Цього дня вшановують представників чудової професії, а саме хореографів. Напевно, кожен із нас колись бачив танцювальне шоу. Будь-який танець, шоу чи вистава – це результат роботи відданих своїй справі хореографів.
Слово «хореографія» грецького походження буквально воно означає «писати танець». Найдивовижніше, що хореографія передає думки, почуття, переживання людини без допомоги мови, лише засобами руху і міміки.
Хореографи – люди з естетичним сприйняттям навколишньої дійсності, з вишуканим смаком і стилем. Насправді, навчити мистецтву твору танцю та створенню танцювальних вистав можна лише тих, хто має природні здібності, а також покликання до цього роду діяльності та професійну освіту.
Міжнародний день хореографа присвячено тим людям, які дбайливо зберігають і примножують техніку й пластику танцювального мистецтва, навчають йому майбутніх виконавців. Завдання будь-якого хореографа полягає у розкритті індивідуальності кожного зі своїх учнів.
Хореографія – танцювальне мистецтво, яке сприймається як сукупність двох сфер: мистецтва балету та мистецтва танцю. Хореограф займається постановкою танцю окремого виконавця чи групи.
Балет – вишуканий вид мистецтва з багатою багатовіковою історією, що зачаровує глядачів по всьому світу. Хоча елегантність балету широко відома, існує безліч маловідомих фактів, які додають інтриги до його привабливості.
Чоловічий початок балету.
Всупереч поширеній думці, балет спочатку був зосереджений на чоловіках-виконавцях. Розвинувшись при королівських дворах Італії та Франції епохи Відродження, він демонстрував силу та атлетизм придворних-чоловіків. Лише у 17 ст. жінкам було дозволено прикрашати сцену, хоча й обмежено, та лише певними ролями.