„Вихователь” охочіше навчає малого співати нову пісеньку, бо той справді її не знає і вчиться разом зі старшим. А меншим дітям цікавіше гратися зі старшими, авторитет яких вони визнають, прагнуть бути схожими на них у вправності, обізнаності, швидкості чи кмітливості.
Для організації ігор-драматизацій варто добирати такі твори, де за сюжетом могли б взаємодіяти діти обох вікових підгруп: у казці „Коза і семеро козенят» мама-Коза піклується про свою малечу; у казці „Котик і Півник” Лисиця живе у нірці з лисенятами, які ще не такі хитрі та обережні. Тому й попалися на Котикову пісеньку. Проте треба надавати можливість проводити ігри-драматизації і в підгрупах однолітків, де всі виступають на рівних.
Найбільш продуктивною є самостійна та вільна діяльність дітей. Періодично вихователь організовує дітей для створення спільного продукту творчої, мовленнєвої, образотворчої активності, обмін враженнями чи результатами індивідуальної, групової діяльності тощо.
Пропонуємо кілька варіантів такої педагогічної роботи:
– послідовна лінійна (для кожної вікової групи виокремлено і розведено в часі проведення певного фрагменту життєдіяльності. Завершивши роботу з однією групою вихованців, педагог переходить до іншої. Застерігаємо від дублювання змісту й форм роботи.
– одночасна (дві групи з двома педагогами, або з педагогом і помічником вихователя, або одна з підгруп самостійно розпочинають фрагмент діяльності та майже одночасно закінчують. Варто надавати можливість кожному вийти з діяльності, якщо втратився інтерес до неї. Зауважимо, педагог має майстерно варіювати, комбінувати види діяльності задля збереження інтересу кожної дитини до колективної мети та способів її досягнення. До цієї форми організації не варто вдаватися часто, щоб зберегти й реалізувати право кожної дитини на вільну нерегламентовану діяльність);
– паралельна (кожна підгрупа дітей одночасно, проте відокремлено, залучена до різних видів діяльності з різним змістом. Форма, послідовність і способи використання ігрового, дидактичного матеріалів, посібників – різні. Завершує свою діяльність кожна підгрупа в різний час);
– послідовно-одночасна форма організації поєднує в собі елементи послідовної та одночасної форми (починають старші, а через деякий час залучаються й молодші. Передбачається планування та реалізація для двох підгруп однієї теми або близьких чи дотичних тем);
– одночасно послідовна теж поєднує в собі елементи одночасної та послідовної форми (починають діяльність водночас молодші й старші діти, а через якийсь час молодші завершують або переривають діяльність, а старші – продовжують. Щодо визначення тематики, то вона аналогічна послідовно-одночасній формі);
– тематично об’єднана (тематично однакова діяльність дошкільників різних підгруп може час від часу переплітатися, однак має різні програмові завдання);
– за Белл-Ланкастерською системою (показ, пояснення чи зразок якоїсь дії подає молодшим старша дитина, яка діє найвправніше).
Перелік запропонованих форм організації педагогічної роботи не виключає їх комбінування та доповнення на розсуд вихователя. Відсутність жорсткої регламентованості дозволяє почергове домінування організованих та самоорганізованих, індивідуальних, групових чи фронтальних способів педагогічного впливу. Вибір кожного диктується педагогічною метою, змістом діяльності, бажаннями та вподобаннями дітей. Тривалість кожного організованого фрагменту спільної діяльності має не перевищувати межі виникнення і утримання інтересу дітей. Таким чином вивільняється час для самостійного пізнання, дослідження, вибору часу й місця, для самодозування інформації, до самостійного вибору діяльності, партнерів.
Отже, модель різновікової групи є вигідним підґрунтям для розвитку потенціалу дитячих співтовариств. Сповна реалізується прагнення однієї дитини бути старшою, розпорядником чи помічником, постачальником знань чи носієм інформації, що накладає й певну відповідальність. Для малюка таке товариство – постійно діюча спонука до активного освоєння простору та збагачення внутрішніх сил. Важливим елементом цього явища є індивідуальні прояви, бо саме так будується індивідуальна програма розвитку, коли сама дитина визначає діяльність, обсяг, терміни, швидкість оволодіння нею.
Матеріал підготувала Гончаренко А.М.,
доцентка кафедри дошкільної та початкової освіти,
кандидатка педагогічних наук
