Міські Грінченківські читання для педагогів закладів дошкільної освіти м. Києва

«Гуманістичні ідеї педагогічної та літературної творчості Бориса Грінченка»

Алла Гончаренко, канд. пед. наук

P71206-104405

  Щорічно у Київському університеті імені Бориса Грінченка відбуваються Грінченківські читання – вшанування пам’яті письменника і педагога, новатора і перекладача, громадського діяча і глибокого психолога – Бориса Дмитровича Грінченка.

   Цього року Грінченківські читання відбулися у Національній бібліотеці України для дітей (вул. Януша Корчака, 60, веб-сайт: http://www.chl.kiev.ua/). У читаннях взяли участь працівники бібліотеки, викладачі кафедри методики та психології дошкільної і початкової освіти Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, педагоги дошкільних навчальних закладів Києва.

   Цікаво та захоплююче Ніна Іванівна Шкоденко, провідний бібліотекар відділу рідкісних книг Національної бібліотеки України для дітей, презентувала зразки творів Бориса Грінченка, що вийшли друком за часів життя автора. Коментуючи ці видання, Ніна Іванівна наголошувала на особливостях оформлення книг того часу, на умовах їх видання, на доступності для дитини. Для учасників зібрання це була унікальна нагода погортати сторінки раритетних видань, неоціненних скарбів живого слова, відчути мистецький почерк відомого і невідомого педагога й письменника.

   Про педагогічні ідеї Бориса Грінченка у контексті оновлення сучасної дошкільної освіти розповіла Дятленко Наталія Михайлівна, доцент кафедри методики та психології дошкільної і початкової освіти Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидата психологічних наук, доцент (Дятленко Н.М. Педагогічні ідеї Б. Д. Грінченка в контексті оновлення сучасної дошкільної освіти).

   Борис Грінченко, надаючи особливої уваги добору змісту дитячих книг, на перше місце завжди виносив український фольклор – казки, загадки, прислів’я, приказки, повір’я, жарти тощо. Щодо літературних творів, то у статті «Періодичне видання для дітей» він висуває зокрема такі вимоги: «Твори для дітей мусять бути артистичними … Гарний твір для дітей мусить розбуркувати у дитини думку і розсувати її обрій. Через це він мусить бути, звісно, розумний». Цими вимогами й сам керувався.

   Використання системи художніх і мовностилістичних прийомів дозволяє Б. Грінченку яскраво й дохідливо для дитини відтворити складні стани людей і тварин, показати процеси внутрішньої боротьби, де гуманне і антигуманне поперемінно вивищуються. Автор майстерно і непомітно підводить дитину до оцінки подій на основі виробленої орієнтації на моральні норми життєдіяльності. Конфліктність, неоднозначність у контактуванні людей наповнює особистість малюка єдністю соціального і психологічного. Це ще раз підкреслює щиру прихильність автора до знедоленої і ображеної людини, віру в оптимістичну перспективу розвитку особистості, зацікавлене і спрямовуюче ставлення до її душевних пошуків. Ґрунтовно та яскраво висвітила проблему емоційного світу дитини у літературній спадщині Бориса Грінченка Сабол Діана Михайлівна, старший викладач кафедри методики та психології дошкільної і початкової освіти Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат психологічних наук (Сабол Д.М. Емоційний світ дитини у літературній спадщині Бориса Грінченка: презентація).

   Глибоко й виразно проявляється інтерес письменника до проблеми становлення особистості. Він силою художнього слова розкриває найпотаємніше, виокремлюючи індивідуальне, національне, загальнолюдське у кожній особистості. Вимоги, що їх виробив Борис Дмитрович для своїх творів, продиктовані дитячим сприйняттям світу. Йому майстерно вдалося творити реалістичне літературне мистецтво; пристосовуючись до віку дітей, уникати фальші, передаючи правду життя; задовольняти вимоги дитячої логіки щодо справедливості буття.

   Добре знаючи свого адресата, Борис Грінченко актуалізував проблему впливу на душу дитини літературним словом як педагогічним засобом, що закладає підвалини для міцних моральних переконань. Автор, добре розуміючи наївність дитячого сприймання, у долі героя засуджує несправедливість, пригноблення слабшого, виказує співчуття й симпатію до нього. Прикладом такого психологічного та літературного аналізу одного епізоду із життя однієї дитини був коментар Меленець Людмили Іванівни, доцента кафедри методики та психології дошкільної і початкової освіти Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидата педагогічних наук. Побудований коментар на основі оповідання Бориса Грінченка «Дзвоник», 120-річчя написання якого минає цього року (Борис Грінченко Оповідання «Дзвоник», Чернігів, 1897; Меленець Людмила Іванівна Один епізод із життя однієї дитини: презентація).

  Бездоганна працьовитість Бориса Грінченка, українські позиції світогляду відіграють принципове значення у формуванні характеру єдиної доньки – Насті Грінченко та суттєво вплинуть на вибір її життєвого шляху в цілому. Життєва, літературна, творча, педагогічна діяльність батька багатовимірна, різнопланова за змістом і не позбавлена бунтарського духу, що наповнює такою ж переконливістю світобачення дівчини. Життєве кредо Анастасії Грінченко міститься в щирій сповіді доньки батькам: «… Я ж хочу зробити з себе людину, котра в купі з іншими робить життя… Мені хочеться зробити з себе корисну в житті людину».

   Доньку Настю Борис Дмитрович вчив і виховував за своєю власною педагогічною системою, яку виробив під час вчителювання. Відсутність українських книжок з основних питань формування знань і світогляду дитини змусили його «видавати» саморобні книжки українською мовою.

   Від батьків Анастасія перейняла замилування до літератури. Працюючи з дітьми над складанням казок, педагог учив їх знаходити свої слова. Тому не дивно, що донька, яка завжди перебувала серед учнів, не тільки слухала, а й складала та розповідала. Основним критерієм у формуванні духовного світу Насті батьки вважали милосердя. Про милосердя та самопожертву свідчать і вчинки дорослої Насті, коли, перебуваючи в ув’язненні, турбувалась про слабших, ділилась усім, залишаючи собі крихту, чи жертвувала зароблені гроші нужденним (Гончаренко Алла Миколаївна Формування життєвих цінностей Насті Грінченко: презентація).

   Сьогодні, в умовах дефіциту духовності цінність педагогічних ідей та літературних творів Бориса Грінченка набирає особливої актуальності. Ця постать така велична і світла, глибинна й багатовекторна, що збереже інтерес не одного покоління до дослідження феномену Грінченкознавства.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


*