Зміни в системі суспільних відносин активно впливають на освіту, вимагаючи від неї мобільності й адекватної відповіді на завдання нового історичного етапу, окреслюючи стратегічні пріоритети розвитку української школи в умовах реформування освіти, що ґрунтуються на основних положеннях базового Закону України «Про освіту», Концепції «Нова школа». Серед головних стратегічних пріоритетів визначено:

– орієнтація на базові цінності розвитку освіти відповідно до світових тенденцій,

– модернізація змісту освіти,

– запровадження адекватної структури української школи,

– 12-річний термін здобуття повної загальної середньої освіти,

– утвердження інноваційного навчання як нового типу організації освітнього процесу,

– застосування компетентнісно орієнтованих методик і технологій навчання та оцінювання результатів навчання,

– удосконалення підготовки педагогічних працівників, здатних стати провідниками змін.

   У зв’язку з реформуванням шкільної освіти варто говорити про нову роль учителя в умовах нової української школи. Автономія навчального закладу надає вчителеві академічну свободу в виборі методів і технологій навчання, програм, підручників і навчальних посібників, побудови авторських освітніх програм. Учитель із транслятора і джерела знань має стати наставником і помічником учня в виборі ним власної освітньої траєкторії, допомогти йому виявити і розвинути свої таланти й здібності, визначитися в майбутньому життєвому шляху. Для цього він має не лише володіти сучасними педагогічними технологіями, умінням управляти індивідуалізованим освітнім процесом, а й бути обізнаним із різними психологічними теоріями індивідуальної і групової роботи з учнями, мати відповідні навички впливу на дитину.

   Зазначимо, що окреслені стратегічні пріоритети розвитку української школи породжують розмаїття проблем її реформування, одна з яких стосуються розвитку професійної компетентності сучасного вчителя. Виникає необхідність змінити підходи в організації післядипломної освіти педагогічних працівників на основі персоніфікованого навчання, тобто створення кожному педагогу умов для оновлення й удосконалення своєї професійної компетентності в прийнятний для нього спосіб. Замовником у цьому процесі має стати сам педагог, якому держава готова надавати необхідні для цього можливості й стимули. У зв’язку з цим особливої ваги набуває питання організації особистісно зорієнтованого проектування змісту, методів, форм, термінів навчання, відповідно до індивідуальних запитів слухачів (потреб, інтересів, можливостей).

    Відповідно, роботу науково-викладацького складу кафедри методики та психології дошкільної і початкової освіти у 2017-2018 н. р. спрямовано на моделювання змісту сучасної післядипломної педагогічної освіти, відбору і структуруванню змісту навчальних програм на компетентнісних засадах та їх впровадження в практику.

   Ключовою ідеєю цих програм є раціональне поєднання логічно побудованої фахової підготовки педагогічних працівників із можливістю побудови власної траєкторії підвищення кваліфікації на основі індивідуальних потреб. Практичною реалізацією цих можливостей стала пропозиція близько 40 різноманітних тем занять вибіркової частини курсів, що стосуються як удосконалення професійних компетентностей педагогічних працівників, так і їхніх особистісних потреб щодо розвитку творчого потенціалу і психологічної підтримки. Реалізація нового змісту освіти дорослих здійснюється на семінарах-проблематизаціях; навчально-діяльнісних іграх; уроках-лабораторіях; рефлексивних семінарах; спільних науково-практичних конференціях та ін.

    Принциповим напрямом роботи кафедри у цьому навчальному році є популяризація запровадженого Університетом регіонального інноваційного проекту «Початкова школа: освіта для життя», відображення у моделі змісту підвищення кваліфікації педагогів його науково-методичного супроводу.

   Віктор Олександрович Огнев’юк, ректор Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор філософських наук, професор, академік НАПН, науковий керівник педагогічного експерименту «Початкова школа: освіта для життя», підкреслював, що в нині діючій системі освіти вчитель – актор, у запропонованій – він стає режисером. Для досягнення мети експерименту «Початкова школа: освіта для життя» викладачі кафедри О.О. Ліннік, Л.В. Кравчук розробляють рукописи інтегрованих навчальних посібників; О.В. Полякова, В.М. Щербина, М.О. Шопіна, Г.Д. Щекатунова розробили навчальні програми, тренінги для слухачів курсів підвищення кваліфікації, які виокремлюють такі теми, як інтелектуальне, фізичне та емоційне благополуччя учнів; формування у школярів цілісної картини світу на основі глибокої інтеграції змісту освіти; розвиток потреби учнів у постійному самовдосконаленні; значне розвантаження освітньої програми початкової школи; спрямованість на успішну адаптацію дитини до постійно змінюваних обставин життя завдяки розвитку комунікативних здібностей, креативності та критичного мислення; широкі можливості для педагогічної автономії та творчої діяльності тощо.

Методичний кейс: Кловський ліцей № 77

Методичний кейс: гімназія “Міленіум” № 318

  Із метою впровадження й популяризації даного експерименту проводиться така робота:

1. Викладається навчальний вибірковий модуль «Ресурси розвитку навчального заняття в контексті інтеграції навчальних дисциплін: молодший шкільний вік».
2. У контексті інтеграції навчальних дисциплін в єдину картину світу розробляються навчально-методичні форми й дидактичні матеріали для початкових класів: українська мова, математика, природознавство, основи здоров’я.
3. Проводяться консультації вчителів початкових класів із питань нетрадиційних підходів і методів навчання дітей, розробки інтегрованих уроків.
4. Проводяться консультації батьків дошкільників і молодших школярів щодо можливостей та перспектив для дітей реалізації Концепції «Нової української школи».

    Співробітниками кафедри постійно проводяться семінари, круглі столи з питань реалізації регіонального експерименту для слухачів курсів, а також учителів 1-х класів за найрізноманітнішими темами, а саме: «Впровадження нового навчально-методичного забезпечення нового державного стандарту початкової освіти», «Особливості організації роботи з питань здоров’язбережної діяльності в початковій школі», «Переваги та ризики інтегрованого підходу до організації навчально-виховного процесу», «Особливості організації освітнього середовища, орієнтованого на дитину» тощо.

   Розроблено інтегровану освітню програму з освоєння проектно-дослідницької діяльності в початковій школі, апробація та вдосконалення якої здійснюється на вибірковому модулі «Школа майбутнього – школа проектів»; продовжується робота над науково-методичними рекомендаціями щодо підтримки слухачів в оволодінні ними проектно-дослідницькою діяльністю тощо.

   З огляду за запити й сферу інтересів учителів початкових класів пропонується розробка таких навчальних модулів:

1. Проектна робота молодших школярів як засіб контролю засвоєння учнями знань та навичок у контексті інтеграції навчальних дисциплін. 
2. Розробка навчальних дидактичних матеріалів для ефективної реалізації комплексного підходу до навчання дітей молодшого шкільного віку: види, форми, структура, підходи.
3. Фізіологічні та психологічні закономірності розвитку дітей молодшого шкільного віку: особливості конструювання навчального процесу.
4. Формування індивідуального навчального маршруту учня в рамках єдиного навчального плану класу: розподіл навчального навантаження і диференціація форм оцінювання. 
5. Вплив руху на формування нейро-психічних зв’язків і функцій дитини в контексті здатності до навчання письму, читанню, арифметиці: пам’ятка для вчителя початкових класів. 
6. Аспекти формування наступності й спадкоємності у навчанні в системі «дитячий садок – школа».
7. Профілактика та подолання емоційного вигорання в роботі вчителя (Клієнт-центрований підхід)
8. Система радості в роботі вчителя (Клієнт-центрований підхід).
9. Ефективна робота в команді проекту (для вчителів, керівництва, педагогічних працівників).
10. Психологічна робота з конфліктними ситуаціями.
11. На задоволення індивідуальних потреб слухачів співробітниками кафедри розробляються методичні кейси методичного супроводу слухачів КПК.