Пасивний відпочинок
Чи обов’язково дитині спати вдень? Це залежить від енергетичного рівня дитини, від тривалості її нічного сну і наскільки вона активна вдень. Відмову від денного сну дитина може надолужити подовженням нічного спання. Загальна тривалість добового сну дитини коливається у межах 10-12 год. У педіатрії навіть існують норми середньодобової потреби дітей різного віку у сні.
Як у родині, так і в умовах закладу дошкільної освіти часові межі денного сну можуть подовжуватися чи скорочуватися. Це наслідок можливих індивідуальних потреб дитини, особливостей її нервової системи, емоційного перевантаження тощо. Причинами, що потребують гнучкості в організації та тривалості денного сну можуть бути:
– тривале засинання дитини,
– неспокійний сон,
– раннє пробудження,
– глибокий сон на час запланованого підйому,
– відмова від сну.
Одній дитини варто дати можливість відпочити довше, не перериваючи її сну і не заохочуючи до активних форм діяльності, іншій – дозволити піднятися раніше.
Пропускати денний сон треба тоді, коли дитині стає важче заснути вночі. Ознакою того, що вона готова до нового режиму спання, є її здатність пропускати денний сон без виснаження.
Навіть у молодшому дошкільному віці можуть бути зафіксовані прояви небажання малюків спати вдень. У старшому дошкільному віці зростає кількість дітей, які уявно ігнорують денний сон, посилаючись на свій вік, на «вільний» спосіб організації життєдіяльності вдома з орієнтиром на старших братів чи сестер тощо. Доречним буде заохочення дитини до неспання в положенні лежачи, що, як правило, спричиняє загальну релаксацію та засинання. Такі малюки періодично потребують пильної уваги педагога та медичного працівника, що дасть можливість зробити висновки про їхній психофізіологічний стан, активність, витривалість, а також причини й наслідки відмови від сну.
Однак, окремі дошкільники шостого року життя регулярно чи постійно за будь-яких умов перебувають у стані неспання, що не ускладнює їхнє самопочуття протягом дня. Те, що дитині більше не потрібен денний сон, не означає, що вона не може чи їй не треба пропонувати відпочити вдень. Період відпочинку дає можливість розслабитися і зарядитися енергією. Часто намір «трохи полежати» закінчується сном.
Якщо дитина відмовляється і лежати, то доцільно передбачаючи таку ситуацію. На цей час педагогам варто створити осередок, що забезпечить індивідуальні інтереси дитини, буде для неї розвивальним, унеможливлює виникнення самотності чи бездіяльності, та не буде тривожить інших. Також належить убезпечити інших дітей від проявів солідарності та намірів приєднатися до постійно активних у час денного сну. Не виправдано заохочувати дітей до неспання на прохання батьків.
Умови сну
На початку нашої розмови була згадка про зарубіжний досвід відпочинку дітей в умовах закладу дошкільної освіти. Привертає увагу і відсутність подушок, і постільної білизни, до якої звикли у наших закладах. Натомість – ліжка-короби або ліжка-каремати покриті чохлами, легкі пледи (фото 1, фото 2).
