Задіюються головні природні потужні механізми розвитку дитини – наслідування і «рефлекс свободи», а взаємини дорослого й дитини будуються на основі продуктивного і толерантного співробітництва. Тому програма й задумана як інтеграція індивідуального, суспільного й родинного у вихованні маленького киянина.
Невелика за обсягом програма просто й дохідливо говорить про буденні зручні речі столиці і її оманливий комфорт, про доцільне і прекрасне, що уживається поруч, про речі-прикраси і речі-помічники, про людей, які їх створили, і про споживачів, про те, що цінує і любить киянин, від чого радіє і потерпає – про все у програмі «Я – киянин». Ось так: від свого будинку і своєї вулиці до найближчого парку чи магазину, а далі – до розважального центру чи Дніпра, з правого берега на лівий ведемо дитину вулицями і площами, парками і майданчиками, вітаємося зі знайомими, дивуємося чудернацьким пам’ятникам, прислухаємося до звуків свого міста і готові бути йому корисним та сприймати як своє, рідне, дороге. І далі-далі аж до виднокіл за Києвом.
Культивується орієнтир не стільки на знання дитини, скільки на її буття: розвиток і виховання вмілої, самостійної, свідомої, життєво компетентної особистості. Ось така перша в історії дошкільної освіти регіональна програма для задоволення освітніх потреб киян. Гортайте її сторінки, знайомтеся з невідомим, покажіть дитині, яке красиве й цікаве наше місто, його варто любити.
Я – киянин. Регіональна парціальна програма розвитку дітей старшого дошкільного віку.
Матеріал підготувала доцентка кафедри Гончаренко А.М.
