Педагоги дошкільних навчальних закладів вже помітили, що викладачі кафедри методики та психології дошкільної і початкової освіти постійно шукають нові й нові форми роботи зі слухачами курсів підвищення кваліфікації.

    Цей пошук пояснюється: бажанням бути корисними й цікавими для педагогів; необхідністю застосування методів активного навчання; пробудити в слухачів стійкий пізнавальний інтерес до предмету обговорення; викликати бажання застосувати інновації у своїй роботі; вихід за межі аудиторії з метою урізноманітнення навчально-пізнавального середовища в межах мегаполісу.

Серед варіативності сучасної лекції, адаптованих до наших потреб, виокремлюємо лекцію-екскурсію. Проводимо навчальні заняття не у звичних для всіх аудиторіях, а виїздимо до музеїв, бібліотек, виставок, центрів тощо.

ДЕТАЛЬНІШЕ >>

Алла Гончаренко, канд. пед. наук,

доцент кафедри методики та психології дошкільної і початкової освіти

Інституту післядипломної педагогічної освіти

    Дотримуючись традиційних позицій, вихователі ще намагаються дати дитині чим більше знань, що у сучасних педагогічних підходах є хибним підходом.

    Зауважуємо, що важливим і природним є створення ситуації розвитку для кожного дошкільника. Обґрунтувавши морально-духовну, естетичну доцільність ознайомлення з оригіналами художніх творів та їх репродукціями, можна сподіватися на ціннісне сприйняття зображеного, на адекватні емоційні прояви, на мовленнєву активність дітей. Якщо така активність недостатня, то обираймо такі запитання, які викликали б зацікавленість та обов’язково були посильними для вирішення: запитання-провокації, запитання-роздуми, запитання-сумніви, запитання-пошуки, запитання-здивування, запитання-завбачення тощо.

ДЕТАЛЬНІШЕ >>

     Твори малярства набувають свого виняткового значення і впливають на розвиток мовленнєвої особистості тоді, коли вона здатна пов’язати між собою окремі, нібито розрізнені, об’єкти, об’єднати їх сюжетом, на основі попереднього досвіду здогадатися, що стоїть за статичністю зображеного, “прочитати” рух у нерухомому. Це підштовхує малюка вдаватися до не мовленнєвих засобів. Перший або побіжний погляд на зображення не відразу може розкрити цілісність задуму художника, однак дошкільник має право індивідуально обирати час, місце, тривалість його розглядання.

     Яскравості та виразності набуває будь-який фрагмент педагогічної дії за наявності картини. Вона й посідає почесно-центральне місце у груповій кімнаті, збирає навколо себе зацікавлених, мало-помалу впускає у свій світ допитливих, запрошує ввійти у зображений сюжет охочих, дивує вигадливих перетворенням площинних зображень у об’ємні, а всіх разом – заохочує до запитань, розповідання, описування, переказування, пригадування пригод з власного досвіду тощо.  Та звідки прийшла, де взялася ця картина-чарівниця, картина-загадка, картина-співрозмовниця?

ДЕТАЛЬНІШЕ >>