованців та учнів.
Відповідальна: Санковська Ірина Мечиславівна.

 Назва і дата заходу: Науково-практичний вебінар «Діти з «важкою» поведінкою: як допомогти їм подолати тимчасові труднощі?» 21.05.2026 о 13.00.
https://meet.google.com/rbr-kggf-xyr
Мета: обговорення питання внутрішніх психологічних чинників, що спричиняють тимчасові труднощі в поведінці дітей та які виховні підходи заохочують позитивну поведінку.
Цільова аудиторія: педагоги закладів дошкільної освіти.
Відповідальні: Гончаренко Алла Миколаївна, Дятленко Наталія Михайлівна.

Інформацію підготувала завідувачка кафедри Меленець Л.І.

  У квітні 2026 року вчитель початкових класів столичного Ліцею № 286 Христина Лічманенко взяла участь у ІІІ Міжнародному науково-практичному онлайн-форумі «Педагог ХХІ століття: професійний та особистісний розвиток». На секції «Педагог закладу дошкільної освіти та початкової школи в просторі партнерства» Христина Олександрівна представила практичний кейс із застосування штучного інтелекта у своїй роботі.

 Для молодших школярів візуальне сприйняття та зацікавленість є основою навчання. ШІ сьогодні – це не просто «іграшка», а справжній асистент, який звільняє вчителя від щоденної рутини, дозволяючи зосередитися на творчості та персоналізації освітнього процесу.

  У сучасному освітньому просторі, де панує орієнтація на дитиноцентризм, вчителю важливо знайти баланс між методичною роботою та творчою взаємодією з учнями. Використання ШІ дозволяє автоматизувати технічні завдання, вивільняючи час для персоналізації навчання та підтримки кожного школяра відповідно до його індивідуальних особливостей.

  Застосування алгоритмів штучного інтелекту в початковій школі відкриває нові обрії для підготовки до уроків. Замість годин, витрачених на створення карток чи пошук текстів, педагог може за лічені секунди отримати структуру заняття, дидактичні матеріали або індивідуальні завдання для учнів з різним рівнем підготовки. Це забезпечує рівний доступ до якісної освіти та допомагає адаптувати контент під темп кожного учня.

 Проте, впровадження технологій вимагає особливої уваги до етики та критичного аналізу. Принцип «перевіряй, перш ніж довіряти» стає ключовим у роботі з цифровими асистентами. Христина Лічманенко наголошує, що ШІ може помилятися і саме ці помилки вчитель може використовувати як інструмент для розвитку критичного мислення дітей, навчаючи їх аналізувати інформацію та дотримуватися академічної доброчесності.

   Особливий акцент у роботі з молодшими школярами робиться на візуалізації. Оскільки для дітей цього віку наочність має вирішальне значення, ШІ-інструменти дозволяють створювати унікальних персонажів та «оживляти» ідеї, що значно підвищує мотивацію до навчання та залученість у навчальний процес.
У презентації запропоновано дієвий інструментарій для вчителя:
– робота з текстом та планування: ChatGPT, Gemini, Claude (для генерації ідей та планів);
– персональний асистент: NotebookLM (аналіз підручників та конспектів з посиланням на джерела);
– візуалізація та креатив: Canva (Magic Write), AutoDraw, Animated Drawings (для створення ілюстрацій та анімацій);
– інтерактив та відео: Gamma (швидке створення презентацій), InVideo та Kazkafun (генерація відеоконтенту та казок).

Лічманенко Х.О. Презентація “Штучний інтелект – помічник у роботі вчителя початкових класів”

Матеріали підготувала доцентка кафедри Третяк О.П.

 Сьогодні важко уявити роботу сучасного вихователя чи вчителя без електронних ресурсів, освітніх платформ та соціальних мереж. Але чи задумувались ви, що наші паролі — це «золоті ключики» від дверей, за якими зберігаються не лише наші фото, а й конфіденційна інформація про вихованців та методичні напрацювання?

 Викладачі кафедри дошкільної та початкової освіти нагадують: безпека в інтернеті починається з відповідальності дорослих! Чому це важливо для педагога? Ми є прикладом для наших учнів. Навчаючи дітей основам безпеки на дорозі чи правил поведінки в побуті, ми маємо так само прищеплювати їм культуру кібергігієни змалечку.

5 порад для створення «незламного» пароля:
– Довжина має значення. Використовуйте мінімум 12 символів. Чим довший пароль, тим важче його зламати методом підбору.
– Створюйте «парольні фрази». Замість складних комбінацій на кшталт P@ssw0rd123, оберіть рядок з улюбленої дитячої пісні чи вірша, написаний латиницею. Наприклад: YaPiduUVidnoVshkolu2026!
– Уникайте очевидного. Жодних дат народження, імен дітей чи прізвищ. Також забудьте про класичне 123456 або qwerty.
– Різні двері — різні ключі. Використовуйте унікальні паролі для пошти, соціальних мереж та банківських застосунків.
– Двофакторна автентифікація. Це ваш «другий замок». Навіть якщо пароль дізнаються, підтвердження через телефон зупинить зловмисника.

Методична скарбничка: як пояснити дітям?

У роботі з дошкільнятами та молодшими школярами ми радимо використовувати метафору «Таємного слова». «Пароль — це як секретний код у грі: його не розповідають навіть найкращим друзям. Тільки батькам — бо вони відповідають за твою безпеку.»

Дошкілля. Гра «Таємне слово» — вигадайте разом «пароль» для входу до куточка гри. Поговоріть, чому його не варто казати стороннім.

1–2 клас. Малювання «Мій цифровий замок» — намалюйте замок і поговоріть, що всередині (ігри, листи, фото) і від кого ми його захищаємо.

3–4 клас. Практична вправа — перевірити разом силу пароля на безпечному тренажері (наприклад, security.org/how-secure-is-my-password). Без реальних паролів!

Робота з батьками. Провести коротку бесіду про налаштування батьківського контролю та правила сімейного цифрового договору.

  Цікавий факт: Перший комп’ютерний пароль з’явився ще у 1961 році в Массачусетському технологічному інституті. З того часу вони еволюціонували від простих слів до відбитків пальців та розпізнавання обличчя!

  Що ще загрожує педагогам онлайн?
Фішинг
– Фальшиві листи від «МОН» або «Google» з проханням підтвердити дані. Завжди перевіряйте адресу відправника.
– Відкриті мережі
Wi-Fi у кафе або готелі без пароля — небезпечне місце для входу в акаунти. Використовуйте мобільний інтернет або VPN.
Спільний доступ
– Не зберігайте паролі у спільних Google-документах чи чатах. Навіть у закритих групах педагогів.
– Завдання на сьогодні: Оновіть свій найстаріший пароль та перевірте налаштування безпеки у своїх соціальних мережах.

Сайт Безпека дітей в інтернеті
Гра Interland
Тест “Чи вмієте ви розпізнавати фішинг?”

Будьмо цифровим прикладом для майбутнього покоління!

Матеріал підготувала викладачка кафедри Полякова О.О.

                                           Шановні освітяни!

Пропонуємо вашій увазі дайджест травневого календаря:
ВСІ дати травня.

1 травня – День народження поштової марки, День партизанського садівництва соняшника
3 травня – День словотворця, Міжнародний день лісових дитячих садків, День Сонця
4 травня – День боротьби з цькуванням
5 травня – Всесвітній день гігієни рук
6 травня – День розмальовки
7 травня – День обізнаності про ментальне здоров’я дітей, Міжнародний день планетаріїв
8 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
9 травня – День Європи в Україні, День ґудзиків
10 травня – Міжнародний день матері, Міжнародний день вітряка
12 травня – День екологічної освіти, Міжнародний день медичних сестер
15 травня – Міжнародний день захисту клімату, Міжнародний день сім’ї, День солом’яного бриля
16 травня – Міжнародний день зникаючих видів
18 травня – Міжнародний день рослин, День науки в Україні, Міжнародний день музеїв
19 травня – День блокнота
20 травня – День охорони морських живих ресурсів Антарктики, Всесвітній день бджіл, Європейський день моря
21 травня – День вишиванки, Міжнародний день чаю
22 травня – Міжнародний день біорізноманіття
23 травня – День каштанових свічок, Всесвітній день черепахи
24 травня – Європейський день парків, Всесвітній день інтер’єру і день дизайнера
25 травня – Міжнародний день без пластику, День рушника
27 травня – День захисту від Сонця
29 травня – День компостування, Європейський день сусідів
30 травня – Міжнародний день картоплі, День степу в Україні
31 травня – День Києва

Матеріал підготувала старша викладачка кафедри
Санковська І.М.

 У квітні 2026 року кафедрою дошкільної та початкової освіти ІПО Університету Грінченка було проведено низку заходів, які об’єднали педагогів навколо актуальних проблем. Зокрема – вебінар «Навчаємо письма учнів початкової школи: практичні рекомендації та цифрові вправи». Зустріч стала майданчиком для професійного діалогу й обміну досвідом. Педагоги обговорювали питання формування письмових навичок молодших школярів у сучасному освітньому середовищі.

 Організатор заходу – старша викладачка кафедри Світлана Цибульська ознайомила вчителів із новітніми поглядами науковців на значущість рукописного письма. З їх погляду воно позитивно впливає на мислення, концентрацію уваги, розвиток дрібної моторики й сприяє гармонійному розвитку дитини.

 Змістовними й практико-орієнтованими були виступи запрошених спікерів.

 Чернецька М.В., учитель-методист столичного ліцею № 211, окреслила ефективні стратегії навчання, що враховують індивідуальні особливості учнів та поєднують класичні вправи з цифровими завданнями. Марина Василівна наочно продемонструвала як органічно вплітає цифрові інструменти в традиційні методики. Велику зацікавленість у вчителів викликали інтерактивні вправи, розроблені вчителькою, які спрямовані на удосконалення графічних умінь, формування культури письма та підвищення навчальної мотивації учнів початкової школи.

 Кравець О.В., учитель цього ж закладу освіти, зосередила увагу слухачів на інструментах зворотного зв’язку, які допомагають відстежувати поступ учнів і коригувати навчальний процес у режимі реального часу. Олена Вікторівна поділилася з колегами сучасними методами і прийомами формувального оцінювання дитячих досягнень, а також продемонструвала добірку вправ і дидактичних матеріалів для вдосконалення техніки письма. Особливий інтерес слухачів викликали запропоновані вчителькою ігрові та творчі форми роботи.

 Досвід Марини Василівни та Олени Вікторівни продемонстрував, що творчий підхід до навчання перетворює його на захопливу діяльність і водночас забезпечує високий рівень якості знань учнів початкової школи.

 Учасники вебінару дійшли одностайного висновку, що каліграфія не втрачає своєї значущості в цифрову епоху, а навпаки — виступає важливим чинником гармонійного розвитку дитини. Захід ще раз підтвердив, що поєднання традицій та інновацій відкриває широкі можливості для розвитку компетентного, мотивованого й творчого учня.

Презентація Цибульської С.М. “Каліграфічне письмо в цифрову епоху”
Презентація Чернецької М.В. “Сучасні підходи до навчання каліграфічному письму”
Презентація Кравець О.В. “Формувальне оцінювання”

Матеріали підготувала ст. викладачка кафедри
Цибульська С.М.

29 квітня 2026 року у Всеукраїнський день футболу доцентка кафедри дошкільної та початкової освіти – Марина Шопіна та завідувачка кафедри дошкільної та початкової освіти – Людмила Меленець провели вебінар з теми, яка зацікавила педагогів закладів дошкільної освіти напередодні літа та з акцентом на особливостях проведення командних ігор за участю дітей з особливими освітніми потребами. Як зазначено в Державному стандарті дошкільної освіти (2025) метою фізкультурного освітнього напряму є зміцнення здоров’я дитини, формування у дитини розуміння важливості руху, стійких життєво необхідних рухових умінь та навичок, розвиток рівноваги, витривалості, координації та гнучкості, великої та дрібної моторики, оволодіння дитиною вправами та іграми спортивного характеру.

 Слухачі вебінару впевнилися в тому, що спортивні ігри та вправи значно збагачують рухову активність дітей, розвивають їхні фізичні та певною мірою формують лідерські якості. Особливо в умовах міста та з використанням можливостей мегаполісу сучасні дошкільники за допомогою батьків та педагогів можуть бути залучені як до розвивальних/логічних, так і до активних/спортивних командних ігор.

– Меленець Людмила. Командні ігри спортивного характеру в закладі дошкільної освіти: презентація.
– Шопіна Марина. Командні ігри: презентація.
– Левінець Наталія. Спортивні ігри в дошкіллі: важливі … й можливі.
– Дибець Анастасія. Розвиток фізичних якостей дітей старшого дошкільного віку під час ігор спортивного характеру.
– Спортивні ігри в розвивальному просторі ЗДО: досвід, проблеми, перспективи розвитку.
– Літні командні ігри для дітей.
– Як допомогти дитині справитися з програшем
– Пригати чи плигати, а може плигати?

Фото надані Слєбою Н.М., інструктором з фізкультури ЗДО №428 м. Києва.

Матеріали підготувала завідувачка кафедри Меленець Л.І.

  У квітні 2026 року Чвірова Н.М., заступник директора з навчально-виховної роботи столичного ліцею №286, взяла участь у роботі ІІІ Міжнародного науково-практичного онлайн-форума “Педагог ХХІ століття: професійний та особистісний розвиток” на секції “Педагог закладу дошкільної освіти та початкової школи в просторі партнерства”. Ніна Миколаївна поділилася досвідом ліцею щодо виховання юних патріотів.

 Метою такої роботи є створення умов, за яких наш ліцей стає «будинком щастя», де діти почуваються захищеними та виховуються у дусі глибокого розуміння історії свого народу. Педагогиня наголошує, що основою такої роботи є системний підхід, який ґрунтується на засадах національних та європейських цінностей. Провідні аспекти діяльності, з точки зору фахівчині, мають включати:

 Щоденні ритуали та вшанування пам’яті: кожен день починається з виконання Гімну України, а о 9:00 проводиться загальнонаціональна хвилина мовчання для вшанування героїв. Також у закладі проводяться уроки патріотизму біля «Стіни пам’яті» та літературно-музичні композиції, присвячені полеглим воїнам.

  Створення україномовного середовища: замість формального вивчення віршів акцент робиться на зануренні в “живу” мову. Учні та вчителі спілкуються українською мовою не лише на уроках, а й в побуті. Для візуальної підтримки даного процесу в коридорах розміщуються тематичні постери, йде постійне оновлення матеріалів на “Стіні слів”.

  Волонтерство та практична допомога: учні й вчителі активно залучені до благодійної діяльності. Зокрема, під час ярмарку “Казковий світ дитинства”, були зібрані кошти на придбання дронів та тепловізора для ЗСУ. Діти також виготовляють обереги, пишуть листи вдячності захисникам та готують подарунки до свят.

Військово-патріотичне та культурне виховання: команда ліцею “Теремківські козаки” традиційно бере участь у всеукраїнській грі “Сокіл “Джура”. Проводяться проєкти до Всесвітнього дня вишиванки, конкурси читців поезії Тараса Шевченка та акції до Дня Гідності й Свободи, наприклад “Ланцюжок єдності”.

  Приклад дорослих: важливою складовою є особистий приклад вчителів та батьків. Патріотизм виховується через реальні вчинки та добро, яке є станом душі, а не просто гучними словами.

Презентація Чвірової Н.М. “Виховуємо юних патріотів”

Матеріали підготувала доцентка кафедри Третяк О.П.