Сучасну українську абетку створили для російської мови. «Цю абетку створили нідерландські інженери на замовлення московського самодержця Петра І. Ця абетка – нідерландська антиква, вона не кирилична. Її спершу назвали «Гражданський шрифт», бо нецерковний, а для державних справ», – розповідає художник-каліграф Василь Чебаник в ефірі «Громадського радіо». – Петро І використав нідерландську абетку, бо хотів показати себе європейцем».
«Хоча ця так звана кирилиця – в науковій літературі зветься «Рутенія», рутенська абетка, яка була на території Рутенії, Руси-України. Зараз така ситуація: дві мови – російська й українська – на одній абетці. Але російська – господиня, бо для неї була створена ця абетка. А українська мова – із краєчку, у приймах», – каже каліграф.
Кожна мова має свою власну мелодію та візуальну частину – абетку. «Деякі люди розуміють, що мова одягнена в російську абетку. Ця абетка – це та мохната рука Москви, яка нищить все українське. Хоча ми випадково опинились на тій абетці, тому що була заборона мови… Мова, яка не має своєї рідної абетки – це діалект. Доки ми не змінимо свою абетку, то ця візуальна частина України, мови – російська», – заявив Чебаник. «Ми кажемо, що українська мова – це солов’їна мова. Ми кажемо, що ми слов’яни. А як же так, що наша мова слов’янська, а зображена не слов’янською абеткою? Про це вже кажуть авторитети. У нас була своя абетка… Та абетка, яку я хочу повернути, базується на старих графемах. Я не воюю з російською абеткою, але українська мова може зображуватися своїм національним шрифтом», – говорить він.
Протягом 22–26 травня 2019 року в Мистецькому арсеналі на IX Міжнародному фестивалі «Книжковий Арсенал» було представлено проєкт «Рутенія. Анімована абетка Василя Чебаника», в якому всі 33 літери української абетки оздобили анімаціями Олеся Драшкаба, Надія Антонець, Кирил Чічкан, Олексій Чебикін та інші митці.
Василь Чебаник отримав Шевченківську премію за роботу над проектом «Графіка української мови».
Український національний штифт зробить нашу мову неподібною на російську, а зробить її унікальною, як грузинську чи армянську.
Шрифти Василя Яковича використовуються вже сьогодні, зокрема Національною академією мистецтв України,
Національною академією образотворчого мистецтва й архітектури,
Київським державним інститутом декоративно-прикладного мистецтва і дизайну
і Києво-Могилянською академією.
Для підготовки цього матеріалу були використані такі джерела:
1. Мария Монтессори «Образование человека». – М.: Народная книга, 2017. – 160 с.
2. Монтессори М. Как разить внутренний потенціал человека. — СПб.: Благотворительный фонд «ВОЛОНТЕРЫ», 2011. — 124 с.
3. Монтессори М. Четыре стадии образования. Монтессори Марио М. Человеческие тенденции и Монтессори-образование. – Санкт-Петербург, 2016 – 160 с.
5. https://www.radiosvoboda.org/a/ukrayinska-mova-abetka-shryft/29591554.html
6. https://i.pinimg.com/736x/6d/b7/60/6db760d2dd7802167bc3322a00a0b797.jpg
7. https://gdb.rferl.org/F9AE336B-BCD6-41C3-BB1B-C74E3D172B42_w650_r0_s.jpg
8. https://www.psychologos.ru/images/b9484b50969885543fd47eecf70df63a.jpg
9. https://image.freepik.com/vrije-vector/illustratie-van-jongeren-die-hallo-zeggen-in- verschillende-talen_23-2148361665.jpg
