10 січня цього року у рамках курсів підвищення кваліфікації відбулась зустріч з педагогічними працівниками закладу дошкільної освіти №590. Предметом обговорення стали питання соціально-емоційного розвитку дітей, зокрема, можливості обговорення з дітьми питань соціального характеру, як то: проблеми бідності, людей з інвалідністю, гендерні питання, взаємини між однолітками та ін. Розмова на такі теми вимагає підвищеної делікатності та виваженості, особливо, коли мова йде про дітей дошкільного віку.

 Багато гострих соціальних проблем залишається поза увагою педагогів в силу того, що з одного боку, значна частина з них набули актуальності лише останнім часом, з іншого – бракує вітчизняних педагогічних технологій, які б допомогли їх реалізувати в роботі з дітьми дошкільного віку. Вихователі часто не знають, як варто говорити з дітьми про людей з інвалідністю, людей з різним кольором шкіри, чому варто допомагати людям-біженцям, як можна попередити появу гендерних стереотипів, чому так важливо не допустити перших проявів насильницьких дій один проти одного та ін. Багато традиційних педагогічних підходів не дають того ефекту, який очікується – діти прослухавши розповідь вихователя чи взявши участь у бесіді часто залишаються байдужими, що загалом не позначається на характері поведінкових переваг. До того ж часто такі розмови перетворюються в надокучливе моралізування, що як відомо ніколи не приносить користі.

  Невдало використані педагогічні прийоми не тільки не дають бажаного педагогічного ефекту, а що значно гірше – руйнують довіру до дорослого, формалізують стосунки, позбавляють дитину впевненості в тому, що вона є вагомою особою, яка може змінювати світ навколо себе.

У зв’язку з цим, педагогічна методика «Лялька як персона: педагогічний підхід для соціального і психологічного розвитку дитини», що тривалий час впроваджувалася Всеукраїнським фондом «Крок за кроком» за підтримки Фонду Чарльза Стюарта та Фонду «Інститут Відкритого Суспільства» викликала живий інтерес у всіх залучених педагогічних працівників.

Методика покликана допомогти дитині позитивно сприймати себе в різних ситуаціях, шанувати свою родину та родини інших; співчувати, чути інших і вчитися один у одного; оволодіти навичками постояти за себе у ситуаціях несправедливості і упередження; переносити навички у спілкуванні з лялькою на реальні ситуації життя.

  Вихователі закладу №590 також з інтересом включилися в процес ознайомлення з цією незвичною методикою: розробляли сценарії «розмов» з лялькою, пробували їх реалізовувати на практиці, вчилися маніпулювати цим персонажем, обговорювали можливості створення ляльки, що відповідала б усім вимогам методики. Загальним рішенням стало бажання більше дізнатися про методику та готовність пройти додаткове навчання.

Матеріал підготувала доцентка кафедри Дятленко Н.М.

Інститут післядипломної освіти незмінно організовує і проводить курси підвищення кваліфікації для педагогічних працівників закладів освіти. Підтримуємо дану традицію на початку нового 2024 року.

 У першу декаду січня буде проведений фаховий курс для вихователів закладів дошкільної освіти «Особливості діяльності педагога в умовах війни». Заняття проводяться очно, що уприємнить вихователів, які вже стужилися за живим спілкуванням, за активними формами роботи та практичним оволодінням навичками педагогічної майстерності.

 Тому практичне й динамічне заняття з викладачем Наталією Дятленко викличе захоплення, здивування та залишить подібність дитячого відчуття пізнання довкілля (Модуль “Малюк і вихователь: як почути дитину та побудувати з нею ефективну взаємодію?”).

 Здавалося б, що казка і форми роботи з її сюжетом нікого не здивують. У життя дітей дошкільного віку вона прийшла не як гість, а зайняла постійне панівне місце.
 Та знову про казку йшлося у змісті модуля викладача Алли Гончаренко “Модель роботи з казкою: нові підходи”. Подивимося на знайомий жанр іншим поглядом. Казка теж має своє життя, свою історію: казка-порадниця і казка-вигнанниця, казка, що рятує від страхів і вправно впорядковує світ, нейтралізує або посилює впливи.

Зміст навчання полягає у моделюванні педагогічної дії таким чином, аби йти від дитини, щоб було цікаво та корисно і їй, і вихователям.

   Матеріал підготувала доцентка кафедри Гончаренко А.М.