А.Гончаренко

доцент кафедри методики та психології

дошкільної і початкової освіти

Інституту післядипломної педагогічної освіти,

кандидат педагогічних наук

Реалізації програми «Я – киянин» у столичному просторі

  Нещодавно у рамках Міської науково-практичної конференції «Нова школа – новий дитячий садок» відбувся семінар, де обговорювалися питання впровадження у роботу закладів дошкільної освіти м. Києва регіональної парціальної програми «Я – киянин». У роботі семінару взяли участь керівники і вихователі-методисти ЗДО, учасники дослідно-експериментальних майданчиків, методисти РНМЦ та автори-розробники Програми.

  Апробація Програми у контексті дослідно-експериментальної роботи відбувалася протягом кількох років на базі восьми ЗДО різних районів м. Києва. Процес вивчення та реалізації змісту програми  спонукав педагогів та батьків до аналізу проблеми.

  Чи є важливим виховувати киянина у дошкільному віці?

–         педагоги справедливо вважають, що дитина дошкільного віку ще не здатна збагнути патріотизм як сукупність морально-етичних та емоційних цінностей;

–         відсутність окремої програми або частини комплексної програми уможливлює витіснення цього напряму з обов’язковості освітньої роботи з дошкільниками;

–         під час здобуття базової освіти педагогами навчальні плани не рясніли регіональними акцентами. Помітна тенденція до зростання кількості педагогів, які не мають базової дошкільної освіти, тому вони не враховують особливості дошкільного дитинства і не надають значущості регіональним питанням у дошкільному вихованні.

А.Гончаренко Інтеграція реалізації програми

Хто  має виховувати дошкільника-громадянина свого міста?

–         І батьки, і педагоги майже однаковою мірою зійшлися в тому, що це втричі більший обов’язок сім’ї, аніж педагога. Проте, і освітній заклад може задовольнити ставленнєво-дійову та змістову складову процесу;

–         кожна п’ята сім’я покладається у цьому питання на суспільство, вочевидь вважаючи, що розширення соціуму актуалізує всі компоненти життєдіяльності дитини: емоційно-ціннісний, діяльнісно-поведінковий і змістовий. А родина більше опікується  підготовкою дитини до школи.

Чи живу я життям рідного міста?

 Обізнаність батьків щодо міського простору, плинності проблем та покращення осередків і умов міста для життя значно вища, аніж у педагогів. Орієнтовні причини цього явища:

 – для роботи вихователі обирають територіально найближчий дошкільний заклад (кількість закладів у Києві це дозволяє), а батьки долають більшу відстань до своєї роботи, що сприяє ширшій обізнаності з комфортними/дискомфортними умовами, новизною, дозволяє спостерігати варіативність життя міста;

 –  контакти вихователів з різними киянами та гостями столиці можуть бути  вужчі, аніж у батьків (з причини своєрідності роботи), особливо коли вихователь працює у дві зміни, що є поширеним явищем;

 – більшість вихователів не є корінними жителями, тому вихідні та святкові дні  проводять за межами столиці, навідуючи своїх рідних. Ця обставина свідчить про часткове чи значне самоусунення їх від життя міста.

 У кожному ЗДО задля успішності експериментальної роботи було:

  Ø проведено підготовчу роботу з педагогами та батьками задля визначення організаційних і змістових акцентів;

  Ø серія семінарів-тренінгів для педагогів та батьків змоделювала підходи, прийоми та способи реалізації програми;

  Ø був сформований банк ідей, де  накопичено матеріали для послідовної варіативної та цікавої щоденної роботи з дітьми;

    Ø максимально задіяні ресурси природного, культурного середовища;

  Ø педагогічний процес було оснащено дидактичними, наочними, ігровими матеріалами.

 Підтвердилися очікувані результати, що спрямовані на позитивні зміни:

  Ø вироблення основ партнерської взаємодії педагогів і батьків вихованців;

 Ø зростання рівня педагогічної компетентності, професійної майстерності та педагогічної творчості учасників експерименту;

  Ø спрямування педагогічної діяльності на розвиток пізнавальної активності дітей та на пріоритет реального життя;

   Ø залучення дошкільників до вироблених цінностей та формування ціннісного ставлення до столичного простору і самого себе;

  Ø розвиток здатності дитини конструктивно впливати на довкілля у межах своїх можливостей.

 Після завершення дослідно-експериментальної роботи відбулася модифікація Програми. Для повнішого задоволення освітньої та батьківської спільноти регіональна програма «Я – киянин» була видана вдруге з доповненнями.