У картинній галереї: інноваційність, варіативність форми та змісту сучасної лекції

    Педагоги дошкільних навчальних закладів вже помітили, що викладачі кафедри методики та психології дошкільної і початкової освіти постійно шукають нові й нові форми роботи зі слухачами курсів підвищення кваліфікації.

    Цей пошук пояснюється: бажанням бути корисними й цікавими для педагогів; необхідністю застосування методів активного навчання; пробудити в слухачів стійкий пізнавальний інтерес до предмету обговорення; викликати бажання застосувати інновації у своїй роботі; вихід за межі аудиторії з метою урізноманітнення навчально-пізнавального середовища в межах мегаполісу.

Мuseum

Серед варіативності сучасної лекції, адаптованих до наших потреб, виокремлюємо лекцію-екскурсію. Проводимо навчальні заняття не у звичних для всіх аудиторіях, а виїздимо до музеїв, бібліотек, виставок, центрів тощо.

Наприклад, проведення лекції-екскурсії в Київському музеї російського мистецтва. Вибір саме цього музею не випадковий, адже приміщення музею – то будинок відомих киян-меценатів і колекціонерів Терещенків. Кожен відвідувач знайде у зібранні живопису свою тему, свої асоціації: від картин віє теплом дитячого буття (Микола Ґе. Портрет хлопчика-українця. 1880-і), вони зігрівають весняними променями (Олексій Саврасов. Рання весна. 1880-і), розливають щемний сум (Ілля Рєпін. Хата. 1888). А живописні полотна І.Шишкіна відображають такі ж живописні куточки Голосіївського, Святошинського, Дарницького лісів, Конча-Заспи.

   Картина-И_-Шишкина-Дубовая-роща-1887-г_рисунок-2

 Лекцію-екскурсію будуємо таким чином, аби   слухачі вдосталь насолодилися мистецькими шедеврами, вдихнули пахощі старого лісу.

И. Шишкин “Дубовая роща”dolina

аби відчули широчінь степу

(И.Шишкин “Среди долины ровныя”. 1883),

672

аби визнали могутність та всевладність морської стихії                                                                                                               (І.К. Айвазовський. Буря. 1872).

    Сама обстановка стає своєрідною наочністю, яку неможливо відтворити в умовах навчального закладу. Хвиля захвату, здивування та близькості до шедеврів мистецтва зосереджує слухачів курсів на бажанні чим довше зберегти в пам’яті враження та зображені деталі, дивовижні події та факти.

    Плавно й логічно переходимо до роздумів щодо виокремлення полотен, з якими можна знайомити дошкільників. Постає питання: яку обрати методику? Зміст лекції трансформується у припущення, варіації роздумів курсистів. Сходимося на тому, що десятиліттями існує чітка, й одночасно, негнучка методика ознайомлення дітей дошкільного віку з картинами. Аналізуючи цю методику з позиції сьогоднішнього дня, слухачі розділяються на її прихильників та опонентів.

    Побіжно пригадавши структуру проведення традиційного заняття щодо ознайомлення дітей з картиною, зручно розміщуємося у залі полотен І.Шишкіна, напроти всіма знаної картини «Струмок в лісі (На косогорі), 1880».

   Ця картина стає наочністю для «програвання» альтернативної методики, де слухачі курсів стають активними учасниками лекції.

    Проведення лекцій у музейних залах залишає у слухачів відчуття причетності до створення нової моделі ознайомлення дітей дошкільного віку з картиною, зберігає незабутні враження, що є показником розвивальності й ефективності навчального заняття на курсах підвищення кваліфікації Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


*