У сучасних умовах функціонування школи, коли мова йде про виховання дитини як особистості, основним завданням уроків читання в початкових класах є підготовка читача, який уміє відчувати й давати власну оцінку прочитаному; формування у дитини поглядів на навколишню дійсність; створення морально-етичних ідеалів.

     Читання є складним процесом, який неможливо визначити однозначно, оскільки існує багато різновидів діяльності, яка зветься читанням: читання мовчки гостросюжетного твору, перечитування улюблених поезій (для себе), читання вголос (для когось), переглядання тексту в пошуках певної інформації, читання з певним навчальним завданням, перечитування власного тексту з метою його вдосконалення і т.д.

      В основі всіх різновидів читання лежить спроможність “перевести” графічні знаки у зміст, який втілений у друкованому чи рукописному матеріалі.

      За час навчання в початковій школі учні мають оволодіти двома видами читання – уголос і мовчки.

     Мовчазне  читання є умінням вищого рівня. Активізація процесів розуміння, запам’ятовування й засвоєння прочитаного, а також зростання темпу порівняно з читанням уголос – характерні риси мовчазного читання Виявлення оптимального рівня цього виду читання в молодшого школяра свідчить про досягнення ним високого критерію читацької навички.

      Визначальними для встановлення рівня сформованості цього виду читання є такі показники, як спосіб читання, темп та розуміння прочитаного.

     Читання мовчки – це читання „очима”, при якому зовнішні мовленнєві рухи мають бути відсутніми. Шепіт або ворушіння губами під час читання свідчать про перехідний етап від читання вголос до читання мовчки.

     Якщо темп читання мовчки не перевищує показники читання вголос, це свідчить про несформованість цього виду читання. Темп читання мовчки має перевищувати показники читання вголос орієнтовно на 20 – 40 слів. Можна вважати, що учень читає дуже добре, якщо його темп читання мовчки перевищує темп читання уголос у 1,5 – 2 рази. При цьому необхідно пам’ятати, що темп читання має співвідноситися з розумінням прочитаного. Основний критерій темпу читання – розуміння. Під час оцінювання вчитель не знижує бал, якщо темп читання несуттєво нижчий (на 2 – 4 слова) від нормативного, але при цьому учень достатньо повно розуміє зміст прочитаного.

      З метою перевірки свідомості читання, діти мають виконати декілька завдань (на розсуд вчителя). Наприклад, відповісти на запитання (сформулювати відповідь самостійно чи знайти її в тексті), пояснити значення окремих слів і висловів, які є в тексті, знайти й підкреслити слова, що характеризують героя, місце події, визначити головну думку, тему твору тощо. Якщо правильні відповіді становлять більш ніж 2/3 від загальної кількості запропонованих завдань, рівень розуміння прочитаного мовчки можна вважати задовільним.

    Методику навчання читати мовчки вчитель починає застосовувати у другому півріччі 2 класу. У 3 – 4 класах змінюється співвідношення видів читання –  мовчазне читання стає провідним. У 3 класі інтенсивно формуються й розвиваються продуктивні способи читання мовчки (очима, без зовнішніх мовленнєвих рухів, свідомо). У 4 класі робота скерована на вдосконалення навички усвідомленого, у відповідному темпі читання мовчки різних за обсягом та жанровою специфікою творів (казки, оповідання, легенди, міфу).

    Поточна перевірка навички читання мовчки проводиться, починаючи з 3 класу. Але рівень розвитку навички читання мовчки в учнів 3 класу не оцінюється! Така перевірка  має   прогностичний характер!

     В учнів 4 класу цей вид читання є домінуючим, рівень його розвитку стає значно вищим у порівнянні з попередніми класами. Наприкінці кожного семестру проводиться колективна контрольна робота, метою якої є перевірка сформованості навички читання мовчки. Рівень сформованості навички читання мовчки в 4 класі оцінюється. Остаточне судження про рівень розвитку навички читання мовчки у того чи іншого учня можна виносити,  врахувавши сукупні дані по кожному з компонентів читання.

     Опис методики перевірки та критерії оцінювання навички читання мовчки вміщено у збірнику Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи. Методичні рекомендації / Авторський колектив: Бібік Н.М. (керівник), Савченко О.Я., Байбара Т.М., Вашуленко М.С., та ін.. – К.: Початкова школа, 2002. – 128 с.

Л.В.КРАВЧУК,

старший викладач кафедри

методики та психології

дошкільної і початкової    освіти

ІППО КУ імені Бориса Грінченка