Недарма у своїй статті «До питання про журнал для дитячого читання в земській народній школі» Борис Грінченко висуває думку, що однією з умов формування міцних моральних переконань, ідеалів Добра і Краси є зміст дитячих книжок, журналів, який систематично впливає на душу дитини. Водночас наголошує, що книга може сприяти морально-етичному розвиткові дитини або завдати йому шкоди. На думку Бориса Грінченка, дорослий читач зі сформованим світоглядом, з наявними певними науковими знаннями, життєвим досвідом будь-яку ідею письменника спроможний сприйняти критично. Дітям же бракує навичок критичного аналізу прочитаного, і вони легко сприймають будь-яку ідею сферою почуттів. Саме тому твори для дітей не мають містити нічого такого, що могло б суперечити моральним ідеалам. «Через те всяка ідея, як тільки вона доторкнулася до їх [дітей – ред.] почуттів, спроможна проникати в їхню душу. Хороша, добра ідея здатна зробити багато добра, проте й погана ідея тим більше може справити вплив на дитячу душу», – зазначав Борис Грінченко. Тому автори дитячих книг мають добре знати свого адресата, розуміти його нахили, потреби, а книга повинна бути пройнята ідеалами добра, правди, краси й гуманізму.
У час екологічної кризи і негараздів роздуми Бориса Грінченка про необхідність бережливого ставлення до природи, про єдність людини й навколишнього середовища як взаємозалежних факторів життя на Землі, видаються нам безперечними і дуже важливими. Пропонуємо увазі вчителів та батьків кілька оповідань про життя тварин з книги Бориса Грінченка „Розум та почування у живої тварі”. Хотілося б, щоб ці твори були прочитані дітям або запропоновані їм для самостійного читання. Впевнені, що ці оповідання будуть не тільки для дітей цікавими, а й збудять їхній розум і серця, допоможуть усвідомити цінність кожного, хто живе на землі, навіть найменшої комашки. Адже, як зазначав Борис Грінченко, «художня література повинна змальовувати природу і нас самих з метою зробити нас кращими».
Бджоли – будівничі
У вулику одломився великий шматок стільника і впав, але не додолу, а якось зачепився серед вулика. Бджоли зараз же заходилися ліпити з воску підпірку під його. Підперши стільник так, що він уже не міг упасти, бджоли заходилися робити новий стільник од того шматка, що одломився, до того, відкіля він одломився. З’єднавши обидва шматки новим стільником, бджоли зруйнували підпірку, бо вже вона стала непотрібна.
Одна бджола стала робити далі початий іншими бджолами стільник. Та тільки чи не вміла, чи помилилась, а зробила не так, як треба, не туди завела. Друга бджола побачила це й зараз же зруйнувала те, що не так було зроблено.
Бджоли прохолоджують вулики
Влітку у вуликах буває дуже душно, так, що бджолам тяжко працювати та й стільники можуть попсуватися від духоти, можуть навіть розтопитися. Щоб прохолоджувати повітря у вулику, багато бджіл сідають лавами скрізь біля вічка і скрізь по вулику і швидко-швидко махають крильцями. Те махання стає бджолам замість вітрогона, і у вуликові стає не так душно і повітря свіжіше.
Мудрі павуки
В саду між двома стовпами павук виткав павутиння і спідній край його припасував ниточкою з павутиння ж таки до якоїсь рослини. По саду ходили люди і часто рвали тую ниточку, а павук мусив її знову прясти і павутину припасовувати до рослини. Нарешті йому це надокучило. Він знайшов малесеньку каменючку і вплів її в павутиння внизу. Тоді вже ниточки стало не треба і павук визволився від зайвої праці.
Другий павук під час вітру причепив до свого павутиння трісочку, щоб не так гойдалося павутиння, бо вітер обірвав кілька ниточок, якими воно припасоване було з боків. А як вітер ущух, тоді павук полагодив павутиння і перегриз ниточку, що на їй висіла трісочка, бо вже її стало не треба.
Павук гнівається
Один чоловік кілька тижнів годував павука мухами. Щодня приносив йому обценьками кілька мух. Павук добре призвичаївся хапати муху з обценьків.
Одного разу чоловік почав дратувати павука: тільки той хоче схопити муху, а він її назад. Павук розлютувався. Тоді чоловік дав йому вхопити одну муху, а тоді знову почав дратувати і таки не дав павукові їсти. Другого дня, як він приніс павукові муху, той не рушив з місця і сидів у своєму павутинні. А третього дня чоловік уже павука не побачив – він кудись переселився.
Лисиця ловить крабів
Один норвег бачив, як лисиця, сидячи край моря, спускала хвіст у море і дожидала, поки за його вчепиться краб, себто морський рак. Тоді витягала хвіст, одчіплювала краба і їла.
Собака гріється
Це було восени. Вранці був добрий мороз, усе навкруги біліло. Собака вийшов з своєї хатки і глянув навкруги. Змерз, мабуть, бідолаха і хотів погрітися проти сонечка, аж тут такий мороз. Він тоді пішов назад у свою хатку, витяг свою підстилку, прослав і ліг на їй проти сонечка. А як сонечко підбилося вище і на тому місці, де лежав собака, став холодок, то він перетяг підстилку далі так, щоб знову лежати проти сонечка і грітися.
Джерело: Грінченко Б. Розум та почування у живої тварі. К.: Богдана, 1994. 80 с.: 16 іл.
Матеріал підготувала Лариса Кравчук, старша викладачка кафедри дошкільної та початкової освіти
