А. Гончаренко
У грудні 2019 року Генеральна Асамблея ООН постановила, що щорічно 4 січня відзначатимуть Всесвітній день азбуки Брайля. Ім’я Луї Брайля відоме і шановане всіма, хто втратив зір. Адже ця людина дала сліпим можливість розвиватися, читати, грати музику по нотах.
…На замовлення Наполеона у 1819 році Шарль Барбьє придумав шрифт з рельєфних точок для того, щоб солдати й офіцери могли обмінюватися інформацією у цілковитій темряві без жодного звуку. Так зване нічне листування. Це були опуклі точки, варіативно розміщені у формі прямокутника. Зміст написаного визначали на дотик.
Через 10 років (4 січня 1809 р.) у сім’ї ремісника Брайля народився хлопчик, якого назвали Луї. А у трирічному віці у майстерні батька він поранив око і через деякий час втратив зір. Батько доклав всіх зусиль, щоб дати синові освіту та уникнути жебракування, яке спіткало більшість людей з подібними вадами. Луї навчався вдома, а потім – у єдиному у Франції Королівському інституті для сліпих. Якось до інституту приїхав колишній наполеонівський офіцер Шарль Барб’є і запропонував, аби вихованці використовували під час навчання його шрифт.
15-річний Луї Брайль дослідив код нічного листування і розробив власну універсальну систему рельєфно-точкового шрифту для сліпих людей з 63-х комбінацій, відкривши перед ними можливість читати й писати будь-якою мовою. Пучка вказівного пальця покривала комбінацію одним дотиком і зчитувала інформацію.
Цей шрифт відомий у всьому світі як азбука/шрифт Брайля. Метод варіативної комбінації шести точок дає змогу позначати не лише літери алфавіту чи розділові знаки, а й різноманітні технічні й граматичні позначки, цифри, математичні та хімічні знаки. Можливості цього методу сягають аж до найкарколомніших китайських ієрогліфів.
Луї Брайль винайшов і комбінації для позначення нот, позаяк і сам грав на органі. Тепер нотна грамота по Брайлю не поступається звичайній нотній системі. Шрифтом Брайля пишуть партитури навіть для симфонічного оркестру. Концерти незрячого піаніста і композитора, лауреата міжнародних конкурсів Нобуюкі Цуджі є прикладом дивовижного поєднання можливостей людини і технологій.
Посилання на концерти Нобуюкі Цуджі:
Проте винахід Луї Брайля довгий час не набував поширення. Його автор не дожив до тріумфу визнання, помер 6 січня 1852 р. Поширили азбуку Брайля його учні Королівського інституту, вона вийшла за межі Франції і охопила потреби незрячих всього світу.
З часом тактильна азбука Брайля набуває найширшого застосування: створення підручників, журналів, випуск літератури різної тематики, розміщення інформації на перилах, на пішохідних переходах, позначення кабінетів, анотації до ліків, меню у кав’ярнях, ресторанах, програмки в театрах тощо. Пізніше зі шрифтом Брайля були створені наручні годинники (Dot, що в перекладі з англійської означає «точка»), смартфон, друкарська машинка (Perkins Brailler), планшет, принтер, що пов’язаний з операційними системами Windows, банківська картка.
Нині точковий шрифт застосовують навіть у програмуванні. 2011 року з’явилася програма для перетворення тексту Брайля у мовлення. Система Брайля: історія виникнення та розвитку
А компанія Ford створила інтелектуальне смарт-вікно. З його допомогою люди із порушеннями зору зможуть через дотик візуалізувати пейзажі.
В Україні діти, які втратили зір, можуть під час ЗНО виконувати завдання, надруковані шрифтом Брайля. Існує щорічна Олімпіада Брайля для студентів, які перевіряють свої здібності в читанні та правопису за шрифтом Брайля.
Новий Заповіт, який надруковано шрифтом Брайля, доступний англійською, іспанською, італійською мовами. Український переклад священної книги мусульман Корану теж надруковано шрифтом Брайля.
Цей метод набуває дедалі більшого застосування для створення інклюзивного безбар’єрного простору для людей з вадами зору.
